Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ НАРЦИСИЗМ
НАРЦИСИЗМ
Культурологічний словник
НАРЦИСИЗМ (від грец. – Нарцис) – самозакоханість. Термін утворився від імені Нарціс (Наркіс). У грецькій міфології так звали вродливого юнака, який закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання; після смерті він ніби перетворився на квітку. Самозакохані люди є егоцентриками, вони важкі у спілкуванні; переборення Н. можна досягти шляхом конструктивної критики вчинків самозакоханої людини, вироблення у неї відповідального ставлення до себе і до навколишніх. Міф про Нарциса опрацював Ові – дій у “Метаморфозах”. На сюжет міфу створили опери Ф. Каваллі, А. Скарлатті, Х.-В. Глюк; П. Кальдерон написав драму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
- ОДІОЗНИЙ Культурологічний словник ОДІОЗНИЙ (від лат. odiosus – ненависний) – небажаний, неприємний, той, хто викликає у навколишніх негативне ставлення. О. можуть бути поведінка, випадок, чи ситуація, ненависті, неприйнятні для окремих людей....
- ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
- ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА – активізація здатностей особистості до певного виду діяльності, психічної підготовки, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), потрібних у тій чи іншій діяльності, уміння вчасно користуватися своїми здібностями у певній галузі праці. Для психологічної підготовки необхідне формування мотивів тієї сфери діяльності, до якої готується особа, осмислення нею соціальної […]...
- Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...
- САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
- ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Особистісний підхід – базова цінність, орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння О. п. (або особистісно-центрованого підходу) визначили в 60-ті роки ХХ […]...
- САМОНАВІЮВАННЯ Культурологічний словник САМОНАВІЮВАННЯ – психічний вплив людини на саму себе, внаслідок чого у неї виникають різні психічні і соматичні стани. С. тією чи іншою мірою властиве всім людям. За вченням І. П. Павлова, фізіологічний механізм С. такий: у певних ділянках кори великих півкуль головного мозку або в підкіркових вузлах під впливом емоцій виникає концентрований пункт […]...
- ТОЛЕРАНТНІСТЬ Культурологічний словник ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків....
- ЕКСПАНСИВНІСТЬ Культурологічний словник ЕКСПАНСИВНІСТЬ (від лат. expansio – поширення) – психічний стан людини. Психологічною основою Е. є переоцінка свого “Я” і надмірний, нерідко не контрольований інтелектом і волею, вияв власних почуттів. Експансивні люди часто втрачають здоровий глузд, вдаючись до нереалістичних, авантюрних дій. Вони важкі у спілкуванні, схильні до конфліктів, від яких найчастіше самі страждають. Переборення окремих […]...
- ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ Культурологічний словник ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ – один із найважливіших видів виховання, полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. М. в. починається в родині, продовжується в дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, пізніше – у вищих закладах освіти та інших навчальних закладах. Основними методами М. […]...
- СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
- ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
- ОВАЦІЯ Культурологічний словник ОВАЦІЯ (від лат. avatio – малий тріумф) – високий рівень емоційного сприйняття соціальною групою побаченого чи почутого, бурхливі оплески. О. належить до невербального оцінювання індивідом дій і вчинків інших людей....
- МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
- ПАНІКА Культурологічний словник ПАНІКА – панічний стан, відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда або соціальної групи. Термін П. вживається у військовій і соціальній психології. Психологічні механізми П. полягають у наслідуванні, зараженні, навіюванні. Стимулюють П. різні хибні чутки, версії, взагалі страхітлива чи неприємна для індивіда, групи інформація. Встановлено, що людина швидко піддається П. тоді, коли вона боїться щось […]...
- ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
- КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
- САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С.- вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на початкових стадіях формування С. еталоном виступають якості, що виявляються в інших людей, або оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше виникають […]...
