Корисність кардинальна

Related posts:

1. Правило максимізації сукупної корисності Правило максимізації сукупної корисності – принцип поведінки споживача на ринку товарів і послуг, згідно з яким у разі купівлі певного набору товарів (споживчого кошика) зафіксований розмір грошового доходу набув такої комбінації, яка створює максимально можливу сукупну корисність. При цьому передбачається неможливість здійснювати будь – які заощадження й отримувати кредит для купівлі товарів. Умовою максимізації сукупної […]...
2. Корисність гранична Корисність гранична (або гранична корисність) – поняття, яке використовується для визначення корисності „ граничного” (останнього) примірника товару або послуги, які задовольняють найменш значущу „ граничну” (останню) потребу у них. Таким чином, цінність (вартість товару) визначається не затратами суспільно необхідної праці, спрямованої на його виробництво, а ступенем корисності його для споживача. Першим наближенням до сучасного розуміння […]...
3. Еджоурт (Edgeworth) Френсіс Ісідро Еджоурт (Edgeworth) Френсіс Ісідро (1846 – 1926) – ірландський економіст і статистик. Обгрунтував криву байдужості, узагальнену функцію корисності та контрактну криву, які стали важливим інструментом в економічних дослідженнях, дали змогу перейти у теорії поведінки споживача від кардиналістської концепції корисності до ординалістської, одержати сукупні корисності набору товарів для окремого індивіда. Е. вперше сформулював гіпотезу, згідно з […]...
4. КОРИСНІСТЬ СПОЖИВЧОГО БЛАГА І СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНКИ УРОК № 11. КОРИСНІСТЬ СПОЖИВЧОГО БЛАГА І СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНКИ Мета уроку: розглянути, що таке корисність товарів і послуг; з’ясувати, якою може бути поведінка споживача на ринку; дослідити, як визначаються споживацькі оцінки корисності; з’ясувати суть закону спадної граничної корисності; сприяти формуванню логічності й послідовності викладення своєї думки; розвивати допитливість і самостійність; виховувати ощадливість у використанні […]...
5. Як оцінює Дж. Робінсон сучасне розуміння функції корисності? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Як оцінює Дж. Робінсон сучасне розуміння функції корисності? У ринковій економіці прийнято розрізняти, по-перше, загальну корисність блага і, по-друге, граничну його корисність. Відповідно до цього вводяться функція корисності, яка залежить від кількості вживаного блага, і функція граничної корисності. Якщо позначити корисність блага черезU, його кількість через то […]...
6. Практична робота № 4. Корисність і рідкість. Ринкова рівновага УРОК 44 Практична робота № 4. Корисність і рідкість. Ринкова рівновага Мета уроку: визначити чинники, що впливають на формування ринкової рівноваги; навчити учнів швидко приймати рішення; виховувати економічне мислення; розвивати допитливість і самостійність. Основні поняття: корисність, рідкість, попит, пропозиція, ринкова рівновага, пошук ціни. Тип уроку: формування й удосконалення вмінь і навичок. Форма уроку: урок-гра. Обладнання: […]...
7. Корисність Корисність – категорія, яка виражає: 1) відношення властивостей споживної вартості до потреб людей, вилучення ними певної користі у процесі споживання товару або послуги; 2) критерій оцінки результативності та ефективності певних видів діяльності людей, рішень. У працях деяких західних учених К. ототожнюється з поняттями “добробут”, “задоволення”, а суспільна К. – з сукупністю суб’єктивних К. індивідів. Ці […]...
8. Неспроможність концепції граничної корисності Неспроможність концепції граничної корисності – сукупність теоретико-методологічних недоліків і невідповідність даної концепції реаліям практики, які відзначали у своїх працях представники всіх напрямів сучасної економічної теорії. Так, Рікардо критикував цю концепцію як регулятор вартості товарів, оскільки така вартість визначається не лише покупцями, а корисність не є основою вартості та її мірилом, бо товар, що виробляється важче, […]...
9. У чому відмінності понять корисності В. Парето і Є. Слуцького? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) У чому відмінності понять корисності В. Парето і Є. Слуцького? Розглядаючи поняття корисності В. Парето, український економіст Є. Слуцький показав його обмеженість і протиставив власне розуміння функції корисності. Корисність будь-якого поєднання благ, на його думку, є величиною, що має властивість набувати тим більшого значення, чим більше це […]...
10. Госсен (Gossen) Герман Генріх Госсен (Gossen) Герман Генріх (1810 – 1853) – німецький економіст, засновник концепції граничної корисності, представник математичної школи. Його концепція раціонального споживання набула концентрованого вигляду у сформульованих двох законах. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного виду благ зменшується, досягаючи нуля в точці повного насичення. При цьому Г. виявив відмінності у нахилі […]...
