КРИМСЬКІ ГОРИ

8 КЛАС

КРИМСЬКІ ГОРИ

Мета: сформувати знання про особливості географічного положення Кримських гір; з’ясувати особливості прояву висотної поясності, поширення несприятливих природних процесів; ознайомити з природоохоронними територіями; визначити основні заходи щодо раціонального використання природних умов і природних ресурсів; формувати навички роботи з тематичними картами, розвивати інтелектуальну активність, вміння і навички систематизувати вивчений матеріал у вигляді таблиці, розвивати логічне та абстрактне мислення,

довільну увагу, формувати навички роботи з таблицею в ППЗ Word, Excel; сприяти екологічному та естетичному вихованню, виховувати інтерес до предмета засобами комп’ютерної техніки, бережне ставлення до обладнання, піклуватись про раціональний розподіл навчальної праці.

Обладнання: карти (фізична, геологічна, тектонічна, кліматична, грунтів, рослинності, тваринного світу України, туристська), атласи, таблиці, підручник, комп’ютерна техніка, фотовиставка “Картини природи Криму”.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: заочна екскурсія.

Форми організації діяльності учнів: колективна,

групова, індивідуальна.

Методи: самостійна робота, проблемні і творчі завдання.

Епіграф:

Крим справив на мене таке сильне враження (краса природи

Не тільки вражає мене, але й пригнічує), що я ходив тут як уві сні.

М. М. Коцюбинський

На тему виділяється дві години. Урок проводиться у вигляді заочної екскурсії. Діти будуть працювати в групах.

Структуру уроку подорожі можна показати за допомогою створення відповідної презентації.

Проводиться попередня підготовка: за два тижні до гри учням оголошується тема, подаються відомості про конкурс на кращу емблему

Команди, пропонується список літератури та відповідних матеріалів періодичної преси. Проводяться консультації, інструктажі з метою ознайомлення з джерелами інформації та інструкціями.

Діти будуть працювати в групах, тому дістають відомості про ролі, які вони зможуть виконувати під час групової роботи (надається можливість самостійно розподілити ролі).

1. Керівник у кожній групі:

– зачитує завдання групі;

– організовує порядок виконання;

– пропонує членам групи висловлюватися по черзі;

– назначає доповідачів, які висловлюють думку групи;

– призначає хроністів;

– призначає архіваріуса.

2. Секретар:

– веде записи результатів роботи групи;

– стежить за часом.

Учасники займають місця за столами, на столах заготовлено таблички (вчителем), які вказують на назву команди, інструктивні картки, атласи, ОІС “Кримські гори”, підручники. За правильну відповідь діти отримують жетон – 1 бал. Під час проведення використовую фотоматеріали, схеми, таблиці та ін. Оскільки урок географії проходить у комп’ютерному класі, коротенько нагадуємо правила поведінки та ТБ в кабінеті.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент (2 хв.)

Вітання, створення позитивного емоційного настрою аудиторії.

Учитель. Діти, усім зичу доброго настрою, творчої праці, взаєморозуміння, хорошого спілкування.

Посміхніться один одному, зберіться з думками, будьте уважні, активні на уроці.

Оскільки урок географії проходить у комп’ютерному класі, хочу коротенько нагадати вам правила поведінки та ТБ у кабінеті:

– не заходимо до програм, якими в цей момент не користуємося;

– бережливо ставимось до обладнання.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності (3 хв.)

Прийом “Приваблива мета”

Учитель. Прекрасним і чарівним куточком України є Кримські гори. Я запрошую вас вирушити до мальовничих гір, біля підніжжя яких плещеться лагідне лазурне море, а щедре кримське сонце дарує своє животворне тепло. Ви будете на повні груди вдихати цілюще повітря, що пахне морем і сонцем.

Своєю красою і неповторністю, цілющими якостями природи Крим з давніх-давен приваблював багатьох людей.

Ви пройдете тінистими прохолодними алеями Нікітського ботанічного саду, де побачите флору майже всієї земної кулі. Підніметесь на зубчасту вершину Ай-Петрі, щоб помилуватися величною картиною сходу сонця або в тихий вечір простягнути руку до смарагдового розсипу зірок.

