Макроеволюція – Основні положення еволюційної теорії
Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Основні положення еволюційної теорії
Макроеволюція
Макроеволюція – надвидова еволюція, в результаті якої формуються таксони вищого порядку (родини, ряди, класи, типи). Вона не має специфічних механізмів і здійснюється аналогічно мікроеволюції. Макроеволюція відбувається в історично величезних проміжках часу і недоступна для безпосереднього вивчення і спостереження. О. М. Сєверцов та 1.1. Шмальгаузен установили два головні напрямки еволюційного
Біологічний прогрес характеризується розширенням ареалу, збільшенням чисельності виду, утворенням нових популяцій і систематичних одиниць, переважанням народжуваності над смертністю. Наприклад, ареал зайця-русака розширився й утворилося 20 нових підвидів. Висока чисельність круглих червив, особливо паразитичних форм.
Біологічний регрес характеризується звуженням ареалу, зменшенням чисельності виду, скороченням кількості популяцій і зменшенням систематичних одиниць, переважанням смертності над народжуваністю. Це призводить до скорочення
Біологічний прогрес | Біологічний регрес |
Розширення ареалу | Звуження ареалу |
Збільшення чисельності виду | Зменшення чисельності виду |
Утворення нових популяцій і систематичних одиниць | Скорочення кількості популяцій і зменшення систематичних одиниць |
Переважання народжуваності над смертністю | Переважання смертності над народжуваністю |
Утворення нових видів, підвидів, популяцій | Зменшення кількості видів, підвидів, популяцій |
Ароморфоз – арогенез, або морфо-фізіологічний прогрес, що супроводжується значними змінами в будові організмів, Підвищенням рівня їхньої організації. Ароморфози мають загальний характер і не є пристосувальними до спеціальних умов. Вони дають можливість опанувати нові місця проживання, розширити ареал. Наприклад, це виникнення хребта у хребетних, крил у комах, квітки у покритонасінних тощо. У результаті ароморфозів виникли такі великі таксони, як типи і класи.
Ідіоадаптація – алогенез, що супроводжується виникненням в організмі окремих пристосувань до умов середовища, місця проживання без зміни рівня організації. При цьому відбувається освоєння нових середовищ життя. Зміни мають пристосувальний характер, іноді вузьку спеціалізацію до конкретних умов. В результаті відбувається дивергенція ознак всередині однієї систематичної групи й утворюються більш дрібні таксони: ряди, родини, роди. Приклади: різна форма дзьоба птахів, ротових органів комах у зв’язку з характером живлення тощо.
В особин різних таксономічних груп може спостерігатися конвергенція – поява різних ознак в результаті пристосування різних організмів до тих самих умов проживання (метелики і птахи, кити і риби). Так виникають аналогічні органи.
Іноді відбувається незалежний розвиток подібних ознак у близькоспоріднених груп організмів – паралелізм. Наприклад, розвиток ластів у ластоногих (моржів та тюленів).
Загальна дегенерація – морфо-фізіологічний регрес, що супроводжується спрощенням рівня організації, зникненням деяких органів або систем органів. Дегенерація пов’язана з переходом до паразитичного або сидячого способу життя. Наприклад, утрата коренів і листя у рослини-паразита повитиці, органів травлення у стьожкових червив, редукція хорди в асцидії. У результаті вузької спеціалізації з’являються спеціалізовані пристосування – присоски, гачки тощо.