МАТЕРИК

Related posts:

1. ОБОЛОНКА ГРАНІТНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГРАНІТНА – шар земної кори на суходолі, який розміщується під осадовою оболонкою. Товща О. г. 10-40 км. На більшій частині дна Світового океану О. г. немає....
2. ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....
3. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
4. НАДРА Екологія – охорона природи НАДРА – верхня частина земної кори, яка охоплює глибину земної поверхні від нижньої межі гумусового шару до межі проникнення техн. засобів людини, в межах якої можливий видобуток корисних копалин. Н. містять матер. ресурси – основу провідних галузей світового госп-ва. З Н. видобувають вугілля, нафту, газ, корисні копалини, що використовуються для добування […]...
5. ЗОНА ОКЕАНІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНІЧНА – глибоководна зона за межами материкової мілини, віддалена від суходолу на 200-250 км. Зазнає найменшого впливу прибережних екосистем....
6. МОРЕ Екологія – охорона природи МОРЕ – 1) частина океану, що частково відділена від нього суходолом або підводними підняттями і відрізняється від відкритого простору океану гідрол. режимом, більшим впливом сусіднього суходолу, біотою та ін. ознаками; 2) велике озеро (Каспійське, Аральське та ін.) або водосховище (напр., Київське море)....
7. НАФТОВА ПЛЯМА Екологія – охорона природи НАФТОВА ПЛЯМА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який є перепоною нормальній аерації водойм та випаровуванню води, викликає загибель гідробіонтів. За даними космічного моніторингу, близько 1/4 Світового океану так чи інакше забруднено нафтою....
8. ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ Екологія – охорона природи ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ – в товщі кори розрізняють три оболонки: осадову, гранітну та базальтову....
9. ЗОНА НЕРИТОВА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕРИТОВА, зона неритична – мілководна частина Світового океану, яка в основному відповідає материковій мілині. Характеризується значними швидкостями переміщування течій води, великими коливаннями т-ри, добрим освітленням сонцем, різноманітністю рослинного й тваринного світу. На властивостях води, складі донних відкладів, флорі і фауні 3. н. позначається сильний вплив суходолу, в т. ч. поверхневого […]...
10. ДЕЛЬТА Екологія – охорона природи ДЕЛЬТА – низовинна ділянка суходолу в гирлі річки, утворена річковими наносами, розчленована мережею рукавів і проток, гирлова ділянка річки, що включає водостоки та водойми. Часто характеризується високою біол. продуктивністю (як у воді, так і на суходолі). Д. Дунаю – 5,6 тис. км2 (у межах України – 1,2 тис. км2), Амазонки – […]...
11. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
12. ДНО ОКЕАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ДНО ОКЕАНІЧНЕ – поверхня літосфери, вкрита водами Світового океану. За відсутності “гранітної” оболонки підстилається базальтами, тобто над Д. о. не відбувається гранітизація крихких осадових товщ. Д. о. поділяють на материкову мілину, материковий ухил (перехідну зону від материка до океану), ложе океану та серединно-океанічні хребти....
13. ЗОНА ГУМІДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГУМІДНА – ділянка суходолу з вологим кліматом, де рослини достатньою мірою забезпечені водою....
14. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
15. ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами....
16. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ: ПЛАТФОРМИ Й ОБЛАСТІ СКЛАДЧАСТОСТІ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ НА МАТЕРИКАХ І В ОКЕАНАХ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 1. АНАЛІЗ ТЕКТОНІЧНОЇ ТА ФІЗИЧНОЇ КАРТ СВІТУ: ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ТЕКТОНІЧНОЮ БУДОВОЮ І ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ Мета: Навчальна: ознайомити з поняттям “тектоніка”, сформувати уявлення про неоднорідність земної кори, її поділ на стійкі ділянки та області складчастей, удосконалити знання про взаємозв’язок тектонічних структур і процесів та рельєфу місцевості, сформувати чітке уявлення про закономірності формування форм рельєфу ; розвивальна: удосконалювати вміння працювати з картами; формувати уміння зіставляти, аналізувати, робити висновки; формувати науковий світогляд, […]...
17. ЕКОНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи подолання об’єктивних лімітів, що виникають у природокористуванні. Розрізняють Е. глобальну, регіональну, локальну, Е. Світового океану, суходолу тощо....
18. КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
19. СЕЙСМОГРАФ Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАФ – прилад для авт. реєстрації коливань земної кори під час землетрусів і вибухів....
20. БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
21. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
22. ВОДИ ВАДОЗНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується з атм. опадів....
23. ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ – ділянка суходолу зі зруйнованим грунтовим покривом, позбавлена рослинності, що виникла внаслідок пром. діяльності людини (гірничорудні розробки, будівництво тощо)....
24. БІОКАДАСТР СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи БІОКАДАСТР СВІТОВОГО ОКЕАНУ – зібрання регіональних біоекон.- мор. кадастрів....
25. БІОГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЛОГІЯ – наук, напрямок, що досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори....
26. ЗООПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова частина планктону. 3., хоч і дуже розріджений, трапляється практично до макс. глибин Світового океану....
27. СЕЙСМОГРАМА Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАМА – авт. безперервний запис коливань земної кори на паперовій стрічці, здійснюваний за допомогою сейсмографа....
28. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
29. ГЕОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕРМІЯ – розділ геофізики, що вивчає тепловий стан і теплову історію земної кори та Землі загалом....
30. ГЕОМЕХАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОМЕХАНІКА – наука про фіз.-мех. властивості гір. порід і земної кори, процеси, що відбуваються в ній під дією прир. і технол. чинників (термічних, мех.)....
31. ЛАГУНА Екологія – охорона природи ЛАГУНА – 1) неглибока прир. водойма невеликої площі, відокремлена від моря вузькою смугою або сполучена з ним вузькою протокою. Характеризується надзвичайно високою біол. продуктивністю, тому часто використовується для ведення марикультури; 2) ділянка моря між кораловими рифами та берегом материка або о-ва, а також всередині атола....
32. ОСТРІВ Екологія – охорона природи ОСТРІВ – невелика ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою. Розрізняють мор., океанічні, річкові та озерні О. За походженням О. можуть бути материкові (відокремились від материка) та самостійні (коралові, вулканічного походження тощо)....
33. БАТИПСАМОН Екологія – охорона природи БАТИПСАМОН – угруповання організмів (інфузорії, черви та ін.), що мешкають у піщаному грунті великих глибин Світового океану....
34. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА – встановлене в міжнародній практиці розмежування вод та дна Світового океану на простори різної держ. юрисдикції. Розрізняють територіальні води (12 миль), прилеглу (до 24 миль від внутр. вод) та 200-мильну (близько 370 км; 1 мор. миля = 1,85 км) екон. зони суверенного права прибережної держави на розвідку, […]...
35. ІНФЛЮАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЛЮАЦІЯ – проникнення поверхневих вод у товщу земної кори крізь шпари або карстові канали. І. слід відрізняти від інфільтрації, коли просочування відбувається суцільним фронтом....
36. ЯКИЙ МАТЕРИК НА ЗЕМЛІ НАЙБІЛЬШИЙ? Зустріч 27. ЯКИЙ МАТЕРИК НА ЗЕМЛІ НАЙБІЛЬШИЙ? Мета: ознайомити учнів з особливостями природи Євразії; розвивати просторову уяву, вміння працювати з картою півкуль; вчити складати комп’ютерні презентації, розповіді про природу материків і океанів, виступати перед класом з підготовленою інформацією; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал) ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ […]...
37. ЗАКОН ОБ’ЄМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБ’ЄМІВ – у глибинних шарах земної кори утворюються мінерали та їхні комбінації з меншим молек. об’ємом, ніж у верхніх її шарах....
38. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
39. ГЕОСИНКЛІНАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОСИНКЛІНАЛЬ – видовжені ділянки земної кори, що характеризуються тривалими й інтенсивними підняттями та опусканнями, процесами гороутворення, вулканізму. Це створює складні екол. умови для живих організмів....
40. ВОЛОГООБІГ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ – 1) те саме, що й Колообіг води (у природі); 2) частина заг. колообігу води в природі, яка включає випаровування з поверхні Землі, перенесення водяної пари, її конденсацію в атмосфері, утворення хмар, випадання опадів. Забруднення поверхні суходолу та океану, особливо нафтою, і зміна характеру рослинності помітно впливають на інтенсивність В....