Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЛІТЕРАТУРА
ЛІТЕРАТУРА
Культурологічний словник
ЛІТЕРАТУРА – один з наймобільніших і найдієвіших видів мистецтва. Л. – це жива художня система, яка чутливо реагує на зміни життєвого процесу. Головний елемент літературної творчості – слово, яке є вічним будівельним матеріалом літературного образу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА (від грец. hagios – святий і grap – ho – пишу) – література, що описує життя святих....
- КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА (від франц. rnurtois – витончено ввічливий, люб’язний, лицарський) – придворно-лицарський напрямок у європейській літературі ХІІ-ХГУ століть; представлений лірикою трубадурів і труверів у Франції, міннезінгерів в Німеччині та лицарськими романами. Класичні зразки – творчість Бертрана де Борна та Кретьєна де Труа....
- СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА: 1) Сукупність усіх літератур світу з найдавніших часів до наших днів. 2) Золотий фонд культури людства, що включає найвищі досягнення літератур світу. 3) Історично закономірний етап у розвитку літератур світу, коли виникає спільність і взаємозв’язок між ними. Поняття С. л. ввійшло до наукового обігу у ХІХ ст. Ідея взаємозв’язків літератур світу […]...
- ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА Культурологічний словник ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА – частина нервової системи людини, що включає головний, проміжковий та спинний мозок....
- ЖАНР Культурологічний словник ЖАНР (франц. genre, від лат. genus (generis) – рід, вид) – тип мистецького й літературного твору (роман, повість, поема тощо)....
- НАУКА Культурологічний словник НАУКА – 1) Система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення та про способи планомірного впливу на довколишній світ. 2) Навички, знання, набуті в процесі навчання, життєвого досвіду. 3) Напучення, повчальна вказівка....
- РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ІМЕННИК РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Балла Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М., 1974. С. 104-114; 129-141; 156-164. Богородицкий В. А. Общий курс русской грамматики. 5-е изд., перераб. М.; Л., 1935. С. 109-154. Богородицкий В. А. Очерки по языковедению и русскому языку. 4-е изд., перераб. М., 1939. С. 198-208; 210-218. […]...
- ЖАРГОН Культурологічний словник ЖАРГОН (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної й граматичної систем....
- МИТРА Культурологічний словник МИТРА (від грец. капелюх) – головний убір вищого духовенства у православ’ї....
- КОМЕДІЯ ДЕЛЬ АРТЕ Культурологічний словник КОМЕДІЯ ДЕЛЬ АРТЕ, або комедія масок – вид італійського народного театру, що виник в середині ХУІ століття. Особливість комедії масок – відсутність літературного тексту, акторська імпровізація, постійні персонажі (наприклад, Арлекін, Панталоне), які носили на обличчях напівмаски....
- ХУДОЖНЯ САМОДІЯЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ХУДОЖНЯ САМОДІЯЛЬНІСТЬ – сукупність форм непрофесійної, аматорської творчості в галузі мистецтва. Основне завдання Х. с. – залучення людини до світу художніх цінностей, всебічний гармонійний розвиток її як особистості творчого (а не споживацького) типу. Розвиток Х. с. відбувається й у формах традиційного фольклору, і в щільному зв’язку з професійним мистецтвом, у формах індивідуально-авторської творчості, […]...
- ОПЕРАЦІЯ Культурологічний словник ОПЕРАЦІЯ (від лат. оретhо – дія) – елемент функціонування активної системи, зокрема елемент діяльності суб’єкта. Іноді під О. розуміють сукупність дій, спрямованих на розв’язання певного завдання (наприклад, О. військова, О. хірургічна). У психологічному аналізі О. тлумачать як способи дій або як елементи, що з них будують такі способи. Найчастіше О. описують як застосування […]...
- Література Література Веремійчик І. М. Методика трудового навчання в початковій школі : навч. посіб. / І. М. Веремійчик. – Тернопіль : Мальва, 2004. – 276 с. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с. Освітні технології : навч.-метод, посіб. / за ред. О. М. Пєхоти. – […]...
- ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ (від лат. generalis – загальний) – головний, узагальнений, такий, що передбачає узагальнення, підпорядкування окремих явищ загальному принципу....
- ГОЛОВНИЙ МОЗОК Культурологічний словник ГОЛОВНИЙ МОЗОК – частина нервової системи, замкнена у черепну коробку; складається з великого мозку, стовбура, мозочка....
- ВЕСНЯНКИ Культурологічний словник ВЕСНЯНКИ – вид народно-обрядової творчості у східних слов’ян. Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух і мелодія. Виконувалися навесні, коли пробудження природи символізувало початок нового року. Після християнізації східних слов’ян В. виконувалися під час православних свят (Євдокії, “теплого” Олексія, Благовіщеня, Пасхи та ін.)....
- ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА Культурологічний словник ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА (від лат. poenitentiarius – покаянний, виправний) – система виправних закладів....
- АЖУР Культурологічний словник АЖУР (франц. ajour, від ajourer – робити наскрізним) – 1) Техніка створення наскрізного орнаментального візерунка. Застосовується в усіх різновидах декоративного мистецтва та в архітектурі. 2) Виріб чи окремий елемент декору, виконаний у цій техніці....
