Клітини і тканини тварин. Лабораторна робота № 1 “Вивчення особливостей тваринних клітин і тканин”
БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН
Ця тема дає можливість показати школярам клітинну будову тварин і особливості тваринних клітин, розкрити основні процеси життєдіяльності тварин на основі знань про тканини, органи й системи органів тварин. Будова тварин показана в темі у зв’язку із середовищами існування й адаптацією до цих середовищ. Дається загальне уявлення про поведінку тварин, різноманітність їх способів життя й зв’язки тварин з іншими компонентами екосистем.
УРОК № З
Тема. Клітини і тканини тварин. Лабораторна робота
Мета: ознайомити учнів із клітинною будовою тваринних організмів і особливостями клітин тварин, показати відмінності тваринної клітини від рослинної, ознайомити із тканинами тварин, провести лабораторну роботу з вивчення особливостей тваринних клітин і тканин.
Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати будову тваринної клітини та її відмінність від клітини рослин (обладнання й матеріали до лабораторної роботи вказані в її тексті).
Базові поняття й терміни: Органели, еукаріоти,
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Організаційний етап
Перевірка домашнього завдання
Учитель перевіряє в зошиті [2] виконання лабораторної роботи № 1 “Вивчення особливостей тваринних клітин і тканин”. Запитує, що було незрозумілим, чи були труднощі в її виконанні, відповідає на запитання школярів.
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Що ви пам’ятаєте про будову рослинної клітини? Як ви думаєте, чи може клітина тварин бути влаштована таким же чином і мати такі ж органели?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Будова еукаріотичної клітини
Оскільки в курсі зоології клітину тварин вивчають у найбільш загальному виді, то на цьому уроці можна намалювати загальну картину побудови клітини, поки що не конкретизуючи її, а лише накреслюючи загальний контур.
Пропонуємо один із варіантів такого бачення клітини “з висоти пташиного польоту”, яку можна намалювати на уроці разом зі школярами, спираючись на їхні знання про рослинну клітину.
Відомо, що клітини бувають дуже різноманітні. їхня різноманітність настільки велика, що спочатку, розглядаючи клітини під мікроскопом, учені не помічали в них схожих рис і властивостей. Але пізніше було виявлено, що за усім різноманіттям клітин приховується їхня принципова єдність, спільні, характерні для них прояви життя.
У чому ж клітини однакові?
Вміст будь-якої клітини відділено від зовнішнього середовища особливою структурою – Плазматичною мембраною (плазмалемою). Ця Відокремленість дозволяє створювати усередині клітини своє особливе середовище, не схоже на те, котре її оточує. Тому в клітині можуть відбуватися ті процеси, які не протікають більше ніде. їх називають Процесами життєдіяльності.
Увесь вміст клітини за винятком ядра називається Цитоплазмою. Оскільки клітина повинна здійснювати безліч функцій, то в цитоплазмі є різноманітні структури, що забезпечують виконання цих функцій. Такі структури називаються Органелами (або органоїдами – це синоніми, але органели більш сучасний термін).
Які ж основні органели клітини?
Таблиця. Органели еукаріотичної клітини
Назва органели | Особливості її Будови | Біологічні функції | |
Ядро | Найбільша двомембранна органела клітини | Є інформаційним центром клітини, відповідає за процеси зберігання, зміни, передачі й реалізації спадкоємної інформації | |
Рибосоми | Немембранні органели, сферичні структури діаметром 20 мм. Це найдрібніші органели | У рибосомах відбувається синтез білка в клітині | |
Шорсткувата ендоплазма- Тична сітка | Система мембран, що утворюють канальці й порожнини. На мембранах розташовані рибосоми | Система синтезу й транспортування білків | |
Гладка ендоплазматична сітка | Система мембран, що утворюють канальці й порожнини. Рибосом на цих мембранах немає | Система синтезу й транспортування вуглеводів і ліпідів | |
Апарат Гольджі | Складається з оточених мембранами порожнин, складених гіркою | Місце нагромадження, сортування, пакування й подальшого транспортування речовин по клітині | |
Лізосоми (характерні для клітин тварин) | Одномембранні органели, дрібні пухирці, що містять ферменти | Здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи й нуклеїнові кислоти | |
Вакуолі (характерні для клітин рослин) | Порожнини, оточені мембраною | Резервуари води й розчинених у ній сполук, підтримують тургорний тиск | |
Мітохондрії | Двомембранні органели | Забезпечують процеси дихання в клітині | |
Пластиди: Хлоропласти, Хромопласті!, Лейкопласти | Двомембранні органели: хлоропласти – зелені, хромопласти – кольорові (не зелені), Лейкопласти – безбарвні | У хлоропластах відбувається процес фотосинтезу, хромопласти забезпечують різне забарвлення частин рослин, а лейкопласти відіграють накопичувальну роль | |
Цитоскелет | Містить у собі немембранні органели: мікрофіламенти, війки й джгутики, клітинний центр, який продукує мікротрубочки й центриолі | Забезпечує рух клітини, зміну форми клітини, зміну взаємного розташування органел усередині клітини |
2. Відмінності між рослинною й тваринною клітинами
Відмінності між рослинною й тваринною клітинами також можна подати у вигляді таблиці, обговорюючи її в процесі заповнення.
