НАСЕЛЕННЯ. РАСОВИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ НА МАТЕРИКУ
Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 61
Тема. НАСЕЛЕННЯ. РАСОВИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ НА МАТЕРИКУ
Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості населення Євразії, його расовий, етнічний, релігійний склад; поглибити практичні навички учнів аналізувати причини нерівномірності розселення населення територією материка, розвивати навички роботи з картами атласу, формувати уміння роботи в парі, відстоювати власну думку, робити висновки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта Євразії, ілюстративний
Опорні та базові поняття: людські раси; етнічний склад населення, раси, кількість населення, густота населення.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Прийом “Мікрофон”
– Назвіть головні особливості природних зон Євразії.
– Які природні зони Євразії найбільше змінені людиною?
– Чому людина суттєво впливає на природу материка?
– Які приклади наслідків господарської діяльності людини на природу Євразії ви можете навести?
– Наведіть приклади позитивного впливу
– Наведіть приклади негативного впливу людини на природу мтерика.
– Які заходи вирішення екологічних проблем вам відомі?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Прийом “Приваблива мета”
Учитель. Грандіозність Євразії виявляє себе безліччю способів. Це і величезні розміри материка, і кількість євразійського населення, і кількість представників расового та етнічного складу населення. За цими та багатьма іншими показниками Євразія стабільно утримує світову першість. На материку мешкає понад 4 млрд. чоловік (це близько 2/3 усього населення Землі). На сьогоднішньому уроці ми здійснимо загальне знайомство з особливостями населення та розміщенням населення на материку. Хто ж вони, ті люди, що мешкають на материку?
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя про раси, що проживають на території Євразії
2. Прийом “Творча лабораторія”
Завдання. За картою “Раси” визначте основні регіони розміщення рас територією Євразії. На основі особистих спостережень поясніть різницю в зовнішньому вигляді представників рас. (Завдання виконується по рядах: І ряд – європеоїдна раса, ІІ ряд – екваторіальна раса, ІІІ ряд – монголоїдна раса.)
3. Прийом “Мандрівка”
Учитель. В Євразії проживає дуже багато народів. Кожен з них має свою мову, звичаї, традиції і саме за цими ознаками формує етнос, мовну сім’ю та групу. Так, українці належать до індоєвропейської мовної сім’ї, до слов’янської групи народів, китайці – до китайсько-тібетської мовної сім’ї. Найбільш численна – індоєвропейська мовна сім’я, народи якої живуть в Європі, Індії, Ірані.
Завдання. За картами атласу визначте:
– Яку частину Європи заселяють представники слов’янської групи народів?
– Які народи заселяють Азію?
– Якими мовами розмовляють мешканці Євразії?
4. Прийом “Творча лабораторія”
Завдання. За картами атласу визначте територію з максимальною та мінімальною густотою населення. Користуючись надбаними знаннями про природу Євразії, поясніть взаємозв’язок густоти населення з природними умовами. Наведіть конкретні приклади.
5. Прийом “Прес-конференція”
Підбиття підсумків виконання завдання.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1). Прийом “Бліцопитування”
1. Коротко охарактеризуйте населення Євразії: расовий склад, мови, кількість та густота.
2. У чому ви бачите причини нерівномірного розміщення населення на материку Євразія?
2). Прийом “Експрес-тест”
1. Частина Євразії, в якій проживають слов’янські народи:
А) Східна Європа і Північна Азія;
Б) Північна Азія і Північна Європа;
В) Північна Європа і Південна Азія;
Г) Південна Азія і Східна Європа.
2. Найбільша чисельність населення характерна для:
А) росіян; б) індусів; в) китайців; г) японців.
3. Регіон для країн якого характерна найвища густота населення:
А) Північна і Центральна Азія;
Б) Центральна і Східна Азія;
В) Східна і Південно-східна Азія;
Г) Південно-східна і Південно-західна Азія.
4. Густота населення на острові Ява:
А) низька; б) середня; в) висока; г) одна з найвищих на Землі.
5. Півострів, для якого характерна найнижча щільність населення:
А) Індокитай; б) Аравійський; в) Корея; г) Індостан.
6. Країни в яких переважає слов’янське населення:
А) Угорщина і Словаччина; б) Словаччина і Польща; в) Польща і Німеччина; г) Німеччина і Голландія.
7. Предками яких народів були мадярські племена?
А) Поляків; б) угорців; в) словаків; г) чехів.
8. Найменша частка міського населення властива країнам… Європи.
