ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ

Related posts:

1. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
2. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
3. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
4. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
5. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
6. ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ – перша ознака неблагополучної зимівлі бджіл. Перш ніж братися до лікування бджіл, треба з’ясувати причину, що викликала хворобу. Основні причини, що викликають 3. п. б. – недоброякісні корми (падевий, закристалізований й закислий мед); нозематоз; підвищена вологість у зимівнику, а отже, і в клубі бджіл, занадто сухе повітря в зимівнику, підгодування бджіл, огляд […]...
7. СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ – скупчення великої кількості бджіл біля льотка, під прилітною або за вставною дошкою, іноді під дахом. С. б. відбувається в спеку в безузятковий період або при невеликому узятку, коли в гнізді, зайнятому розплодом, підвищується температура до 37 °С і вище. С. б. відбувається тоді, коли вентиляція ними вулика вже не допомагає. Найчастіше С. […]...
8. НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – відрізняються від інфекційних й інвазійних тим, що втрата, завдана ними пасічницьким господарствам, значно вища. Ці X. не виявляються лабораторною діагностикою, причиною їхнього виникнення найчастіше є неправильний догляд за бджолами. Н. х. зазвичай поділяють на три групи, обумовлені порушеннями годування, утримання й розведення бджіл; а також на Н. х. розплоду й Н. […]...
9. ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ – викликана тим, що вони збуджуються під дією зовнішніх подразників або при грубому втручанні людини в їхнє життя. Бджоли збуджуються при несприятливих метеорологічних умовах (дощ, вітер, холод, навіть посуха), від неприємних різких запахів (одеколон, тютюн, алкоголь, піт тощо). У період активного медозбору бджоли менше дратуються. Але якщо узяток зникає, бджоли кидаються на людей, […]...
10. ЗАЛІТ БДЖІЛ ЗАЛІТ БДЖІЛ – може бути викликаний кількома причинами. 1. На великих пасіках, та й на невеликих (при тісному розміщенні вуликів), весняна денна виставка бджіл призводить до безладних обльотів. Розтривожені бджоли швидко вилітають із вуликів, перемішуються й у такий спосіб залітають у чужі вулики. При цьому трапляються сильні зльоти-нальоти кількох сімей, що призводять до втрати маток […]...
11. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
12. КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ – розподіл хвороб бджіл за певними ознаками для зручнішого й кращого їхнього вивчення. В основі класифікації лежать походження хвороби, місцевість, у якій спостерігаються періодичні спалахи хвороб, сезон або місяць виникнення їх, вік і стать, симптоми, патологоанатомічні зміни. За походженням хвороби бувають заразні й незаразні. Заразні у свою чергу поділяються на інфекційні й […]...
13. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
14. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
15. ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ – загибель бджіл, що спостерігається при підвищеній температурі повітря в гнізді або його надмірній вологості. 3. б., як правило, є результатом неправильної вентиляції гнізда вулика. Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує Температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, […]...
16. ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ. Лабораторна діагностика має на меті з’ясувати причину захворювання й установити точний діагноз. На підставі лабораторних аналізів пасічник зможе лікувати бджолині сім’ї належним чином. Для того щоб послати на дослідження матеріал, бджоляр повинен дотримувати таких правил. – При загибелі бджолиної сім’ї від кожної сім’ї потрібно […]...
17. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
18. ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ – застосовують, коли в бджіл виникає потреба у воді, а вилетіти з вулика на її пошуки вони з якої-небудь причини не можуть. Завжди дають бджолам воду навесні, тому що сім’ї активізуються, споживають більше корму, у гніздах з’являється розплід, але вильоти за межі вулика ще дуже небезпечні для них, тому що стоять […]...
19. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
20. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
21. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
22. КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ – вихід у бджолиній сім’ї карликових робочих бджіл, трутнів і маток, добре сформованих, але завбільшки й за вагою менших, ніж звичайно. Причини. К. проявляється у бджолиних сім’ях із поганим годуванням і порушенням умов їхнього утримання. Зазвичай карликові особини виводяться в слабких сім’ях, у яких є мала кількість бджіл-годувальниць, які не […]...
23. ХВОРОБИ БДЖІЛ ХВОРОБИ БДЖІЛ – порушення життєвих функцій медоносної бджоли під дією різних несприятливих факторів. X. б. можуть бути викликані несприятливими зовнішніми факторами: механічними (ушкодження матки та бджіл при огляді, перевезенні сімей або при проходженні бджолами через вузький льоток або гострі краї обмежувальної решітки), термічними (перегрів, переохолодження гнізда, запарювання в літній період), хімічними (збір отруйного нектару й […]...
24. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
25. УТРИМАННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ-ЛЕЖАКАХ УТРИМАННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ-ЛЕЖАКАХ. Конструкція вулика-лежака нескладна. Він має достатній обсяг для весняного розвитку бджолосімей і використання медозбору. Він, звичайно, поступається багатокорпусним вуликам, але виграє перед 12-рамковими з магазинами. Найпоширенішими є вулики-лежаки на 20-24 рамки. В одному розміщається одна сильна сім’я, а в зимовий період ще й нуклеус, відводок або сім’я-помічниця. Подібне розміщення двох сімей […]...
26. ГНІЗДО БДЖІЛ ГНІЗДО БДЖІЛ – частина стільників у вулику, на якій зосереджується життя всієї бджолосім’ї. Зазвичай ці стільники зайняті розплодом і кормами. Г. б. складається з декількох вертикально розташованих стільників із вуличками між ними у 8-12 мм. Температура Г., як правило, більш-менш рівна незалежно від зовнішньої температури повітря. Оптимальна температура для життєдіяльності бджіл у той період, коли […]...
27. ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – ряд захворювань, збудниками яких є патогенні бактерії, віруси й паразитичні гриби рослинного походження. Основна ознака І. х. б. – здатність передаватися від хворих бджолосімей здоровим. Віруси – дрібні організми, які живуть і розвиваються тільки на живих організмах. Відомо понад 300 видів вірусів. Чимало з них викликають найнебезпечніші хвороби: ящур, сказ, кліщовий […]...
28. ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – заразні або паразитарні хвороби, їх викликають одноклітинні (найпростіші) й багатоклітинні (членистоногі) організми тваринного походження. І. х. б. мають епізоотичний характер і передаються від інвазованих сімей до здорових, але поширюються значно повільніше, ніж інфекційні хвороби. Найпростіші – мікроскопічні одноклітинні тваринні організми. їхніми органами руху є джгутики й війки. Харчуються вони через ротові […]...
29. БАГАТОКОРПУСНЕ УТРИМАННЯ БДЖІЛ БАГАТОКОРПУСНЕ УТРИМАННЯ БДЖІЛ – найпрогресивніший метод у бджільництві, що забезпечує високу рентабельність пасіки. Техніка роботи з багатокорпусними вуликами така: 1-й етап роботи. Вилучення нижнього корпуса з підчищенням дна. Цю роботу виконують відразу після першого очисного обльоту, вона не вимагає розбирання гнізда й забирає дуже мало часу. Кормові запаси можна визначити за вагою корпуса, при тому, […]...
30. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
31. СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – необхідна для передачі однією бджолою інформації всій сім’ї. Найбільш вивчені так звані танці бджіл (див. Танці бджіл). С. може бути також звуковою....
32. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
33. ПАРАЗИТИ БДЖІЛ ПАРАЗИТИ БДЖІЛ – до них належать тваринні або рослинні організми, які, харчуючись за рахунок бджіл, завдають їм великої шкоди. До шкідників бджіл належать деякі кліщі, комахи, гризуни й птахи, які порушують кормову базу бджіл, ушкоджують або знищують мед, пергу, віск, дерев’яні частини вулика. П. можуть бути тимчасовими й постійними. Вони, у свою чергу, поділяються на […]...
34. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
35. ПАКЕТ БДЖІЛ ПАКЕТ БДЖІЛ використовується для висилання бджіл і матки поштою. їх висилають окремими бджолопакетами (у легких фанерних ящиках), невеликими сім’ями (відводками). Маток відправляють окремо. П. бувають 6- і 4-рамкові. У 6-рамковому П. має бути не менше ніж 1,5 кг бджіл, плодова матка, 6 відбудованих стільників, З з яких переважно печатного розплоду. Щоб не відбулося Обривів стільників […]...
36. КЛУБ БДЖІЛ КЛУБ БДЖІЛ – стан сім’ї в період зимового спокою. У цей час під впливом низьких температур значно знижується життєдіяльність бджіл; вони скопчуються в гнізді в одному місці, щоб підтримувати необхідну для життя температуру. Бджола – холоднокровна тварина, тому при температурі повітря нижче +8 °С вона ціпеніє й гине. Інстинкт самозбереження виробив у бджіл здатність збиратися […]...
37. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
38. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
39. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
40. ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ. Запилення бджолами – один з найважливіших способів підвищення врожайності ентомофільних культур. Існують такі культури, які не можуть дати достатнього врожаю без запилення їх бджолами. Давно зауважено, що кількість нектару й отриманого насінного матеріалу з червоної конюшини залежить від довжини хоботка бджіл, які працювали на його запиленні. Чудово працюють на червоній […]...