Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ НАМІР
НАМІР
Культурологічний словник
НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. В цьому випадку Н. виступає як певне спонукання, що формується на грунті осмислення людиною мети і завдань, які стоять перед нею. Н. може реалізуватися в конкретних ділах. Показником соціальної активності особи є її здатність перетворювати Н. на дії. Розрізняють добрі і злі Н. Н. передує дії, а тому виступає її організуючим фактором.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ПОВЕДІНКА ІННОВАЦІЙНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОВЕДІНКА ІННОВАЦІЙНА – форма соціальної поведінки, у якій реалізується здатність особи орієнтуватися на мету розвитку, виявлення ініціативи, формування пошуку способу життя, вихід її активності за межі звичного соціоекон. контексту життєдіяльності. Виділяються кілька стратегій інноваційної поведінки: а) самостійна розробка новацій та їх активне впровадження в життя; б) активність при впровадженні нововведень; в) […]...
- ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
- ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
- ЕМПАТІЯ Культурологічний словник ЕМПАТІЯ (англ. empathy – співчуття, співпереживання) – здатність людини до співпереживання і співчуття, розуміння внутрішніх станів іншої особи. Процес Е. є в основному інтелектуальним за своїм змістом....
- НАДІЯ Культурологічний словник НАДІЯ – очікування чогось, сподівання. Може мати лише позитивне спрямування. Н. породжує наміри досягти певних успіхів у майбутньому, виступає організуючим фактором діяльності особи. Протилежним Н. є морально-психічний стан безнадійності, коли людина не бачить перспективи, втрачає віру в майбутнє....
- РЯД АКТИВНОСТІ МЕТАЛІВ – ХІМІЯ МЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Хімія – універсальний довідник ХІМІЯ МЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ РЯД АКТИВНОСТІ МЕТАЛІВ За числовим значенням своєї відновної здатності всі метали можуть бути розташовані в ряд, який називається р я д о м активності мета л і в. Його називають ще електрохімічним рядом, підкреслюючи тим самим, що, вступаючи в хімічну реакцію, метал віддає електрони – носії електричного струму. […]...
- ПОТРЕБА Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у диких тварин здійснюється на основі тих предметів, що їх у готовому виді дає природне середовище. У людей П. є наслідком їхнього суспільно-історичного розвитку, а задоволення П. відбувається головним чином завдяки […]...
- ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
- СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що має певні права й обов’язки. 3) У граматиці – підмет. 4) У логіці – частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно – презирлива назва […]...
- ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....
- ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – 1) потреба або нестача будь-чого, необхідного для підтримання життєдіяльності організму, людської особи, соц. груп та суспільства в цілому; внутр. збудник активності; 2) стан індивіда, що спричинюється потребами в об’єктах, необхідних для його існування та розвитку, та виступає джерелом його активності; 3) умови забезпечення життєдіяльності людини, без яких вона […]...
- ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
- ПОКЛИКАННЯ Культурологічний словник ПОКЛИКАННЯ – життєве призначення і спрямування людини, що надає доцільності, осмисленості і перспективності її діяльності. Усвідомлення П. передбачає розвинену самосвідомість і культуру самоаналізу: осмислення своїх потреб, формування соціально значущих цілей, визначення конкретних шляхів цілереалізації. Психологічна серцевина П. – головна мета, яка збігається з сенсом життя особи. Світоглядним оформленням П. індивіда є його життєва […]...
- АБУЛІЯ Культурологічний словник АБУЛІЯ (від грец. – нерішучість) – термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі. А. виступає як безвольність, незібраність, невміння спрямовувати свої психологічні зусилля в напрямі досягнення мети, нездатність приймати рішення і діяти. Незначні прояви А. можуть переборюватися шляхом тренування, виховання у людини вольових якостей. Сильні прояви А. є симптомом хвороби, […]...
- ПЕСИМІЗМ Культурологічний словник ПЕСИМІЗМ (від лат. pessimus – найгірший) – світовідчуття, пройняте зневірою в майбутньому, настроєм безнадії. Протилежне – оптимізм. Виникає внаслідок тривалого переживання безперспективності дальшого розвитку, марності зусиль особи. П. – емоційно-світоглядний вияв самопаралічу діяльності: розладу цілепокладення і цілереалізації, послаблення мотиваційного потенціалу людської активності, байдужіння до її змісту і результатів. Психологічно П. виявляється у пізнавально-практичній […]...
