КОЛЕСО

Related posts:

1. СЛОВО Культурологічний словник СЛОВО – ряд морфем – найменших неподільних значущих частин слова, які визначають або його значення, або граматичні відношення певного слова, – об’єднаних згідно з граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності (поняттям, ознакою, відношенням). С. – символ Бога, Логоса, енергії Космосу; інструмента, який передає людям знання про Всесвіт, закони […]...
2. АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. – назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва “альфа” походить від гебрейської мови […]...
3. СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – символів. 2) Сукупність символів....
4. НІКЕ, НІКА Культурологічний словник НІКЕ, НІКА (грец. Nike – перемога) – богиня перемоги, уособлення звитяги (у римлян Вікторія). Давньогрецький скульптор Фідій поставив Н. на долоні двом величезним статуям – Олімпійському Зевсові і бронзовій Палладі-Афіні і тим самим зробив символом окремого божества. Скульптор Антеєм із Хіосу перший спорудив статую Н. з крилами та лавровим вінком. Зображення богині знаходять […]...
5. ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у […]...
6. КАМІНЬ Культурологічний словник КАМІНЬ – символ буття, означає міць і гармонійне примирення із самим собою; символ єдності й сили; у християнстві – один із символів Ісуса Христа; у фольклорі, літературі – символ непорушності, твердості, водночас жорстокості, суму, душевного болю і відчаю; основи світу; Місяця. Твердість, надійність каменю споконвіку вражала людей. Саме із цього матеріалу вони робили […]...
7. ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
8. БОГОРОДИЦЯ Культурологічний словник БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни, на Русі злився з язичницьким культом богині землі й […]...
9. ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ Культурологічний словник ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ – Див. Сім чудес Давнього світу....
10. РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
11. КОРОВАЙ (каравай) Культурологічний словник КОРОВАЙ (каравай) – символ плодючості; продовження роду; єднання; Сонця; Бога; з’єднання молодих у сім’ю; щастя; спільної долі. Коровай у східних слов’ян – символ родючості, обрядовий круглий хліб. Для його приготування існував цілий комплекс обрядів: зерно для короваю мололи на спеціальних жорнах, його пекли спеціальні жерці. При виготовленні короваю до Бога зверталися з молитвою, […]...
12. ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Культурологічний словник ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на використанні природних (насамперед харчових) ресурсів, тобто збиральництво, мисливство, рибальство. Незважаючи на перемогу у світових масштабах відтворювального господарства, П. г. продовжує існувати до наших часів, становлячи у деяких народів основу економіки....
13. ВОДА СВЯТА (жива) Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко шанувалася всіма народами світу. Особливо цілющою вважалася свята (свячена) В. – святовечірня, йорданська, стрітенська. Освячена в церкві, вона широко використовувалася у побуті: її давали пити породіллі, нею кропили дітей, хворих, […]...
14. АДОРАЦІЯ Культурологічний словник АДОРАЦІЯ – символ молитви, благання допомоги; благання пощади, прокляття; торжества перемоги; Богоматері, її заступництва. У світовій символіці широко відомий жест заступництва (молитви), коли обидві руки витягнуті вгору до Бога чи об’єкта поклоніння. Ще в стародавньому Єгипті ієрогліф, що зображував дві підняті руки, символізував благання чи самозахист. У деяких народів піднята рука відповідала голосу […]...
15. ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, […]...
16. БЛАГОВІЩЕННЯ Культурологічний словник БЛАГОВІЩЕННЯ – символ пробудження життєвої сили природи, воскресіння землі; у християнстві – символ початку Дня спасіння людства; Таїни богонародження. За давніми повір’ями слов’ян, у цей день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Благовіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важливий […]...
17. КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА Культурологічний словник КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА – це символіка забарвлення, світлового тону. Символіці кольору присвячені десятки томів наукових праць, оскільки вони протягом тисячоліть відігравали важливу роль у міфології, богослужінні, народних обрядах, геральдиці, алхімії, образотворчому мистецтві та ін. Сакральним у всіх культурах світу був білий колір. Його антипод – чорний. Символіка кольорів змінювалася протягом віків, вона зумовлена етнокультурними […]...
