Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ МОТИВ
МОТИВ
Культурологічний словник
МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на другий план, поступаючись місцем навчальним М., до яких у подальшому приєднуються трудові М. Особливо важливе значення мають моральні М. поведінки. Саме М. надають морального значення діям і вчинкам. Виховання й закріплення в досвіді правильних М. поведінки – одне з найважливіших завдань педагога.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СОРОМ Культурологічний словник СОРОМ – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті. С. – один з аспектів функціонування такого регулятора соціальної поведінки особистості, як совість. На ранніх етапах розвитку людини (в дошкільному віці) С. виникає, як правило, в присутності інших людей, під […]...
- Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
- Мотив Мотив (нім. Motive, лат. moveo – спонукати, приводити в рух) – те, що спонукає людину до діяльності ( активності) й заради чого ця діяльність здійснюється; в економічній теорії психологічна категорія “М.” означає комплекс явищ, які спонукають людину (працівника і власника) до господарської діяльності. Елементами М. є потреби, інстинкт, емоції, настанови, цінності та ідеали. Форми його […]...
- ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
- Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
- ІМПЕРАТИВ Культурологічний словник ІМПЕРАТИВ (лат. владний) – вимога, наказ, закон. У І. Канта – загальнозначущий, безумовний моральний принцип на противагу особистим принципам поведінки людини, які мають значення лише за певних умов....
- НОСТАЛЬГІЯ Культурологічний словник НОСТАЛЬГІЯ (від грец. повернення, страждання, біль) – болісна туга за своєю батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Н. нерідко стає домінуючим почуттям і сталим психічним станом людини, відтісняючи на другий план всі інші почуття....
- ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ – недостатність або цілковита втрата контактів людини з навколишнім середовищем, з іншими людьми. Причини Д. с. різні – тяжкі хвороби; замкнутість, відлюдність, некомунікабельність самої людини, брак у неї потреби і смаку до спілкування з іншими. Д. с. негативно впливає на духовний світ людини, позбавляє її радості спілкування з іншими людьми, обмежує, […]...
- АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони не мають своєї визначеності і не можуть ні існувати, ні мислитися. Термін запровадив Аристотель, що розрізняв у речах необхідні якості – атрибут, без яких речі перестають бути самими собою, і випадкові якості – акциденції, зникнення […]...
- ФАМІЛЬЯРНІСТЬ Культурологічний словник ФАМІЛЬЯРНІСТЬ (від лат. familiaris – сімейний, близький) – стиль поведінки людини; виявляється у безцеремонності, панібратстві, розв’язності. Ф. є виявом морального й естетичного несмаку, свідченням низької етичної культури людини....
- Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” 8 КЛАС I семестр Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві Тема. Музичне мистецтво і сучасність Урок 3 Тема уроку. Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” Мета уроку: закріпити з учнями поняття “стиль” та його види на […]...
- АЖІОТАЖ Культурологічний словник АЖІОТАЖ (франц. аgiotage) – психічний стан людини. Важливе значення у виникненні А. відіграють емоції людини. Оскільки вони можуть бути позитивними чи негативними, то й сам А. буває як позитивним, так і негативним. Психологічний механізм А. полягає в навіюванні, захопленні, наслідуванні групових захоплень (наприклад, масовий А. під час хокейних чи футбольних ігор). А. може […]...
- Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення. Розучування пісні “Посміхайтеся”, муз. О. Осадчого. Слухання музики. Б. Фільц. “Закарпатські новелети” 7 КЛАС Тема 1. Образний зміст музики Урок 3 Тема уроку. Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення. Розучування пісні “Посміхайтеся”, муз. О. Осадчого. Слухання музики. Б. Фільц. “Закарпатські новелети” Мета уроку: закріпити з учнями складові мелодії на знайомому музичному творі; розвивати навички активного сприймання музичного твору; виховувати любов та інтерес до музики. Тип уроку: комбінований. […]...
- ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки....
- ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво копіювати звуки (тварин, птахів), точно відтворювати голос відомого актора тощо. На цій здатності розвинувся спеціальний імітаційний жанр естрадного мистецтва. На основі імітації розробляють мову ЕОМ, близьку до природної людської мови. […]...
- РОЛЬ Культурологічний словник РОЛЬ – набір норм, які визначають способи та правила поведінки людей, що мають ту чи ту соціальну позицію, статус, функції....
- ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....
- ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ Культурологічний словник ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ – обумовленість соціального статусу індивіда його місцем у суспільній ієрархії....
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ – частина потреб людини, що виникають у процесі соціалізації особистості. П. л. д. забезпечують соц.-психол. та псих, аспекти здоров’я людини (а через них і весь комплекс здоров’я), включають культ, потреби, в т. ч. потреби збереження соц.-психол. цінностей. Значною мірою П. л. д. збігаються із соц. потребами людини та […]...
