Кваліфікація злочинів

Related posts:

1. Підстава кримінальної відповідальності Підстава кримінальної відповідальності – вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить усі ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка умисно або з необережності скоїла злочин. Кримінальна відповідальність є правовим наслідком скоєння злочину, покладає на особу обов’язок відповідати за порушення кримінально-правової заборони перед державою і понести всі передбачені за це законом санкції. Отже, […]...
2. Класифікація злочинів Класифікація злочинів – поділ злочинів на відповідні види за певною системою. КК України не дає чіткої класифікації злочинів. У ст. 7 КК наведено перелік тяжких злочинів. У ст. 24, 25 КК вживається поняття особливо тяжкого злочину, а у ст. 10, 51 КК – поняття злочину, що не становить великої суспільної небезпеки, або діяння, що містять […]...
3. Склад злочину Склад злочину – сукупність установлених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. До об’єктивних ознак С. з. належать об’єкт і об’єктивна сторона. Об’єкт злочину – це те, на що спрямоване суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), тобто суспільні відносини, які охороняє кримінальний закон. Об’єктивна сторона злочину – це […]...
4. Множинність злочинів Множинність злочинів – вчинення особою одного чи кількох діянь, які становлять два або більше самостійних злочини. Юридичні наслідки М. з.- це, по-перше, кваліфікація діянь за кількома статтями або частинами однієї статті Особливої частини КК. По-друге, кваліфікація діянь за тією частиною однієї статті, яка передбачає склад злочину з обтяжуючими обставинами. По – третє, зміна порядку призначення […]...
5. Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) – законодавчий акт, у якому в систематизованому вигляді викладено норми, що визначають порядок порушення кримінальної справи, проведення дізнання і попереднього слідства, розгляду справи в суді та виконання вироку. КПК України введено в дію 1.IV.1961 з наступними значними змінами і доповненнями. Кодекс складається з 8 розділів (447 статей): загальні положення; порушення […]...
6. Попереднє розслідування Попереднє розслідування – стадія кримінального процесу, на якій органи дізнання і попереднього слідства здійснюють у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку діяльність, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів, з метою з’ясування наявності чи відсутності події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Основними завданнями П. […]...
7. Порушення кримінальної справи Порушення кримінальної справи – перша, початкова стадія кримінального процесу. На цій стадії компетентні органи повинні з’ясувати наявність чи відсутність передбачених законом приводів і підстав до П. к. е., а також обставин, що виключають провадження у справі, і залежно від цього прийняти рішення про П. к. с. або про відмову в П. к. с., яке оформляється […]...
8. Закінчення попереднього розслідування Закінчення попереднього розслідування – завершальний етап розслідування в кримінальній справі. Попереднє слідство закінчується: 1) складанням обвинувального висновку в разі, коли слідчий вважає, що в справі є достатньо доказів вини обвинуваченого у скоєнні злочину і справу має розглянути суд. Перед цим слідчий повідомляє потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, обвинуваченого про закінчення слідства, роз’яснює їх право ознайомитися […]...
9. Звільнення від відбування покарання Звільнення від відбування покарання – відмова держави в особі суду від повного або часткового застосування до засудженого примусу, покарання за скоєння злочину, яка грунтується на впевненості суду в можливості перевиховання й виправлення його без повного чи часткового відбування покарання. Діюче законодавство передбачає як повне звільнення від відбування всього строку покарання (наприклад, давність виконання обвинувального вироку, […]...
10. Запобіжні заходи Запобіжні заходи – заходи процесуального примусу, які застосовують до обвинуваченого (як виняток – до підозрюваного) або підсудного з метою перешкодити їх ухиленню від слідства і суду, зважанню встановлення істини в кримінальній справі, займанню злочинною діяльністю. а також для забезпечення виконання вироку. При обранні З. з. враховують також тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, його вік, стан […]...
11. Співучасть у злочині Співучасть у злочині – умисна спільна участь двох або більше осіб у скоєнні злочину. За загальним правилом скоєння злочину кількома особами становить більшу суспільну небезпеку, ніж скоєння злочину однією особою. С. у з. характеризується сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак. До об’єктивних ознак слід, по-перше, віднести участь у скоєнні одного й того самого злочину двох або […]...
12. Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
13. Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України – єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано кримінально-правові норми. КК передбачає загальні положення кримінального права щодо визначення суспільно небезпечних діянь як злочинних та встановлює покарання щодо осіб, які скоїли злочини. Кримінальний закон, що усуває караність діяння або пом’якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється також на діяння, вчинені до його видання. Кримінальний […]...
14. Злочин Злочин – передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші, права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок (ч. 1 ст. 7 КК України). З цього поняття З. […]...
15. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
16. Взяття під варту Взяття під варту – запобіжний захід щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Метою цього заходу є запобігання можливому ухиленню особи від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини у справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також […]...
17. Обставини, що пом’якшують відповідальність Обставини, що пом’якшують відповідальність – обставини, передбачені ст. 40 КК України: відвернення винним шкідливих наслідків скоєного злочину або добровільне покриття завданих ним збитків, або відшкодування заподіяної шкоди; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин; скоєння злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом великого душевного […]...
18. Дізнання Дізнання – одна з форм: попереднього розслідування, яка являє собою процесуальну діяльність спеціально уповноважених на те законом органів, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів з метою всебічного, повного й об’єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. На відміну від попереднього слідства, […]...
19. Арешт Арешт (лат. arrestum – судова постанова) у кримінальному процесі – запобіжний захід, який полягає у взятті під варту підозрюваного, обвинуваченого або підсудного з метою запобігання можливому ухиленню їх від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини у справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку. Див. також Взяття під варту, Запобіжні заходи....
20. Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
21. Підслідність кримінальних справ Підслідність кримінальних справ – сукупність встановлених законом ознак справи, за якими вона належить до відання того чи іншого органу розслідування. Розрізняють п’ять видів П.: предметна (родова), персональна, альтернативна, за зв’язком справ, територіальна. За предметною (родовою) П. орган, який розслідуватиме справу, визначається за характером скоєного злочину, його кваліфікацією. За цією ознакою розмежовується компетенція в частині розслідування […]...
22. Закриття справи Закриття справи – припинення дальшого провадження в кримінальній або цивільній справі. Кримінальну справу закривають за відсутністю події злочину або складу злочину (вчинення дій у стані необхідної оборони, крайньої необхідності тощо), за скінченням строків давності, у разі амністії або помилування та в інших випадках, передбачених законом (зокрема ст. ст. 6-10 КПК). З. с. можливе також, якщо […]...
23. Співучасть Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 3.Співучасть Багато злочинів скоюють не одноособово, а за участю кількох злочинців, які діють спільно. Кожний з учасників злочину в разі скоєння його кількома особами є співучасником. Кожний із співучасників відповідає за злочин, який скоїла вся група, хоча суд обов’язково врахує конкретні дії кожного з них. […]...
24. Кримінальний процес Кримінальний процес – поняття, яке вживається в чотирьох значеннях: 1) діяльність певних органів і осіб; 2) галузь права; 3) правова наука; 4) навчальна дисципліна. К. п. у першому значенні – це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, правовідносини, що виникають у перебігу […]...
25. КВАЛІФІКАЦІЯ Культурологічний словник КВАЛІФІКАЦІЯ (від лат. quatis – якість і facio – роблю) – щабель професійної підготовленості....
26. Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
27. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини Кримінальна відповідальність за екологічні злочини – відповідальність громадян і службових осіб через застосування до них у судовому порядку кримінально-правових санкцій за суспільно небезпечні правопорушення – екологічні злочини. Склади цих злочинів і санкції за їх скоєння передбачені Кримінальним кодексом України. Встановлена кримінальна відповідальність зокрема за: самовільне займання земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 199); забруднення водойм […]...
28. Головуючий у судовому засіданні Головуючий у судовому засіданні – суддя, який очолює склад суду першої інстанції при розгляді конкретної кримінальної чи цивільної справи або склад колегії суддів, які розглядають справу в касаційному чи наглядовому порядку, а також суддя, який розглядає справу одноособово (п. 5-а ст. 32 КПК). Г. за встановленим законом порядком спрямовує судовий процес на повне, всебічне і […]...
