Національний склад населення України та етнографічні групи українців
РОЗДІЛ 2 НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Тема 2. НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
Обличчя* будь-якої держави – це насамперед люди, її населення. В Україні воно не однорідне і складається з багатьох народів, які створюють неповторний колорит у регіонах свого проживання. Кожний народ, що населяє нині територію України, має свою історію й національні уподобання щодо стилю життя, які не варто ігнорувати під час вирішення спірних питань у суспільстві. Так само не варто залишати поза увагою і набуті різними народами навички господарювання. Лише
§7. Національний склад населення України та етнографічні групи українців
Географічна розминка
Пригадайте з курсу географії 6-го класу, скільки на Землі налічують народів.
Назвіть найпоширеніші мови в Європі.
Національний склад населення України. Нація (від лат. natio – плем’я, народ) – це населення, в якого спільними є територія проживання,
Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність. За даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. Серед них переважають українці, які є корінним населенням країни, тобто вони споконвіку жили на цих землях. Чисельність українців становить 37,5 млн осіб, або близько 78 % загальної кількості населення.
Нині у складі України корінними народами, які віддавна проживали на своїх етнічних територіях, разом з українцями є також угорці в Закарпатській області, румуни у Чернівецькій і Закарпатській областях, молдавани в Чернівецькій та Одеській областях, кримські татари в АР Крим.
Представники інших народів в Україні належать до прийшлого населення. Серед таких і росіяни, яких в Україні налічують 8,3 млн осіб, що становить близько 17 % усього населення. За чисельністю росіяни посідають у країні друге місце. До п’ятірки лідерів за чисельністю увійшли також білоруси, молдавани і кримські татари (Додаток 6). Чисельність кожної з цих націй коливається в межах 200-300 тис. осіб.
Існують певні особливості щодо територіального розселення корінного населення та національних меншин. Українці компактніше заселяють центр і більшість західних областей України. Так само компактно проживають і кримські татари, 98 % яких мешкає в АР Крим, до того ж їхня частка в загальній чисельності населення тут постійно зростає. Молдавани зосереджені переважно в Одеській та Чернівецькій областях, на які припадає 74 % їхнього населення. Водночас білоруси не віддають перевагу будь-якому з регіонів і загалом розсіяні по всій території нашої країни.
Разом з українцями росіяни складають основну частку населення в переважній більшості областей і передусім в АР Крим (де проживає понад третина росіян), на Луганщині, Дніпропетровщині та Харківщині.
Загалом національний склад населення найстрокатіший у промислових регіонах і великих містах. Це зумовлено міграцією великої кількості людей у пошуках роботи. Так само він урізноманітнюється з наближенням до кордонів держави.
Попри національне різноманіття, українську мову вважають рідною 67,5 % населення України. Російську мову визначили як рідну близько 30 % населення. Частка інших мов, які населення України визнало рідними, становить 2,9 %.
Проблема
У деяких східних і південних областях України чимало прихильників визнання другої державної мови – російської. Висловіть власну думку щодо офіційної двомовності в Україні.
Етнографічні групи українців. Етнографічна група – частина нації або етносу (народу), що вирізняється мовою, побутом, культурою. Наша нація формувалася на перехресті різних культур і етнокультурних угруповань. Саме цим пояснюється існування нині в етнічній структурі українців кількох основних етнографічних груп. Одні з них, як-от: гуцули, бойки і лемки, – представники Карпатського регіону, інші – поліщуки та литвини – мешканці Українського Полісся. Хіба не про них нам нагадують поширені серед українців прізвища – Поліщук, Литвин, Бойко?
Кожна етнографічна група українців має власну говірку, власні звичаї і нрадавні обряди, самобутній пісенний фольклор, звичний спосіб господарювання, розвинуті народні ремесла. Так, етнічну своєрідність бойків (мал. 14, а) визначила насамперед господарська діяльність – переважно вирубно-вогневе землеробство. Воно зумовило простоту в усьому: віддалені одна від одної небілені хати, одяг за прадавніми зразками з простого полотна. І водночас – неповторна дерев’яна храмова архітектура.
Гуцули чи не єдина група українського етносу, для якої провідною галуззю господарства було саме скотарство (особливо вівчарство). Воно зумовило і своєрідність побуту цих горян та їхньої культури. Житло гуцулів, наче фортеця, мало оточений системою будівель двір. Самобутня кухня зорієнтована на молочні та м’ясні страви. А надзвичайно мальовничий одяг добре пристосований до мінливої погоди гір (мал. 14, б).
Більшість гуцулів мешкає в сільських поселеннях подекуди на висоті до 1400 м, а тому їх ще називають верховинцями.
Культура лемків зазнала впливу словацько-польського оточення. Відносна простота побутових речей компенсувалася в них мальовничістю витворів народного мистецтва. Це і вишивки з переважно геометричним орнаментом, і різьблення по дереву, і писанкарство, і прикраси з бісеру.
Основним напрямком господарювання лемків з давніх-давен було скотарство. Своєрідний фольклор лемків рясніє оригінальними весільними й жартівливими піснями.
