ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Тема: Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.
Мета: Вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчитися оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і варіаційну криву.
Обладнання і матеріали: гербарні зразки рослин, листки акацій, лінійки, лупи.
Хід роботи
1-2. Розглянемо кілька гербарних зразків рослин одного виду, наприклад, пшениці і порівняємо їх між собою. Вони відрізняються незначними ознаками – розмірами
Головні видові ознаки різних особин пшениці незмінні: будова квітки, тип суцвіття, тип стебла або вид плода.
Порівняємо різні види злаків, щоб визначити, за якими ознаками вони відрізняються, а за якими схожі.
Порівняльна характеристика рослин родини Злакові
№ п/п | Ознаки | Пшениця | Овес | Ячмінь |
1. | Життєва Форма | Трава | Трава | Трава |
2. | Коренева Система | Мичкуватого | Мичкуватого типу, дуже розгалужена | Мичкуватого типу |
3. | Стебло | Прямостояче, соломина, 50-60 см | Прямостояче, соломина, 40-50 см | Прямостояче, соломина, 50-60 см |
4. | Листки | Прості, сидячі, лінійні; невеликий язичок і вушка | Прості, сидячі, лінійні; великий язичок, вушок немає | Прості, сидячі, лінійні; короткий язичок, великі вушка |
5. | Квітки | Дрібні, Малопомітні, Жовтувато- Зеленуваті | Дрібні, Малопомітні, Жовтувато- Зеленуваті | Дрібні, малопомітні, Жовтувато- Зеленуваті |
6. | Суцвіття | Складний колос | Волоть | Складний колос |
7. | Плід | Зернівка | Зернівка | Зернівка |
Висновок
3. Таким чином, пшениця, овес і ячмінь мають багато спільних ознак, які й об’єднують їх у родину Злаків. У них однакова коренева система, порожнисте стебло – соломина, схожа будова квіток і плодів. Види злакових можна розрізнити за найбільш надійною ознакою – будовою суцвіть. У пшениці суцвіття – складний колос з 3-7 простих колосків, а овес має суцвіття волоть. Якщо суцвіття ще не з’явились, види розрізняють за наявністю язичків і вушок – плівчастих виростів у місці переходу листової пластинки у піхву.
Відмінності між особинами одного виду пояснюються різними умовами існування. Вони викликають модифікаційну мінливість.
Це зміни фенотипу, набуті під час індивідуального розвитку організму. Наприклад, у пшениці це довжина стебла, листя, розмір зернівок тощо.
Модифікації носять адаптивний характер і не успадковуються через статеве розмноження. У багатьох рослин модифікації успадковуються завдяки вегетативному розмноженню.
4-6. Дослідження статистичних закономірностей модифікаційної мінливості
1. Складання варіаційного ряду модифікаційної мінливості (на прикладі 10 листових пластинок акації).
Розмір листка (см) | 1 | 1,5 | 1,8 | 2,0 | 2,2 | 2,5 | 2,6 | 2,8 |
Частота ознаки (шт.) | 1 | 1 | 3 | – | 2 | 1 | 1 | 1 |
Розмір листових пластинок – варіанта (V).
Частота вияву ознаки – Р.
Загальна кількість листових пластинок – n (10 шт.) Визначимо середню величину ознаки (М) за формулою:
М = 2,02 см
Побудуємо варіаційну криву модифікаційної мінливості. Для цього на осі абсцис відкладаємо варіанти (V), а на осі ординат – частоту прояву ознаки (Р)
|
З варіаційного ряду і варіаційної кривої видно, що норма реакції ознаки має певні межі.
Розміри листових пластинок коливаються від 1 до 3 см. Найбільша кількість варіант припадає на середню частину ряду, що відповідає середньому значенню ознаки (М = 2,02 см).
7. Висновок
Модифікаційна мінливість – це зміни фенотипу, спричинені впливом умов середовища. Довжина ряду та розмах модифікаційної мінливості залежить від умов середовища. Чим вони стабільніші, тим коротший варіаційний ряд. Модифікаційні зміни мають адаптивний характер і допомагають пристосовуватись до змін умов середовища.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...