Національно-персональна автономія

Related posts:

1. Національно-культурна автономія Політологічний словник Національно-культурна автономія – форма самоорганізації етнічних груп для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав. На відміну від національно-територіальної Н.-к. а. встановлюється не на певній території компактного проживання етнічної групи, а як екстериторіальна форма, пов’язана з дисперсним розселенням етнічного масиву. Національно-культурна автономія реалізується через такі організаційні форми, як етнокультурні товариства, […]...
2. Національно-культурні товариства Політологічний словник Національно-культурні товариства – громадські добровільні об’єднання, які створюються у місцях проживання іноетнічного населення. Процес організаційного оформлення Н.-к. т. в Україні розпочався наприкінці 80-х років XX ст. в умовах здійснення нової етнонаціональної політики і продовжується в наш час. На 1 січня 2004 р. в Україні зареєстровано 1067 товариств національно-культурного спрямування, 33 із них мають […]...
3. Політизація українського національно-визвольного руху – Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Політизація українського національно-визвольного руху Наприкінці XIX ст. відбувається політизація національно-визвольного руху – оформлення перших політичних партій із чіткими програмними вимогами щодо майбутнього політичного стану українських земель. Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі […]...
4. Автономія в Україні Політологічний словник Автономія в Україні – конституційно визначений статус АР Крим. Основний Закон нашої держави стверджує, що Україна є унітарною державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Разом з тим у розділі про територіальний устрій України зазначається, що він грунтується на засадах єдності та цілісності, […]...
5. Автономія Автономія (гр. autos – сам, nomos – закон) – самоуправління, форма організації управління територіями, підприємствами, за якої вони володіють значними правами і можливостями самостійного прийняття господарських рішень. У межах А. затверджуються самостійні бюджети (кошториси доходів і витрат) територій, господарських одиниць, фондів, які мають відносну самостійність, незалежність від бюджетів більших територіальних і господарських утворів, центральних бюджетів. […]...
6. АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
7. СЕПАРАТИЗМ СЕПАРАТИЗМ – 1) прагнення національних меншин до відокремлення, національно-державної автономії; 2) діяльність фракції, партії, політичного угруповання тощо....
8. Захист прав національних меншин Політологічний словник Захист прав національних меншин – аналіз змісту міжнародних документів, прийнятих ООН, НБСЄ/ОБСЄ, Радою Європи, рядом регіональних міжнародних організацій, політико – правової системи країн Європи свідчить, що вони акумулюють в собі найновіші теоретичні і політико – правові підходи до вирішення політичних, етнокультурних, освітніх, мовних проблем поліетнічних суспільств та передовий практичний досвід демократичних держав у […]...
9. Мовна політика Політологічний словник Мовна політика – політика, що її здійснює держава стосовно мовного режиму у суспільствах з поліетнічним складом населення. Ця політика залежить від характеру політичної влади, форми правління та державного устрою, історичних традицій, наявності територій з компактним проживанням етнічних меншин тощо. В державах з демократичною формою правління М. п. будується з урахуванням інтересів усіх етнічних […]...
10. Революція 1848-1849 рp. В Австрійській iмпepiї та події на західноукраїнських землях – Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Революція 1848-1849 рp. В Австрійській iмпepiї та події на західноукраїнських землях У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя монархів, встановленого ще в 1815 р. Віденським конгресом. Народи незалежних країн вимагали демократії, […]...
11. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Як і в підросійській частині, на західноукраїнських землях початок національного руху був пов’язаний із західним впливом: політикою австрійського “просвіченого абсолютизму” та з європейським романтизмом. Центром першої хвилі національного відродження спочатку був не Львів, […]...
12. Декларація прав національностей Україним Політологічний словник Декларація прав національностей України – ключовий, один з найважливіших державних актів у сфері міжнаціональних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 p., після проголошення суверенітету та незалежності України. Розробка та прийняття Д. п. н. У. безпосередньо пов’язувалися з потребою забезпечити втілення в життя Загальної декларації прав людини та ратифікованих Україною міжнародних пактів […]...
13. Національна ідея Політологічний словник Національна ідея – Аполітичний проект майбутнього нації, імператив її свідомості й чину, смисложиттєвий чинник національного розвитку; 2) певний комплекс вірувань, національного світобачення і розуміння, своєрідний духовно-інтелектуальний потенціал нації, людини – державотворця і співгромадянина; 3) система ціннісних орієнтирів, що полягає в урахуванні інтересів усіх верств суспільства, усіх народів (М. Жулинський); 4) форма державного самоусвідомлення […]...
