Метрополія

Related posts:

1. Балотування Політологічний словник Балотування (voting, ballot, від італ. ballottare – вибирати кульками) – 1) поширена у владній, господарській, науковій та інших видах діяльності практика вирішення будь-яких питань шляхом подачі голосів (раніше – опусканням в урну кульок, що називалися балами); 2) постановка питання на голосування; 3) власне сама процедура голосування. Б. нині активно використовується в політиці, особливо […]...
2. З’їзд Політологічний словник З’їзд (congress, conference, convention) – зібрання представників тих чи інших політичних організацій, партій, груп населення або їх повноважних представників з метою спроби дійти спільної думки в певному питанні, сформулювати таку думку, досягти домовленості, ухвалити спільне рішення, прийняти резолюції, інші документи, які б стали керівництвом до дії багатьох людей. 3. політичних партій, об’єднань, рухів, […]...
3. Заангажованість політична Політологічний словник Заангажованість політична (від фр. engager – наймати, запрошувати) – змушеність представника неполітичної сфери (науки, мистецтва, освіти тощо) діяти в руслі певної ідеологічної доктрини, політичного курсу або навіть обслуговувати суто партійні цілі й інтереси. Взагалі поняття “ангажемент” означає контракт, укладений з артистом або театральною трупою про здійснення вистав на певних умовах і у визначені […]...
4. Виборча кампанія Політологічний словник Виборча кампанія – процес комунікації, діалог між політичною партією, кандидатом чи його представниками, з одного боку, та виборцями, які у день виборів мають проголосувати за чи проти, – з іншого. Мета участі у виборчій кампанії – здобути перемогу на виборах. Претендент на обрання прагне так впливати на виборців, щоб вони в день виборів: […]...
5. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
6. Капіталізм Політологічний словник Капіталізм (від нім. Kapital – гроші, що використовуються для отримання прибутку) – економічна система, за якої основні засоби виробництва (земля, підприємства) перебувають у приватній власності й використовуються для отримання прибутку їх власниками. К., що утворився в часи так званої індустріальної революції, головним чином асоціюється з вільним підприємництвом, стихією ринку та жорсткою конкуренцією, хоча […]...
7. Меморандум Політологічний словник Меморандум (від лат. memorandum – те, що треба пам’ятати) – спеціальний дипломатичний термін, який означає письмову фіксацію заяви, зробленої в усній формі; 1) нотатка для пам’яті; 2) у міжнародних відносинах записка з викладом питань, які є предметом дипломатичних бесід; 3) дипломатичний документ, який може додаватися до ноти, обгрунтовуючи її зміст, або вручатися як […]...
8. Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події, діяльності органів влади, політичних сил, окремих політиків. М. здійснюється в формі зосередження достатньо великої групи людей в окремому місці, піднесенням знамен, […]...
9. Панібудьласка Володимир Федорович Політологічний словник Панібудьласка Володимир Федорович (нар. 1929) – український історик, політолог. Народився на Дніпропетровщині, в с. м. т. Петриківка, Петриківського району. По закінченні середньої школи вчився живопису в Дніпропетровському художньому училищі, потім у художньому інституті. Після закінчення Дніпропетровського університету (1954 р.) працював учителем історії у школі, а після закінчення у 1961 р. аспірантури Київського державного […]...
10. Казус беллі Політологічний словник Казус беллі (лат. casus belli – ситуація, привід для війни)- 1) безпосередній формальний привід для оголошення війни і початку воєнних дій; 2) дія або ситуація, яка може бути розцінена як акт проголошення війни. В минулому К. б. був законною підставою для початку воєнних дій, слугував виправданням війни і цілям приховання її справжніх причин. […]...
11. Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ. Віче у Києві скликалося з волі князя і було своєрідними зборами військового населення, у ньому брали участь усі чоловіки, опріч холопів. […]...
12. Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши більшість місць у парламенті. В політології, в політиці часто поняття “П. в.” вживають у некоректному плані, як певне звинувачення колишнього (зокрема […]...
13. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...
