Метрополія

Related posts:

1. Балотування Політологічний словник Балотування (voting, ballot, від італ. ballottare – вибирати кульками) – 1) поширена у владній, господарській, науковій та інших видах діяльності практика вирішення будь-яких питань шляхом подачі голосів (раніше – опусканням в урну кульок, що називалися балами); 2) постановка питання на голосування; 3) власне сама процедура голосування. Б. нині активно використовується в політиці, особливо […]...
2. З’їзд Політологічний словник З’їзд (congress, conference, convention) – зібрання представників тих чи інших політичних організацій, партій, груп населення або їх повноважних представників з метою спроби дійти спільної думки в певному питанні, сформулювати таку думку, досягти домовленості, ухвалити спільне рішення, прийняти резолюції, інші документи, які б стали керівництвом до дії багатьох людей. 3. політичних партій, об’єднань, рухів, […]...
3. Заангажованість політична Політологічний словник Заангажованість політична (від фр. engager – наймати, запрошувати) – змушеність представника неполітичної сфери (науки, мистецтва, освіти тощо) діяти в руслі певної ідеологічної доктрини, політичного курсу або навіть обслуговувати суто партійні цілі й інтереси. Взагалі поняття “ангажемент” означає контракт, укладений з артистом або театральною трупою про здійснення вистав на певних умовах і у визначені […]...
4. Виборча кампанія Політологічний словник Виборча кампанія – процес комунікації, діалог між політичною партією, кандидатом чи його представниками, з одного боку, та виборцями, які у день виборів мають проголосувати за чи проти, – з іншого. Мета участі у виборчій кампанії – здобути перемогу на виборах. Претендент на обрання прагне так впливати на виборців, щоб вони в день виборів: […]...
5. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
6. Капіталізм Політологічний словник Капіталізм (від нім. Kapital – гроші, що використовуються для отримання прибутку) – економічна система, за якої основні засоби виробництва (земля, підприємства) перебувають у приватній власності й використовуються для отримання прибутку їх власниками. К., що утворився в часи так званої індустріальної революції, головним чином асоціюється з вільним підприємництвом, стихією ринку та жорсткою конкуренцією, хоча […]...
7. Меморандум Політологічний словник Меморандум (від лат. memorandum – те, що треба пам’ятати) – спеціальний дипломатичний термін, який означає письмову фіксацію заяви, зробленої в усній формі; 1) нотатка для пам’яті; 2) у міжнародних відносинах записка з викладом питань, які є предметом дипломатичних бесід; 3) дипломатичний документ, який може додаватися до ноти, обгрунтовуючи її зміст, або вручатися як […]...
8. Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події, діяльності органів влади, політичних сил, окремих політиків. М. здійснюється в формі зосередження достатньо великої групи людей в окремому місці, піднесенням знамен, […]...
9. Панібудьласка Володимир Федорович Політологічний словник Панібудьласка Володимир Федорович (нар. 1929) – український історик, політолог. Народився на Дніпропетровщині, в с. м. т. Петриківка, Петриківського району. По закінченні середньої школи вчився живопису в Дніпропетровському художньому училищі, потім у художньому інституті. Після закінчення Дніпропетровського університету (1954 р.) працював учителем історії у школі, а після закінчення у 1961 р. аспірантури Київського державного […]...
10. Казус беллі Політологічний словник Казус беллі (лат. casus belli – ситуація, привід для війни)- 1) безпосередній формальний привід для оголошення війни і початку воєнних дій; 2) дія або ситуація, яка може бути розцінена як акт проголошення війни. В минулому К. б. був законною підставою для початку воєнних дій, слугував виправданням війни і цілям приховання її справжніх причин. […]...
11. Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ. Віче у Києві скликалося з волі князя і було своєрідними зборами військового населення, у ньому брали участь усі чоловіки, опріч холопів. […]...
12. Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши більшість місць у парламенті. В політології, в політиці часто поняття “П. в.” вживають у некоректному плані, як певне звинувачення колишнього (зокрема […]...
13. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...
14. Незастосування сили принцип Політологічний словник Незастосування сили принцип – один з основних принців міжнародного права, вимога, зафіксована в Статуті ООН, згідно з якою “всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою та її застосування як проти територіальної недоторканності й політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином”. Сьогодні співвідношення сил у світі […]...
15. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
16. Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. – це не пасивна бездіяльність, не спроба уникнути конфлікту або не зважати на нього, це ненасильницька діяльність. Н. д. є методом політичної боротьби тих, хто не визнає насильства, але й не […]...
17. Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і особливо Наполеона III. Б. – це сильна, одноособова диктаторська влада, яка проте часто здобуває підтримку народу (наприклад, шляхом плебісциту) і закріплення […]...
18. Непорушності державних кордонів принцип Політологічний словник Непорушності державних кордонів принцип – полягає у міжнародно-правовому визнанні існуючих кордонів держав, у відмові від будь-яких зазіхань на ці кордони. Цей принцип є підставою для заперечення територіальної експансії у будь-якій формі. Його значення стає зрозумілим, коли згадати, що в минулому прагнення до захоплення чужих територій, до перекроювання державних кордонів, зазіхання на чужі території, […]...
19. Картунов Олексій Васильович Політологічний словник Картунов Олексій Васильович (30.03.1940, с. Ново-Романівка Арзгірського р-ну Ставропольського краю Російської Федерації) – український історик – міжнародник, політолог та етнополітолог, кандидат історичних наук з 1976 р., доктор політичних наук з 1996 р., професор з 1998 р., академік Української Академії політичних наук з 1999 р. Закінчив у 1967 р. історичний факультет (відділення міжнародних відносин) […]...
20. Залізний закон олігархії Політологічний словник “Залізний закон олігархії” – сформульований німецьким соціологом Робертом Міхельсом (1876-1936) постулат, відповідно до якого існування суспільства нерозривно пов’язане з утворенням громадських організацій і партій, а їх керівники, політичні еліти прагнуть до домінування. Партії створюються як засіб досягнення певної суспільної мети, проте згодом вони самі стають метою для себе, прагнуть задовольнити переважно свої власні […]...
21. Політична теорія Політологічний словник Політична теорія – 1) історія політичної думки (діяльність з дослідження праць класичних мислителів, відомих фахівців, що досліджували і досліджують різноманітні аспекти феномену політики, політичного життя тощо); 2) тлумачення понять (демократія, свобода, справедливість тощо); 3) формальне моделювання (конструювання формальних моделей політичних процесів); 4) теоретична політологія (більш теоретичний аспект звичайної політології). До 70-х років XX […]...
22. Кирилюк Федір Михайлович Політологічний словник Кирилюк Федір Михайлович (нар. 1944) – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії політичних наук. Народився на Вінниччині. Закінчив філософський факультет Київського університету, завідує в ньому кафедрою політології. Автор численних навчальних посібників, навчальних програм, планів семінарських занять з нормативних та спеціальних курсів політології. Серед індивідуальних праць Ф. […]...
23. Федералізм Політологічний словник Федералізм (від лат. foederatio – союз, об’єднання) – 1) теорія і практика створення цілісної союзної держави, утвореної сукупністю політично і юридично рівнозначних частин (квазідержав), пов’язаних спільними інтересами, історичними долями, договірними конституційними відносинами і спільним управлінням єдиним державним цілим з більшим ступенем взаємозалежності (федерація) чи більшою автономією частин, суб’єктів (конфедерація); 2) форма державності, в […]...
24. Знання про політику Політологічний словник Знання про політику – система теорій, концепцій, які використовуються людьми для пояснення політики і якими вони керуються у політичній практиці. Розрізняють такі рівні політичного знання: емпіричний або масовий (рівень повсякденного життєвого досвіду людей, буденної свідомості); нормативний (рівень практично-політичної взаємодії); фундаментальний (рівень глибинного осягнення й вираження в поняттях сутності процесів та явищ буття). Політичні […]...
25. Сегрегація Політологічний словник Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію […]...
26. Плюральний вотум Політологічний словник Плюральний вотум (від лат. pluralis – множинний і votum – бажання) – практика надання окремим категоріям населення більшої кількості голосів, ніж звичайним виборцям. Є вираженням нерівності виборчого права. С. Рябов...
27. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
28. Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання чи держави узгоджують свої дії на відповідних засадах пріоритетності, а то й домінування когось одного з них, неоднаковості та нерівності місця […]...
29. Заява про участь у виборах Політологічний словник Заява про участь у виборах – публічне оприлюднення суб’єктом виборчого процесу (партією, блоком, кандидатом) намірів балотуватись, є фактично елементом виборчої кампанії. В деяких випадках, коли це передбачено законом, заява про участь у виборах є обов’язковою вимогою і документально підтверджується в установленому порядку. Законодавство України про місцеве самоврядування. Збірник законодавчих актів. – К., 2001; […]...
30. Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...