Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Норма обов’язкових резервів
Норма обов’язкових резервів
Норма обов’язкових резервів – установлене законом або рішенням центрального банку відношення суми обов’язкових грошових резервів, які комерційні банки повинні зберігати в центральному банку, до загального обсягу зобов’язань комерційного банку (або до обсягу грошових коштів, залучених банком). Н. о. р. встановлює величину гарантійного фонду банку, що забезпечує надійне виконання його зобов’язань перед клієнтами. Для цього банки використовують свою касову готівку або вилучають вклади з рахунків у центральному банку. Банкам
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Норма обов’язкових резервів банків Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Норма обов’язкових резервів банків – встановлене юридичним актом процентне відношення суми обов’язкових резервів, що утворюються за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями....
- Резервна норма Резервна норма – відношення суми обов’язкових резервів банків, що утворюються згідно з рішенням центрального банку за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями, виражене у відсотках; або сума готівки, яку банк зобов’язаний депонувати центральному банку країни, виражена у відсотках. Джерелами формування Р. н. є готівка, яку було отримано від продажу акцій в […]...
- Оцінка резервів зростання прибутку і рентабельності ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА III. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ 6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 6.9. Оцінка резервів зростання прибутку і рентабельності Від реалізації продукції Досягнення максимальної величини прибутку і відповідно мінімізація збитку – одна із основних цілей будь-якої комерційної організації. Тому основна мета аналізу прибутку і рентабельності – виявлення і оцінка резервів зростання фінансових результатів та впровадження їх у […]...
- Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 3.7. Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції Одним із суттєвих завдань аналізу виробничої програми є виявлення і мобілізація резервів зростання обсягу виробництва продукції. Основними джерелами резервів зростання виробництва є – впровадження заходів науково-технічного прогресу; – створення додаткових робочих місць; – підвищення продуктивності праці […]...
- Емісія безготівкова Емісія безготівкова – випуск в обіг безготівкових грошей центральним банком та здебільшого комерційними банками з метою збільшення коштів для регулювання ліквідності банківської системи країни (центральним банком) та розширення своїх операцій (комерційними банками). Центральний банк здійснює Е. б. у незначних обсягах, купуючи окремі види цінних паперів, випущених найнадійнішими компаніями, а також казначейських векселів. Це зумовлено тим, […]...
- Уповноважені банки Уповноважені банки – кредитно-фінансові установи, які мають ліцензію Національного банку України на певні види банківських операцій, в т. ч. валютні операції між собою, а також через валютні біржі. В більшості країн, що застосовують різні форми валютних обмежень, центральні банки через мережу У. б. здійснюють певну валютну політику, регулюючи операції з іноземною валютою. На міжнародних валютних […]...
- Рестрикція Рестрикція (лат. restrictio – стягування, обмеження) – один із напрямів кредитної політики (“дорогих” грошей), що здійснюється у фазі економічного піднесення з метою зменшення кредитування господарства, а отже, гальмування економічного зростання. Р. пов’язана з обмеженням кредитних операцій, підвищенням рівня облікових ставок, гальмуванням темпів зростання грошової маси в обігу і спрямована на запобігання промислового буму, що призводить […]...
- Резерви надлишкові Резерви надлишкові – частина резервів банків і банківських установ, які перевищують обсяг резервів, встановлених статутом, а кількісно – це різниця між фактичними та обов’язковими резервами. За рахунок Р. н. банк та не банківські установи мають право надавати кредити. Джерелом формування таких резервів є спочатку кошти засновників банку та частина виручки від реалізації емітованих банком цінних […]...
- Ліквідний фонд банку Ліквідний фонд банку – частина фактичних резервів банку, яку він може використовувати для виплат за своїми борговими зобов’язаннями. Розмір Л. ф. б. становить надлишок фактичних резервів над його обов’язковими резервами, які обов’язково депонуються в національному банку. Останній впливає на розмір Л. ф. б. шляхом регулювання резервної норми. Тому зі зменшенням резервної норми зменшуються обов’язкові і […]...
- Норма заощаджень населення Норма заощаджень населення – відношення заощаджень населення до чистого доходу після сплати податків. За високого життєвого рівня більшості населення Н. з. н. у розвинених країнах світу становила наприкінці 90-х від 15 до 20%. Сукупні заощадження у Західній Німеччині 1990 становили 1,9 трлн дол. Найнижчою Н. з. н. була у США, що пояснюється тривалим економічним піднесенням, […]...
- Емісія банкнотна Емісія банкнотна – випуск в обіг центральним банком банківських білетів та грошових знаків різної вартості як товару для забезпечення товарного обігу цим видом грошей згідно з чинним законодавством. Для центрального банку Е. б. – виробництво специфічного товару, який продають здебільшого за номіналом або за певну комісію для відшкодування необхідних витрат на їх випуск. Складові таких […]...
- Обов’язкові резерви банків Обов’язкові резерви банків – засоби комерційних банків та інших кредитних інститутів, які вони зобов’язані зберігати в центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норми обов’язкових ресурсів. Розмір і структура обов’язкових банківських резервів неоднакові в різних країнах і періодично змінюються під впливом господарської кон’юнктури і з урахуванням банківської практики. О. р. б. – один […]...
- Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі – обов’язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківської системи створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно […]...
- Нормативно-методична база з обліку фондів, резервів і цільового фінансування БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ Х. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ І ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ 10.3. Нормативно-методична база з обліку фондів, резервів і Цільового фінансування Облік фондів, резервів та цільового фінансування – це комплекс облікових операцій, що мають забезпечити контроль за створенням та використанням цих коштів. Облік фондів, резервів і цільового […]...
- Кредит контокорентний Кредит контокорентний – кредит, який банки надають постійним клієнтам (як правило, найбільшим підприємствам), що мають у банку єдиний рахунок, на якому враховуються всі надходження і платежі. Особливістю К. к. є й те, що кредити першокласним клієнтам надають без забезпечення (тому він дорожчий), а дрібним – під заставу цінних паперів. Встановлюється певний ліміт кредитування залежно від […]...
- Місія банку Місія банку – призначення банку, його відмінність від інших фінансово-кредитних інститутів, а також виконувана банком роль у межах економічної системи. М. б. слугує основою формування мети розвитку, найважливіших стратегій і виконуваних банком функцій, а також системи ефективного управління ним. Відмінності М. б. зумовлені неоднаковим спектром виконуваних ними операцій та наданих послуг, способами надання таких послуг, […]...
- Класифікація активів комерційних банків Класифікація активів комерційних банків – характеристика структури активів таких банків залежно від ступеня їхньої ліквідності (придатності для негайного виконання банком своїх зобов’язань) та управління активами. До таких активів належать первинні резерви (банкноти і монети в касі банку, платіжні документи в процесі інкасування, кошти на кореспондентських рахунках у центральному банку, відповідні кошти у комерційних банках, а […]...
- Норма виробітку Норма виробітку – кількість продукції (роботи), яку має виготовити (виконати) робітник, бригада чи інший колектив працівників відповідної кваліфікації за одиницю часу за відповідних техніко-технологічних, техніко-економічних та економічних умов виробництва, в т. ч. праці, і встановлюються здебільшого в натуральних одиницях вимірювання. Н. в. застосовують для визначення завдань робітникам з відрядною заробітною платою, працівникам з погодинною оплатою […]...
- Норма амортизації Норма амортизації – відношення встановленої величини амортизаційних відрахувань за певний період до балансової вартості основних виробничих фондів, виражене у відсотках. З допомогою H. a. визначають частку вартості основних фондів, яка переноситься на продукцію, що виробляється. У такий спосіб накопичуються кошти в амортизаційному фонді, який використовується для відновлення основних фондів після їх фізичного зношення. H. a. […]...
- Кредит обліковий Кредит обліковий – короткотерміновий кредит, який надають банки для обслуговування платіжного обороту клієнтів шляхом скуповування векселів і вирахування облікового банківського відсотка. При цьому клієнт, який є кредитором для третьої особи, повертає собі надані у кредит кошти до закінчення терміну, зазначеного у векселі, шляхом рефінансування його у банку. Тому отримувачем коштів за векселем стає банк, який […]...
- Кредитна система Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту; сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період. Основні елементи К. с. – банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси, страхові компанії, фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні та холдингові компанії і т. ін.). Найбільш розвинуту К. с. мають США Основними […]...
- Резервні вимоги Резервні вимоги – засіб економічної реалізації грошово-кредитних інструментів НБУ, полягає у встановленні нормативу зберігання коштів комерційних банків на спеціальних рахунках і визначенні мінімальної величини залишків коштів на них. Р. в. загалом – частина резервів комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, яку вони зобов’язані тримати на рахунках у центральному банку. Р. в. виконують дві основні функції: […]...
- Середня норма прибутку Середня норма прибутку – рівна норма прибутку на однаковий за величиною капітал, незалежно від того, в яку галузь виробництва він вкладений. С. н. п. в умовах ринкової економіки виникає у процесі міжгалузевої конкуренції на основі переливання капіталів з галузі виробництва з низькою нормою прибутку в галузі з високою нормою прибутку. С. н. п. і є […]...
- Норма керованості Норма керованості – оптимальна кількість працівників, підлеглих одному керівникові. Основним методом визначення Н. к. є розрахунково-аналітичний, який базується на врахуванні характеру робіт, науково обгрунтованих норм витрат робочого часу, обсягу інформації, яку здатний освоїти і продуктивно використати керівник, кількості взаємозв’язків в організації, рівня компетентності керівника і підлеглого та ін. За підрахунками французького вченого В. Грейкунаса (у […]...
- Банківські нормативи Банківські нормативи – комплекс рекомендованих і обов’язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б. н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, – в середньому 8%. У деяких […]...
- Операції на відкритому ринку Операції на відкритому ринку – сукупність заходів центрального банку з метою регулювання і контролю за грошовим обігом у країні. Ці операції здійснюються шляхом купівлі – продажу державних боргових зобов’язань (облігацій і позичок). Державні цінні папери приносять їх власникам гарантований дохід, обрахований в процентах від їх вартості. В результаті виявляється постійний інтерес до них з боку […]...