У Криму жили і творили письменники, художники й музиканти. Краса природи Криму причарувала Адама Міцкевича; це він передав у “Кримських сонетах”, які принесли йому світову славу.

Країна там внизу розкішна і багата.

Тут – неба промені і юні голоси,

Чому ж на серці знов далекі вже часи

І край покинутий, як невимовна втрата?

Академік Ферсман, який з юних років вивчав Крим, назвав його “музеєм природи” і своїм “першим університетом”.

Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню Кримських гір, які мають багато таємниць. Ми спробуємо розгадати їх, вивчивши цю вражаючу скарбницю природи.

Визначати правильний напрям руху ми будемо колективно, використовуючи текст підручників, словник термінів, географічну карту, додаткову літературу. Від правильних дій кожного залежатиме успіх подорожі.

Частина уроку буде пов’язана з використанням комп’ютера. Сьогодні я пропоную вам свої теоретичні знання закріпити на практиці, а саме: ви будете працювати в текстовому редакторі WORD (форматувати текст, працювати з таблицями) та виконувати тестові завдання в програмі EXCEL.

Ви сидите за комп’ютерами та виконуєте завдання інструктивної картки, яка є в кожного з вас.

Інструктивна картка

1. Увійдіть у програму.

2. Виведіть на екран туристичну карту “Подорож Кримським лабіринтом”.

3. Розгляньте завдання, які ви повинні виконати для успішного проходження лабіринтом.

4. Допоміжною частиною роботи буде робота з підручником та атласом.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вхід у лабіринт (4 хв.)

Учитель. Рухаючись лабіринтом, ви повинні будете пройти

6 станцій. Кожна станція має свою тематичну назву і завдання. Кожна група повинна запропонувати відповідь на запитання, лише правильна відповідь дає змогу рухатись до іншої станції (за правильну відповідь група отримує жетон).

Для того щоб почати подорож лабіринтом, слід з’ясувати особливості географічного положення та протяжність Кримських гір. Правильну відповідь виділіть червоним кольором (виділіть відповідь, яку вважаєте правильною (пункт меню ФОРМАТ \ ШРИФТ \ колір шрифту)).

Туристична карта

Подорож Кримським лабіринтом

Вхід у лабіринт

Завдання. Визначте протяжність та ширину Кримських гір.

180 км 360 км 100 км

Перша станція “Геологічна” (12 хв.)

Прийом “Творча лабораторія” (продовження роботи в групах)

Завдання. Попрацюй з картами атласу!

1. Встановіть епоху утворення Кримських гір.

2. Якими породами складені Кримські гори?

3. Які корисні копалини залягають у Кримських горах?

4. Знайдіть докази вулканічної діяльності.

Хроніст. Карадаг – давньовулканічний гірський масив. За віком юрського періоду, оголошений пам’яткою природи в 1947 р., а заповідником – у 1979 р.; висота його 577 м; включає декілька хребтів і окремих вершин.

Карадаг – музей, створений природою; тут можна простежити літопис Землі майже за 150 млн. років. На Карадазі знайдено понад 100 мінералів, найчастіше тут зустрічаються сердолік, опал, агат, яшма. На одній стінці вулкана помітний його кратер, забитий скам’янілою лавою. У товщі лави спалахують жили чарівного прозорого сердоліку. Похмурі бастіони давно згаслого вулкана Карадаг, що постали з морської безодні, змінюють пишну зелень садів та виноградників.

Назва Карадаг перекладається як Чорна гора. Карадаг – це ніби останнє слово тієї чудової гірської казки, яку слід дбайливо берегти.

Архіваріус. “Вулкани, що не вдалися”. Одним із них є Аюдаг, або Ведмідь-гора. Він далеко видається в Чорне море й добре проглядається майже з усіх точок Південного берега.

Давним-давно Південний берег Криму був покритий дрімучими лісами. Тяжко жилося людям, тому й поклонялися вони богам, благаючи про захист і допомогу. Минали роки. Люди перестали вклонятися своїм богам. Дізнавшись про це, боги розгнівилися. І послали вони Великого ведмедя, щоб покарати непокірних.

