Неосудність

Related posts:

1. Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
2. Підстава кримінальної відповідальності Підстава кримінальної відповідальності – вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить усі ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка умисно або з необережності скоїла злочин. Кримінальна відповідальність є правовим наслідком скоєння злочину, покладає на особу обов’язок відповідати за порушення кримінально-правової заборони перед державою і понести всі передбачені за це законом санкції. Отже, […]...
3. Склад злочину Склад злочину – сукупність установлених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. До об’єктивних ознак С. з. належать об’єкт і об’єктивна сторона. Об’єкт злочину – це те, на що спрямоване суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), тобто суспільні відносини, які охороняє кримінальний закон. Об’єктивна сторона злочину – це […]...
4. Злочин Злочин – передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші, права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок (ч. 1 ст. 7 КК України). З цього поняття З. […]...
5. Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України – єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано кримінально-правові норми. КК передбачає загальні положення кримінального права щодо визначення суспільно небезпечних діянь як злочинних та встановлює покарання щодо осіб, які скоїли злочини. Кримінальний закон, що усуває караність діяння або пом’якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється також на діяння, вчинені до його видання. Кримінальний […]...
6. Вина Вина – психічне ставлення правопорушника до своїх дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. В. є одним з елементів суб’єктивного боку будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без В. можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві […]...
7. Крайня необхідність Крайня необхідність – особливі обставини, за яких особа вимушено заподіює шкоду. Відповідно до ст. 16 КК України не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але скоєна у стані К. н., тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі, її правам або правам інших громадян, якщо […]...
8. Кримінальна відповідальність неповнолітніх Кримінальна відповідальність неповнолітніх – відповідальність неповнолітніх осіб за кримінальні злочини, яка має свої особливості. Зокрема закон визнає скоєння злочину неповнолітніми обставиною, яка пом’якшує відповідальність (п. 6 ст. 40 КК України), а заходи кримінальної відповідальності вживаються до них з деякими обмеженнями. Так, строк позбавлення волі осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, не […]...
9. Вік для притягнення до кримінальної відповідальності Вік для притягнення до кримінальної відповідальності – згідно із ст. 10 КК України до кримінальної відповідальності притягаються особи, яким на час скоєння злочину минуло 1(3 років. Однак за скоєння тяжких злочинів відповідальність настає з 14 років. Перелік цих злочинів наведено у ч. 2 ст. 10 К К України. Особи, які скоїли злочин у віці від […]...
10. Екологічне правопорушення Екологічне правопорушення – протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок. Е. п. є підставою для застосування до винних у його скоєнні фізичних і юридичних осіб юридичної відповідальності – адміністративної, кримінальної, цивільно-правової і дисциплінарної. Різновидами Е. п. є відповідні адміністративні проступки і кримінальні злочини. Зміст Е. п., що тягне за собою […]...
11. Кримінальне право Кримінальне право – галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм про злочинність і карність діянь. Згідно із ст. 1 КК України К. п. України має завданням охорону суспільного ладу України, політичної й економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян, усього правопорядку від злочинних посягань. Норми К. п.- це норми заборони. Вони забороняють суспільно […]...
12. Пенсії трудові Пенсії трудові – пенсії, які призначаються особам, зайнятим суспільно корисною працею. До них належать: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, у тому числі за угодами цивільно-правового характеру, незалежно від форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України; […]...
13. Випадок у праві (casus) Випадок у праві (casus) – суспільно небезпечна подія, яка виключає наявність елемента вини тієї чи іншої особи, а тому не супроводиться кримінальною або іншою юридичною відповідальністю. Кваліфікація події як В., а не правопорушення (злочину) залежить від того, чи усвідомлювала і передбачала особа можливі наслідки свого діяння (дії чи бездіяльності). Висновок про випадковість настання суспільно небезпечної […]...
14. Скоєння злочину в стані сп’яніння Скоєння злочину в стані сп’яніння – суспільно небезпечне діяння, яке не звільняє винну особу від кримінальної відповідальності. Під сп’янінням розуміють стан наркотизації організму через вживання алкоголю, наркотиків або токсикоматичних речовин. При С. з. в с. с. суд має право, залежно від характеру злочину, визнати або не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність. Суд незалежно […]...