- ДЕПРЕСІЯ Культурологічний словник ДЕПРЕСІЯ (лат. depressio – пригнічення, придушення) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації (смерть рідних, втрата життєвої перспективи, розчарування в чомусь чи в комусь). У хворих на Д. спостерігається загальмованість рухів, мови, зниження активності, ініціативи, порушення сну, апетиту. У […]...
- АРЕОПАГ Культурологічний словник АРЕОПАГ – вищий судовий орган у Стародавній Греції (в Афінах), який названо так за місцем засідання (“Пагорб Ареса”)....
- АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
- ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА Культурологічний словник ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА – у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства. Поняття “О.” не слід цілком ототожнювати з поняттями “індивід” (одиничний представник людського роду) та “індивідуальність” (сукупність рис, що […]...
- АХІЛЛ, АХІЛЛЕС Культурологічний словник АХІЛЛ, АХІЛЛЕС (грец.) – 1) У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За міфом, єдиним вразливим місцем на тілі А. була п’ята. 2) Переносно – Ахіллесова п’ята – найвразливіше місце....
- АКУРАТНІСТЬ Культурологічний словник АКУРАТНІСТЬ (від лат. accuro – точно виконую) – риса людини, що виявляється у точності, ретельності, охайності, своєчасності виконання певного виду діяльності. А. не є природженою рисою, а формується в процесі виконання трудових операцій, морально збалансованої поведінки....
- САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним, індивідуально-самобутнім. Елементарні форми С. виявляються уже в ранньому дитячому віці. С. нарощується одночасно з розумовим розвитком дитини. С. необхідне для правильної […]...
- РАДІСТЬ Культурологічний словник РАДІСТЬ – одна з базальних емоцій (поряд із гнівом і страхом). Р. є психічним станом підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності. Почуття Р. може породжуватися певним видом діяльності – Р. пізнання, Р. праці, Р. творчості, а також спілкуванням з цікавими і приємними людьми – Р. спілкування. Іноді Р. може виявлятися і без достатньої причини […]...
- САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
- ГІПЕРБОЛА Культурологічний словник ГІПЕРБОЛА (від грец. hyperbole – надлишок, перебільшення) – 1) Плоска крива, що є геометричним місцем точок площини, для кожної з яких різниця відстаней від двох даних точок цієї площини (фокусів Г.) є величиною сталою. 2) Стилістична фігура, в якій перебільшено певну ознаку, щоб посилити виразність * мови (напр., безкраїй степ). Протилежне – літота. […]...
- МЕТА Культурологічний словник МЕТА – передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або усього суспільства. Категорія мета у вигляді логічної моделі фіксує бажане, до чого людина прагне, що є для неї взірцем у певному виді діяльності, а отже є активним фактором людської свідомості. М. тісно пов’язана з засобами її досягнення. Цей […]...
- ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ – 1) див. Потреби людини. Оскільки життєвий добробут людини залежить від задоволення всіх її головних потреб, то ці два терміни означають одне й те саме поняття; 2) потреби людини, що випливають з необхідності зв’язку людей з природою в широкому розумінні слова – від потреби в прир. ресурсах до […]...
- ГЕНДЕРНІ РОЛІ Культурологічний словник ГЕНДЕРНІ РОЛІ – набір очікуваних зразків поведінки (норм) залежно від чоловічої або жіночої статі....
- ПРАВО Культурологічний словник ПРАВО – система загальнообов’язкових правил, норм поведінки, що встановлюються і забезпечуються державою....
- ПЕРЕКОНАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕКОНАННЯ – 1) Метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в ньому позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно корисної діяльності або подолання негативної поведінки. 2) Психічний стан, який характеризується стихійними поглядами, щирою впевненістю у правильності своїх думок, поглядів. П. грунтуються на міцних знаннях, які тісно переплітаються з волею, […]...
- САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) Культурологічний словник САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) (від лат. sanctio – непорушна постанова) – норми, які примушують дотримуватися певних правил поведінки та діяльності....
- ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
- ПРИСТОСУВАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА ПРИСТОСУВАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ Для нормального існування організму у мінливому зовнішньому середовищі потрібно вчасно змінювати свою поведінку, пристосовуючи її до конкретних умов. Уміння керувати своєю поведінкою, вчасно її змінювати, а іноді і повністю стримувати ті чи інші поведінковій реакції – одна з важливих рис вихованої людини. Розрізняють безумовне […]...
- ЕКСПЕКТАЦІЇ Культурологічний словник ЕКСПЕКТАЦІЇ (від англ. expectation – очікування) – приписування іншій людині очікуваних або прогнозованих форм поведінки та думок....
- АЛГОРИТМ Культурологічний словник АЛГОРИТМ (лат. algorithmus) – сукупність правил, спосіб поведінки, система заданих “кроків” для ефективного розв’язання завдань....