Могутні тяжкі лапи ведмедя ступали грізно по кримській землі, руйнуючи все на своєму шляху. Гострі кігті роздирали землю великими борознами, залишаючи після себе глибокі балки й улоговини.

Так дібрався Великий ведмідь до того місця, де його очам відкрилася квітуча Партенітська долина, яка приваблювала своїми розкішними садами й виноградниками, соковитою зеленню луків, грайливими водоспадами. Поглянув ведмідь на чудову долину й зрозумів, що немає кращого місця в Криму, а може, і на всій землі. І вирішив назавжди залишитися жити тут, щоб вічно милуватися прекрасною природою, дихати гірським повітрям, купатися в теплих водах Чорного моря. Але це не сподобалося богам, і вони винесли суворий вирок, проговоривши таке закляття:

– Залишайся ж навіки на цьому місці.

Великий ведмідь став Ведмідь-горою.

Люблю дивитись я із Аюдагу скелі,

Як спінені вали біжать йому до ніг

Рядами чорними – чи, ніби срібний сніг,

На сонці виграють, мов райдуги веселі.

Адам Міцкевич “Аюдаг”

У далекому геологічному минулому, середньоюрський час, у товщу глинистих сланців, що складають південне узбережжя, проникали магматичні породи. Але, не зумівши вийти на поверхню, вони остигли. Вулкана не вийшло. За багато мільйонів років осадові породи виявились розмитими, і вулканічні породи утворили в рельєфі куполоподібну гору Аюдаг.

Друга станція – “Орографічна” (6 хв.)

Прийом “Географічний практикум”

Завдання. Попрацюй з ОІС “Кримські гори”. Учні відкривають потрібний файл.

1. З яких пасом складаються Кримські гори?

2. Встановіть, як називаються безлісі плескаті вершини столоподібних масивів?

3. Поясніть, що означає слово “куест”.

Архіваріус. Хто побачив це на власні очі, у того назавжди залишаться в пам’яті чудові кримські краєвиди. Три гірських пасма проходять на півдні півострова.

Найвище з них – Головне – спадає до моря півкілометровими скелями. Це улюблені місця тренувань альпіністів. Уздовж майже всього Головного пасма вершини гір плоскі. Ці плато називаються яйлами, що у перекладі означає “пасовище”. Під крайкою яйл і на самих плато – царство спелеологів. Тут знаходяться найвищі точки Криму – Роман-Кош, Кемаль-Егерек, Зейтін-Кош та інші.

Хроніст. Гора Роман-Кош – найвища точка Криму, її не видно з Південного берега. Щоб її роздивитися, треба піднятися вище. Годинами можна милуватися багатоплановою панорамою, що відкривається з Роман-Коша.

Хвилинка релаксації (2 хв.)

А цікаво вам дізнатись, що з кожним зараз може статись?

Ну, то всядьтеся зручніше і з’ясуємо скоріше.

Учитель. Пропоную вам, друзі, хвилинку релаксації. У цей момент кожен з вас перенесеться до вершин Кримських гір, до узбережжя Чорного моря. Заплющте очі й на хвильку уявіть себе мандрівником, альпіністом. Нехай гірське повітря наповнює ваші легені, ви дихаєте повільно, відчуваєте аромат лаванди. Хай виникнуть у вашій уяві ніжні пелюстки едельвейса, які вселяють у ваші душі добро, любов, злагоду.

Навчаймося добра,

Щоб потім все життя

Його, святе, творити.

А тепер повертаємось і продовжуємо підкоряти вершини.

Третя станція – “Спелеологічна” (7 хв.)

Завдання. Попрацюй зі словником термінів!

1. Поясніть, що означає слово “карст” та виявіть причини цього явища.

2. Назвіть печери Кримських гір.

Архіваріус. Головна гряда – край класичного карсту. Верх – ньоюрські вапняки Криму чисті та тріщинуваті. Тому атмосферна вода легко розчиняє їх.

Таким чином формуються різноманітні від’ємні форми рельєфу та карстові порожнини (колодязі, шахти, печери). Яких тільки карстових форм не зустрінеш на яйлах: від найменших карстових отворів, борозен і струмливих вибоїн до гігантських вирв, шахт і печер. У надрах цих масивів відомо близько 300 карстових порожнин.