- БУМЕРАНГА ЕФЕКТ Культурологічний словник “БУМЕРАНГА ЕФЕКТ” – результат впливу на особистість чи соціальну групу, протилежний очікуваному. Найчастіше його причиною є нехтування психологічними закономірностями виховної, пропагандистської та навчальної діяльності. “Б. е.” може виникати, коли висловлювана (пропагована) позиція різко відрізняється від установок, притаманних даній аудиторії, а також внаслідок одноманітного, нав’язливого повторення певних тез, фактів, поглядів, невміння пов’язати їх з […]...
- НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
- САМОВЛАДАННЯ Культурологічний словник САМОВЛАДАННЯ – один з суттєвих виявів вольової риси характеру людини, що полягає в здатності її свідомо керувати власними почуттями, настроями і приводити їх у відповідність з конкретними життєвими ситуаціями. С. може виявлятись як у самостримуванні, так і самоактивізації: в одних випадках людина гальмує в собі небажані, невідповідні певній ситуації настрої, емоційні стани і […]...
- АНАМНЕЗ Культурологічний словник АНАМНЕЗ (грец. – пригадування) – за Платоном, пізнання шляхом пригадування ідей, закладених від народження в душі людини....
- АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
- ІЗОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ІЗОЛЯЦІЯ (франц. відособлення) – у психології почуття соціального спустошення і безнадії, яке виникає внаслідок нездатності досягти соціальних, інтимних контактів....
- ГУМАНІЗМ Культурологічний словник ГУМАНІЗМ (лат. humanus – людський, людяний) – 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність. Г. як інтелектуальна течія сформувався у західноєвропейській культурі доби Ренесансу. 2) Чуйне ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність....
- ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
- МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
- ОБСКУРАНТИЗМ Культурологічний словник ОБСКУРАНТИЗМ – вкрай вороже ставлення до освіти і прогресу, реакційність, мракобісся....
- АМБІЦІЯ Культурологічний словник АМБІЦІЯ (від лат. ambio – обходжу, домагаюсь) – надмірне захоплення своїм “я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. У осіб з цими рисами деформоване розуміння свого “я” і образів інших людей. Вони важкі у спілкуванні, колектив їх не приймає. А. як психологічна риса особистості перешкоджає її вихованню в дусі колективізму, розумному поєднанню у неї громадських і […]...
- ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
- НАДІЯ Культурологічний словник НАДІЯ – очікування чогось, сподівання. Може мати лише позитивне спрямування. Н. породжує наміри досягти певних успіхів у майбутньому, виступає організуючим фактором діяльності особи. Протилежним Н. є морально-психічний стан безнадійності, коли людина не бачить перспективи, втрачає віру в майбутнє....
- ШАНУЙ СЕБЕ ТА ІНШИХ Мета: ознайомити учнів із поняттями “повага” і “самоповага”, пояснити, що повагу треба заслужити; розповісти, які справи гідні поваги; вчити обирати мету, розробляти і виконувати план дій щодо досягнення мети, зокрема щодо формування корисної звички. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Фронтальна робота – Сполучіть початок і кінцівку висловлювання. А Хочеш їсти калачі, […]...
- САМОЗБЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник САМОЗБЕРЕЖЕННЯ – діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством в ході суспільного життя. Інстинкт С. штовхає людину на протест проти того, що загрожує її життю і діяльності, на самозахист. При цьому сильні особистості стають на шлях боротьби, слабкі – тікають від життя. […]...
- САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
- СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
- Позиція особистості як психологічний об’єкт Виховання – ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник Розділ 4 1 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ 1.2. Позиція особистості як психологічний об’єкт Виховання Кожна людина має у своєму арсеналі принаймні дві відносно автономні системи психічного відображання дійсності. Одна з них – когнітивна – дає їй змогу пізнавати світ раціонально. Розвиток цієї системи здійснюється переважно в межах навчання людини. Інша система – […]...
- ПЕРЕЖИВАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю психічно здорової людини, воно супроводжує всі види діяльності людини, а також процеси її спілкування. Можна твердити, що будь-який психічний процес є […]...
- ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
- Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...