18. КОЛИСКА Культурологічний словник КОЛИСКА – символ безсмертя роду і родоводу; батьківщини, зародження, виникнення життя; центру, першопочатку чогось важливого. На думку Б. Чепурка, слова коло, колесо, колосок, колиска, колодязь, а також ритуальний, та й взагалі святковий “калач” – одноко – реневі лексеми (Чепурко Б. Українці. – 33 с.). Якщо “врахувати, що вказані слова називали найсвятіші для праукраїнців […]...
19. ЗЕМЛЯ Культурологічний словник ЗЕМЛЯ – символ астральний і космічний; матері-годувальниці; Вітчизни; духовності; життя; багатства; щедрості; родючості; плодючості; позитивного і негативного начала; світла і темряви; гріхопадіння, місця вигнання людини з раю. До землі український народ почуває глибоку повагу, яка часом межує з обожненням. Землю називають святою і матір’ю, бо з неї створено першу людину, земля годує всіх […]...
20. ЯХВЕ Культурологічний словник ЯХВЕ (Єгова, Ягве) – в іудаїзмі ім’я Бога єдиного, невидимого творця і володаря Всесвіту....
21. ВОГОНЬ Культурологічний словник ВОГОНЬ – символ духовної енергії; перетворення і переродження; руйнівної і водночас народжуючої сили; кохання, плодючості; багатства, щастя, сімейного добробуту; сонця; зв’язку з небесним світом; роду; сили; очищення від зла; бога; потойбічного світу. Одним з найпоширеніших у світовій символіці є образ вогню. У Стародавньому Єгипті він пов’язувався із життям та здоров’ям. У багатьох міфологіях […]...
22. ГЕРОСТРАТ Культурологічний словник ГЕРОСТРАТ – давній грек, який прагнув будь-що увічнити своє ім’я і в 356 р. до н. е. спалив храм Артеміди в Ефесі. Ім’я Г. стало символом ганебної слави....
23. ЗОДІАК Культурологічний словник ЗОДІАК – символ земного життя; його матеріалізації та одухотворення; символ нескінченності, вічності; внутрішньої єдності; відповідності між земними подіями і небесними явищами; символ єдності і взаємозв’язку людини та Всесвіту. Слово Зодіак означає “колесо життя”, тому його символіка пов’язана з колом. З давніх часів люди, спостерігаючи за небом, намагалися встановити шкалу відповідності між подіями земного […]...
24. МНЕМОСІНА Культурологічний словник МНЕМОСІНА Мнемозіна (грец. Mnemosyne) – у міфології – дочка Урана і Геї; спочатку уособлення, а згодом богиня пам’яті, мати дев’яти муз, яких народила від Зевса. Біля печери Трофонія в Беотії протікали два струмки: струмок Лети, з якого пили ті, хто йшов просити поради оракула, і струмок М., звідки пили ті, хто вже дістав […]...
25. ГОЛГОФА Культурологічний словник ГОЛГОФА (від арамейськ. гулгулта – череп) – пагорб поблизу Єрусалима, на якому у стародавніх євреїв страчували злочинців. На Г., за євангельськими оповідями, був розп’ятий на хресті Ісус Христос. У християнстві Г. є символом мук, страждань і терпінь....
26. ВІТЕР Культурологічний словник ВІТЕР – символ духу, дихання Всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості; якоїсь звістки (як правило, однієї); шкоди, руйнації і водночас оновлення. В. – конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови повітря (інші – Земля, Вода, Вогонь). У багатьох міфологіях йому приписують величезну міць руйнівного характеру. У давніх греків богом вважався Еол, що мешкав на острові […]...
27. ЮНОНА Культурологічний словник ЮНОНА (лат. Juno (Junonis) – 1) В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2) Одна з найбільших малих планет....