14. Що таке етнічна меншина? 14. Що таке “етнічна меншина”? Під етнічною меншиною розуміють групу людей, яка відрізняється за своєю етнічною належністю від більшості населення держави. Поряд з терміном “етнічна меншина” часто використовують термін “національна меншина”. В Законі України “Про національні меншини” (прийнятому 25 червня 1992 р.) зазначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями […]...
15. Прийняття Декларації про державний суверенітет України Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Розпад Радянського Союзу і становлення незалежної України Прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла документ великої історичної ваги – Декларацію про державний суверенітет України. Суверенітет передбачає верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади в межах території України. Відтепер Україна […]...
16. Українське національно-культурне відродження Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Українські землі під владою Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVIII ст. Українське національно-культурне відродження Залежне становище українців у Речі Посполитій спричинило активізацію громадського руху, який історики характеризують як національно-культурне відродження. Ідеї гуманізму та Реформації, проникаючи […]...
17. Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? 67 Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? Національна безпека – це державна політика, що забезпечує ефективну діяльність соціальних інститутів щодо підтримання оптимальних умов існування та розвитку особи й суспільства. Існування й розвиток будь-якої країни як суверенної держави залежать від цілеспрямованої політики щодо захисту її національних інтересів. Оцінка загального стану національної безпеки […]...
18. Автономізація в унітарній державі Політологічний словник Автономізація в унітарній державі – процес набуття національними чи територіальними громадами статусу самоврядування. Оскільки політична і правова теорія знає кілька типів автономій – національно-територіальну, національно-культурну, національно-персональну і територіальну, то здійснення певного різновиду автономізації залежить від характеру державного устрою. Так, для країни з федеративним державним устроєм цілком природною є наявність автономних утворень національно-територіального чи […]...
19. Етнополітичний організм Політологічний словник Етнополітичний організм – поняття, яким означують людську спільність, що проживає у межах одного територіально-адміністративного утворення – держави. Е. о. є переважно поліетнічним і складається з титульної етнічної спільності й національних (етнічних) меншин або ж невеликих груп вихідців з того чи іншого етносу. О. Антонюк...
20. Автономізація Політологічний словник Автономізація – процес, пов’язаний з набуттям статусу самоврядної території. На практиці здійснюється як політичний рух у напрямку реалізації права на самостійне розв’язання суб’єктом автономії – національно-етнічною громадою, адміністративно-територіальною чи національно-територіальною одиницею питань, що належать до внутрішньої компетенції цього суб’єкта. А. не обмежується виключно питаннями національно-територіального чи адміністративно-територіального устрою. Вона охоплює ширше коло проблем, […]...
21. Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів […]...
22. Соборність України Політологічний словник Соборність України – сучасного змісту українська ідея соборності почала набувати в епоху нової і новітньої історії, у ході національно-визвольних змагань, етнонаціональних консолідаційних процесів, розв’язання національно-державних проблем. Але її коріння та історичні передумови сягають далекого минулого. Зокрема, вона рельєфно вимальовується вже в ході об’єднання земель України-Руси у княжу добу, в період формування українського козацтва […]...
23. Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями) Політологічний словник Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями). Згідно з сучасними науковими дослідженнями усі українці й особи українського походження утворюють в цілому український етнос. Для українців різних регіонів, які проживають у неоднакових соціально-політичних утвореннях, притаманні спільні основні якісні характеристики: мова, специфічні елементи матеріальної та духовної культури (звичаї, обряди), релігія, стереотипи поведінки, етнічна […]...
24. Москвофіли і народовці в Галичині – Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Москвофіли і народовці в Галичині Після поразки революції 1848 р. у суспільно-політичному житті Австрійської імперії настав період “бахівської реакції”, названої так за ім’ям її провідника, міністра внутрішніх справ Олександра Баха. Ситуація галицьких українців […]...
25. Міжнаціональні відносини Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 31. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 5. Міжнаціональні відносини. Україна характеризується порівняно стабільною ситуацією в міжнаціональних відносинах. Це зумовлено насамперед тим, що відродження державності України було сприйняте представниками всіх націй і народностей, які проживають на її території, позитивно. Українська держава Fie лише декларує, а й послідовно здійснює політичний […]...
26. “Руська трійця” – Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. “Руська трійця” У 1830-ті рр. центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості західних українців, перемістився до Львова, де з 1830 до 1837 р. діяв культурно-освітній гурток “Руська трійця”. Його засновниками були студенти Львівського […]...
