МРІЯ

Related posts:

1. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
2. ПОХВАЛА Культурологічний словник ПОХВАЛА – акт публічного схвалення, позитивної оцінки чогось, когось, певного вчинку, поведінки, діяльності. Способами вираження П. можуть бути виразні жести, міміка, знаки, слово. Специфічні вияви П. спостерігаються у тваринному світі. Вища, соціально осмислена П. виявляється у людському співтоваристві. Тут вона найчастіше набуває вербальної форми (усне чи письмове слово). Може бути удаваною, нещирою і […]...
3. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
4. МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, тобто аналіз сукупності мотивів, якими […]...
5. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
6. ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
7. СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
8. СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2) У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи та художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам, епохам у розвитку мистецтва. С. художній у вузькому значенні – індивідуальна […]...
9. ОДІОЗНИЙ Культурологічний словник ОДІОЗНИЙ (від лат. odiosus – ненависний) – небажаний, неприємний, той, хто викликає у навколишніх негативне ставлення. О. можуть бути поведінка, випадок, чи ситуація, ненависті, неприйнятні для окремих людей....
10. СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник СПІЛКУВАННЯ – один з універсальних способів вияву групової форми буття людей. За обсягом С. є дуже широким поняттям і разом з поняттям діяльності належить до категоріального ладу психологічної науки С. є необхідним елементом групової діяльності людей. С. виникло із закономірного розвитку відображення як загальної властивості матерії. Виникнення і розвиток С. зумовлені необхідністю адекватного […]...
11. САМОЗБЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник САМОЗБЕРЕЖЕННЯ – діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством в ході суспільного життя. Інстинкт С. штовхає людину на протест проти того, що загрожує її життю і діяльності, на самозахист. При цьому сильні особистості стають на шлях боротьби, слабкі – тікають від життя. […]...
12. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
13. Фаталізм Політологічний словник Фаталізм (лат. fatalis – фатальний) – теоретичне вчення про повну залежність людей від “вищих сил”, “божого знамення”, загалом – від зовнішніх сил або від незворотної дії законів навколишньої дійсності, яким люди мають підкорятися беззастережно. М. Головатий...
14. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ Культурологічний словник ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ – одна з універсальних властивостей свідомості, співмірна з такими її показниками, як єдність і цілісність. Правомірно говорити про зосередженість уваги, сприймання, пам’яті, уяви, волі, а в соціальній психології – зосередженість всієї особистості на певних видах діяльності і спілкування. 3осередженість має велике значення для оптимального перебігу пізнавальної і практичної діяльності людини. Значною є […]...
15. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
16. МІМІКА Культурологічний словник МІМІКА – виражальні рухи м’язів обличчя; одна з форм виявлення психічних станів людини (особливо емоційних – радість, сум, гнів тощо). Міміка є особливою образною “мовою” для передачі різноманітності відтінків почуттів, оцінок, ставлення людини до подій і явищ життя. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану […]...
17. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
18. КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
19. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
20. МИСТЕЦТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВО – 1) Естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів; одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчають естетика і мистецтвознавство. Термін застосовується і до певних галузей художньої діяльності (Художня творчість загалом – література, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове […]...
21. ПЕРЕЖИВАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю психічно здорової людини, воно супроводжує всі види діяльності людини, а також процеси її спілкування. Можна твердити, що будь-який психічний процес є […]...
22. ЩАСТЯ Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. Щ. є чуттєво-емоційною формою ідеалу. Поняття “Щ.” не лише характеризує певне конкретне об’єктивне положення чи суб’єктивний стан людини, а й виражає уявлення про те, якими повинні бути життя і […]...
23. ПАНІКА Культурологічний словник ПАНІКА – панічний стан, відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда або соціальної групи. Термін П. вживається у військовій і соціальній психології. Психологічні механізми П. полягають у наслідуванні, зараженні, навіюванні. Стимулюють П. різні хибні чутки, версії, взагалі страхітлива чи неприємна для індивіда, групи інформація. Встановлено, що людина швидко піддається П. тоді, коли вона боїться щось […]...
24. ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
25. ДОБРО І ЗЛО Культурологічний словник ДОБРО І ЗЛО – категорії, в яких даються позитивна і негативна оцінки суспільних та природних явищ відповідно до ціннісних орієнтацій певних соціальних груп і класів. Д. і З. в найзагальнішій формі означають: Д. – належне і морально-позитивне у вчинках і мотивах діяльності людей, у явищах соціальної дійсності; З. – морально-негативне, негоже....
26. ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
27. Функції емоцій і почуттів у житті людини – Емоції і почуття – Емоційно-вольова сфера особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 4. Емоційно-вольова сфера особистості 4.1. Емоції і почуття Людина ніколи не може бути байдужою до предметів і явищ навколишньої дійсності, стосунків з іншими людьми, суспільних подій. Вони викликають задоволення чи незадоволення, сміх, радість, здивування, горе, смуток тощо. У психологічній літературі різноманітні переживання, в яких виражається ставлення людини до того, що діється навколо […]...
28. ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Цінності можуть трактуватися як в контексті життя всього суспільства, так і через призму життя окремої людини, проте саме в першому випадку вони слугують певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання. […]...
29. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
30. СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання чи виготовлення цього предмета як цілого. С. як прийом пізнання може здійснюватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на […]...
31. ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
32. СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності […]...
33. КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
34. ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось, зумовленій визнанням достойностей об’єкта любові або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Протилежною любові є ненависть. Предметом любові можуть бути різноманітні конкретні й узагальнені об’єкти (конкретна людина, праця, батьківщина). В усіх проявах любов […]...
35. ГУМАНІЗМ Культурологічний словник ГУМАНІЗМ (лат. humanus – людський, людяний) – 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність. Г. як інтелектуальна течія сформувався у західноєвропейській культурі доби Ренесансу. 2) Чуйне ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність....
36. АЖІОТАЖ Культурологічний словник АЖІОТАЖ (франц. аgiotage) – психічний стан людини. Важливе значення у виникненні А. відіграють емоції людини. Оскільки вони можуть бути позитивними чи негативними, то й сам А. буває як позитивним, так і негативним. Психологічний механізм А. полягає в навіюванні, захопленні, наслідуванні групових захоплень (наприклад, масовий А. під час хокейних чи футбольних ігор). А. може […]...
37. Поняття мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Поняття мислення Абстрактне пізнання здійснюється за допомогою мислення та уяви. Видатний філософ Р. Декарт стверджував таку максиму: “Я мислю, отже, я існую”. І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існування людини, як акт мислення. Предмет психології мислення розміщений ніби на перетині двох галузей: тієї, що належить до компетенції […]...
38. СПОСТЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу – самоспостереження). С. специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. С. вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. В процесі вправляння здатність до С. може удосконалюватися і поступово переходити в […]...
39. СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
40. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...