11. Одним із перших висловив ідеї, що увійшли як складова до теорії граничної корисності, німецький економіст Г. Госсен. Його ім’ям названі два закони. У чому їхня сутність? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Одним із перших висловив ідеї, що увійшли як складова до теорії граничної корисності, німецький економіст Г. Госсен. Його ім’ям названі два закони. У чому їхня сутність? Перший закон Госсена – закон насиченості потреб. Згідно з ним із задоволенням потреб у якихось благах їхня цінність падає, […]...
12. Вартість гранична Вартість гранична – визначення вартості товару чи послуги граничним ступенем корисності для споживача. Внаслідок цього зведення вартості до суспільно необхідних витрат не приймається, оскільки західні науковці вважають, що при цьому зовсім не враховується корисність товару, і всій теорії, отже, надається витратний характер. У найпростішому вигляді вартість товару є споживною, тобто суб’єктивною оцінкою відносного корисного ефекту […]...
13. Закон спадної граничної корисності Закон спадної граничної корисності – закон, сутність якого полягає в тому, що в умовах вільної конкуренції із придбанням споживачем кожної додаткової одиниці продукту гранична корисність цього продукту знижується. Проте З. с. г. к. може використовуватися здебільшого лише на мікрорівні, до того ж для побутових закупівель окремою особою. За його допомогою неможливо визначити вартість останнього (граничного) […]...
14. Бастіа Бастіа (Bastiat) Фредерік (1801 – 1880) – французький економіст. Б. доповнив теорію послуг Сея про участь у створенні цінності трьох факторів виробництва (праці, капіталу та землі) виділенням у них тільки особистих послуг як джерела цінності. Інша частина цінності – корисність – залишається у Б. незмінною, оскільки він мав на увазі повну корисність цілого класу товарів; […]...
15. Цінність Цінність – 1) єдність корисності товару для споживача та його вартості (індивідуальних витрат виробництва) для виробника у процесі купівлі-продажу; 2) діалектична єдність суспільної корисності певної маси товарів для споживачів та їх вартості (суспільно необхідних витрат виробництва) для виробників цих товарів; 3) синтез результатів (єдність конкретної та абстрактної корисності) і витрат (конкретної та абстрактної праці), причому […]...
16. Візер Візер (Wieser) Фрідріх (1851-1926) – австрійський економіст, автор терміна “маржиналізм”, теорії альтернативних витрат виробництва і власного трактування концепції зумовлення цінності (згідно з якою суб’єкти, що господарюють раціонально, не можуть оцінити корисність тих благ, тобто факторів виробництва або продуктивних благ, які безпосередньо не пов’язані зі споживанням і тому визначаються опосередковано – через граничні корисності вироблених ними […]...
17. Принцип еквівалентності Принцип еквівалентності – принцип, згідно з яким товари і послуги в межах національних економічних систем за умов досконалої конкуренції обмінюються на рівновелику вартість певної кількості інших товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише суспільно необхідні витрати на виробництво товарів і послуг, що обмінюються як рівновеликі, а й їх споживну вартість, в т. ч. […]...
18. Сраффа Сраффа (Scaffa) П’єро (1898-1983) – англійський економіст. У 20-х виступив із критикою неокласичної теорії ціни. Головна праця “Виробництво товарів за допомогою товарів” (1960) присвячена проблемам теорії ціни й вартості. Використовуючи методи математичного аналізу, С. довів неправомірність основних засад неокласичної теорії розподілу. Порвавши з концепціями граничної корисності й граничної продуктивності, С. повернувся до рікардіанського поняття вартості. […]...
19. Джевонс (jevons) Вільям Стенлі Джевонс (jevons) Вільям Стенлі (1835 – 1882) – відомий англійський економіст, статистик і філософ, засновник математичної школи політичної економії. Д. вважав, що мінова вартість визначається кінцевою корисністю, але не надавав останній самостійного значення у відриві від витрат виробництва. Відповідно до цього він сформулював правило, яким керується споживач, прагнучи отримати максимум корисності: свій дохід споживач розподілятиме […]...
20. Товарознавство Товарознавство – наука, яка вивчає споживну вартість товарів (а отже, їхню корисність), міру такої вартості, тобто якість товарів, а також потребу окремих людей, трудових колективів, суспільства в товарах і рівень задоволення їхніх потреб. Тому основним завданням, яке випливає з такого визначення предмета Т., є дослідження якості товарів, обгрунтування методології вимірювання корисних властивостей, споживної вартості, вироблення […]...