- Факторинг відкритий Факторинг відкритий – договір факторингу між клієнтом і фактор-банком, за яким клієнт передає банку копії рахунків угод, укладених з партнерами, а банк негайно виплачує клієнту 80% суми цих рахунків. Після отримання клієнтом від партнера всієї суми угоди клієнт розраховується з фактор – банком, повертаючи йому отримані 80% кредиту і відсотки. Якщо партнер клієнта не оплачує […]...
- Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
- Ощадна книжка Ощадна книжка – вкладний документ, що засвідчує Внесення особою грошових сум (вкладу) до кредитної установи, а відтак і наявність відповідних депозитний договірних відносин між вкладником і кредитною уста) новою. О. к. використовується переважно в ощадній справі, яку здійснюють Ощадний банк України, комерційні банки. Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” вкладниками можуть бути […]...
- Грошово-кредитне регулювання Грошово-кредитне регулювання – сукупність форм, методів і важелів державного впливу на грошово-кредитну сферу та відносин економічної власності з метою забезпечення внутрішньої стабільності грошей, сприяння розширеному відтворенню та ін. Основні напрями Г.-к. р.: регулювання банківської ліквідності, управління державним боргом і регулювання обсягу кредитних операцій, грошової емісії та ризику й ліквідності. Так, банківська ліквідність регулюється такими методами: […]...
- Касова дисципліна Касова дисципліна – дотримання підприємствами (фірмами), організаціями та установами правил виконання операцій (прихідних і витратних) з готівкою, термінів здачі її в банк тощо. Найважливішими елементами К. д. є: 1) наявність встановленого ліміту каси; 2) відповідність записів у касовій книзі про суми, отримані з банку і здані у банк, даним банку; 3) забезпечення щоденного дотримання встановлених […]...
- Нематеріальні активи банку Нематеріальні активи банку – група об’єктів, які не мають матеріально-речового змісту, але є вирішальним чинником привласнення банком прибутку, а отже, визначення вартості. До таких груп об’єктів належать; 1) інтелектуальна власність (наявність ліцензій, інформація про клієнтів, бренд та ін.; див. Ринкова вартість банку)’, 2) майнові права (права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, природними ресурсами та […]...
- Оцінка вартості власного капіталу банку Оцінка вартості власного капіталу банку – комплекс методів визначення вартості власного капіталу (тобто різниці між активами і зобов’язаннями банку). Основними методами такої оцінки є: 1) визначення балансової вартості власного капіталу банку, що передбачає облік усіх активів та зобов’язань банку на його балансі залежно від вартості їх придбання або виникнення (цей спосіб доцільно використовувати, якщо балансова […]...
- Ринкова вартість банку Ринкова вартість банку – ціна, за якою може бути проданий банк за умов конкуренції і наявності необхідної інформації. Основними елементами, які формують Р. в. б., є: 1) фінансовий капітал; 2) інтелектуальний капітал (система знань працівників банку, навички та досвід, здатність банку своєчасно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури, в т. ч. досвід управління банком); організаційний капітал […]...
- Кредитний ризик Кредитний ризик – ризик небезпеки неповернення позичальником отриманого кредиту та відсотків за нього в передбачені кредитною угодою терміни. Основними критеріями, які враховують банки при наданні кредитів, є ліквідність, рентабельність і безпека. Кожен банк вживає певних заходів, які становлять зміст його ризикової політики, що здійснюється як для запобігання ризику; так і для його пом’якшення. Крім того, […]...
- Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) – 1) відсоткова ставка, що використовується центральним банком при наданні кредитів комерційним банкам, а також для переобліку приватних комерційних векселів і є одним із головних важелів грошово-кредитної та валютної політики. С. р., як правило, нижча від ринкових ставок. Вона виникає під час купівлі векселів до завершення терміну їх погашення, внаслідок […]...
- Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
- БАНКНОТИ Культурологічний словник БАНКНОТИ (від англ. bank-note – кредитний білет) – 1) Грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг центральним емісійним банком. Забезпечені всіма активами банку та масою товару, що належить державі. На сьогодні – основний вид паперових грошей. 2) Векселі (банківські білети), виписані банком під наявні в його розпорядженні комерційні векселі....
- Функції банківського капіталу Функції банківського капіталу – роль і призначення банківського капіталу та форми їх розвитку в економічній системі у процесі її еволюції. Банківський капітал складається з власних, залучених та емітованих засобів й використовується для виконання банківських операцій. Своєю чергою, виконання таких операцій дає змогу збільшувати банківський капітал та вдосконалювати виконання ним своїх функцій. Найважливішою складовою банківського капіталу […]...
- Акцепт Акцепт (лат. acceptus – прийнятий) – згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних і розрахункових документів, а також юридична згода на укладання угоди відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони. Платник дає згоду на оплату документів на підставі їх реквізитів. А. застосовують переважно при розрахунках платіжними вимогами. А. товару платник дає після одержання його відповідно […]...