- ЕТАЛОННА ГРУПА Культурологічний словник ЕТАЛОННА ГРУПА – група, система поглядів якої використовується діючою особою як система еталонів....
- Література Література 1. Атлас. 6 клас. Загальна географія – К.: ДНВП “Картографія”. 2. Байназарова О. О. Загальна географія. 6 клас: Посіб. для вчителя. – Х.: Веста: Видавництво “Ранок”, 2006. 3. Баландин Р. К, Маркин В. А. Сто великих географических открытий. – М.: Вече, 2001. 4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Загальна географія. Підручник для 6 […]...
- ЛОНГІТ’ЮД Культурологічний словник ЛОНГІТ’ЮД (англ. довгота) – наукове дослідження процесу, який відбувається впродовж тривалого часу (антропологічне, соціологічне тощо)....
- ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
- КОЛЯДКИ Культурологічний словник КОЛЯДКИ – народні календарні обрядові пісні, що їх співають на Різдвяні свята. К. належать до найдавніших видів народнопоетичної творчості. Подібні пісні та обряди зустрічаються у фольклорі давніх українців і всіх слов’ян. За своїм змістом і характером до К. близькі щедрівки....
- ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХVІ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА Х V І СТ. Підтримуючи ідею об’єднання католицької і православної церков під верховенством Папи Римського, Польща протягом усього XVI ст. систематично пропагувала унію, використовуючи проповідь, літературу та школу. Велася завзята полеміка між прихильниками унії та її опозицією, результатом чого і став […]...
- Література і мистецтво Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 р. – початок 1950-х років) § 9. ПІСЛЯВОЄННЕ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА 3. Література і мистецтво. Радянська влада, контролюючи діячів культури, науки і освіти, прагнула охопити своїм пропагандистським впливом найширші верстви населення. Тому в повоєнні роки зростала кількість закладів культури: клубів, бібліотек, музеїв. У листопаді 1951 р. […]...
- МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
- ІДІОМА Культурологічний словник ІДІОМА (з грец.) – стале словосполучення, що виконує функцію окремого слова, значення якого не виводиться із значень компонентів, з яких воно складається (наприклад, “накивати п’ятами”). Ідіома є результатом мовної творчості народу протягом багатьох століть....
- ЛІТЕРАТУРА – Культура повоєнного часу ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ Х Культура повоєнного часу ЛІТЕРАТУРА Постійного контролю зазнавали діячі літератури і мистецтва. З ініціативи партії в Україні було проведено кампанії, спрямовані проти творчої інтелігенції. Лише протягом 1946-1948 рр. ЦК КП(б)У прийняв низку постанов: “Про спотворення та помилки у висвітленні історії літератури в книзі “Нариси історії української літератури””, “Про журнал сатири і […]...
- ЛІТЕРАТУРА – Українська культура у 30 роки ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VIII Українська культура у 30-ті роки ЛІТЕРАТУРА Слідом за розгромом наукових кадрів удар було спрямовано на письменницькі організації й об’єднання. Керівники партії вбачали в них носіїв націоналізму, політично небезпечних людей. Пік прийшовся на 1933-1934 рр. Було заарештовано 240 письменників, багато з яких розстріляно або відправлено до таборів, звідки мало хто повертався; […]...
- ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
- КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
- КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього сприйняття....
- ПРАВО Культурологічний словник ПРАВО – система загальнообов’язкових правил, норм поведінки, що встановлюються і забезпечуються державою....
- ЮПІТЕР Культурологічний словник ЮПІТЕР (лат. Juppiter) – 1) У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2) Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за віддаленням від Сонця. 3) В кінотехніці – електричний дуговий освітлювач, призначений для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні. 4) Глузливе прізвисько людини, що тримає себе неприступно, велично....
- ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
- ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
- ГУС Культурологічний словник ГУС (Hus) Ян (1371 – 06.VII.1415) – чеський мислитель, ідейний натхненник національно-визвольного руху в Чехії, діяч Реформації, національний герой чеського народу. Громадсько-політичну боротьбу поєднував з педагогічною діяльністю в Празькому університеті, ректором якого він був у 1402-1403 і 1409-1410 рр. У проповідях і творах значну увагу приділяв питанням виховання. Г. був реформатором чеського правопису […]...
- ПАРІЯ Культурологічний словник ПАРІЯ – безправна, пригнічена людина. Слово походить від назви однієї з нижчих “недоторканих” каст у Південній Індії....
- МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО Культурологічний словник МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – система міського самоуправління у середньовіччі; походить від привілеїв 1188 р., яке отримало німецьке місто Магдебург від архієпископа....
- КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ПОЕЗІЯ Культурологічний словник КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ПОЕЗІЯ – найдавніший вид усної поетичної творчості. Виникла у християнську добу. Цикли цієї уснопоетичної словесності пов’язані з певними періодами року (календарем) – колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, петрівчані пісні тощо, або ж з відповідною трудовою діяльністю людини – косарські пісні, обжинкові пісні....
ANSWERS »