29. Обставини, які враховуються під час призначення покарання Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 3. Обставини, які враховуються під час призначення покарання. Кримінальний кодекс України передбачає для кожного злочину можливість застосування різних видів покарань, можливість призначення покарання різного розміру. Суддя, обираючи вид і визначаючи розмір (тривалість) покарання, ураховує різні обставини. Запропонуйте, які обставини й фактори мають бути враховані під […]...
30. Алібі Алібі (лаг. alibi – в іншому місці) – перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Наявність А. підозрюваного чи обвинуваченого перевіряється за допомогою свідків, письмових документів тощо. А. виключає можливість притягнення особи до відповідальності як безпосереднього виконавця злочину, але не знімає можливої відповідальності її за […]...
31. Касаційне провадження Касаційне провадження – урегульована нормами КПК і ЦПК стадія кримінального і цивільного процесу, в якій суд другої інстанції за касаційною чи окремою скаргою учасників процесу або за касаційним поданням чи окремим поданням прокурора перевіряє законність та обгрунтованість вироків, рішень, ухвал і постанов суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Вирок суду мають право оскаржити […]...
32. Скоєння злочину в стані сп’яніння Скоєння злочину в стані сп’яніння – суспільно небезпечне діяння, яке не звільняє винну особу від кримінальної відповідальності. Під сп’янінням розуміють стан наркотизації організму через вживання алкоголю, наркотиків або токсикоматичних речовин. При С. з. в с. с. суд має право, залежно від характеру злочину, визнати або не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність. Суд незалежно […]...
33. Неосудність Неосудність – властивість, що виключає осудність особи. Ст. 12 КК України встановлює, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані Н., не підлягає кримінальній відповідальності. До такої особи за призначенням суду можуть вживатися примусові заходи медичного характеру, передбачені ст. 13 КК України. Особа, яка діяла в стані Н., не є злочинцем, а вчинене нею […]...
34. Слідчий Слідчий – посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, яка призначається у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. С. зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають або виправдовують обвинуваченого, пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. При попередньому слідстві всі рішення про […]...
35. Екологічне правопорушення Екологічне правопорушення – протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок. Е. п. є підставою для застосування до винних у його скоєнні фізичних і юридичних осіб юридичної відповідальності – адміністративної, кримінальної, цивільно-правової і дисциплінарної. Різновидами Е. п. є відповідні адміністративні проступки і кримінальні злочини. Зміст Е. п., що тягне за собою […]...
36. Обвинувальний висновок Обвинувальний висновок – процесуальний документ, в якому слідчий підводить підсумки попереднього розслідування у справі, обгрунтовує висновок про скоєння злочину конкретною особою і про достатність підстав для розгляду справи в суді. Складанню О. в. передує оголошення обвинуваченому про закінчення розслідування і пред’явлення йому і його захиснику матеріалів справи для ознайомлення. О. в. визначає межі дослідження справи […]...
37. Касаційна скарга Касаційна скарга – скарга, що подається учасниками процесу до касаційної інстанції на вирок або судове рішення, яке не набрало законної сили. К. с. на вирок мають право подати в 7-денний строк від моменту оголошення вироку засуджений, його захисник і законний представник, потерпілий і його представник, цивільний позивач і цивільний відповідач (у частині, що стосується цивільного […]...
38. Вина Вина – психічне ставлення правопорушника до своїх дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. В. є одним з елементів суб’єктивного боку будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без В. можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві […]...
39. Огляд у кримінальному процесі Огляд у кримінальному процесі – процесуальна дія, яка полягає в обстеженні і дослідженні різних об’єктів з метою виявлення доказів, з’ясування обстановки скоєння злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. О, проводиться органами дізнання, попереднього слідства або суду. Розрізняють О. місця події, О. предметів (речових доказів) і документів, О. трупа. Порядок О. регулюється […]...
40. Кримінальна відповідальність неповнолітніх Кримінальна відповідальність неповнолітніх – відповідальність неповнолітніх осіб за кримінальні злочини, яка має свої особливості. Зокрема закон визнає скоєння злочину неповнолітніми обставиною, яка пом’якшує відповідальність (п. 6 ст. 40 КК України), а заходи кримінальної відповідальності вживаються до них з деякими обмеженнями. Так, строк позбавлення волі осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, не […]...