НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ

Related posts:

1. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
2. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
3. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
4. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
5. ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
6. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
7. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
8. БІОМАСА Екологія – охорона природи БІОМАСА – кількість живої речовини тих чи інших організмів, виражена в одиницях маси або енергії, що припадає у даний час на одиницю площі або об’єму. Визначають Б. консументів, продуцентів та редуцентів із розрахунку на живу речовину чи її сухий залишок. Для встановлення зв’язку між потоком енергії в екосистемі та пересічною Б. […]...
9. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
10. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
11. БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи “БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ”, екологічний прорахунок – непередбачений шкідливий наслідок зміни довкілля, що зводить нанівець заплановану доцільність або породжує більше проблем, ніж вирішує. Непередбаченість шкідливих наслідків зумовлена, як правило, недостатніми попередніми дослідженнями і недооцінкою сили ударів, яких завдає довкіллю та організмам госп. діяльність людини....
12. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
13. РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
14. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
15. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
16. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
17. РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ – ділянка лісу з режимом заповідника або заказника, виділена для збереження прир. стану ліс. екосистем з наук., госп., флористичною або ін. метою....
18. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
19. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
20. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
21. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ – загальний приріст біомаси біосфери протягом року....
22. ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – функц. підпорядкованість екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція, прир. пояс – біогеогр. зона – під сфери біосфери, або екосистеми суходолу, океану, атмосфери, глибин Землі (тобто терабіосфера, гідробіосфера, аеробіосфера, літобіосфера) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власний колообіг речовин. […]...
23. ЗАКОН КОНСТАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН КОНСТАНТНОСТІ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – кількість живої речовини біосфери (для даного геол. періоду) є константою. 3. к. тісно пов’язаний із законом внутр. дин. рівноваги і є його кількісним вираженням у масштабах біосфери Землі загалом. Згідно із 3. к., будь-яка зміна кількості живої речовини в одному з регіонів біосфери неминуче спричинить […]...
24. ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – самовідновлення природних об’єктів і живих організмів, які входять до складу біосфери. Забезпечується цілісністю та ефективним функціонуванням екол. систем планети. В. п. р. відбувається успішно за умов, коли масштаби і швидкість використання ресурсів не перевищують їхньої здатності до відтворення. В. п. р. здійснюється також за допомогою комплексу заходів […]...
25. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
26. РІЗНОТРАВ’Я Екологія – охорона природи РІЗНОТРАВ’Я – сукупність дводольних трав’янистих рослин на певній площі переважно низинних і заливних луків. Широко представлені в травостанах багатьох типів луків (особливо гір.) і лучних степів. Р. переважає в травостанах на ранніх стадіях розвитку луків або при надмірному їх випасанні. Види Р. різні за екол. і біол. властивостями і госп. цінністю. […]...
27. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
28. СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
29. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ. Біолог, різноманіття світу – різноманіття живих організмів – є величезною цінністю з погляду його еколог., генет., соц., екон., наук., освітнього, культ., рекреаційного та естетичного значення. Різноманіття є важливим для еволюції та збереження систем життєзабезпечення біосфери, його збереження і стале використання мають особливе значення для забезпечення потреб […]...
30. ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
31. БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів і відбувається найактивніша взаємодія між усіма екол. компонентами. Б. поділяється на екосистеми різних рангів. Потужність Б. значно поступається потужності всієї біосфери, на суходолі вона не перевищує 50-60 м....
32. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
33. Екологічний світогляд людини як обов’язковий елемент валеологічного світогляду ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ 3.4. Екологічний світогляд людини як обов’язковий елемент валеологічного світогляду Людина є складною, самоорганізованою, саморегульованою системою, функціонування якої значною мірою залежить від її взаємодії із зовнішнім середовищем. У глобальному вимірі людина як вищий рівень живих організмів належить до біосфери. Біосфера – галузь […]...
34. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
35. ДЕПРИВАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕПРИВАЦІЯ (е к о л.) – втрата екол. стабільності внаслідок спрощення біол. угруповання....
36. Склад і межі біосфери – Біосфера – найбільша жива система Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Біосфера – найбільша жива система Склад і межі біосфери Біосфера – сукупність усіх біогеоценозів (екосистем) Землі. Компоненти біосфери Жива речовина, або всі живі організми планети (тварини, рослини, гриби, дроб’янки). Біогенна речовина, яка утворюється в процесі життєдіяльності живих організмів (газ, нафта, торф, вугілля). Косну речовину Утворює нежива […]...
37. ГРУПА ЛІСУ Екологія – охорона природи ГРУПА ЛІСУ – поділ лісів залежно від госп. соц. та екол. значення на ліси першої, другої і третьої групи....
38. ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
39. СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну....
40. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....