НІГІЛІЗМ

Related posts:

1. Правовий нігілізм Правовий нігілізм – крайній прояв правового безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм та загальноприйнятих правових цінностей, зневажливе ставлення до правових принципів і традицій. Як антипод правової культури П. н. породжує правопорушення, в т. ч. кримінальні злочини....
2. АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....
3. ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ Культурологічний словник ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ – один із найважливіших видів виховання, полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. М. в. починається в родині, продовжується в дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, пізніше – у вищих закладах освіти та інших навчальних закладах. Основними методами М. […]...
4. ДЕЛІКАТНІСТЬ Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей; пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської […]...
5. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
6. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
7. ЛІРИЧНІСТЬ Культурологічний словник ЛІРИЧНІСТЬ – наявність у витворах людського духу емоційності, схвильованості, щиросердості, насиченість їх переживаннями творця, його суб’єктивним настроєм. Ліричність – цінна психологічна риса, що відіграє важливу роль у певних видах діяльності людини (написанні творів художньої літератури, створенні живописних полотен, у лекторській роботі), її повсякденній поведінці (ставленні до дітей, рідних і близьких). Ліричність є співіснуючою […]...
8. АМБІЦІЯ Культурологічний словник АМБІЦІЯ (від лат. ambio – обходжу, домагаюсь) – надмірне захоплення своїм “я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. У осіб з цими рисами деформоване розуміння свого “я” і образів інших людей. Вони важкі у спілкуванні, колектив їх не приймає. А. як психологічна риса особистості перешкоджає її вихованню в дусі колективізму, розумному поєднанню у неї громадських і […]...
9. АВТОРИТАРНІСТЬ Культурологічний словник АВТОРИТАРНІСТЬ (франц. autoritaire – владний, від лат. autori – tas – влада, вплив) – соціально-психологічна характеристика особистості, яка відображає її прагнення максимально підпорядкувати своєму впливові партнерів по взаємодії та спілкуванню....
10. СИМПАТІЯ Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія....
11. ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось, зумовленій визнанням достойностей об’єкта любові або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Протилежною любові є ненависть. Предметом любові можуть бути різноманітні конкретні й узагальнені об’єкти (конкретна людина, праця, батьківщина). В усіх проявах любов […]...
12. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
13. КУЛЬТУРА МАСОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАСОВА – явище культури ХХ ст., породжене науково-технічною революцією, урбанізацією, руйнуванням локальних спільностей та розмиванням територіальних і соціальних кордонів. К. м. характеризує особливості виробництва культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованих на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється, як аналог з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура являє собою культуру щоденного життя, […]...
14. ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ПЕДАГОГІКА (грец. майстерність виховання) – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості....
15. ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Цінності можуть трактуватися як в контексті життя всього суспільства, так і через призму життя окремої людини, проте саме в першому випадку вони слугують певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання. […]...
16. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА – активізація здатностей особистості до певного виду діяльності, психічної підготовки, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), потрібних у тій чи іншій діяльності, уміння вчасно користуватися своїми здібностями у певній галузі праці. Для психологічної підготовки необхідне формування мотивів тієї сфери діяльності, до якої готується особа, осмислення нею соціальної […]...
17. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї....
18. КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ Культурологічний словник КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – риса особистості, яка відображає її здатність до спілкування з іншими людьми....
19. СПОКУТУВАННЯ Культурологічний словник СПОКУТУВАННЯ – психологічна плата людини за свою провину; форма морального самоочищення. У релігійній психології С. – умилостивлююча жертва, яку приносив грішник потойбічним силам. Справжнє С. можливе лише як духовно-психологічне переродження людини, воно досягається через страждання душі, супроводжується муками сумління. С. – це надзвичайно інтенсивне переживання людиною своєї моральної недосконалості, прагнення компенсувати свою провину […]...
20. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
21. МИЛОСЕРДЯ Культурологічний словник МИЛОСЕРДЯ – жаліслива й діяльна любов, яка виражається в готовності допомогти тим, що потрапили в біду, один з істотних виразів гуманності. У понятті М. поєдналися духовно-емоційний і конкретно-практичний (прагнення до реальної допомоги) аспекти. Без першого аспекту М. перетворюється в філантропію, без другого – обмежується сентиментальністю. Основний метод виховання здатності до М. – особистий […]...
22. КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ – термін, уведений франц. Дюркгеймом для позначення особливої соціальної реальності – “спільної свідомості”: сукупності вірувань, почуттів, знань, поглядів, ідеалів, моральних і правових норм, які є спільними для членів соціальної групи і мають стійкий характер. “Сукупність вірувань і почуттів, спільних пересічно для членів одного і того ж суспільства, утворює окрему […]...
23. ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
24. КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА тісно пов’язана з поняттями “нація”, “етнос” і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) упродовж усієї його історії....
25. ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ Культурологічний словник ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ – історико-типологічні спільності, що характеризуються традиційними комплексами господарства і культури, серед народів, які живуть у подібних природних і соціально-економічних умовах....
26. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
27. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
28. ЕНДОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник ЕНДОМОРФНИЙ ТИП (від грец. endon – всередині і morfe – форма) – морфологічний тип, властивий повним людям з переважним розвитком внутрішніх органів; характерна риса – прагнення до комфорту та чуттєвих задоволень....
29. ДУХОВНІСТЬ Культурологічний словник ДУХОВНІСТЬ – індивідуальна здатність до світо – і самопізнання, орієнтованість особистості діяти “для інших”, пошук нею моральних абсолютів....
30. ЕГОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕГОЦЕНТРИЗМ (від лат. ego – я і centrum – осердя, центр) – 1) Філософський і етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту. В етиці цей принцип лежить в основі вчення про особистий інтерес, особисту користь і вигоду як основу моралі. 2) Негативна, хвороблива риса характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. […]...
31. Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
32. Закон джунглів Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий...
33. ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми навчання і виховання....
34. ЕТИКА Культурологічний словник ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. В українському побуті ще у давні часи зафіксовані певні правила глибокої моралі для різних прошарків […]...
35. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
36. ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
37. АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
38. ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ОРІЄНТАЦІЯ (франц. orientation, від лат. – схід) – визначення положення у системі просторово-часових координат (природних, соціальних, духовних) щодо певних орієнтирів (предметних, символічних) або напряму (заданого чи бажаного). У психофізіології О. – комплекс цілеспрямованих і узгоджених реакцій у відповідь на раптову зміну ситуації або новий подразник. У психології О. відбувається за допомогою випереджаючого відображення, […]...
39. ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
40. Роль учителя в засвоєнні учнями загальнолюдських духовних цінностей – джерело духовного здоров’я ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ 5 ОСНОВИ ПСИХІЧНОГО ТА ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я 5.12. Роль учителя в засвоєнні учнями загальнолюдських духовних цінностей У сукупності соціальних, економічних, науково-технічних, екологічних факторів, що становлять сутність нашого життя, провідне місце належить і факторам психолого-педагогічним. Адже з ними пов’язане цілеспрямоване формування у підростаючого покоління чіткої гуманістичної позиції, котра б дозволила йому вдумливо осмислювати […]...