А) Південної; б) Східної; в) Західної; г) Північної.
9. Релігії, батьківщиною яких є Південно-Західна Азія:
А) християнство і мусульманство; б) мусульманство і буддизм; в) буддизм і ламаїзм; г) ламаїзм і християнство.
10. Частина Азії, для якої найбільш характерне кочове населення, зайняте тваринництвом:
А) Південна; б) Південно-Східна; в) Центральна; г) Південно-Західна.
11. Виробництво паперу з кори тутового дерева було винайдено в:
А) Індії; б) Китаї; в) Японії; г) Пакистані.
12. Головна проблема сучасного Китаю:
А) виснаження природних ресурсів;
Б) швидке зростання чисельності населення;
В) брак оброблюваних земель;
Г) дефіцит водних ресурсів.
VI. Підсумок уроку
Прийом “роблю висновки”
– Населення Євразії є найчисленнішим порівняно з населенням інших материків.
– На території Євразії мешкають представники трьох рас, у Європі переважають європеоїдна, в Азії – монголоїдна.
– Природні умови та рівень економічного розвитку обумовили нерівномірне розселення населення Євразії по території материка.
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний текст у підручнику.
– Нанести на контурну карту розміщення населення по території Євразії.
– Підготувати повідомлення про населення, країни, міста Євразії.
Додатковий матеріал до уроку
АФОН – “Свята гора” Православної церкви, розташована поблизу міста Салоніки (Греція). Ця гора (2033 м над рівнем моря) є місцем чернечих поселень, перше з яких було засновано в кінці ІХ ст. Петром Афонським. До XV ст. афонські поселення знаходилися під суверенітетом візантійських імператорів, пізніше тут володарювали турки. Проте при обох правліннях Афон користувався місцевою автономією. У 1912 р. півострів був анексований Грецією, яка в 1926 р. визнала за Афоном статус теократичної республіки, якою управляє рада з чотирьох членів і т. зв. синаксис (збори), що складається з 20 представників всіх афонських монастирів. Афонська община має у своєму розпорядженні свою власну поліцію. На територію чернечих поселень (близько 78 км2) не допускаються жінки і тварини жіночої статі. У античності гора Афон була присвячена Зевсу й іноді іменувалася “фракійською сторожовою баштою Зевса Афонського”.
З найраніших творів санскритської літератури відомо, що народи, які говорили на арійському говорі в період первинного заселення Індії (приблизно з 1500-1200 рр. до н. е.), вже ділилися на чотири головні стани, пізніше названі “варнами” (санскр. “колір”): брахманів (священнослужителів), кшатріїв (воїнів), вайшьїв (торговців, скотарів і землеробів) і шудр (слуг і різноробочих).
Індуси вірять у перевтілення і вважають, що той, хто дотримує правила своєї касти, в майбутньому житті підніметься по народженню у вищу касту, той же, хто порушує ці правила, втратить соціальний статус. Впродовж всієї індійської історії кастова структура демонструвала дивовижну стабільність перед змінами. Навіть розквіт буддизму і ухвалення його як державної релігії імператором Ашокой (269-232 до н. е.) не позначилися на системі спадкових груп. На відміну від індуїзму, буддизм як доктрина не підтримує кастового ділення, але в той же час і не наполягає на повному знищенні кастових відмінностей.
За часів піднесення індуїзму, що послідував за занепадом буддизму, з простої, нехитрої системи чотирьох варн виросла складна багатошарова система, що збудувала строгий порядок чергування і співвідношення різних соціальних груп. Ні мусульманське нашестя, що закінчилося формуванням імперії Моголів, ні встановлення британського панування не поколивали фундаментальних основ кастової організації суспільства.
Офіційна тенденція зменшувати значення кастової системи привела до того, що переписах населення зникла відповідна графа. Востаннє відомості про число каст були опубліковані в 1931 (3000 каст). Але ця цифра не обов’язково включає всі місцеві підкасти, які функціонують як самостійні соціальні групи.
Широко поширена думка, що в сучасній індійській державі касти втратили своє колишнє значення. Проте розвиток подій показав, що це далеко не так. Позиція, зайнята ІНК і урядом Індії після смерті Ганді, відрізняється суперечністю. Більш того, загальне виборче право і потреба політичних діячів у підтримці електорату додали нову значущість корпоративному духу і внутрішній згуртованості каст. Внаслідок цього кастові інтереси стали важливим чинником під час виборчих кампаній.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...