Кратологія

Related posts:

1. Психологія влади Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на межі психології і кратології (науки про владу). П. в. дає уявлення про закономірності, механізми і факти психологічного життя людини, яка опинилася у структурах влади або й біля її керма. П. […]...
2. Етика влади Політологічний словник Етика влади (ethics of power, від лат. ethica, від грецьк. ethos – звичай, норов, характер) – 1) дотримання владою відповідних норм моралі і моральності; 2) система певних уявлень, знань на основі поєднання етики і кратології, яка може одночасно розглядатися і як одна з галузей кратології – науки про владу. По суті Е. в. […]...
3. Біди влади Політологічний словник Біди влади (colamitees / misfortunes of power) – негаразди, труднощі, складнощі, що супроводжують певну владу під час її невдач, неефективного функціонування. Відтак виникає об’єктивна потреба глибокого аналізу причин, пошуку ефективних шляхів впорядкування, зміцнення влади, посилення її авторитету серед громадян. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
4. Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту, без суперечності з громадською думкою. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. […]...
5. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
6. Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
7. Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення, громадян без сторонньої допомоги. Б. в. характерна для влади переважно на початку її діяльності або в ситуації кризи чи навіть агонії, наближення краху. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
8. Пульс влади Політологічний словник Пульс влади (puls of power, від лат. pulsus – удар, поштовх) – своєрідний темп життєдіяльності (функціонування) влади, її динаміка, ритм або, навпаки, зниження живучості, стійкості, аритмія як ознака неблагополуччя, збоїв у владних механізмах і структурах. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
9. Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
10. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
11. Традиції влади Політологічний словник Традиції влади (traditions of power, від лат. traditio – передача) – звичаї, встановлені порядки, що успадковуються і передаються від минулого (минулої влади), сприймаються і зберігаються конкретною владою як елементи спадковості. Часто говорять і про державні, демократичні, національні, революційні та інші “Т. в.”. Халипов В. Ф. Власть. Кратологический словарь. – M., 1997. M. Головатий...
12. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
13. База влади Політологічний словник База влади (англ. base of power, від грецьк. basic – основа, фундамент) – опорний пункт влади. Вирізняють Б. в. економічну, асоціальну, політичну, духовну. Основну роль відіграє власне соціальна Б. в., оскільки вирішальне значення для будь-якої влади має її підтримка з боку широких верств громадян, довіра до влади, а з боку влади – вміння, […]...
14. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
15. Влада народу Політологічний словник Влада народу (power of the people) – загальна, встановлена законом участь громадян, населення країни в управлінні державою, державними і суспільними справами. Загалом – це ідеально зорганізоване суспільне життя, якого прагнуть багато людей на Землі. У більшості конституцій різних держав зазначається, що саме народ є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади, хоча в реальному житті […]...
16. Влада закону Політологічний словник Влада закону (power of law) – 1) реальний вплив постанов і актів державних органів на життя, долі людей, стан держави; 2) необхідна умова нормального життя. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. Ф. Соціологія політики. […]...
17. Влада мафії Політологічний словник Влада мафії (power of mafia) – майже нічим не обмежене, жорстке управління ватажків і мафіозних структур, які намагаються тримати населення певних регіонів, своїх співучасників у глибокому страхові, абсолютній покорі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий […]...
18. Влада монарха Політологічний словник Влада монарха (power of monarch)- як правило, необмежений вплив особи, що стоїть на чолі монархії (короля, царя, імператора, шаха тощо), на все, що відбувається в країні, суспільстві, на життя більшості громадян. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., […]...
19. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
20. Влада президента Політологічний словник Влада президента (President’s/ Presidential power) – встановлене конституцією та іншими законами коло повноважень вищої посадової особи в державі – президента. В. п. має певну специфіку в кожній державі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. […]...
21. Влада грошей Політологічний словник Влада грошей (power of money) – вплив фінансових коштів, капіталу, його власників на політику, різні сфери життя суспільства, суспільні відносини, їх особливості і характер, на усе, що обумовлює життя людей. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; […]...
22. Біополітика Політологічний словник Біополітика (biopolitics, від грецьк. bios – життя, politike – мистецтво керувати державою) – 1) концепція, згідно з якою можна використовувати біологічні методи, аналогії, в тому числі й з окремими частинами людського тіла, у вивченні політики і влади (наприклад, рука влади, мозок влади, її очі і вуха, серце держави тощо); 2) політика, влада, яка […]...
23. Влада диктатора Політологічний словник Влада диктатора (power/rule of dictator) – право і можливість володаря безроздільно розпоряджатися долями багатьох людей, країни. В остаточному підсумку такі обставини зумовлюють і долю диктатора, його оточення, тих, хто йому служить і підтримує. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. […]...
24. Бездушність влади Політологічний словник Бездушність влади (callousness of authorities)- позбавлене сердечності (душі) ставлення до громадян владних структур, людей і органів, наділених владою, їх невміння або небажання зрозуміти суть справи, прохань, скарг, заяв інших людей, організацій тощо. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
25. Етнократологія Політологічний словник Етнократологія (ethnocratology, від грецьк. Ethnos – плем’я, народ, kratos – влада і logos – слово, вчення) – фактично нове вчення, наука про владу, яке сформувалося недавно. Е. досліджує складні і суперечливі процеси взаємодії різноманітних етносів, які намагаються або мають за мету встановлення свого політичного впливу над іншими, досягнути їх підпорядкування. Ідеалом такої взаємодії […]...
