Культурологічний словник ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ – “це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління” (Григорій Ващенко).
Культурологічний словник НАСТРІЙ – відносно тривалий психічний стан душевної орієнтованості, в основі якого лежить емоція (позитивна або негативна, однак не нейтральна). Звідси високий динамізм у перебігу та зміні Н. окремих індивідів і соціальних груп.
Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного
Культурологічний словник ЕКОНОМІКА (від грец. – житло і закон) – 1) Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. 2) Народне господарство даної країни. 3) Наука,
Культурологічний словник НЕФ, НАВА (від лат. navis – корабель) – одна з частин базиліки, відокремлена від іншої колонами.
Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного.
Культурологічний словник ПЕДАГОГІКА (грец. майстерність виховання) – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості.
Культурологічний словник КИРИЛИЦЯ – один з двох старослов’янських алфавітів (другим є глаголиця). Названий за ім’ям Кирила. Виникла на основі грецького письма. К. користувалися православні слов’яни, а також (до ХІХ ст.) румуни.
Культурологічний словник ІДІОМА (з грец.) – стале словосполучення, що виконує функцію окремого слова, значення якого не виводиться із значень компонентів, з яких воно складається (наприклад, “накивати п’ятами”). Ідіома є результатом мовної творчості народу протягом
Культурологічний словник КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – це “мистецтво для суспільства”. Представники цього методу керувалися програмою морального впливу на людину, виступали проти важкого політичного гніту, зображали драматичні моменти життя бідноти, апелювали до моралі, почуття справедливості панівного