Музичний словничок

Музичний словничок

АКАПЕЛА – спів без інструментального супроводу.

АНСАМБЛЬ – група виконавців, які виступають спільно; злагоджене виконання музики.

АРІЯ – сольна пісня в опері.

БАЛЕТ – музично-сценічний жанр, зміст якого розкривається мовою музики і танцю.

ВАРІАЦІЇ – (з латинської – зміна, різноманітність) – музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.

ВОКАЛІЗ – (з італійської – звучний, співзвучний)

– музичний твір, для виконання голосом без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру.

ГАРМОНІЯ – співзвуччя, елемент музичної мови.

ДІАПАЗОН – відстань між найнижчим і найвищим звуком, які може здолати голос або інструмент.

ДУХОВНА МУЗИКА – вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

ІНТОНАЦІЯ – звукове втілення музичної думки, носій музичного змісту.

КАМЕРНА МУЗИКА – твори для сольного ансамблевого виконання у невеликих приміщеннях.

ВАРЕГ – вокальний або інструментальний ансамбль, який складається з чотирьох виконавців.

КОЛЬОРОМУЗИКА

– явище синтезу мистецтв, поєднання музичних і художніх засобів в одному творі.

КОНЦЕРТ – твір для будь-якого інструмента, який “змагається” з оркестром.

ЛАД – об’єднання звуків, різних за висотою, що тяжіють один до одного.

ЛІБРЕТО – короткий літературний виклад сюжету опери, оперети, балету, мюзиклу.

МЕЛОДІЯ – музична думка, образний зміст якої виражений одним голосом.

МЮЗИКЛ – музично-сценічний твір, у якому переплітаються діалоги, спів, інструментальна музика, хореографія.

ОБРОБКА – видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності.

ОПЕРА – музично-театральний жанр, у якому дія поєднується з музикою – вокальною та інструментальною, балетом, образотворчим мистецтвом (декорації, костюми, грим).

РЕГТАЙМ – фортепіанна п’єса імпровізаційного характеру.

РЕЧИТАТИВ – напівспів з напіврозмова.

РИТМ – упорядковане чергування музичних звуків.

СИМФОНІЯ – (з грецької мови – співзвуччя) – великий музичний твір для симфонічного оркестру.

ТЕМБР – забарвлення звуку, властиве певному голосу або інструменту.

ТЕМП – швидкість виконання музичного твору.

ТОНІКА – найстійкіший, основний звук ладу.

УНІСОН – одноголосний спів.

ХОР – колектив співаків, які разом виконують який-небудь вокальний твір з інструментальним супроводом чи без нього.

ХОРМЕЙСТЕР – керівник і диригент хору.

Музичний словничок

О. Соцкова. Музика


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Музичний словничок