Поліщуками в Україні називають мешканців Українського Полісся. Ця етнографічна група сформувалася в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя. Завдяки відносній ізольованості і специфічності природних умов Полісся поліщуки зберегли для нас чимало з прадавньої слов’янської культури. Це й типи поселень часто з однією вулицею або у вигляді хуторів, і давня обрядовість, і особливий пісенний фольклор. Основні напрямки господарювання поліщуків – землеробство і скотарство, рибальство і мисливство.
Етнографічна група литвини сформувалася на територіях, що на схід від Десни, під впливом української, білоруської і російської культур. Назва “литвини” пов’язана з тривалим перебуванням цієї частини українців у складі Великого князівства Литовського, що й позначилося на їхньому побуті, їхній культурі, мові. І дотепер вони вживають прадавні слова (атаба, прісак, летась), куштують забуті страви (вушка, кулагу, розінки), співають давньоруські весільні пісні.
Українська діаспора. Діаспорою (грец. diaspora – розсіяння) називають частину народу, яка мешкає поза межами своєї історичної батьківщини, тобто країни свого походження. Передумовою виникнення такого явища є міграція українців через економічні негаразди і політичні причини. Виділяють три так звані хвилі еміграції, що сприяли формуванню української діаспори. Перша, зумовлена економічними причинами, відбулася ще наприкінці XIX ст. Друга потужна хвиля була спровокована двома світовими війнами та громадянською війною. Нова еміграційна хвиля в 90-х роках XX – на початку XXI ст. поповнила українську діаспору в багатьох країнах світу, передусім Європи, Північної Америки, Азії.
Мал. 14. Бойки (а), гуцули (б)
Мал. 16. Українці за кордоном в Європі ( тис. осіб)
Нині за кордоном проживає загалом понад 11,3 млн українців. Понад половину з них мешкає у країнах СНД (мал. 15). При цьому левова частка припадає на Росію, де нині постійно проживає 4 млн 400 тис. українців.
Чимало українських емігрантів (1 млн 278 тис.) оселилися в різних західноєвропейських країнах. Найчисленніша українська діаспора утворилась у Польщі (600 тис. осіб), удвічі менша вона в Румунії, третє місце за її чисельністю посідає Словаччина. У багатьох інших європейських країнах українська діаспора помітно менша (мал. 16).
Америка є давно освоєною українськими емігрантами частиною світу (мал. 17). Нині їх тут 2 млн 598,5 тис. Лідером за чисельністю української діаспори є США. Утім не набагато їм поступається інша відома країна української міграції – Канада. Тут, переважно на півдні, у більш близьких для себе природних умовах, нині проживає понад мільйон українців.
Українська діаспора Австралії (35 тис.) наймолодша. Вона сформувалася переважно в повоєнний період з вихідців із західних та східних областей України. Вони оселилися на сході і півдні новообраної країни. Ще 0,5 тис. “наших” знайшли нову батьківщину в Новій Зеландії. Нарешті, 35 тис. колишніх наших співвітчизників загубилися на теренах велетенської Азії та сповненої екзотики Африки.
Духовна культура українського народу відображена в різноманітних духовних цінностях українців, як-от: мова, обряди і звичаї, вірування, фольклор, релігія. Значною мірою духовна культура є географічною, тобто пов’язана з довкіллям і нерідко відображає регіональні особливості суспільного життя.
Чимало українських звичаїв та обрядів пов’язані з календарними циклами (зимою, весною, літом, осінню), від яких безпосередньо залежав побут наших пращурів. Найшанованішими в українців споконвіку були культові свята Сонячного циклу, які приурочували до днів весняного рівнодення (Великдень), літнього сонцестояння (Купайла), зимового сонцевороту (Різдво), осіннього сонцестояння (Калита). Між культовими святами відзначали менші, проте також урочисті, присвятки: Колодій (пізніше Масниця), Зелена неділя (теперішня Трійця) і Весілля Свічки – на честь осіннього сонця, коли святкується перехід від літа до осені. Святкування супроводжувалося певними обрядами, окремі елементи яких дійшли до нашого часу – веснянки й гаївки, купальське дійство і частково колядки та щедрівки.
Мал. 17. Українці за кордоном в Америці ( тис. осіб)
Основою календарних свят і обрядів, що в минулому регламентували все життя українського селянина, був трудовий сільськогосподарський календар. Передхристиянські свята наших пращурів поділялися на три частини, зумовлені трьома дійствами хліборобського циклу, що мали на меті посіяти, зібрати і приготувати. Так утворювався нескінченний ряд коловороту природи, чергування періодів праці й відпочинку.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Побудова діаграми національного складу населення України
За Додатком 6 побудуйте діаграму національного складу населення України.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
В Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей.
В українській нації вирізняють етнографічні групи – частини нації, що відрізняються мовою, побутом, культурою.
Українська діаспора (понад 11, 3 млн осіб) – частина українців, яка мешкає поза межами своєї історичної батьківщини.
Ключові терміни і поняття
Національний склад населення корінне і прийшле населення етнографічні групи діаспора Самоперевірка
Зробіть власне наукове дослідження, визначивши кількість представників різних національностей у вашому класі та їх співвідношення.
Знайдіть на карті світу країни з найбільшою українською діаспорою і і визначте, які з них мають найбільш споріднені з Україною природні умови.
Охарактеризуйте особливості територіального розселення різних національностей України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...