- АНТИПАТІЯ Культурологічний словник АНТИПАТІЯ (від грец. – огида) – почуття неприязні, відрази до чогось чи когось. Спостерігається між людьми психологічно несумісними. А. протилежна симпатії, може виникати на грунті непринципових розбіжностей людей (зовнішній вигляд, голос, манери, звички) і принципових розходжень (класових, політичних, світоглядних) або неприйняття морально-психологічних рис тієї чи іншої особи. А. гальмує процес спілкування людей, перешкоджає […]...
- УМІННЯ Культурологічний словник УМІННЯ – використання суб’єктом наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети. Терміном У. позначають і володіння складною системою психічних і практичних дій, необхідних для доцільної регуляції діяльності наявними у суб’єкта знаннями та навичками. Сутністю У. як психічного новоутворення є готовність до продуктивного виконання значною мірою нових […]...
- МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами, переконаннями, нормами та принципами. Розрізняючи ці поняття, Г. В. Ф. Гегель визначав мораль як сферу суб’єктивних уявлень людини про добро і зло та інші етичні цінності, мотиви поведінки, цілі і […]...
- АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ Культурологічний словник АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ – вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його, тобто, що світ не задовольняє людину, і людина своїми діями вирішує змінити його....
- ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
- ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА Культурологічний словник ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА – у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства. Поняття “О.” не слід цілком ототожнювати з поняттями “індивід” (одиничний представник людського роду) та “індивідуальність” (сукупність рис, що […]...
- КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
- ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе значення для групової, спільної діяльності людей. Об’єктивною основою В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, […]...
- СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
- АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
- КОМУНІКАТИВНИЙ Культурологічний словник КОМУНІКАТИВНИЙ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – той, що виступає засобом спілкування та зв’язку....
- ВОЛЯ Культурологічний словник ВОЛЯ – здатність людини мобілізовувати і цілеспрямовувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод; одна із сутнісних сил людини. Формується насамперед як здатність переборювати свої особисті суб’єктивні жадання і підпорядковувати свою діяльність суспільно заданим, контрольованим розумом цілям. […]...
- АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
- Фізичні особи Фізичні особи – люди та об’єднання людей, які, згідно з чинним законодавством розвинених країн, володіють право – і дієздатністю. В Англії та США ці поняття об’єднані терміном “правова здатність”, однак водночас розрізняють терміни “пасивна правова здатність” і “активна правова здатність” – правоздатність і дієздатність відповідно. У ФРН, Швейцарії, крім того, вживають термін “деліктоздатність” (окремий випадок […]...
- СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності […]...
- НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
- ГРОМАДЯНСТВО Культурологічний словник ГРОМАДЯНСТВО – правова належність особи до певної держави, у результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченням захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них – міжнародні договори....
- МОВА Культурологічний словник МОВА – основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві, сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків для предметів, явищ дійсності й відображень їх у процесі вираження думок. М. існує у формі конкретних актів мовлення, у т. ч. й повторюваних усно або механічним способом і фіксованих за допомогою […]...
- АРХЕТИП Культурологічний словник АРХЕТИП (грец. початок та зразок) – універсальні образи та символи, які притаманні колективній свідомості і які зумовлюють індивідуальні способи почуттів та мислення щодо конкретних об’єктів або ситуацій....
- ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник ФАСИЛІТАЦІЯ (від лат. – образ, обличчя) – термін соціальної психології, що означає підвищення продуктивності праці під впливом присутності інших....
- ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
- МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ Культурологічний словник МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ (від лат. mens – розум, мислення) – специфічний спосіб сприйняття і роз’яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин; виробляється під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, при – роднокліматичних та інших чинників. М. н. виступає як цілісне духовне утворення, як “дух народу”, що пронизує всі сфери життєдіяльності людей. М. н. зберігає […]...
- ЕМОЦІЇ Культурологічний словник ЕМОЦІЇ (від франц. еmotion – хвилювання, збудження) – реакції людини і тварин на дії внутрішніх і зовнішніх подразників, які мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення й охоплюють усі види чутливості і переживань. Завдяки Е. люди не лише відчувають, сприймають, уявляють чи розуміють навколишню дійсність, а й переживають її. Сукупність Е. і почуттів становить емоційну […]...
- СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...