14. Незастосування сили принцип Політологічний словник Незастосування сили принцип – один з основних принців міжнародного права, вимога, зафіксована в Статуті ООН, згідно з якою “всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою та її застосування як проти територіальної недоторканності й політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином”. Сьогодні співвідношення сил у світі […]...
15. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
16. Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. – це не пасивна бездіяльність, не спроба уникнути конфлікту або не зважати на нього, це ненасильницька діяльність. Н. д. є методом політичної боротьби тих, хто не визнає насильства, але й не […]...
17. Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і особливо Наполеона III. Б. – це сильна, одноособова диктаторська влада, яка проте часто здобуває підтримку народу (наприклад, шляхом плебісциту) і закріплення […]...
18. Непорушності державних кордонів принцип Політологічний словник Непорушності державних кордонів принцип – полягає у міжнародно-правовому визнанні існуючих кордонів держав, у відмові від будь-яких зазіхань на ці кордони. Цей принцип є підставою для заперечення територіальної експансії у будь-якій формі. Його значення стає зрозумілим, коли згадати, що в минулому прагнення до захоплення чужих територій, до перекроювання державних кордонів, зазіхання на чужі території, […]...
19. Картунов Олексій Васильович Політологічний словник Картунов Олексій Васильович (30.03.1940, с. Ново-Романівка Арзгірського р-ну Ставропольського краю Російської Федерації) – український історик – міжнародник, політолог та етнополітолог, кандидат історичних наук з 1976 р., доктор політичних наук з 1996 р., професор з 1998 р., академік Української Академії політичних наук з 1999 р. Закінчив у 1967 р. історичний факультет (відділення міжнародних відносин) […]...
20. Залізний закон олігархії Політологічний словник “Залізний закон олігархії” – сформульований німецьким соціологом Робертом Міхельсом (1876-1936) постулат, відповідно до якого існування суспільства нерозривно пов’язане з утворенням громадських організацій і партій, а їх керівники, політичні еліти прагнуть до домінування. Партії створюються як засіб досягнення певної суспільної мети, проте згодом вони самі стають метою для себе, прагнуть задовольнити переважно свої власні […]...
21. Політична теорія Політологічний словник Політична теорія – 1) історія політичної думки (діяльність з дослідження праць класичних мислителів, відомих фахівців, що досліджували і досліджують різноманітні аспекти феномену політики, політичного життя тощо); 2) тлумачення понять (демократія, свобода, справедливість тощо); 3) формальне моделювання (конструювання формальних моделей політичних процесів); 4) теоретична політологія (більш теоретичний аспект звичайної політології). До 70-х років XX […]...
22. Кирилюк Федір Михайлович Політологічний словник Кирилюк Федір Михайлович (нар. 1944) – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії політичних наук. Народився на Вінниччині. Закінчив філософський факультет Київського університету, завідує в ньому кафедрою політології. Автор численних навчальних посібників, навчальних програм, планів семінарських занять з нормативних та спеціальних курсів політології. Серед індивідуальних праць Ф. […]...
23. Федералізм Політологічний словник Федералізм (від лат. foederatio – союз, об’єднання) – 1) теорія і практика створення цілісної союзної держави, утвореної сукупністю політично і юридично рівнозначних частин (квазідержав), пов’язаних спільними інтересами, історичними долями, договірними конституційними відносинами і спільним управлінням єдиним державним цілим з більшим ступенем взаємозалежності (федерація) чи більшою автономією частин, суб’єктів (конфедерація); 2) форма державності, в […]...
24. Знання про політику Політологічний словник Знання про політику – система теорій, концепцій, які використовуються людьми для пояснення політики і якими вони керуються у політичній практиці. Розрізняють такі рівні політичного знання: емпіричний або масовий (рівень повсякденного життєвого досвіду людей, буденної свідомості); нормативний (рівень практично-політичної взаємодії); фундаментальний (рівень глибинного осягнення й вираження в поняттях сутності процесів та явищ буття). Політичні […]...
25. Сегрегація Політологічний словник Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію […]...