27. Основні права нації (народу) Основні права нації (народу) – певні можливості кожної нації (народу), необхідні для нормального існування та розвитку її у конкретно-історичних умовах, які об’єктивно зумовлені досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними й рівними для всіх націй (народів). Розуміння О. п. н. залежить і від того, який зміст вкладатиметься у поняття нації. У суспільствознавстві існує щонайменше […]...
28. Еміграція Політологічний словник Еміграція (від лат. Emigratio – виселення, переселення) – вимушене чи добровільне переміщення громадян із своєї держави в іншу країну світу з економічних, політичних, релігійних тощо причин (безробіття або його загроза, безземелля або малоземелля, неможливість реалізувати свої професійні потреби, тягар етнічної, політичної, релігійної дискримінації, прагнення до з’єднання з сім’єю та ін.). За часом Е. […]...
29. НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VII Культура України в період становлення Радянської влади НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ У 20-ті роки в Україні було створено першу в практиці національно-державного будівництва правову базу для вирішення проблем соціально-економічного та культурного розвитку національних меншин. Одним із перших актів став декрет України “Про заходи забезпечення рівності мов і про сприяння розвитку української мови” […]...
30. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої (1648-1657 рр.) Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Українські землі під владою Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVIII ст. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої (1648-1657 рр.) У першій половині XVII ст. Річ Посполита перетворилася на найбільшу європейську державу. На українських землях, […]...
31. Міжнародна правосуб’єктність Міжнародна правосуб’єктність – здатність брати участь у міжнародно-правових відносинах, мати права і обов’язки та здійснювати їх у межах і на основі міжнародного права. Суб’єктами міжнародного публічного права є: держави; нації, які ведуть боротьбу за незалежність і створили в процесі цієї боротьби органи національного визволення, що виконують функцію публічної влади і здатні представляти свою націю на […]...
32. Гуманітарна політика Політологічний словник Гуманітарна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з управління та регулювання духовної сфери суспільства. Йдеться про культурну, етнонаціональну, освітню, наукову, інформаційну та інші види політики, спрямовані на всебічний розвиток людини як особистості, забезпечення її конституційних прав і свобод. Гуманітарна політика тісно пов’язана з правовою, економічною та соціальною […]...
33. НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах її функціонування. Н. с. – універсум буття нації. Основні рівні: буденний, теоретичний, політико-державний....
34. Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
35. Вислання іноземців Вислання іноземців – вислання іноземних громадян та осіб без громадянства з території держави перебування за рішенням компетентних органів цієї держави. Таке рішення може торкатися конкретних осіб або певних категорій іноземних громадян і осіб без громадянства. Мотиви В. і. різні. Держава може вдатися до такого кроку у відповідь. Порівняно з видворенням В. і. більш загальне поняття […]...
36. Базові цінності демократичного суспільства Державне управління Базові цінності демократичного суспільства. Явища, процеси, норми життя, утвердження й розвиток яких має найбільше значення для демократичного суспільства. Найважливіші з них такі: державність, добробут населення та національна безпека; відданість загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії; людина, її права та свободи, відповідальність перед собою, своєю сім’єю та суспільством; послідовне утвердження демократичних засад розвитку […]...
37. Націоналізм Політологічний словник Націоналізм – ідейно-політичний і психологічний феномен, в основі якого розуміння нації як джерела і передумови свободи, добробуту людини та національної держави як гаранта самореалізації та самоствердження нації, гармонії і процвітання індивіда, нації і людства в цілому. Н., як правило, розглядається у трьох основних значеннях: 1) почуття (колективне і/або особисте), форма вияву свідомості нації […]...
38. Русифікація Політологічний словник Русифікація – сукупність дій, умов і заходів у національних не російськомовних республіках або в окремих регіонах Російської Федерації щодо звуження чи відсторонення на другорядне місце вживання рідної мови, користування здобутками національної культури, вивчення своєї історії тощо великими й малими компактно розселеними етносами і винесення на передній план знання російської мови, культури, історії. Психологічним […]...
39. Народи корінні Політологічний словник Народи корінні – чітко зафіксована міжнародно-правова категорія, що увійшла у практику через дві конвенції Міжнародної організації праці (МОП): Конвенцію (1957 р. № 107) про корінне населення та інше, що веде племінний спосіб життя, і Конвенцію (1989 р. № 169) про корінні народи та народи, які ведуть племінний спосіб життя у незалежних державах. У […]...
40. Місцеві державні адміністрації Державне управління Місцеві державні адміністрації. В Україні є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, що уособлюються головами М. д. а., які призначаються на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняються з посади Президентом України. При здійсненні своїх повноважень М. д. а. відповідальні перед главою держави і Кабінетом Міністрів України. Районні державні адміністрації також підзвітні та […]...