Головна ⇒ 📌Захист ⇒ Малокаліберна гвинтівка. Пневматична гвинтівка

Малокаліберна гвинтівка. Пневматична гвинтівка

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

ТЕМА:СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ, ПОВОДЖЕННЯ З НЕЮ, ДОГЛЯД І ЗБЕРІГАННЯ

§15. Малокаліберна гвинтівка. Пневматична гвинтівка

Обговоріть, яке основне призначення малокаліберної та пневматичної гвинтівок.

Малокаліберна гвинтівка Тульського збройового заводу ТОЗ-8М, калібру 5,6 мм, з відкритим секторним прицілом є безвідмовною й надійною в експлуатації, має високу купчастість бою.

Іл. 15.1. Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-12

Гвинтівка ТОЗ-12 з діоптрійним прицілом призначена для початкового

навчання із стрільби та тренування стрільців.

Загальна будова гвинтівки і призначення основних механізмів і деталей. Ствол призначений для спрямування польоту кулі. Ствольна коробка призначена для розміщення затвора і спускового механізму. Затвор використовують для того, щоб надсилати набій у набійник, закривати канал ствола, здійснювати постріл, викидати стріляну гільзу. Спусковим механізмом здійснюють спуск курка з бойового зводу. Прицільний пристрій служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання. Тильна кришка захищає очі стрільця від опіку в разі прориву газу під

час стрільби. Ложе з’єднує усі частини гвинтівки, слугує для зручності при стрільбі; має приклад, шийку, цівку.

Будова набоїв. Для стрільби з малокаліберної гвинтівки використовуються унітарні набої. Унітарний набій складається з кулі для ураження цілі; порохового заряду, що є джерелом енергії, необхідної для випускання кулі зі ствола із визначеною швидкістю; капсуля-запальника для запалення пороху; гільзи, яка є корпусом і об’єднує всі елементи набою.

Набої мають задовольняти таким вимогам: забезпечувати надійну стрільбу зброї в різних кліматичних умовах; не втрачати властивостей під час зберігання; бути безпечними для людини, яка ними стріляє, а також при зберіганні й транспортуванні.

Заряджання малокаліберної гвинтівки виконують так: відкривши і відвівши затвор, узяти набій великим і вказівним пальцями правої руки і підштовхнути його вперед, доки закраїна гільзи не наштовхнеться на торець ствола; закрити затвор.

Необхідно пам’ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівника “Заряджай!”. Набої видаються за розпорядженням керівника стрільби лише на лінії вогню. Якщо результати влучання перевіряються після кожного пострілу, то видають лише по одному набою.

Пневматична гвинтівка – це зброя, призначена для ураження цілі на віддалі кулею, що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітрям. Пневматична гвинтівка пружинно-компресійного типу, належить до наймасовіших моделей: до сьогодні випущено близько 2,2 млн одиниць. Відрізняється простотою й високою надійністю.

Іл. 15.2. Пневматична гвинтівка ІЖ-38 (загальний вигляд)

Однозарядна пружинно-поршнева гвинтівка моделі ІЖ-38 обладнана нарізним сталевим стволом. Для стрільби з неї використовуються лише свинцеві кулі.

Зведення здійснюється “переломом” ствола, рухом донизу-назад-уперед-догори. При зведенні відкривається казенний зріз ствола для ручного заряджання кулі. Має блокування від випадкового пострілу в момент зведення при не повністю замкненому каналі ствола. Відкритий приціл – з мікрометричним регулюванням за горизонталлю й вертикаллю і змінюваною довжиною прицільної лінії. Є автоматичний запобіжник, блокувальний спусковий гачок. Мушка закрита (нерухома), положення цілика регулюється за вертикаллю й горизонталлю мікрометричними гвинтами. Регулюється довжина прицільної лінії.

Прийоми і правила стрільби з малокаліберної та пневматичної гвинтівок. Безпека під час проведення стрільби з малокаліберної та пневматичної гвинтівок вимагає її чіткої організації, знання і точного дотримання порядку і правил, встановлених на стрільбищі або в тирі, високої дисциплінованості всіх учасників стрільби.

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, а також тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі, забороняється:

– вести стрільбу з несправної зброї;

– брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільби;

– заряджати і передавати зброю без команди керівника;

– прицілюватися в мішені навіть незарядженою зброєю, якщо біля мішеней перебувають люди;

– спрямовувати зброю вбік або назад, а також у людей, у якому б стані зброя не була (незаряджена, несправна, навчальна, розібрана);

– виносити заряджену зброю з лінії вогню;

– перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до зміни, що стріляє;

– залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю;

– використовувати гвинтівки і патрони до них з метою, не пов’язаною з виконанням “Програми допризовної підготовки юнаків”;

– розбирати патрони, запресовані та завальцьовані деталі.

При розбиранні та складанні зброї необхідно користуватися тільки штатним справним приладдям і спеціальним інструментом, не прикладати надмірної сили, не вдаряти частини зброї одна об одну.

Не можна зберігати гвинтівку з пластмасовими деталями в приміщеннях разом з фенолами, концентрованими кислотами, лугами, органічними розчинниками й іншими речовинами, що руйнують пластичні маси.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (малокаліберних та пневматичних гвинтівок) вона має бути розряджена. Переносити зброю в навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в положенні “на ремінь” чи “на плече”.