15. Кваліфікація злочинів Кваліфікація злочинів – кримінально-правова оцінка злочинного діяння, яка містить точну відповідність його ознак ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом. К. з., по-перше, розумовий процес, у ході якого в діях конкретної особи встановлюються ознаки того чи іншого злочину. По-друге, це результат діяльності працівників дізнання, слідства, прокуратури і суду, який одержав юридичне закріплення в офіційному документі (постанові […]...
16. Відмова в порушенні кримінальної справи Відмова в порушенні кримінальної справи – рішення, яке приймають прокурор, орган дізнання, слідчий, суддя за наявності обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Кримінальну справу не може бути порушено: за відсутністю події злочину або в діянні – складу злочину; після закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; в результаті амністії, якщо цей акт усуває застосування […]...
17. Злочини міжнародного характеру Злочини міжнародного характеру – протиправні діяння, об’єктом посягань яких є: мирне співробітництво і нормальне функціонування міжнародних відносин (за винятком міжнародних злочинів) – тероризм, угон повітряних суден; економічний та соціально-культурний розвиток держав і народів – контрабанда, фальшиво монетництво, торгівля наркотичними засобами; фізичні особи, державне, громадське або особисте майно, моральні цінності – торгівля людьми, піратство, поширення порновидань […]...
18. Обставини, що виключають юридичну відповідальність Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 11. Юридична відповідальність 3. Обставини, що виключають юридичну відповідальність. З курсу правознавства 9 класу пригадайте, які обставини виключають притягнення особи до юридичної відповідальності. Для того щоб особу було притягнуто до відповідальності, потріб­но виконати декілька умов. Передусім юридичну відповідальність може нести лише особа, яка досягнула встановленого віку. Пригадайте, […]...
19. Правоохоронні органи Правоохоронні органи – органи, які наділені державою компетенцією щодо охорони громадських відносин, урегульованих правом. Поділяються на державні і недержавні. До державних П. о. належать суди (Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, районні (міські), міжрайонні (окружні), арбітражний та військовий), прокуратура, органи внутрішніх справ (міліція), Служба безпеки України. Відповідно до ст. 1 Закону України […]...
20. Зворотна сила закону Зворотна сила закону – поширення дії закону на факти що мали місце до набрання ним чинності. За загальним правилом нормативно-правовий акт повинен регулювати суспільні відносини, які склалися після набрання ним чинності, тобто закон зворотної сили не має. Щодо фактів, які мали місце до прийняття цього акта, то на них він не поширюється. Як виняток, зворотну […]...
21. Дієздатність Дієздатність – закріплена законом здатність суб’єкта права (громадянина або юридичної особи) набувати своїми діями суб’єктивні права та. породжувати юридичні обов’язки. Д. визнається лише за правоздатними суб’єктами. Д. громадян залежить від їхнього віку та психічного стану; Д. юридичних осіб – від встановлених цілей їх діяльності. Д, громадянина у повному обсязівиникає з досягненням повноліття. У цивільних і […]...
22. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
23. Експертиза працездатності Експертиза працездатності – визначення ступеня обмеження життєдіяльності людини, причини, часу настання, групи інвалідності. Е. п. сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя. Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та вроджених дефектів, що обмежує життєдіяльність їх, а також особи, які за чинним законодавством мають право […]...
24. Докази Докази – фактичні дані (відомості про факти), одержані у передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи. Д. у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган дізнання, слідчий, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для […]...
25. Паспорт закордонний Паспорт закордонний – документ, що посвідчує особу, громадянство, а в разі необхідності службове становище особи під час поїздки за кордон. Для виїзду за кордон вимагається відповідний дозвіл (віза) або наявність міжнародної угоди про безвізові поїздки. П. з. є доказом громадянства особи та її права на обслуговування і дипломатичний захист з боку держави громадянства. П. з. […]...
26. Громадянство України Громадянство України – юридична належність особи до держави Україна, що визначає постійний правовий зв’язок цієї особи з державою, який виявляється у взаємних правах та обов’язках. Підстави та порядок набуття і втрати Г. регулюються Конституцією України і Законом України “Про громадянство України”. В Україні існує єдине Г. На підставі двосторонніх міжнародних договорів допускається подвійне Г. Громадяни […]...
27. Суб’єкт права Суб’єкт права – особа, здатна згідно із законом мати і здійснювати права та обов’язки. С. п.- необхідний елемент правовідносин. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), юридичні особи (організації, установи, підприємства усіх форм власності), держава. Правовий статус громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства визначений державою за […]...