21. Крива байдужості споживача Крива байдужості споживача – крива, яка характеризує комбінації двох або більше товарів, що мають для споживача однакову загальну корисність, а отже, забезпечують однаковий рівень задоволення потреб. Увігнута форма К. б. с. зумовлена тим, що зменшення кількості одного потребує збільшення кількості іншого товару для збереження загальної корисності набору товарів. Дж. Хікс проаналізував залежність попиту споживачів від […]...
22. Вальрас Вальрас (Walras) Леон (1834-1910) – відомий французький економіст, один з авторів “маржиналістської революції” і фундатор неокласичної економіки. В. показав, як механізм цін рівноваги в теорії граничної корисності здатний організувати і значною мірою координувати ринкову економіку на етапі досконалої конкуренції. Він математично обгрунтував гіпотезу О. Курно про взаємозв’язок усіх секторів ринкової економіки, а також багаторівневу модель […]...
23. На чому грунтується “теорія очікувань” О. Бем-Баверка? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ На чому грунтується “теорія очікувань” О. Бем-Баверка? “Теорія очікувань” Бем-Баверка грунтується на твердженні, що для раціонального суб’єкта певне благо має більшу граничну корисність сьогодні, ніж у майбутньому. Але раціональний суб’єкт – оптиміст за натурою – розраховує, що запас певного блага в перспективі зросте, а тому […]...
24. У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Найбільш відомим із законів маржиналізму став так званий закон Візера, викладений австрійським дослідником у теорії продуктивних благ. У цій теорії Візер стверджував, що раціональні господарські суб’єкти не можуть оцінити корисність далеких від них факторів виробництва (продуктивних благ), не […]...
25. Оптимальна, або найкраща з можливих варіантів, поведінка споживача РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.3. Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору 5. Оптимальна, або найкраща з можливих варіантів, поведінка споживача Споживач купує не один товар, а набір споживчих благ, який називається ринковим споживчим кошиком. Споживчий кошик має для споживача сукупну корисність. Її можна визначити, якщо додати граничні корисності продуктів і […]...
26. Сформулюйте основні положення концепції граничної корисності, висунутої економістами австрійської школи Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Сформулюйте основні положення концепції граничної корисності, висунутої економістами австрійської школи У розробці теорії граничної корисності брали участь англієць Вільям Джевонс (1835-1882), австрійські економісти Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх Візер (1851 – 1926), Ойген Бем-Баверк (1851 -1919), швейцарець Леон Вальрас (1834-1910). У центрі дослідження цінності (вартості) благ […]...
27. Бем-Баверк Ейген Бем-Баверк Ейген (1851 – 1914) – австрійський економіст, який розвинув концепцію граничної корисності (зокрема, розрізняв суб’єктивну цінність, що визначається споживачем і продавцем, і об’єктивну, що формується на ринку під впливом конкуренції, внаслідок чого встановлюється відповідно верхня і нижня межі ринкової ціни блага), концепцію відсотка, обгрунтував концепцію економічної доцільності. Він відокремив абстрактну корисність (можливу загальну корисність […]...
28. Роббінс (Robbins) Лайонел Роббінс (Robbins) Лайонел (1898-1984) – англійський економіст; уважав, що предметом економічної науки є дослідження відносин розподілу, заснованих на принципах теорії граничної корисності. Основні праці; “Есе про природу й значення економічної науки” (1932), “Теорія економічного розвитку в історії економічної думки” (1968). В “Есе про природу й значення економічної науки” Р. розглядав економічну теорію як систему логічних […]...
29. Парето Вільфредо Парето Вільфредо (1848-1923) – італійський економіст, соціолог, глава лозаннської школи політичної економії. У 1882 був призначений керівником Товариства залізниць Італії. З 1877 вивчав політичну економію. В 1893-1906 – професор Лозаннського університету. П. критикував ідею представників маржиналізму про можливість вимірювання й зіставлення індивідуальних оцінок корисності благ (можна лише розташувати переваги уподобань і смаків споживачів у певному […]...
30. Білімович Олександр Дмитрович Білімович Олександр Дмитрович (1876 – 1963) – український економіст, представник психологічного напряму в економічній науці. Намагався обгрунтувати психологічну теорію цінностей, основною категорією називав суб’єктивну господарську цінність. Високо оцінював концепцію граничної корисності, а також внесок австрійської школи за аргументовану критику марксистської теорії трудової вартості, не зумівши критично оцінити однобічність концепції граничної корисності. Хибною була також його […]...