Державне управління
Методи державного управління. Способи владного впливу державних органів на пронеси суспільного і державного розвитку, на діяльність державних структур і конкретних посадових осіб. М. д. у. безпосередньо пов’язані з практичною реалізацією державної влади, її керуючим впливом на об’єкти державного управління відповідно до інтересів і волі держави, із забезпеченням реалізації цілей і функцій державного управління, оскільки в них містяться механізми встановлення взаємовідносин між суб’єктом і об’єктом
державного управління, реалізації компетенції суб’єктів державного управління відповідно до їх владно-управлінських повноважень. У механізмах державного управління важливе значення надається методам, які стимулюють, активізують і спрямовують на досягнення поставлених цілей. Серед таких методів можна виділити морально-етичні, соціально-політичні, економічні та адміністративні. Морально-етичні методи засновані на зверненні до гідності, честі і совісті людини. їх завдання полягає у формуванні позитивної психологічної обстановки, сприятливої для вирішення поставлених завдань. Наприклад, нагороди, відзнаки,
заохочення. Соціально-політичні методи впливають на відповідні інтереси людей та їх угруповань, їхній статус у суспільстві, можливості самореалізації. Наприклад, створення умов для службової кар’єри. Економічні методи зумовлені роллю економічних інтересів у житті суспільства та відповідно в управлінських процесах. Вони використовують різноманітні економічні інструменти впливу. Наприклад, фінансові, фіскальні, дозвільні тощо. Адміністративні методи визначають поведінку і діяльність людей. Вони належать до жорстких засобів впливу. Наприклад, розпорядження, накази, вказівки, інструкції, контроль за виконанням. М. д. у. незалежно від застосування у конкретній сфері суспільного життя можна зарахувати до прямого адміністративного і непрямого регулюючого впливу з боку органів державної влади на відповідні об’єкти управління. До першої групи належать методи правового регулювання, переконання, примушування, публічного адміністрування, державного контролю тощо. До другої – виховання, демократизації управління, розміщення державних замовлень, оподаткування, визначення митної вартості товару тощо. Серед методів першої групи: метод правового регулювання, за допомогою якого держава через свої органи впливає на суспільні відносини, дозволяючи їх учасникам чинити дії правового характеру, надаючи їм відповідні права і накладаючи на них певні обов’язки, а також дає можливості вибору варіантів поведінки у межах, встановлених правовими нормами;
Метод переконання, переважає в державному управлінні, оскільки він вимагає авторитету влади, створення певних умов, соціального клімату, наявності вагомих аргументів, внаслідок чого посилюється мотивація посадової поведінки; метод примушування використовується, коли виникає загроза державній цілісності, здійснюються злочинні діяння тощо. Державне будівництво, формування і функціонування державних і муніципальних владних структур, правова освіта та інше, що стосується зміцнення держави та її інститутів, досягається за допомогою методу публічного адміністрування, під яким розуміється сукупність засобів впливу держави на його громадян з метою реалізації функцій державного управління. Застосування методу публічного адміністрування дозволяє забезпечувати стійкість суспільних інститутів, активізує сфери економічного, політичного, духовного життя суспільства, створює умови і гарантії для приватного адміністрування. Методом державного контролю забезпечується дотримання законів та інших правових актів. що приймаються державними органами.