КНИГИ ЛАВРСЬКОЇ ДРУКАРНІ
ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Розділ ІІІ
Культурні процеси напередодні і в добу козаччини
КНИГИ ЛАВРСЬКОЇ ДРУКАРНІ
Починаючи з XІ ст., часу свого заснування, Києво-Печерська лавра була релігійним та освітнім центром. Як свідчать “Києво-Печерський Патерик” та “Синопсис”, при Лаврі працювали скрипторій (майстерня для переписування книг) та школа, де навчалися не лише монахи, а й діти із світських сімей. Особливо активізувалася діяльність Лаври як просвітницького центру в період визвольної війни 1648-1654 рр., боротьби проти
Лаврські видання відзначають високий поліграфічний рівень, гарний шрифт, професійне оформлення.
Перші датовані книги, видані цією друкарнею, – “Каноник” (1614) та “Часослов” (1616).
У XV ст. розгорнулася гостра ідеологічна боротьба проти уніатства, в яку активно включилася й Лавра. Було видано цикл антиуніатських книг: “Книга о вере” (1620-1621), “Києво-Печерський
Поряд з теологічною літературою Лаврська друкарня видавала для братських шкіл букварі та граматики, за якими навчалися діти в школах церковнослов’янської, грецької та латинської мов.
Продуктивність друкарні Києво-Печерської лаври була чи не найбільшою в Україні. Так, починаючи з 1615 р. до кінця XVIII ст. цією друкарнею було випущено 517 видань, Львівською і Братською друкарнями у Львові (1573-1593) – 146 видань, Острозькою (1680- 1686) – 21, Почаївською (1732-1798) – 101, Чернігівською (1646-1658) – 35 видань. Отже, Лаврська друкарня за кількістю перевершила всі інші.
Навколо друкарні гуртувалися видатні діячі української культури: Є. Плетенецький, П. Беринда і С. Беринда, Т. Земка, Л. Баранович, І. Гізель та ін. Поряд із книгами, надрукованими старослов’янською та українською мовами, друкувалися видання польською, грецькою, латинською мовами та їх переклади, що набагато розширювало культурні набутки українського народу.
Лавра випускала також світські книги. Книжка “Вірші”, що була складена з віршів ректора Київської братської школи К. Саковича, присвячених гетьману П. Сагайдачному і Війську Запорозькому, вийшла 1622 р. Укладений П. Бериндою “Лексикон словеноросский и имен толкование” побачив світ 1627 р. Відома також історична хроніка “Києво-Печерський Патерик” – колективна праця монахів Києво-Печерської лаври, “Синопсис” І. Гізеля – історичний огляд України до 70-х років XVII ст., де висвітлюється боротьба українського народу з іноземними поневолювачами.
Лаврська книга була багато оздоблена. Великий внесок у цю справу зробив відомий гравер Ілля. Вражає не лише його висока майстерність, а й працездатність: понад 500 гравюр, які й донині цінуються не тільки як мистецькі твори, а й як документи епохи. На багатьох з них зображено життя, побут і пам’ятки Печерського монастиря. Над оформленням книг для Лаврської друкарні працювали також Федір і Макарій (на жаль, прізвища невідомі), Леонтій Тарасевич, Данило Галяховський. Поряд з канонічними зображеннями вони вводили побутові сцени, портрети сучасників. Чільне місце в оздобленні лаврських видань посідають українська орнаментика, зразки народного мистецтва.
Окремо варто наголосити на мистецтві виготовлення оправ для книг. Вони були кількох типів: масова книга випускалася в недорогих, власне серійних обкладинках, а книги для престижних замовників “одягалися” в дорогоцінні матеріали: парчу, шовк, шкіру з прикрасами з коштовних металів, каменів, перлів та емалевими накладками із сюжетними малюнками. Виготовлені з металу елементи декору оздоблювалися карбуванням, гравіюванням, філігранню та фініфтю.
При Лаврській друкарні працювала школа, яка готувала друкарів, граверів, майстрів книги, що несли це високе мистецтво по всій Україні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...