26. Кандидат Політологічний словник Кандидат (candidate, від лат. candidatus – одягнутий у біле, в Стародавньому Римі – білу тогу) – 1) особа, яка висувається для обрання до державного чи громадського органу, для призначення на будь-яку посаду чи для прийняття у будь-яку організацію; 2) К. наук у Росії, Україні, інших країнах як перший науковий ступінь і особа, що […]...
27. Базисна демократія Політологічний словник Базисна демократія – різноманітні концепції прямої (безпосередньої) демократії, у яких стверджується, що формування певної політичної волі – завдання насамперед народу. Крім того, поняття Б. д. найчастіше пов’язане з такою моделлю виборчої системи, яка передбачає організацію базисних груп первинних виборців (на рівні виборчих, житлових, адміністративних одиниць). Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., […]...
28. Екзекуція Політологічний словник Екзекуція (лат. exsecutio – виконання, покарання) – у сфері політики – засоби примушення, які використовуються, наприклад, союзною державною стосовно держави, яка входить до її складу, якщо та порушує союзні зобов’язання. Прикладом Е. може бути усунення від влади регіонального уряду і передача його обов’язків спеціально уповноваженому адміністративному органу. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. […]...
29. Жандармерія Політологічний словник Жандармерія (фр. gendarmerie; англ. gendarmery) – поліція, що має військову організацію і виконує охоронні функції всередині країни і в армії (польова Ж. і військова поліція). Ж. як вид поліцейських військ була створена у Франції в 1791 p., пізніше – в інших країнах. В Росії, наприклад, корпус жандармів у 1827-1917 pp. виконував роль політичної […]...
30. Еволюція влади Політологічний словник Еволюція влади (evolution of power, від лат. evolution – розгортання) – викликаний життям постійний і безперервний розвиток влади, нагромадження потреби у її змінах і здійснення таких змін, процес спокійного, але справедливого приведення структур і змісту діяльності влади у відповідність до реальних потреб, включаючи всебічне наукове осмислення змін, що відбуваються. По суті Е. в. […]...
31. Клас Політологічний словник Клас (від лат. classis – розряд, клас) – 1) велика соціальна група, яка відрізняється від інших критеріями доступу до суспільного багатства, влади, соціального престижу; 2) поширене марксистське поняття, яке служить ключем до розуміння структури суспільства і природи політики і влади (центральним поняттям вважалося поняття “робітничий клас”); 3) у систематизації, будь-якій типології так називають […]...
32. Шантаж Політологічний словник Шантаж (фр. chantage, англ. blackmail) – 1) неблаговидна, непристойна дія, розрахована загроза на розкриття суті діяння, розголос будь-якої компрометуючої інформації з метою отримати певний зиск; 2) знахабнілі загрози взагалі, залякування з метою створення вигідної ситуації для того (тих), хто займається Ш. Політичний Ш., Ш. владних структур і сил, а почасти і Ш. з […]...
33. Папство Політологічний словник Папство (papacy) – керівництво католицькою церквою, релігійний центр, який очолює папа римський. П. складалося на основі римського єпископату. В V ст. римські єпископи присвоїли собі назву “папа”, домоглися від римського імператора едикту про підпорядкування їм інших єпископів. У VIII ст. було створено Папську область (проіснувала до 1870 p.), яка поклала початок світської влади […]...
34. Рудич Фелікс Михайлович Політологічний словник Рудич Фелікс Михайлович – український філософ, політолог. Народився в 1930 р. Закінчив філософський факультет Київського державного університету, в 1965 р.- Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Доктор філософських наук, професор, академік Української академії політичних наук. Тривалий час очолює відділ теоретичних і прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Підготував понад […]...
35. Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
36. Боротьба за владу Політологічний словник Боротьба за владу (struggle for power) – напружений, конфліктний ступінь протистояння і протидії існуючих соціальних сил та організацій стосовно влади, розуміння її суті, призначення, ролі і місця у суспільстві, житті громадян. Б. за в. пов’язана з метою оволодіти владою відповідно до конкретних інтересів тих, хто бореться за неї. Часто такі інтереси є навіть […]...
37. Влада апарату Політологічний словник Влада апарату (power of apparatus/ machinery) – фактично реальний, нерідко досить потужний вплив, який має на людей, організацію апарат, тобто, сукупність державних службовців, штатних працівників різних органів влади. Послабити вплив апарату можна різними шляхами: вдосконаленням і демократизацією виборів, призначенням апаратних працівників, посиленням контролю за їх діяльністю з боку державних структур вищого рівня, громадськості […]...
38. Приватизація Політологічний словник Приватизація (англ. privatization, від лат. privatus – приватний) – одна з форм роздержавлення, передача державного або муніципального майна (земельних ділянок, підприємств, банків, транспортних засобів, засобів зв’язку та масової інформації, приміщень тощо) за відповідну плату або безкоштовно у власність фізичних або юридичних осіб. Халипов В. Ф. Власть. Кратологический словарь. – М„ 1997. М. Головатий...
39. Демілітаризаціям Політологічний словник Демілітаризація – роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території або мати взагалі збройні сили, окрім поліційних формувань, мати оборонну промисловість, випускати продукцію воєнного (подвійного) призначення, будувати військові укріплення, розвивати військову інфраструктуру. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. А. Панібудьласка...
40. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...