Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЛЮДИНА СХІДНОГО
ЛЮДИНА СХІДНОГО
Культурологічний словник
ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою на споглядальність, на містичне єднання з природними й надприродними силами, з орієнтацією на корпоративні цінності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ – тип цивілізації, світосприймання якого характеризується синкретичністю відповідно до формули “все в одному” і “одне в усьому”, у духовному житті якого домінують канонізовані стилі мислення, а також орієнтація на досвід минулого і предків....
- СПІРИТИЗМ Культурологічний словник СПІРИТИЗМ (від лат. spiritus – дихання, дух) – містичне вчення, яке проповідує віру в духів, у те, що людина нібито з допомогою медіума може спілкуватися з духами....
- ЛЮДИНА Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина є матеріальною, природною істотою. Проблема взаємодії соціального і біологічного в людині є найважливішою в комплексі наук про людину....
- ІРРАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛЬНЕ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – те, що перебуває поза межами розуму, пізнання. Нелогічне, містичне....
- ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ Культурологічний словник ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ – сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єднує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двосторонніх відносин між людиною і надприродними об’єктами....
- ОКУЛЬТИЗМ Культурологічний словник ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus – прихований, таємний) – містичне вчення, що виходить з наявності окультних (надприродних) сил і можливості безпосереднього спілкування з ними. О. є спільною назвою для “таємничих” повчань – магії, спіритизму тощо; виявом релігійно-побутових марновірств. О. грунтується на сліпій вірі у надприродне....
- ЛЕГАЛЬНИЙ Культурологічний словник ЛЕГАЛЬНИЙ – визнаний, дозволений законом; такий, що має законну силу....
- ТИПОЛОГІЯ Культурологічний словник ТИПОЛОГІЯ (від тип і…логія) – метод класифікації речей живої природи або виробів людини з метою пояснення їх історичного місця, шляхів розвитку, зв’язків за певними культурними або природними явищами, за спільними ознаками....
- Людина економічна Людина економічна (homo economicus) – сукупність економічних потреб, інтересів, цілей індивіда, органічне поєднання в ньому рис працівника і власника. Структуру таких потреб слід розглядати відповідно до структури суспільного способу виробництва. Тому економічна сутність людини розкривається в суперечливій єдності людини-працівника як основного елемента системи продуктивних сил і людини – власника як суб’єкта економічних відносин, передусім відносин […]...
- АНТРОПОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від грец. людина і лат. центр) – погляди, згідно з якими людина є центром і найвищою метою Всесвіту....
- ІНКОРПОРАЦІЯ Культурологічний словник ІНКОРПОРАЦІЯ (від англ. об’єднуватися, приєднуватися, приймати до складу, утворювати спілку) – вступ-прийняття до групи, об’єднання з групою....
- АСОЦІАЦІЯ Культурологічний словник АСОЦІАЦІЯ (лат. assotiatio – сполучення, з’єднання) – зв’язок між психічними явищами, при якому наявність одного з них зумовлює появу іншого....
- КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....
- Грошовий фетишизм Грошовий фетишизм (фр. fétichisme – фетиш, ідол) – містичне ставлення до грошей як до надприродної сили, наділення їх магічними властивостями. Найбільшого розвитку Г. ф. набув у золоті, що виявилося в ототожненні виробничих відносин, які виражаються категорією “гроші”, з природними властивостями загального еквівалента, а відтак і його представників. Об’єктивно Г. ф. породжений тим, що економічно відокремлені […]...
- ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
- КОН’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник КОН’ЮНКЦІЯ (від лат. conjunctio – зв’язок, об’єднання) – логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань утворюють нове висловлювання (пор. диз’юнкція)....
- ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
- ІНТЕГРАЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integratio – поповнення, відновлення) – 1) Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне – дезінтеграція. 2) I. економічна – процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік низки країн. 3) Погоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств галузей економіки, регіонів і держав задля ефективнішого використання ресурсів і повнішого задоволення потреб учасників цього […]...
- Політика і людина Політологічний словник Політика і людина – взаємопов’язані категорії: політика породжена людиною, “людина політична”- об’єкт і суб’єкт політики. Сьогодні можна визначити кілька основних трактувань політики: 1) як відносини між класами з приводу влади (марксизм); 2) як панування через завоювання та використання влади; 3) як управління державою, впорядкування суспільного життя; 4) як системи принципів і норм регулювання […]...
- ІРЕДЕНТИЗМ Культурологічний словник ІРЕДЕНТИЗМ (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця ХІХ – початку ХХ ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання....
- ЕТНОС Культурологічний словник ЕТНОС (грец. народ) – стійке об’єднання людей, що історично склалося на певній території на грунті суспільного походження. Характеризується єдиною мовою, культурою, побутом, самосвідомістю, ментальністю. Вживається у значенні “народ”....
- МІЗАНТРО Культурологічний словник МІЗАНТРОП (від грец. misantropos – людиноненависник) – людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок....
- АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
- ПРАВЕДНИК Культурологічний словник ПРАВЕДНИК – згідно з церковним уявленням, людина, яка виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як учить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а за життя є обранцем небесної благодаті і завдяки їй нерідко має силу “виганяти бісів”, лікувати хвороби тощо....
- ПАРІЯ Культурологічний словник ПАРІЯ – безправна, пригнічена людина. Слово походить від назви однієї з нижчих “недоторканих” каст у Південній Індії....
- АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
- ЛЮДИНА & 2. ЛЮДИНА – НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ЖИВОЇ ПРИРОДИ Якось за давніх часів два філософи – Платон і Діоген – посперечалися про те, що таке людина. “Людина, – сказав Платон, – це двоноге без пір’я”. Тоді Діоген обпатрав півня й показав його людям на доказ неправильності Платонового визначення. Довелося Платонові зробити уточнення: “Людина – двоноге без […]...
- МИТЕЦЬ Культурологічний словник МИТЕЦЬ – 1) Той, хто творчо працює в одному з видів мистецтва. 2) перен. Знавець своєї справи; людина, яка майстерно виконує що-небудь....
- ЗЕЛЕНІ СВЯТА Культурологічний словник ЗЕЛЕНІ СВЯТА – символ єднання людини з силами природи та потойбічним світом; сонця, сонячного культу; торжества життя; розквіту дерев, квітів і трав; часу найбільшого буяння сил життя. Уже й сама назва 3. с. дуже стародавня, далеко передхристиянська – вказував С. Килимник у дослідженні “Український рік…” Християнська церква намагалася змінити назву 3. с. на […]...
- КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС Культурологічний словник КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (від лат. cognito – пізнання і dissona – ns – різноголосий) – напруження, яке переживає людина, відчуваючи несумісність кількох фрагментів знань....
- Людина як “громадянин двох світів” Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Людина як “громадянин двох світів” Людське буття має своєрідну структуру. Людина водночас є вищою і нижчою істотою. Таке необхідне співіснування полярних якостей і становить її сутність. У свідомості і переживанні свого протиріччя людина обмислює себе як загадку в світі. Коли ми […]...
- ЕТНОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕТНОЦЕНТРИЗМ (від грец. племінний, народний та лат. центр) – переконання у зверхності, вищості власної етнічної та культурної групи, відповідно зневага до інших груп. 124...
- ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
- Людина у самотності та комунікації Філософія світ людини Людина у самотності та комунікації Люди не можуть існувати без спілкування та взаємодії. У цьому – суттєва ознака нашого буття. Лише у комунікації людина може стати особистістю, відчути й реалізувати свою неповторність у світі. Проте досить часто комунікація між людьми наповнюється тими колізіями, що приводять нас до переживання самотності. Кожен з нас […]...
- Культура і людина Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і людина Розглядаючи цю підсистему буття, потрібно враховувати три рівні співвідношень культури та людини. Практичний рівень виражається в реальному створенні людиною “другої природи” – культурних предметів і процесів, а також реального створення культурою людини; практично-духовний рівень – у міфологічному, релігійному, художньому осмисленні […]...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА ПРИРОДА ВЛІТКУ ЛЮДИНА І ПРИРОДА Чому потрібно охороняти природу? Людина – частина природи. Її життя пов’язане з рослинами, тваринами, водою, повітрям, грунтом. З давніх часів людина користується дарами природи: насінням і плодами рослин, м’ясом тварин. Природа і тепер залишається основною годувальницею людини. Ми не можемо уявити наше харчування без хліба, овочів, фруктів, молочних і м’ясних […]...
- Що таке людина? Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Що таке людина? Людина найзагадковіша і найскладніша істота. Її буття багатомірне, неодноманітне і одночасно неповторне, незавбачуване. Дати вичерпну відповідь на запитання що таке людина? складно через унікальність і власне невичерпність кожного індивіда. Людина пластична, різноманітна і володіє ознаками відмінними від інших […]...
- ЯНУС Культурологічний словник ЯНУС (лат. Janus) – 1) У давньоримській міфології бог часу, усякого початку й кінця. Зображували з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки. 2) Переносно – дворушник, підступна людина....
- ЕКЗИСТЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІЯ (лат. existentia від existo – існую) – основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнане, ірраціональне в людському “Я”, внаслідок чого людина є конкретною, неповторною особистістю....
- ЯК ЛЮДИНА РОСТЕ Й РОЗВИВАЄТЬСЯ & 3. ЯК ЛЮДИНА РОСТЕ Й РОЗВИВАЄТЬСЯ Доведи, що ти ростеш і змінюєшся. Розкажіть, як росте й змінюється в часі тварина, а як – людина. Тільки народилася Два тижні Два місяці 1 рік 7 років 15 років 30 років 60 років Які відмінності в процесах їхнього росту й розвитку? Чи змінюється людина тільки зовні? Я […]...