Ліс і шкідливі атмосферні домішки (полютанти)
Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 3. ЛІС І АТМОСФЕРА
3.3 Ліс і шкідливі атмосферні домішки (полютанти)
Забруднення атмосфери протягом XX ст. збільшилось у середньому на 20%. У повітрі промислових центрів зросла концентрація димових газів, аерозолів, чадного та сірчаного газів, сполук фтору, вугільного та цементного пилу, оксиду азоту тощо. Загалом забруднювачі повітря отримали назву “полютанти.” Вони перебувають у твердому, газоподібному та рідкому стані. Найнебезпечніші для людини – оксиди азоту,
Для лісу найбільш шкідливі аерозольні та газоподібні полютанти-сірчаний ангідрид, сірководень, фтористий та хлористий водень, аміак, ацетилен, вихлопні гази автотранспорту. Під дією шкідливих полютантів хворіють і гинуть перш за все хвойні ліси.
Але ліси здатні поглинати атмосферні домішки і до певної міри не страждати від цього. Тобто ліс виконує роль фільтра, очищаючи атмосферу. Один
Не всі деревні породи однаково відносяться до впливу полютантів. Критерієм газостійкості вважають ступінь пошкодження листя від утримання в них шкідливих речовин. Деревні породи поділяють за ступенем газостійкості на три групи: толерантні, середньо чутливі та дуже чутливі. Перелік порід за групами наведений у підручнику “Лісівництво” В. Є. Свириденка, О. Г. Бабіча, Л. С. Киричка (2004).
При веденні лісового господарства потрібно формувати лісостани з урахуванням газостійкості деревних порід. Це підвищить газостійкість лісів майбутнього.