28. Ексгумація Ексгумація (лат. ex humus – із землі) – виймання трупа з місця його поховання для судово-медичного дослідження. Е. проводиться за постановою органів попереднього розслідування (за ухвалою суду) в тих випадках, коли після поховання з’ясувалися обставини, що можуть свідчити про іншу причину смерті, ніж це вважалося раніше, і коли не було проведено судово-медичної експертизи або є […]...
29. Грабіж Грабіж – відкрите (у присутності потерпілого або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, або сторонніх осіб) викрадення державного, колективного або індивідуального майна. При цьому злочинець усвідомлює, що ці особи розуміють протиправний характер його посягання. Відповідальність за Г. передбачена ст. 82 і ст. 141 КК України. Обтяжуючі (кваліфіковані) ознаки Г.: поєднання з насильством, […]...
30. Використання природних ресурсів (ВПР) загальне Використання природних ресурсів (ВПР) загальне – вид природокористування, який гарантується всім громадянам України для задоволення їх життєво необхідних потреб: оздоровчих, рекреаційних, матеріальних, естетичних тощо. За законодавством України про охорону навколишнього природного середовища ВПР поділяється на загальне та спеціальне. Головні ознаки ВПР загального, що відрізняють його від спеціального, такі: безоплатність природокористування; суб’єктом є лише фізичні особи; […]...
31. Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) – законодавчий акт, у якому в систематизованому вигляді викладено норми, що визначають порядок порушення кримінальної справи, проведення дізнання і попереднього слідства, розгляду справи в суді та виконання вироку. КПК України введено в дію 1.IV.1961 з наступними значними змінами і доповненнями. Кодекс складається з 8 розділів (447 статей): загальні положення; порушення […]...
32. Цивільне право Цивільне право – галузь права, нормами якої регулюються майнові та особисті немайнові відносини. Майнові відносини виникають у зв’язку з володінням, користуванням, розпорядженням майном і переходом майна від одного суб’єкта до іншого. Це насамперед відносини власності. Особисті немайнові відносини мають свої особливості: невіддільні від особи; не мають внутрішнього економічного – змісту; їх предметом є нематеріальні блага […]...
33. Засновник господарського товариства Засновник господарського товариства – особа (юридична або фізична), яка брала участь у створенні господарського товариства. Особи, які мають на меті створити господарське товариство, укладають між собою установчий договір, у якому визначають порядок і умови створення товариства, права й обов’язки його засновників, відповідальність їх перед третіми особами, порядок розподілу прибутків та збитків, а також інші умови. […]...
34. Індивідуальне підприємство Індивідуальне підприємство – підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці. Засновником і власником І. п. може бути тільки фізична особа – як громадянин України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства. Власник І. н. не має права використовувати найману працю і повинен працювати на підприємстві особисто....
35. Класифікація злочинів Класифікація злочинів – поділ злочинів на відповідні види за певною системою. КК України не дає чіткої класифікації злочинів. У ст. 7 КК наведено перелік тяжких злочинів. У ст. 24, 25 КК вживається поняття особливо тяжкого злочину, а у ст. 10, 51 КК – поняття злочину, що не становить великої суспільної небезпеки, або діяння, що містять […]...
36. Заснування друкованого засобу масової інформації Заснування друкованого засобу масової інформації – створення самостійного господарчого статутного суб’єкта, який має права юридичної особи. Право на З. д. з. м. і. мають: громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичні особи України та інших держав; трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі […]...
37. Юридична відповідальність Юридична відповідальність – закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що належали йому. Соціальною сутністю Ю. в. є викликана державою природна негативна реакція суспільства (принаймні тієї його частини, волю якої виражає держава) на порушення певних соціальних інтересів, на пошкодження соціальних чи особистих благ. Функціями Ю. в. є: правоохоронна […]...
38. Військові злочини Військові злочини – передбачені кримінальним законом винні суспільно небезпечні дії (або бездіяльність) проти встановленого порядку несення військової служби, скоєні військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних зборів. Суспільна небезпека В. з. виникає внаслідок того, що вони порушують встановлений у Збройних силах України військовий правопорядок. Відповідальність за скоєні В. з. передбачено у гл. XI […]...
39. СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
40. ЯКІСТЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – характеристика умов життєдіяльності людей з погляду якісної визначеності і відповідності їх суспільним нормам і критеріям; оцінка становища особи в різних соціальних системах, яка виражає рівень можливостей для всебічного розвитку людини, а саме: рівень споживання матеріальних та духовних благ і послуг, розвинутість сфери освіти, медичного обслуговування, культури, стан навколишнього середовища (екологія), […]...