28. БЛИСКАВКА Культурологічний словник БЛИСКАВКА – символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. – емблема суверенної влади. Крилата Б. – це влада і швидкість. Б. в світогляді греків – символ верховної творчої влади. […]...
29. МІГРАЦІЯ Культурологічний словник МІГРАЦІЯ (від лат. migro – переселяюсь) – масове переселення, переміщення народів, груп, окремих осіб....
30. ЛЮСТРАЦІЇ Культурологічний словник ЛЮСТРАЦІЇ (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) Релігійно-магічні обряди, які, за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та інших бід. У багатьох народів очищувальна сила приписувалась вогню (обкурювання людей, житла), воді, солі, залізу тощо. 2) Заборона функціонерам високого рангу забороненої у даній країні політичної партії обіймати посади у державному апараті, обиратися […]...
31. СПОВІДЬ Культурологічний словник СПОВІДЬ (каяття) – таїнство в православ’ї та католицизмі, під час якого віруючий розповідає священикові про скоєні ним гріхи, а священик від імені Бога дарує йому відпущення їх з напученням або із застосуванням покарання – піст, молитва з поклонами і т. п....
32. Кодова таблиця Формули й таблиці ІНФОРМАТИКА Кодова таблиця № Символ № Символ № Символ № Символ 32 SPC 80 Р 56 8 104 H 33 ! 81 Q 57 9 105 І 34 “ 82 R 58 : 106 J 35 # 83 S 59 ; 107 K 36 $ 84 Т 60 < 108 L 37 […]...
33. ІДІОМА Культурологічний словник ІДІОМА (з грец.) – стале словосполучення, що виконує функцію окремого слова, значення якого не виводиться із значень компонентів, з яких воно складається (наприклад, “накивати п’ятами”). Ідіома є результатом мовної творчості народу протягом багатьох століть....
34. ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
35. НЕМЕСІДА Культурологічний словник НЕМЕСІДА Немезіда (грец. Nemesis) – богиня людської долі, покровителька суспільного порядку, уособлення кари богів. Грецька мудрість зобов’язувала бути поміркованим у словах, учинках і прагненнях. Хто хизується своєю силою й успіхом, підноситься над іншими, той зневажає богів і рано чи пізно буде покараний. Н. шанували й у Римі. Зображували її, як правило, з крилами, […]...
36. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
37. ЗІККУРАТ Культурологічний словник ЗІККУРАТ – в архітектурі Месопотамії ступінчаста вежа з храмом на вершині. Найвідоміший зіккурат – Етеменанкі у Вавилоні з храмом бога Мардука на вершині, мав висоту близько 90 м....
38. КВІТІВ СИМВОЛІКА Культурологічний словник КВІТІВ СИМВОЛІКА – символіка, пов’язана з різноманітними квітами. Квіти у давні часи мали ритуальну значимість, що й зараз згадується в обрядах, особливо в родинних. Напр., весільні короваї прикрашались кетягами калини, горщичок з кашею на хрестинах – ритуальним букетиком – “квіткою”, що складався з трав, гілочок калини, колосся тощо. У практиці ритуального використання квітів […]...
39. ДУХ СВЯТИЙ Культурологічний словник ДУХ СВЯТИЙ – символ третьої особи Трійці; діючої сили Божественного натхнення (в іудаїзмі); наставника; надихаючої творчої сили; безсмертя; світла; відродження; розуму; любові до Бога; очищення; пророцтва. Дух Святий (Дух Божий), Параклет (“помічник”) в уяві іудаїзму – “діюча сила божественного натхнення”, у християнстві – третя особа Трійці. В архаїчних текстах Старого Заповіту саме під […]...
40. ПИСЬМО Культурологічний словник ПИСЬМО – знакова система закріплення мови. З допомогою П. зміст мови фіксується і передається у просторі і часі. Виділяються ідеографічне, складове, силабічне й алфавітне П. Різновидом П. є також стенографія. П. виконує ряд соціально значущих функцій: інформативну, регулюючу, комунікативну та ін. На основі алфавітного П. в абсолютної більшості народів Землі склалася писемність, що […]...