26. Плюральний вотум Політологічний словник Плюральний вотум (від лат. pluralis – множинний і votum – бажання) – практика надання окремим категоріям населення більшої кількості голосів, ніж звичайним виборцям. Є вираженням нерівності виборчого права. С. Рябов...
27. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
28. Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання чи держави узгоджують свої дії на відповідних засадах пріоритетності, а то й домінування когось одного з них, неоднаковості та нерівності місця […]...
29. Заява про участь у виборах Політологічний словник Заява про участь у виборах – публічне оприлюднення суб’єктом виборчого процесу (партією, блоком, кандидатом) намірів балотуватись, є фактично елементом виборчої кампанії. В деяких випадках, коли це передбачено законом, заява про участь у виборах є обов’язковою вимогою і документально підтверджується в установленому порядку. Законодавство України про місцеве самоврядування. Збірник законодавчих актів. – К., 2001; […]...
30. Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...
31. Кордон (державний) Політологічний словник Кордон (державний) – офіційно визначена межа, що окреслює територію, на яку поширюється влада певної держави, її верховенство й суверенітет. Перетинання цієї межі має політико – правовий сенс, означає зміну юрисдикції особи, майна, коштів. Кордони можуть бути визначені стихійно, спонтанно, як відображення існуючих природних рубежів (річки, гірські пасма, пустелі тощо); їх демаркація може бути […]...
32. Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
33. >Основні вибори Політологічний словник Основні вибори – назва виборчої кампанії в США, під час якої обирають не тільки членів палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, як це відбувається на проміжних виборах, а ще й президента країни. Проводяться у перший вівторок після першого понеділка листопада кожного високосного року. С. Рябов...
34. Живець – СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Сад і город (енциклопедія) ДОДАТОК СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Живець – відрізок стебла або листочка, з якого вегетативним способом вирощують нову рослину....
35. Легіслатура Політологічний словник Легіслатура (від лат. legislator – той, хто пропонує законопроект) – 1) визначення законодавчого органу. В цьому значенні Л. України – Верховна Рада України. Цей термін широко використовується у законодавстві Канади, наприклад, Л. Онтаріо, Л. Квебека; 2) синонім поняття “скликання”, тобто строк повноважень або фактичний період діяльності законодавчого органу. Складові поняття Л.: строк повноважень […]...
36. Чинність виборів Політологічний словник Чинність виборів – визнання виборів такими, що відбулися. В Україні визнання чинності виборів потребує, щоб під час їх проведення не було порушень Закону про вибори, які вплинули б на наслідки виборів. У разі недотримання цієї умови призначаються повторні вибори. С. Рябов...
37. Бебик Валерій Михайлович Політологічний словник Бебик Валерій Михайлович (нар. 1959) – політолог і психолог. Закінчив Київський політехнічний інститут. Працював інженером – програмістом, інструктором, консультантом Київського облвиконкому, головним консультантом прес-служби Адміністрації Президента України. Віце-президент Міжрегіональної Академії управління персоналом. Автор понад 100 статей, 10 книг, серед яких найпомітніші “Основи теоретичної і практичної політології” (1994), “Політологія: теорія, методологія, практика” (1997), “Базові […]...
38. Національно-персональна автономія Політологічний словник Національно-персональна автономія – форма організації життя малочисельних народів та національних меншин на основі поєднання інтересів особи, нації та держави. Вперше ідея цієї автономії дістала теоретичне обгрунтування в працях австрійських соціал-демократів К. Реннера і О. Бауера. Вони вважали, що джерелом і носієм національних прав мають бути не території, а самі нації (національні союзи, утворені […]...
39. Установчі збори Політологічний словник Установчі збори – тимчасовий (на відміну від парламенту) представницький орган, який має окремо визначене завдання загальнонаціонального значення (прийняття конституції або й зміна форми державного правління) і після його виконання припиняє свою діяльність. Інколи установчі збори перетворюються на парламент або ж відіграють роль парламенту, приймаючи звичайні закони. С. Рябов...
40. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...