Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ МАДРИГАЛ
МАДРИГАЛ
Культурологічний словник
МАДРИГАЛ – невеликий музично-поетичний твір любовно-ліричного змісту. Розвинувся в епоху Відродження в Італії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
- БАЛАДА Культурологічний словник БАЛАДА (франц. ballade, з прованс. balada, від balar – танцювати) – 1) Віршовий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту. 2) Музикально-інструментальний або вокальний твір....
- ІРЕДЕНТИЗМ Культурологічний словник ІРЕДЕНТИЗМ (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця ХІХ – початку ХХ ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання....
- АВТОПОРТРЕТ Культурологічний словник АВТОПОРТРЕТ – портрет художника, виконаний ним самим; різновид жанру портрета. Окремі зразки А. трапляються в античному та середньовічному мистецтві. Як самостійна галузь художньої діяльності утвердився в епоху Відродження. Тоді ж склалися певні різновиди А. Перший відомий А. в українському живописі зображено на підписній іконі “Розп’яття” (1691, В. Липський). Перший А. як самостійний твір […]...
- АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
- ЯМБ Культурологічний словник ЯМБ (грец. iambos) – 1) Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2) В давньогрецькій поезії поетичний твір, 302 за характером близький до сатири. 3) Найбільш уживаний із метрів силабо-тонічного вірша; основні розміри – 4-стопний (лірика, епос), 6-стопний (поеми, драми XVIII ст.), 5-стопний (лірика і драми ХІХ – ХХ ст.), вільний […]...
- ЛІБРЕТО Культурологічний словник ЛІБРЕТО (італ. libretto, букв. – книжечка) – 1) Словесний текст великого музично-драматичного твору – опери, оперети тощо. 2) Короткий виклад змісту п’єси, балету, драми, кінофільму, який звичайно видається окремою книжечкою. 3) План сценарію балету або кінофільму....
- СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
- РОКОКО Культурологічний словник РОКОКО (фр. гососо – черепашка неправильної форми) – мистецький стиль, що розвинувся в добу пізнього бароко (перша пол. XVIH ст.) з характерним орнаментом у формі кривих ліній, що нагадують черепашку. Характеризується примхливо-вишуканим оздобленням та декоративністю....
- ОПЕРА Культурологічний словник ОПЕРА – 1) Вокально-інструментальний музичний сценічний твір, в якому музика поєднується з драматичною дією (лібрето), складається з вокальних партій: сольних (речитативи, арії, ансамблі) і хорових, оркестрових партій (увертюра, інтермецо), балетних вставок, а також інколи мовних партій; вирізняють О. – буф (комічну) і О.- серіа (серйозну). О. виникли близько 1600 р. в Італії. 2) […]...
- РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
- МЕСА Культурологічний словник МЕСА – 1) Католицька обідня (літургія). 2) Багатоголосий циклічний хоровий твір на текст літургії (із супроводом органа чи оркестру)....
- ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
- ЕПІТАФІЯ Культурологічний словник ЕПІТАФІЯ (від грец. еpі – над і taphos – могила) – 1) Намогильний напис. 2) Скульптурний чи живописний твір меморіального призначення, що містить портретне зображення померлого....
- ДІАЛОГ Культурологічний словник ДІАЛОГ (від грец. dialogos – поперемінний обмін репліками) – 1) Розмова між двома або кількома особами. 2) Літературно-художній жанр, твір у формі розмови....
- ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – гуманістичний ідеал виховання. Як відносно цілісна система поглядів склався в епоху Відродження в руслі культурного руху гуманізму. Ідея В. р. о. дістала різні інтерпретації в пізніших філософських і педагогічних системах залежно від особливостей історико-культурної ситуації. Уявлення про всебічно розвинутого індивіда неоднозначні. В побутовій свідомості це талановита людина, здатна до […]...
- ГЕРМЕНЕВТИКА Культурологічний словник ГЕРМЕНЕВТИКА (від грец. hermenia – пояснення, тлумачення) – теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, творів давніх поетів (наприклад, Гомера). У філології епохи Відродження Г. виступає як мистецтво перекладу пам’яток античної культури на мову сучасної культури. Філософська Г., наслідуючи цю традицію, визначає перевагу розуміння над розумом, мови над свідомістю. Тим самим підкреслюється можливість реконструювання […]...
- ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво копіювати звуки (тварин, птахів), точно відтворювати голос відомого актора тощо. На цій здатності розвинувся спеціальний імітаційний жанр естрадного мистецтва. На основі імітації розробляють мову ЕОМ, близьку до природної людської мови. […]...
- ЛІТОПИС Культурологічний словник ЛІТОПИС – 1) Хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. 2) Визначний історичний твір князівської Русі, писаний як хроніка (щорічні записи, аннали)....
- ГЕНУЕЗЬКА ШКОЛА Культурологічний словник ГЕНУЕЗЬКА ШКОЛА – художня школа в Італії XV ст. Склалась під впливом венеціанського живопису XV! ст., а також П. Рубенса і А. Ван Дейка. Пасторальні і побутові сцени, парадні портрети, релігійні та міфологічні композиції (Б. Строцці, Дж. Б. Кастільоне, А. Вассалло) вирізняються соковитою живописністю....
- МУЗИКА Культурологічний словник МУЗИКА – 1) Мистецтво, в якому переживання, настрої, ідеї виражаються сполученням звуків і тонів; твір цього мистецтва; сукупність таких творів. 2) Гармонійне звучання чогось....
