Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ МІНЕРАЛІЗАЦІЯ
МІНЕРАЛІЗАЦІЯ
Екологія – охорона природи
МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад 1 г/л, для солонуватої – понад 10, для солоної – понад 50 г/л....
- ЗАПАС СОЛЕЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС СОЛЕЙ – кількість солей у грунт, шарі певної товщини. Виражається в кг на призму з перерізом в 1 м2 або в т/га....
- АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
- Добування кислот – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Добування кислот Спосіб добування Рівняння реакції Безоксигенові кислоти Розчинення у воді летких сполук з Гідрогеном (HF, HCl, НВr, HI, H2S) Витіснення із солей більш сильною кислотою 2НСl + FeS → FeCl2 + H2S ↑; H2SO4(конц) + NaCl(тв) → NaHSО4 […]...
- ПРОМІЛЕ Екологія – охорона природи ПРОМІЛЕ – десята частина відсотка, позначається значком %о. Часто використовують для вимірювання солоності води....
- СВИНЕЦЬ Екологія – охорона природи СВИНЕЦЬ – важкий метал. У природі трапляється повсюдно, але не є життєво необхідним. За останні десятиліття рівень конц. його в довкіллі підвищується внаслідок антроп. навантажень., що становить особливу загрозу для ще ненароджених та малих дітей. У середньому за добу організм людини поглинає 26-42 мкг С. Близько 90 % заг. кількості С. […]...
- КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ – документ, який ставить за мету добитися стабільної конц. газів, що спричинюють парниковий ефект в атмосфері на такому рівні, який не чинитиме шкідливої дії на глобальну клімат, систему. Це слід зробити в терміни, достатні для прир. адаптації екосистем до змін клімату, щоб уникнути загрози виробництву продовольства […]...
- ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
- ІНДЕКС СУХОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС СУХОСТІ, індекс аридності – числова характеристика рівня недостатнього зволоження в зонах з аридним кліматом. І. с. отримують, як правило, діленням величини річної кількості опадів (в см) на середньорічну температуру (в градусах) або діленням величини річного випаровування на суму опадів у певному регіоні. Більш посушливий рік має менший індекс....
- МЕРЕЖА ТРОФІЧНА Екологія – охорона природи МЕРЕЖА ТРОФІЧНА, мережа харчова – умовне, образне позначення трофічних взаємозв’язків консументів, продуцентів та редуцентів в угрупованні....
- ПОТІК РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи ПОТІК РЕЧОВИНИ – переміщення речовини у формі хім. елементів та їхніх сполук у піраміді біомас від продуцентів до редуцентів (через консументи або без них)....
- ВОДИ СОЛОНІ Екологія – охорона природи ВОДИ СОЛОНІ – води з різним вмістом розчинних солей: слабкосолоні – містять 3-10 г/л розчинних солей, солоні і дуже солоні – 10-50 г/л, розсоли (ропа) – понад 50 г/л розчинних солей....
- СОЛОНЕЦЬ Екологія – охорона природи СОЛОНЕЦЬ – грунт зі значним вмістом солей натрію (понад 20 % ємності поглинання) і наявністю на невеликій глибині від поверхні легкорозчинних солей. Розглядається як тип або група типів грунтів....
- НОВОУТВОРЕННЯ Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах і гір. породах – скупчення легкорозчинних солей (гіпсу, карбонату кальцію, оксидів заліза і мангану), кремнієвої кислоти та орг. речовин, які значно […]...
- НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ – гранична конц. забруднювальної речовини, яка потрапляє в середовище або міститься в ньому, що допускається нормативними актами....
- СОЛОНІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи СОЛОНІСТЬ ВОДИ – градація вмісту розчинних солей у прир. воді: прісна вода – до 0,5-1 г/л, солонувата – від 1 до 3, слабкосолона – від З до 10, солона і дуже солона вода – від 10 до 50 г/л, розсіл, або ропа, – понад 50 г/л....
- ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
- ГАЛОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЛОФІЛЬНІСТЬ – властивість організмів існувати в середовищі, насиченому легкорозчинними солями в інтервалі конц. 10-300 г/л. Див. також Солестійкість....
- ЕВРИГАЛИ Екологія – охорона природи ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність близько 35 %п), естуаріїв річок, солонуватоводних (5-35 %о) та ультрасолоних (ультрагалінних, 50-250 %о) водойм, а також прохідні риби, які нерестяться у прісній воді (солоність менша 5 %о). Здатність існувати у […]...
- ДЖЕРЕЛО Екологія – охорона природи ДЖЕРЕЛО – природний вихід підземної води на поверхню. Утворюється звичайно в пониззях, де земна поверхня пересікається водоносними горизонтами. Д. бувають холодними та гарячими (терми). Д. з постійним вмістом у воді значної кількості (від 1 до 50 г/л) розчинених солей та газів називають мін....
- САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
- ФТОРУВАННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ФТОРУВАННЯ ВОДИ – добавляння у водопровідну воду фтору для запобігання карієсу зубів у районах, де кількість цього елемента нижча за допустиму конц....
- СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
- ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води Екологія – охорона природи ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води – сукупність біол. та фіз.-хім. характеристик води: трофосапробності, солоності та твердості, водневого показника (рН), конц. забруднювальних речовин....
- САПРОФАГИ Екологія – охорона природи САПРОФАГИ – тварини, які живляться орг. речовинами, що розкладаються. До С. належать детритофаги, що живляться рослинними рештками (черви, молюски), трупоїди та копрофаги, що живляться екскрементами. В екосистемах С. перебувають на трофічному рівні консументів і частково редуцентів. Знищуючи різноманітні рештки, С. виконують роль санітарів....
- БІОІНДИКАТОР(И) Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин....
- РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
- ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ – отруйна здатність газових викидів, що визначається конц. наявних у них шкідливих речовин....
- ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
- ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
- ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ – отруйна здатність вихлопних газів, які містять оксиди азоту, сірки, вуглецю тощо. Нижніх безпечних для здоров’я людини порогів конц. цих речовин практично не існує....
- ЗАГАЗОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗАГАЗОВАНІСТЬ – 1) наявність у повітрі шкідливих або вибухонебезпечних газоподібних речовин у помітних конц; 2) зміна складу повітря в бік відчутного збільшення вмісту в ньому будь-яких газів (у т. ч. й тих, що звичайно входять до складу атм. повітря) відносно звичайної норми. Ступінь 3. може змінюватись від звичайних коливань її рівня […]...
- Гідроліз солей РОЗДІЛ 1 ПОВТОРЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ КУРСУ ХІМІЇ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ § 13. Гідроліз солей Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу: Пояснювати поняття “гідроліз солей” і суть цього процесу; характеризувати різні випадки гідролізу; Вміти наводити приклади гідролізу і складати рівняння відповідних реакцій; Прогнозувати реакцію середовища та експериментально її визначати. Пригадайте, які речовини називаються солями та […]...
- ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
- ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр., збільшення конц. С02 в атмосфері Землі за останні 100 р.)....
- ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
- МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
- ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
- КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
- АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в ньому виникли. Гострота проблеми визначається в балах чи ін. натурних показниках (конц. забрудника, ступінь деградації природного комплексу тощо)....