Найдовшою печерою в Криму є Кизил-Коба, або Червона печера (13 700 м), її відвідують найчастіше, бо вона легкодоступна й красива. Це шестиповерховий печерний комплекс із багатьма горизонтальними галереями і вертикальними колодязями. Тут є декілька підземних озер із площею до 500 м2 і глибиною до 3 м. Найглибша природна вертикальна шахта – Солдатська, її глибина близько 500 м. Не менш популярні печери Молодіжна, Каскадна, Бездонна та інші. Більшість кримських печер утворилися мільйони років тому. Підземні карстові галереї вирізняються винятковою красою і своєрідністю сталактитів. У багатьох карстових колодязях і шахтах навіть улітку зберігаються сніг і лід.

Хроніст. Неабиякий інтерес становлять вони й для археологів. З ними пов’язані героїчні сторінки історії партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Народні месники використовували їх як склади для боєприпасів і продовольства, підземні госпіталі й схованки. Печера Борю-Тешик на Ай-Петринській яйлі у січні 1942 р. була схованкою для поранених партизанів. Гітлерівцям вдалося виявити мужніх патріотів. На братській могилі полеглих героїв споруджено пам’ятник, а печеру названо Партизанською.

Четверта станція – “Кліматична” (6 хв.)

Прийом “Чомучка”

Завдання. Попрацюй з кліматичною картою!

1. Чому у передгір’ях випадає 400-500 мм опадів, а на Головному Пасмі 900-1200 мм?

2. Чому літо ПБК спекотне і посушливе?

3. Чому взимку на ПБК нечасто буває морозно і випадає переважна кількість опадів?

П’ята станція – “Гідрологічна” (8 хв.)

Прийом “Географічний практикум”

Завдання. Попрацюй із файлом “Географічний практикум”.

1. Виберіть ріки, які беруть початок у Кримських горах: Салгир, Мож, Сула, Альма, Кача, Аузун-Узень, Чорна, Улу-Узень, Бельбек, Кальчик.

2. Виберіть водоспади, які є в Кримських горах: Анхель, Джур-Джур, Арапатський, Вікторія, Учансу.

3. Якою річкою утворений Великий Каньйон Криму?

Архіваріус. Головне пасмо має багато каньйоноподібних долин.

Найбільшим в Україні є Великий Каньйон Криму, який знаходиться на північному схилі Ай-Петринської яйли; його ширина становить 3-4 м, глибина – 240-300 м, протяжність – близько 3 км. Його називають дивом природи. Головний скульптор у каньйоні – вода. По дну тече бурхлива річка Аузун – Узень (Ротова), вода в ній і влітку, і взимку має однакову температуру – близько 11 °С. Текучі води впродовж тисячоліть пропиляли кам’яну товщу і глибокою ущелиною відокремили від північної околиці Ай-Петринської яйли столоподібний масив Бойка. Про грандіозну роботу річки можна судити за порогами, що трапляються на дні каньйону, а також водоспадами, нагромадженням валунів мармуроподібного вапняку. Ці природні ядра-жорна, що століттями перемішувались водою, висвердлюють у вапняковому ложі своєрідні котли та ванни. У каньйоні нараховується більше ніж 150 подібних утворень. Поблизу Великого Каньйону небезпечно голосно розмовляти, луна може викликати каменепади.

Шоста станція – “Ландшафтна” (15 хв.)

Прийом “Власні приклади” (робота в групах або індивідуально)

Завдання 1. Попрацюй з підручником і картою! Попрацюй з ОІС “Кримські гори”.

1. Складіть схему висотної поясності.

2. Які грунти поширені у Кримських горах?

3. Схарактеризуйте рослинний світ.

4. Назвіть види тварин, які водяться в горах.

Завдання 2 за картою

1. Виявіть природоохоронні території Кримських гір.

2. Відкрийте файл під назвою “Природоохоронні території Кримських гір”, самостійно заповніть 3-й стовпчик (для цього ставимо курсор у комірку, куди треба ввести текст та вводимо його за допомогою клавіатури).

Назва заповідника

Рік створення

Об’єкт охорони

Кримський природний заповідник

1991

Ялтинський гірсько-лісовий заповідник

1973

Карадазький

1979

Мис Мартьян

1973

3. Визначте основні заходи щодо раціонального використання та охорони природних умов та ресурсів Кримських гір.