Таблиця. Відмінності між рослинною й тваринною клітинами
Ознаки | Рослинна клітина | Тваринна клітина |
Пластиди | Хлоропласти, хромопласти, лейкопласти | Відсутні |
Спосіб живлення | Автотрофний (фототрофний) | Гетеротрофний |
Клітинний центр | У нижчих рослин | У всіх клітинах |
Целюлозна клітинна стінка | Розташована зовні від клітинної мембрани | Відсутня |
Включення | Запасні живильні речовини у вигляді зернин крохмалю, білка, крапель олії; вакуолі із клітинним соком; кристали солей | Запасні живильні речовини у вигляді зернин і крапель (білки, жири, вуглеводи, глікоген); кінцеві продукти обміну, кристали солей, пігменти |
Вакуолі | Великі порожнини, заповнені клітинним соком – водяним розчином різних речовин (запасні або кінцеві продукти). Осмотичні резервуари клітини | Скорочувальні, травні, видільні вакуолі. Як правило дрібні |
Тканини тварин
Принцип класифікації тваринних тканин грунтується на будові клітин і особливостях міжклітинної речовини. Якщо міжклітинної речовини мало і клітини щільно прилягають одна до одної, то такі тканини називають епітеліальними. Якщо міжклітинної речовини багато, то це сполучні тканини. Нервова й м’язова тканини визначаються за будовою клітин, які їх утворюють, – м’язових волокон і нейронів. Починати розмову треба з питання “Що таке тканина?”. Школярі згадають, що групи клітин, схожі за будовою, походженням й виконуваними функціями, називають тканинами. Нагадайте, що до складу тканини входить також міжклітинна речовина. Повідомте, що наука, яка вивчає тканини, називається гістологією.
Тіло тварин утворюють чотири типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова й нервова.
Епітеліальна тканина, або епітелій, покриває поверхню тіла, вистилає порожнини внутрішніх органів і утворює більшу частину залоз. Вона містить мало міжклітинної речовини порівняно з іншими тканинами. Клітини в епітеліальних тканинах прилягають щільно одна до одної. Епітелій має високу здатність до відновлення – регенерації.
Залежно від кількості шарів клітин епітеліальна тканина може бути одношарова або багатошарова. За формою клітин розрізняють епітелій плоский, кубічний, циліндричний. За функціями – залозистий, покривний, мерехтливий.
Сполучна тканина пов’язує органи між собою й утворює прошарок між ними. У ньому добре виражена міжклітинна речовина. Сполучна тканина має найвищу регенеративну здатність. Ця тканина має багато різновидів: пухка (розташована в проміжках між органами), жирова (її клітини накопичують жир), кісткова (утворює скелетний кістяк), хрящова (розташована в суглобах, між хребцями), щільна (утворює сухожилля, зв’язки). Особливий вид сполучної тканини – кров. Основні функції сполучної тканини – опора, живлення й захист.
М’язова тканина складає основну масу м’язів. Вона забезпечує рухливість організму, пересування їжі в травному каналі тощо. Розрізняють три типи м’язової тканини: поперечносмугасту, гладку й серцеву. Поперечносмугаста м’язова тканина утворює основну масу кістякової мускулатури. Гладка м’язова тканина входить до складу внутрішніх органів, знаходиться в стінках кровоносних судин, шкірі, судинній оболонці ока. Серцева м’язова тканина утворює серце й забезпечує його роботу.
Нервова тканина утворена нервовими клітинами, або нейронами, які сприймають, проводять, аналізують подразники, й іншими клітинами. Нейрон складається з тіла й відростків – одного довгого (аксона) і маленьких, розгалужених (дендритів). Нервова тканина утворює нервову систему організму, що координує всі його функції, здійснює зв’язок органів між собою і з навколишнім середовищем.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота із зошитом
Виконання завдань у зошиті [3, с. 4-7], запропонованих до теми цього уроку.
Робота з підручником
Школярі ознайомлюються з будовою тваринної клітини на с. 15. Вони можуть звернутися до рубрики “Якщо ви забули”, щоб пригадати, що таке органела.
Потім учні читають текст “Тканини” на с. 15, 17 і розглядають малюнки до цього тексту. За необхідності вони звертаються до рубрики “Якщо ви забули” на с. 16, щоб пригадати, що таке тканина.
Перевірити свої знання школярі можуть, відповівши на запитання 1-3 на с. 17.
V. Самостійна робота учнів
Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 17 [1].
Учні виконують лабораторну роботу № 1 “Вивчення особливостей тваринних клітин і тканин” за посібниками [2] або [3]. Вони вже підготуватися до неї вдома, виконуючи роботу “віртуально”, тому на уроці їм буде значно легше все зробити.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
За підручником прочитати § 3, відповісти на запитання 4-6 після параграфа на с. 17.
У зошиті [3, с. 4-7] виконати завдання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...