МІКРОТЕРМ

Related posts:

1. ОДНОРІЧНИКИ Екологія – охорона природи ОДНОРІЧНИКИ – рослини, які починають розвиток навесні або восени (озимі О.) і закінчують життєвий цикл протягом року....
2. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
3. СЛАНИКИ Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і прикріплених придатковими коренями до грунту. С. поширені біля верхньої межі лісу в горах, тундрі, на мор. узбережжі....
4. ЦИКЛ ЖИТТЄВИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ЖИТТЄВИЙ, цикл розвитку – у нижчих організмів, що розмножуються поділом, – період від поділу до поділу; у вищих багатоклітинних організмів – період від народження або появи заплідненого яйця (через ріст, перетворення, дозрівання і т. д.) до смерті....
5. ТУКУЛАНИ Екологія – охорона природи ТУКУЛАНИ – ділянки не закріплених пісків у вологій тайзі Якутії....
6. БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів тощо. Значною мірою відповідають цикл, змінам напруженості чинників довкілля. Є важливою пристосовницькою ознакою організмів....
7. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
8. ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
9. МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
10. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
11. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
12. ОПАДАННЯ Екологія – охорона природи ОПАДАННЯ – передчасне відділення листків, квітів, плодів від рослин під впливом несприятливих умов середовища (ушкодження шкідниками, хворобами, загазованість та сухість повітря)....
13. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
14. ГІМЕНОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГІМЕНОМІЦЕТИ – група базидіальних грибів з відкритим спороносним шаром на плодових тілах. Більшість Г. – сапрофіти, деякі – паразити. До Г. належать майже всі їстівні та отруйні гриби....
15. КАНЦЕРОГЕН Екологія – охорона природи КАНЦЕРОГЕН – речовина або фіз. агент, здатний за певних умов спричинити утворення злоякісної пухлини або сприяти їх розвитку....
16. АЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми, що мешкають у товщі атмосфери (бактерії, мікроскопічні гриби) і живуть за рахунок орг. речовин повітряного середовища....
17. ЕВРИФОТ Екологія – охорона природи ЕВРИФОТ – організм, здатний норм, жити за різноманітних умов світлового режиму і значних коливань його спектр, характеристик....
18. САПРОТРОФИ Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії....
19. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
20. СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ – невпинне зростання чисельності якогось одного виду адвентивних, а іноді й місцевих рослин, для розселення якого склалися сприятливі умови, переважно через стійкі антропогенні зміни умов середовища....
21. БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ – ритмічні повторення біол. явищ в угрупованнях організмів (популяціях, біоценозах), що є пристосуванням до цикл, змін умов їхнього існування....
22. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
23. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
24. ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЙНИЙ, сезон (період) вегетації – час, протягом якого рослина активно росте, розвивається і проходить повний цикл свого розвитку. Тривалість П. в. залежить від біол. особливостей, а також метеорол. умов. Змінюючи клімат, умови створенням штучних водойм, прискоренням танення снігу, ініціюванням опадів тощо можна напрямлено змінювати тривалість П. в., впливаючи на продуктивність […]...
25. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
26. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
27. КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
28. НЕЙТРОФІЛ Екологія – охорона природи НЕЙТРОФІЛ – рослина, яка найкраще росте на грунті з нейтральною реакцією грунт, р-ну (більшість культ, рослин)....
29. ФІТОДИЗАЙН Екологія – охорона природи ФІТОДИЗАЙН – проектування і практичне використання рослин для поліпшення умов існування людини у штучних системах (житла, промислові підприємства, навчальні заклади тощо), розв’язання естетичних і медико-біологічних проблем, пов’язаних з ізоляцією людини від природного рослинного середовища....
30. ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ -1) умови, за яких спостерігається найкраща життєздатність виду (пристосованість до екологічних чинників, здатність до розмноження, переважання в міжвидових взаємовідносинах тощо); 2) динамічно-балансове поєднання компонентів середовища, яке забезпечує в межах їхніх прир. цикл, коливань рівновагу в екосистемі....