- ЕЛЕГІЯ Культурологічний словник ЕЛЕГІЯ (грец. журлива пісня) – 1) Один з жанрів лірики; вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, роздуму, меланхолії. 2) Музичний твір задумливого, сумного характеру....
- Словник музичних жанрів Словник музичних жанрів Арія (з італ. “пісня”) – завершений за будовою сольний номер в опері (ораторії, кантаті), який виконується співаками в супроводі оркестру і є музичною характеристикою оперного персонажа. Авторська (бардівська) пісня – вокальний твір, музика та вірші якого створені аматором, тобто людиною, яка за професією не є композитором і поетом. Балада (ізфр. “танцювати”) – […]...
- АБОРИГЕНИ Культурологічний словник АБОРИГЕНИ (лат. aborigines; ab origine – від початку) – стародавні мешканці Середньої Італії. Згідно з римськими легендами, так звався окремий народ, який жив на Апеннінах. Витіснені сабінянами, А. оселилися в гирлі Тибру; їх стали називати латинянами. Тепер А. – корінні мешканці країни, місцевості....
- ФРЕСКА Культурологічний словник ФРЕСКА (італ. fresco, букв. – свіжий) – 1) Живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій, вогкій штукатурці. 2) Спосіб живопису, що грунтується на застосуванні водяних фарб, які наносять на вогку штукатурку....
- АКАДЕМІЗМ Культурологічний словник АКАДЕМІЗМ (франц. academisme) – 1) Напрям, що склався в мистецьких академіях у XVI-XIX ст.; грунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи Відродження; сприяв систематизації художньої освіти. Виник в Італії (болонська школа живопису, засн. бл. 1585 р.), поширився в багатьох країнах Європи з утворенням академій мистецтв у Парижі (1648), Відні (1692), Берліні […]...
- ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
- АПЛІКАЦІЯ Культурологічний словник АПЛІКАЦІЯ (лат. applicatio – приєднання, накладання) – 1) Створення малюнка, орнаменту, театральних декорацій методом наклеювання або нашивання на тканину, папір, шкіру тощо різнокольорових шматочків матеріалу (тканини, паперу, шкіри, соломи). 2) Твір, виконаний таким способом....
- КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
- СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА: 1) Сукупність усіх літератур світу з найдавніших часів до наших днів. 2) Золотий фонд культури людства, що включає найвищі досягнення літератур світу. 3) Історично закономірний етап у розвитку літератур світу, коли виникає спільність і взаємозв’язок між ними. Поняття С. л. ввійшло до наукового обігу у ХІХ ст. Ідея взаємозв’язків літератур світу […]...
- ІРОНІЯ Культурологічний словник ІРОНІЯ (від грец. eironeia – вдавання, прихований глум) – 1) Тонке приховане глузування. 2) У літературі – стилістичний прийом контрасту видимого і прихованого змісту висловлювання, що створює ефект глузування. Злу іронію називають сарказмом....
- АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
- ЛЕЙТМОТИВ Культурологічний словник ЛЕЙТМОТИВ (від нім. Leitmotiv – основна тема, думка) – 1) Провідний мотив, гармонійний або мелодійний зворот, що повторюється в музичному творі (переважно оперному). 2) Переносно – основна думка, тема, що проходить через твір або наукову працю і підкреслює основну ідею....
- АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
- ВІТРАЖ Культурологічний словник ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або […]...
- ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА (від англ. empathy – співчуття, співпереживання) – сукупність знань, переконань, вмінь і навичок, які характеризують здатність однієї людини підтримувати почуття іншої таким чином, щоб у процесі співпереживання дане почуття, залежно від його змісту, форми, часу, необхідності, ставало глибшим або нейтралізувалося....
- ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – зміна змісту і форм організації праці, спрямована на усунення її монотонності й одноманітності задля підвищення задоволеності працею. Факторами Г. п. виступають ступінь відповідальності, різноманітності і складності праці, співвідношення у ній виконавських та управлінських функцій, рівень творчих можливостей та технічної оснащеності, кваліфікаційне зростання, реалізація здібностей, визнання....
- ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ – один із стародавніх релігійних обрядів принесення жертв духам померлих предків, обожнюваним предметам, богам, злим духам тощо. Ж. виникло в епоху первісного суспільства, коли мисливці кращу частину своєї здобичі залишали для духів померлих предків або духів-покровителів. Ж. набувало часом диких, бузувірських форм. У тій чи іншій формі Ж. збереглося в усіх релігіях […]...
- Словник-путівник у країні музики Словник-путівник у країні музики Веснянки – народні календарно-обрядові пісні, які виконують для зустрічі весни. Гімн – урочиста пісня, один із державних символів країни. Дивертисмент – танцювальна сюїта, яка складається із сольних танцювальних номерів в опері чи балеті. Думи – ліричні або драматичні пісні, присвячені важливим історичним подіям і відважним героям. Жартівливі пісні – пісні, у […]...
- ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС Культурологічний словник ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, італ. RenascimeNto) – епоха в історії культури країн Західної і Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в ін. країнах – кін. XV-XVI ст.). Розрізняють раннє В. (XV ст.), високе В. (кін. XV – 1-ша чверть XVI ст.), пізнє В. (2-га – 3-тя […]...