НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОСТІ

Related posts:

1. НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН – кількість нектару, виділювана рослиною за час її цвітіння. Н. р. залежить від біологічних особливостей рослин, кліматичних і погодних умов, якості грунту й агротехніки оброблення. Найсприятливіша температура повітря для виділення нектару 20-30 °С. Підвищення або зниження навколишньої температури знижує виділення нектару. У посушливі роки Н. р. особливо мізерна, тому що відсутність вологи придушує […]...
2. Практична робота № 13. Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними (на місцевості) ІІ СЕМЕСТР РОЗДІЛ І ІІ Географічна оболонка та її складові Тема 5. Географічна оболонка Урок 59. Практична робота № 13. Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними (на місцевості) Мета: перевірити знання і вміння учнів з теми “Географічна оболонка Землі” під час виконання практичної роботи; ознайомити з місцевими компонентами природи та їх […]...
3. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
4. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ МІСЦЕВОСТІ РОЗДІЛ II ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ Тема З ПЛАН, ЙОГО ОСНОВНІ ОЗНАКИ §13. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ МІСЦЕВОСТІ – Пригадайте, що таке азимут. – Як можна виміряти відстані на місцевості? СПОСОБИ СКЛАДАННЯ ПЛАНУ. Для складання плану ви­користовують. окомірне знімання місцевості. Цей спосіб досить простий і скористатися ним може навіть школяр. Його за­стосовують тоді, коли немає потреби […]...
5. Зображення місцевості на плані ПЛАН І КАРТА &15. Зображення місцевості на плані Пригадай! Чи є в тебе малюнки, фотознімки місцевості, у якій ти живеш? Чи добре видно на них всі природні та рукотворні об’єкти? Щоб досліджувати природу, вести господарство, добувати корисні копалини, будувати дороги й будинки, потрібно мати точні зображення ділянок земної поверхні. Поміркуй! Чи можна за малюнком або […]...
6. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЦЯ ТА МІСЦЕВИХ ОЗНАК ПЛАН І КАРТА § 13. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЦЯ ТА МІСЦЕВИХ ОЗНАК – Які способи орієнтування на місцевості вам відомі? Усім людям потрібно вміти визначати сторони горизонту, тобто орієнтуватися. Орієнтування – це вміння знаходити на місцевості сторони горизонту. Той, хто вміє орієнтуватися на місцевості, завжди зможе знайти потрібний напрям і не заблукає під […]...
7. Абсолютна та відносна висота місцевості Розділ ІІІ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ § 23. Абсолютна та відносна висота місцевості Які форми рельєфу поширені у вашій місцевості? Вимірювання глибини й висоти окремих ділянок земної поверхні. Відносна й абсолютна висота точок місцевості. Сукупність нерівностей земної поверхні, різних за висотою. обрисами, будовою, походженням і віком, називається рельєфом. Серед складових частин місцевості (річок, озер, боліт, лісів, полів, […]...
8. Визначення напрямів на місцевості, плані та карті Географія Загальна географія Земля на плані та карті Визначення напрямів на місцевості, плані та карті Зорієнтуватися на місцевості означає визначити своє положення відносно сторін горизонту. Горизонт – частина земної поверхні, яку видно на відкритій поверхні. Діаметр горизонту збільшується з висотою місця спостереження; на висоті ока дорослої людини він становить 4,5-5 км, на висоті 100 м […]...
9. Окомірна зйомка місцевості Географія Загальна географія Земля на плані та карті Окомірна зйомка місцевості План невеликої ділянки місцевості можна скласти власноруч. Для цього потрібні нескладні інструменти – планшет із компасом і візирна лінійка. Планшет – це прямокутна дошка з прикріпленим в одному куті компасом. До дошки прикріплюють також аркуш паперу, на якому креслять план (рис. 9). Рис. 9. […]...
10. Визначення відстаней на місцевості, плані та карті РОЗДІЛ 2 ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ Тема 1. Способи зображення Землі § 14. Визначення відстаней на місцевості, плані та карті Пригадайте Чим користуються у побуті й на уроках математики для вимірювання довжини? Яка відстань від вашого будинку до школи? Способи вимірювання відстаней на місцевості. Способів вимірювання відстаней на місцевості дуже багато. Наприклад, можна скористатися […]...
11. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут РОЗДІЛ 2 ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ Тема 1. Способи зображення Землі § 15. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут Пригадайте Як можна визначити своє місцеперебування під час прогулянки у лісі, у місті чи в іншій місцевості? Людство впродовж тривалої історії свого розвитку виробило багато цінних практичних умінь, одним із яких є вміння орієнтуватися на […]...
12. ЯК НАВЧИТИСЯ ОРІЄНТУВАТИСЯ НА МІСЦЕВОСТІ? Зустріч 13. ЯК НАВЧИТИСЯ ОРІЄНТУВАТИСЯ НА МІСЦЕВОСТІ? Мета: вчити учнів орієнтування на місцевості за допомогою Сонця та місцевих ознак; розвивати допитливість, увагу, спостережливість, уміння логічно мислити, практичні вміння; виховувати любов до природи на основі отриманих знань. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Відповіді на запитання рубрики “Запитання і завдання для тих, […]...
13. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут І СЕМЕСТР РОЗДІЛ ІІ Земля на плані та карті Тема 1. Способи зображення Землі Урок 12. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут Мета: поглибити і систематизувати знання про способи орієнтування на місцевості, ввести поняття “азимут” та навчити учнів визначати за планом азимути об’єктів; розвивати практичні вміння орієнтуватися на місцевості. Тип уроку: комбінований. Обладнання: атласи, план […]...
14. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГО КОМПАСА ПЛАН І КАРТА § 14. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГО КОМПАСА – Чи завжди можна орієнтуватися за небесними тілами або місцевими ознаками? Обгрунтуйте свою думку. Легко, швидко і точно допоможе визначити сторони горизонту на місцевості давній винахід людства – компас. Компас – це прилад для визначення сторін горизонту. Сучасний компас – це кругла коробочка. У […]...
15. План місцевості Розділ ІІ ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ § 11. План місцевості Пригадайте, що таке план місцевості. Основні ознаки плану. Найпростішим видом зображення земної поверхні є план місцевості. Розглянемо поданий план місцевості (мал. 29). Першого погляду достатньо, щоб зрозуміти, що вигляд місцевості зображується зверху. Звичайно, без істотного зменшення справжньої величини об’єктів, тобто без застосування масштабу, розмістити […]...
16. СПОСОБИ ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ РОЗДІЛ II ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ Тема 1 ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ §8. СПОСОБИ ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ – Пригадайте з уроків природознавства, що називають горизонтом. – Назвіть основні сторони горизонту. ЩО ОЗНАЧАЄ ОРІЄНТУВАТИСЯ. Ви вже знаєте, що орієнтуватися означає визначати своє положення на міс­цевості щодо сторін горизонту та навколишніх предметів. Вам також відомо, що основних […]...
17. АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ Тема 1 ЛІТОСФЕРА §24. АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ · Пригадайте, як можна виміряти висоту предмета. · Які форми поверхні е у вашій місцевості? Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є від­носно рівні ділянки, є підняття і зниження – горби, гори, яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й […]...
18. Орієнтування на місцевості за Сонцем і місцевими ознаками ПЛАН І КАРТА &13. Орієнтування на місцевості за Сонцем і місцевими ознаками Пригадай! Як утворюється тінь? У яку пору доби Сонце стоїть найвище над горизонтом? Будь-якій людині, і тобі зокрема, щоб не заблукати або, якщо це трапилося, знайти дорогу додому, треба вміти орієнтуватися на місцевості, тобто визначати, з якого боку від тебе знаходяться північ, південь, […]...
19. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ? Зустріч 15. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ? Мета: сформувати в учнів поняття “план місцевості”, “умовний знак”; розвивати вміння читати простий план місцевості, використовуючи умовні позначки; виховувати пізнавальну активність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Відповіді на запитання рубрики “Запитання і завдання для тих, хто прагне розуміти природу” (с. 49) 2. Заслуховування […]...
20. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО ВМІТИ “ЧИТАТИ” ПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ ТА КАРТИ? Зустріч 17. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО ВМІТИ “ЧИТАТИ” ПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ ТА КАРТИ? Мета: вчити учнів “читати” плани місцевості та карти; сприяти розвитку вмінь порівнювати, робити висновки; виховувати активну пізнавальну діяльність; розширювати кругозір. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Відповіді на запитання рубрики “Запитання і завдання для тих, хто прагне розуміти природу” (с. 58) […]...
21. Орієнтування на місцевості Розділ ІІ ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ У цьому розділі ви ознайомитеся з: Різними способами зображення земної поверхні; Друкованими й електронними картами, планами; Лініями градусної сітки. Навчитеся: – орієнтуватися на місцевості; – користуватися числовим, лінійним та іменованим масштабами карт; – визначати напрямок і сторони горизонту, користуватися умовними знаками; – вимірювати відстані на плані й карті […]...
22. Лабораторна робота № 11 “Вивчення будови побутового дозиметра й проведення дозиметричних вимірів на місцевості” 2-й семестр ЯДЕРНА ФІЗИКА 4. Атомне ядро. Ядерна енергетика Урок 10/57 Тема. Лабораторна робота № 11 “Вивчення будови побутового дозиметра й проведення дозиметричних вимірів на місцевості” Мета уроку: вивчити будову побутового дозиметра й інших приладів для реєстрації заряджених частинок; навчитися проводити дозиметричні виміри на місцевості. Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань. Устаткування: дозиметр. РЕКОМЕНДАЦІЇ […]...
23. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ: ЛІС, СТЕП, ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ УРОК 13. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ: ЛІС, СТЕП, ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Мета: актуалізувати та поглибити знання про взаємозв’язки в природних екосистемах, ознайомити з особливостями екосистем своєї місцевості, сформувати первинні знання про напрями природоохоронної діяльності; розвивати уміння визначати зв’язки в екосистемах, складати харчові ланцюги, наводити приклади пристосування організмів до середовища життя, працювати […]...
24. Морфологічний розбір числівника – Числівник Українська мова Частини мови Числівник Морфологічний розбір числівника 1. Початкова форма (називний відмінок). 2. Розряд за значенням: – кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий); – порядковий. 3. Розряд за будовою: – простий; – складний; – складений. 4. Морфологічні ознаки: – рід (якщо є); – число (якщо є); – відмінок (якщо є). 5. Синтаксична роль. Один […]...
25. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ УРОК 12 ТЕМА. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ – ЛІС, СТЕП ТА ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів зі складом та особливостями трьох найпоширеніших природних екосистем України; розвиваюча – закласти основу для подальшого вивчення інших природних екосистем на уроках “Фізичної географії материків і […]...
26. ОБЛІК ЦВІТІННЯ РОСЛИН ОБЛІК ЦВІТІННЯ РОСЛИН – необхідний для найповнішого й найефективнішого використання медозбору. Щоб одержувати високі збори меду, бджоляр повинен не тільки володіти методами бджільництва, але й уміти визначати строки зацвітання медоносних рослин. Досвідчені бджолярі знають, що рік на рік не схожий, і медозбір залежатиме не тільки від погодних умов, але й від того, наскільки активно цвіли […]...
27. Вправа 89-94 № 89. Коефіцієнт – цифра перед хімічною формулою, позначає кількість молекул речовини. 2O2 – дві молекули кисню; 3Сu – три атоми міді. Індекс – маленька цифра, записана нижче і справа від символу елементу. Показує кількість атомів елементів, які входять до складу молекули. Н2O – молекула води складається з 2 атомів Гідрогену і одного атому Оксигену. […]...
28. ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ – кількість води (м3/га), що утримується в даному (звичайно продуктивному) шарі грунту. Обчислюють як добуток маси вологи в шарі грунту на його щільність та потужність, поділений на 10. Розрізняють також 3. в. (в.) у г. мертвий, що відповідає повній відсутності доступної для рослин вологи....
29. Норма обов’язкових резервів банків Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Норма обов’язкових резервів банків – встановлене юридичним актом процентне відношення суми обов’язкових резервів, що утворюються за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями....
30. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
31. РОСЛИНИ І РОСЛИННІСТЬ Біологія – універсальний довідник БІОРОЗМАЇТТЯ РОСЛИННЕ УГРУПОВАННЯ РОСЛИНИ І РОСЛИННІСТЬ Поняття про флору. У кожній місцевості, де є необхідні умови для життя рослин, можна зустріти більшу або меншу кількість їх видів. Особливо велика видова різноманітність відзначена в умовах вологих тропічних лісів, де круглорічно рослини отримують все, що необхідно для активного життя. У менш сприятливих умовах […]...
32. Хімічні формули Розділ 1 Початкові хімічні поняття 13 Хімічні формули Матеріал параграфа допоможе вам: > з’ясувати, що таке хімічна формула; > навчитися читати хімічні формули; > характеризувати склад молекули та речовини за хімічною формулою. Хімічна формула. Кожна речовина має назву. Однак за назвою не можна визначити, наприклад, скільки і яких атомів міститься в молекулі речовини. Відповіді на […]...
33. ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію, а також умови існування ін. мешканців). Напр., Е. соснового бору є сосна, пд. степів – ковила, типчак, низового болота – осоки, очерет....
34. ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ – кількість воску, виділена бджолами протягом одного сезону. В. з. в. може бути у вигляді Відбудованих стільників, обрізків стільників, воскової печатки (забруса). Склавши восковий баланс, обчислюють різницю між весняними й осінніми запасами воску, це і є показником В. з. в....
35. Послідовність фонетичного розбору слова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Послідовність фонетичного розбору слова 1. Назвати аналізоване слово. 2. Указати кількість складів; визначити, які з них закриті, які – відкриті. 3. Указати наголошений склад. 4. Назвати голосні звуки, особливості їхньої вимови. 5. Назвати й охарактеризувати приголосні звуки, особливості їхньої вимови. 6. Указати кількість звуків у вимовленому і кількість […]...
36. ПАЛЕОЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ПАЛЕОЕНДЕМІК(И), релікт еволюційний – 1) древні форми організмів, початково широкий ареал яких поступово скоротився під впливом зміни кліматичних умов в гіршу сторону або конкуренції з більш пристосованими видами; 2) види ендемічні рослин та тварин, притаманні тільки даній місцевості і не обов’язково пов’язані родинними стосунками з іншими представниками навколишньої флори і фауни....
37. ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) – наука, що вивчає хім. склад води в океанах (морях) і донних відкладів, їх походження, режим, просторовий розподіл і причинну залежність від хім., фіз.-хім., фіз., біол. та антроп. процесів. Досліджується також хім. склад зависі, льоду, гідробіонтів, розчинних газів та їх зміни. Отримані дані істотно доповнюють уявлення про екологію […]...
38. МІКРОКЛІМАТ МІКРОКЛІМАТ – особливості клімату в невеликому районі. М. обумовлюється двома факторами: загальними кліматичними умовами (кількістю сонячного тепла, вітром, опадами, вологістю повітря тощо) і характером місцевості (рельєфом, вологістю грунту, наявністю лісів тощо). Кожний бджоляр повинен вивчити характер своєї місцевості й її М. Ці знання допомагають домогтися підвищення продуктивностіласіки. Наприклад, зробити правильний вибір рельєфу місцевості для розміщення […]...
39. Розбір числівника як частини мови – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Розбір числівника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок). 3. Кількісний (який розряд кількісних) чи порядковий числівник. 4. Група за складом (простий, складний чи складений). 5. Рід (якщо є), число (якщо є). 6. Відмінок. 7. Синтаксична роль. Висота айсбергів часто сягає Шістдесяти метрів (В. Мезенцев). Зразок […]...
40. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ – близько 15 хімічно самостійних сполук. Будучи об’єднаними в три групи, вони утримуються у воску в наступній кількості (%): – вільні жирні кислоти 13,5-15,0 – складні ефіри 70,4-74,7 – граничні вуглеводні 12,5-15,5 До складу воску також входять у невеликих кількостях барвники й ефірні олії, що обумовлюють його колір і запах. Вільні жирні […]...