ЛІСОЗНАВСТВО

Related posts:

1. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА БУР’ЯНАМИ) Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА БУР’ЯНАМИ) – одноразове або послідовне застосування з метою боротьби зі шкідниками поєднання різноманітних методів їх знищення. Теор. основа методу – ослаблення популяції шкідливого виду одним агентом (засобом) та пригнічення ін. отрутами, а на тих, що збереглися, стійких до отрут, – біол. методами....
2. БІОКІБЕРНЕТИКА Екологія – охорона природи БІОКІБЕРНЕТИКА – напрям кібернетики, що вивчає закономірності саморегулювання функцій на різних рівнях організації біол. систем – від субклітинного до рівня еволюц. процесів видоутворення. Досліджує явища живої природи щодо керування, нагромадження та перетворення інформації в її складних системах. Теор. основою Б. є теорія інформації, теорія автоматів та теорія алгоритмів. Основні методи дослідження […]...
3. ГІДРОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОБІОЛОГІЯ – наука, що вивчає живі організми прісноводних та мор. водойм і водостоків {річок, каналів) у взаємодії їх між собою та з навколишнім середовищем, а також біол. продуктивність океанів, морів і внутр. вод....
4. ТАКСОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАКСОНОМІЯ – розділ біол. науки систематики, завданням якого є визначення і теор. обгрунтування класифікаційних одиниць – таксонів, їх системи, субпідрядності, співвідношення та обсягу. Під Т. іноді розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками предметів і явищ....
5. САМОСІВ Екологія – охорона природи САМОСІВ – молоде покоління деревних порід віком до 3-5 рр., що утворилося з насіння прир. шляхом....
6. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
7. БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
8. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
9. СІЯНЕЦЬ Екологія – охорона природи СІЯНЕЦЬ – рослина деревних або чагарникових порід, вирощена з насіння і призначена для дорощування в саджанець або для безпосередньої посадки на постійне місце. В садівництві С. використовуються як підщепи....
10. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
11. ЧОРНОЛІССЯ Екологія – охорона природи ЧОРНОЛІССЯ – тінисті ліси з деревних листяних порід і чагарників на не заболочених землях. До Ч. належать також гір. ліси з переважанням модрини й осики....
12. ОМОЛОДЖЕННЯ ПІДЛІСКУ Екологія – охорона природи ОМОЛОДЖЕННЯ ПІДЛІСКУ – вид догляду за лісом шляхом вирубування надземної частини порід підліску в насадженнях для її заміни....
13. ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
14. ЛІМНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЛІМНОЛОГІЯ – наука про поверхневі водойми суходолу – озера, ставки, водосховища, їх утворення, фіз.-хім. та біол. процеси, які в них відбуваються. Ін. назва – озерознавство....
15. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
16. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
17. РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – відновлення шляхом біол. заходів госп., естетичних та ін. властивостей земельних територій, порушених унаслідок виробничої діяльності. Р. б. є етапом, що настає після підготовчої, техн. рекультивації....
18. СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ Екологія – охорона природи СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ – тісний екол. і біол. зв’язок між різними видами. Завдяки сполученості та взаємодії видів один з одним та з біоценотичним середовищем формуються стабільні, стійкі біоценози....
19. СОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СОЗОЛОГІЯ – наука про охорону природи, яка є комплексною дисципліною, що розробляє заг. методи і принципи збереження та відновлення прир. ресурсів. Як головні розділи включає охорону земель, вод, атмосфери, рослинного й тваринного світу та прир. комплексів....
20. БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ – галузь науки, що досліджує закономірності формування, функціонування і розвитку біогеоценозів. Засновником Б. є В. М. Сукачов, який у 40-х роках визначив її основні теор. положення. Розробка проблем Б. дає змогу передбачити, які зміни в компонентах біогеоценозу відбудуться внаслідок корелятивних зв’язків між ними та антроп. впливу на той чи ін. […]...
21. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
22. ТУФИ Екологія – охорона природи ТУФИ – заг. назва групи осадових порід різного походження; Т. вулканічні – зцементовані тверді продукти виверження вулканів, які є середовищем поступового грунтоутворення....
23. ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
24. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
25. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
26. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
27. ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – Е. С. БАУЕРА) – будь-яка біол. та біокосна (система з участю живого) система, що перебуває в стані стійкої незбалансованості, тобто дин., рухомої рівноваги з навколишнім середовищем, та еволюц. розвивається, збільшує свій вплив на середовище....
28. ГЕОМЕХАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОМЕХАНІКА – наука про фіз.-мех. властивості гір. порід і земної кори, процеси, що відбуваються в ній під дією прир. і технол. чинників (термічних, мех.)....
29. АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами […]...
30. ОРГАНІЗМ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМ – у широкому розумінні живий О. – будь-яка біол. система або цілісна біокосна система, що складається із взаємозалежних елементів, взаємозв’язки яких та особливості будови детерміновані їхнім функціонуванням як єдиного цілого. В такому розумінні поняття О. включає не лише особини (індивіди), а й колонії (організми колоніальні), популяції, біогеоценози тощо. Більшість О. […]...
31. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
32. САМООРГАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи САМООРГАНІЗАЦІЯ – чітко визначена послідовність фіз.-хім. та біол. явищ у прир. системах, яка зумовлена внутр. та зовн. обмеженнями і веде до формування функціонально єдиного цілого....
33. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
34. Рубки догляду як основна ланка лісовирощування Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 2. ЗМІНА СЕРЕДОВИЩА У НАСАДЖЕННЯХ ВНАСЛІДОК РУБОК ДОГЛЯДУ 2.1 Рубки догляду як основна ланка лісовирощування При інтенсивному веденні лісового господарства на рубки догляду припадає левова частка зусиль у процесі лісовирощування. Починаючи з моменту змикання молодняка та утворення лісового пологу, рубками догляду забезпечується необхідний породний склад лісостану, фор­мується […]...
35. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
36. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
37. ЕРОЗІЯ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. грунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. грунтів, […]...
38. АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ – розділ меліорації, який розробляє теор. основи агролісомеліоративних робіт. Система заходів боротьби з посухою, ерозією грунтів, що передбачає створення захисних лісонасаджень, проведення агротехн., гідротехн., орган.-госп. та ін. робіт....
39. СИСТЕМАТИКА – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМАТИКА – 1) біол. наука, основним завданням якої є опис існуючих і вимерлих видів та побудова їх прир. системи, тобто такої, яка відображала б шляхи істор. розвитку й споріднені зв’язки окремих груп організмів. Ін. назва – Біосистематика; 2) класифікація та групування предметів і явищ. Ін. назва – Систематизація....
40. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....