Міграція населення

Міграція населення (лат. migratio – переселення) – переміщення людей, пов’язане зі зміною постійного місця проживання з метою пошуку роботи, кращих умов життя, уникнення від переслідувань тощо. Розрізняють М. н. зовнішню (тобто еміграцію та імміграцію) і внутрішню (переміщення всередині країни, передусім із села в місто); М. н. постійну (переміщення на постійне або довготривале місце проживання), тимчасову (переміщення на відносно короткий час); сезонну (щорічні переміщення, у певний період року, пов’язані з роботою) і маятникову (щоденні

поїздки на роботу за межі місця проживання). Причини М. н.: економічні, переслідування, расова, релігійна дискримінація, військові конфлікти, стихійні лиха тощо. М. н. має як негативні, так і позитивні наслідки. Так, якщо відплив мешканців з одних країн і районів призводить до нестачі там трудових ресурсів, а прибуття мігрантів в інші райони спричиняє їх перенаселення, М. н. має здебільшого негативні наслідки (див. Міграція робочої сили). Нині за межами історичної батьківщини проживає близько 20 млн українців. Формами М. н. є еміграція (переселення, примусове або добровільне переміщення людей зі своєї країни в іншу); імміграція
(в’їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання) та діаспора (комплектне або розсіяне проживання частини етнічної спільноти за межами країни її походження). Тривале проживання значної частини українства за межами України узагальнюється поняттям “українська діаспора”. Серед зовнішньої М. н. виокремлюють економічних мігрантів (міграцію робочої сили), членів сімей, які виїжджають з метою об’єднання, біженців і нелегальних мігрантів. У 1970 чисельність усіх груп мігрантів становила бл. 85 млн осіб, 2000 – 175 млн, причому 60% з них проживають у розвинених країнах.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Міграція населення