Хроніст. Недалеко від Ялти розміщений Нікітський ботанічний сад, який засновано у 1812 р. ботаніком Х. Стевеном. Тут зібрано колекцію із більш ніж 1760 видів представників субтропіків рослинного світу всієї планети. Рослини посаджено з урахуванням найкращого декоративного ефекту. У парку збереглися тисячолітні місцеві породи дерев: дуб пухнастий, ялівець високий, фісташка. Від перших насаджень залишилися кедр, кипариси, секвоя гігантська. У межах Ялтинського гірсько-лісового заповідника знаходиться буково-грабовий гай з 1000-річним тисом висотою близько 10 м, віднесений до пам’яток природи з 1947 р. Ця рослина є реліктовою.

Особливий інтерес викликає суничне дерево. На початку літа кора розтріскується, лущиться й опадає, оголяючи молоду ніжно-зелену кору. Тому суничне дерево відоме під жартівливою назвою “безсоромниця”. Їстівні плоди схожі на суниці, звідси й назва дерева.

Вихід із лабіринту.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів (7 хв.)

Учні виконують тестові завдання на комп’ютері. Тести складені за допомогою програми Microsoft Excel. Учням дається запитання, на яке пропонується три варіанти відповіді (а, б, в), один з яких правильний. Правильну відповідь виокремлюємо за допомогою лівої кнопки миші. Завдання розподілено на два варіанти.

Варіант І

1. Від загальної площі території України площа Кримських гір становить…

А) 6 %;

Б) 2 %;

В) 1 %.

2. Початок формування Кримських гір припадає на еру:

А) палеозойську;

Б) мезозойську;

В) кайнозойську.

3. До найвищих пасом Кримських гір належить:

А) Головне;

Б) Внутрішнє;

В) Зовнішнє.

4. Куести – це:

А) столоподібні гірські масиви із згладженими безлісими вершинами;

Б) асиметричні гірські хребти, один схил яких – пологий, другий – крутий;

В) куполоподібні підняття.

5. Найбільша кількість опадів у Кримських горах випадає на схилах:

А) південно-східних;

Б) північних

В) південно-західних.

Варіант ІІ

1. Яйла – це:

А) жорстка малорухома ділянка літосферної плити;

Б) столоподібний гірський масив із згладженою безлісою вершиною.

2. Випадання опадів у Кримських горах припадає переважно на період:

А) осінньо-зимовий;

Б) весняно-літній;

В) літній.

3. Рослинні угрупування Кримських яйл складають:

А) широколистяні ліси;

Б) лучні степи;

В) справжні степи.

4. Під широколистяними лісами Гірського Криму сформувалися:

А) чорноземи;

Б) темно-сірі лісові грунти;

В) бурі гірсько-лісові грунти.

5. Найтиповішим мешканцем Кримських лісів є представник копитних ссавців:

А) сайгак;

Б) олень благородний;

В) лось.

V. Підсумок уроку (12 хв.)

Прийоми “П’ять речень” та “Мікрофон” (продовження роботи в групах)

Завдання. За допомогою п’яти речень сформулюйте головне про Кримські гори.

Передбачувані відповіді

– Кримські гори – це унікальна гірська країна, розташована на півдні Кримського півострова, сформована в мезозойську еру й оновлена в альпійське гороутворення.

– Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами, що мають ознаки куестового рельєфу.

– Клімат Кримських гір помірно континентальний зі значною кількістю опадів.

– ПБК має риси клімату північних субтропіків.

– Кримським горам притаманна висотна поясність.

– Гірський Крим та ПБК мають багатопрофільні рекреаційні ресурси.

Заключне слово вчителя. Рухаючись Кримським лабіринтом від станції до станції, ми продуктивно попрацювали. Кожна команда отримала певну кількість балів.

Ця подорож є лише початком пізнання величної природи Кримських гір.

VI. Домашнє завдання (2 хв.)

– Опрацювати відповідний текст у підручнику.

– Підготувати творчі роботи з теми “Моя подорож Кримськими горами” .


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: КРИМСЬКІ ГОРИ