МАСКУВАННЯ

Related posts:

1. КРИПТИЗМ Екологія – охорона природи КРИПТИЗМ – здатність організмів набувати забарвлення, яке робить їх непомітними або малопомітними на тлі предметів навколишнього середовища (грунту, кори дерев, листків тощо) і забезпечує захист від ворогів або маскування хижаків. К. вважається формою мімікрії. Зокрема, в заростях червоної водорості філофори такого самого забарвлення набувають і ін. організми цього ценозу....
2. БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Екологія – охорона природи БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, світіння організмів – випромінювання світла живими організмами, пов’язане з процесами їхньої життєдіяльності. Б. властива деяким бактеріям, нижчим рослинам (грибам), безхребетним тваринам (від найпростіших до комах) та рибам. Найпоширеніша Б. серед мор. організмів, велике скупчення яких іноді викликає світіння моря. Біол. призначення Б. різне: у комах органи, що світяться, є сигнальним […]...
3. НЕКТАР Екологія – охорона природи НЕКТАР – цукриста рідина, яка виділяється нектарниками квітів багатьох рослин. Н. приваблює комах-запилювачів (іноді й птахів). За складом Н. – водний р-н цукрів з невеликою домішкою азотистих і аром, речовин, орг. кислот, ферментів. Кількість Н., виділеного окремою квіткою за час цвітіння, у різних рослин різна (у липи від 0,15 до 7,46 […]...
4. ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” Екологія – охорона природи ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” (В. ВОЛЬТЕРРА) – 1) закон періодичного циклу – процес знищення жертви хижаком нерідко призводить до періодичних коливань чисельності популяцій обох видів і залежить це тільки від швидкості зростання популяцій хижака і жертви та від початкового співвідношення їх чисельності; 2) закон збереження середніх величин – середня чисельність […]...
5. НЕОФІТ Екологія – охорона природи НЕОФІТ – занесена іноземна рослина, що ввійшла до складу місцевої флори історично нещодавно і трапляється як в агроценозах (бур’яни), так і в прир. фітоценозах (елодея, галінсога, подорожник та ін.). Поява Н. найчастіше пов’язана з госп. діяльністю людини і недотриманням карантинних заходів....
6. СОН ЗИМОВИЙ/ЛІТНІЙ Екологія – охорона природи СОН ЗИМОВИЙ/ЛІТНІЙ – гальмування в корі головного мозку та підкоркових ділянках, що супроводжується зниженням обміну речовин. Це дає змогу тваринам пережити несприятливий період року. Відрізняється від сплячки інтенсивністю гальмівних процесів усіх функцій і здатністю проснутися (ведмеді, борсуки)....
7. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
8. ПРИСТОСУВАННЯ ДО АКТИВНОГО ЗАХИСТУ ТА НАПАДУ ТЕМА 2 ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН &36. ПРИСТОСУВАННЯ ДО АКТИВНОГО ЗАХИСТУ ТА НАПАДУ Пригадайте, що така конкуренція. ЯКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЗАХИСТУ СПОСТЕРІГАЮТЬ У ТВАРИН? Тварин у природі завжди підстерігає небезпека. Це хижаки або конкуренти за їжу, людина, яка полює на тварин. Тому в тварин формуються різні способи пасивного або активного захисту. Водночас у хижих тварин утворюються […]...
9. ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ – чинник-1, що звичайно виступає як код життєво важливого повідомлення і тому впливає на живе не адекватно (набагато сильніше) потоку речовини та енергії, що переноситься. Напр., ген. чинник, вид хижака для жертви тощо....
10. ІНСЕКТИСТАЗ Екологія – охорона природи ІНСЕКТИСТАЗ – стан, коли щільність популяції рослиноїдних комах, які напали на рослинний організм, знижується в міру росту цієї рослини без явних ознак порушення її структури та функцій. Виявляється в гальмуванні або у припиненні розвитку та розмноження комах-шкідників....
11. РЕПЕЛЕНТИ Екологія – охорона природи РЕПЕЛЕНТИ, антифіданти – речовини прир. або штучного походження для відлякування комах, гризунів та ін. тварин. За механізмом дії розрізняють ольфакторні Р. (фуміганти]), які діють на відстані; протиукусні, або контактні, Р., які діють у разі контакту з обробленою поверхнею; і маскувальні, або дезодоруючі Р. (ті, що знищують, нейтралізують запахи, які привертають тварин). […]...
12. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
13. АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу і виявляється в пристосованості всіх особин даного виду до певних конкретних умов довкілля....
14. ПІДСТИЛКА Екологія – охорона природи ПІДСТИЛКА – І) влежаний на поверхні грунту шар змертвілих або опалих частин рослин – листя, плодів, квіток, кори та невеликих гілок; 2) пухкий матеріал (солома, торф, тирса тощо), який підстилають домашнім тваринам у приміщеннях – корівниках, конюшнях, свинарниках....
15. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
16. АНТАГОНІЗМ Екологія – охорона природи АНТАГОНІЗМ – суперечність між живими організмами, що виявляється у боротьбі за існування, в якій один або обидва організми зазнають шкоди. Найчіткіше антагоністичні взаємовідносини виявляються між хижаком і його здобиччю, між паразитом і хазяїном. У фізіології трапляється А. фізіол. функцій органів, їх частин і регуляторних впливів нервової системи. А. фізіол. функцій є […]...
17. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
18. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
19. ОРГАНІЗМИ ТЕРМОФІЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ТЕРМОФІЛЬНІ – види, оптимум життєдіяльності яких приурочений до високих значень т-ри (синьо-зелені водорості, лишайники, насіння і вегетативна маса рослин пустелі, нематоди, кліщі, деякі ракоподібні тощо). Так, представник синьо-зелених – водорість осциляторія трапляється у водах з т-рою 85-93 °С. Температурна межа у тварин дещо нижча (50-58 °С). Див. також Термофіли....
20. РОЗВИТОК ДАРВІНІЗМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 44. РОЗВИТОК ДАРВІНІЗМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Які основні етапи індивідуального розвитку тварин? Учення Ч. Дарвіна було значно доповнено працями його послідовників і як закінчена система поглядів під назвою класичний дарвінізм остаточно сформувалося на початку XX століття. Що таке філогенез? […]...
21. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
22. АМФІБІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АМФІБІАЛЬНІСТЬ – здатність організму зберігати життєздатність як у воді, так і на суходолі. Властива в основному тваринам, що мешкають у припливно-відпливній зоні морів і океанів....
23. ТЕРМІТИ Екологія – охорона природи ТЕРМІТИ – ряд комах з неповним перетворенням. Поширені переважно в тропіках і субтропіках. Основною їхньою поживою є деревина (дерев’яні частини будівель, залізничні шпали, телеграфні стовпи тощо). Завдають значної шкоди....
24. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
25. ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ І ЇЇ ВІДНОСНИЙ ХАРАКТЕР Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ І ЇЇ ВІДНОСНИЙ ХАРАКТЕР Пристосованість – відносна доцільність будови і функцій організму, що є результатом природного добору, який усуває непристосованих особин. Ознаки виникають внаслідок мутацій. Якщо вони підвищують життєздатність організму, його плодючість, сприяють розширенню ареалу, то такі ознаки “підхоплюються” добором, закріплюються у потомстві і […]...
26. Відносна пристосованість організмів – Основні положення еволюційної теорії Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Основні положення еволюційної теорії Відносна пристосованість організмів Пристосованість – відносна доцільність будови і функцій організму, що є результатом природного добору, який усуває непристосованих особин. Ознаки виникають внаслідок мутацій. Якщо вони підвищують життєздатність організму, його плодючість, сприяють розширенню ареалу, то такі ознаки “підхоплюються” добором, […]...
27. ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ Довідник з біології ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ СУЧАСНА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ. Види рослин і тварин дивовижно пристосовані до умов сере­довища, в яких вони мешкають. Відома величезна кількість най­різноманітніших особливостей будови, які забезпечують високий рівень пристосованості виду до середовища. У поняття “пристосо­ваність виду” входять не тільки […]...
28. ОВОЦИД Екологія – охорона природи ОВОЦИД – речовина, яку використовують для знищення яйцекладки різних комах....
29. ЛАРВІЦИДИ Екологія – охорона природи ЛАРВІЦИДИ – речовини, які застосовують для знищення личинок та гусені комах....
30. АДАПТАЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Тема. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ УРОК 41. АДАПТАЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Цілі уроку: розглянути адаптації живих організмів до умов існування як результат еволюційно­го процесу, показати відносність присто­сувань; розвивати аналітичне мислення і критичне сприйняття інформації, ви­ховувати повагу до живої природи. Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації з при­кладами адаптацій живих організмів до умов існування. Базові […]...