ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ: ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА, АПАРАТ ГОЛЬДЖИ, ЛІЗОСОМИ, ВАКУОЛІ
ЦИТОПЛАЗМА, ЇЇ КОМПОНЕНТИ
УРОК 23. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ: ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА, АПАРАТ ГОЛЬДЖИ, ЛІЗОСОМИ, ВАКУОЛІ
Цілі уроку: розглянути особливості будови та функції одномембранних органел; проаналізувати зв’язок особливостей будови органел із функціями, які вони виконують.
Обладнання й матеріали: таблиці “Будова рослинної клітини”, “Будова тваринної клітини”, “Будова мембрани”.
Базові поняття й терміни: клітина, цитоплазма, мембрана, одномембранні органели, ендоплазматична сітка, апарат Гольджи, лізосоми,
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Які функції виконує цитоскелет?
2. Які компоненти входять до складу цитоскелета?
3. Які особливості будови цитоскелета дозволяють йому ефективно виконувати свої функції?
4. Навіщо в клітині потрібні центріолі?
5. Які переваги дає розділення клітини на окремі об’єми?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
До одномембранних органел клітини відносять гранулярну і гладеньку ендоплазматичні сітки, апарат Гольджи,
Структурною одиницею гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) є цистерна – сплощений мішечок, пов’язаний із зовнішньою мембраною ядра або розташований у цитозолі поблизу ядра. До її поверхні прикріплюються рибосоми, які здійснюють синтез білків і мають вигляд гранул.
Синтезовані білки або вбудовуються в мембрану ЕПС або надходять у її порожнину. Після закінчення синтезу відбувається дозрівання білків. При цьому до них можуть приєднуватися різні компоненти, наприклад вуглеводи, або від них можуть відрізатися певні ділянки. Після дозрівання білки оточуються мембраною, у результаті чого утворюються мікропухірці, які з допомогою мікротрубочок і білків-моторів цитоскелета транспортуються до апарата Гольджи. Гранулярна ЕПС синтезує не лише білки. На її зовнішній поверхні синтезуються фосфоліпіди, які вбудовуються в мембрану.
Гладенька ендоплазматична сітка утворюється із гранулярної внаслідок утрати нею здатності приєднувати рибосоми. Перетворитися знову на гранулярну ЕПС гладенька ЕПС не може. Вона складається з невеликих порожнин неправильної форми, які розташовані поряд із гранулярною ЕПС. Основна функція гладенької ЕПС – синтез вуглеводів і ліпідів. Крім того, цистерни гладенької ЕПС накопичують йони Кальцію, які регулюють роботу цитоскелета.
Апарат Гольджи складається зі стопок сплощених цистерн, розташованих біля ядра. В одній стопці може бути від трьох до п’ятдесяти цистерн. Біля кожної цистерни може знаходитися багато мікропухирців. Апарат Гольджи забезпечує дозрівання, розподіл і транспорт синтезованих клітиною речовин.
Після того як мікропухирець доставить синтезовану в ЕПС речовину до апарата Гольджи, до неї прикріплюється спеціальна “мітка”, яка вказує куди цю речовину слід транспортувати. Мічена речовина переходить до наступної цистерни апарата Гольджи, де модифікується потрібним чином. В останній цистерні відбувається накопичення і пакування готових речовин у мікропухирці для подальшого транспортування до місця призначення.
Лізосоми є невеликими округлими тільцями, в яких накопичені ферменти, здатні розщеплювати білки, полісахариди й нуклеїнові кислоти до їх мономерів. Отримані мономери можуть використовуватися клітиною в її біохімічних реакціях. У першу чергу лізосоми руйнують речовини, які надходять у клітину із зовнішнього середовища. Наприклад, травні вакуолі одноклітинних якраз і утворюються з лізосом, коли ті зливаються з поглинутими частками їжі. Але клітина використовує ці органели і для руйнування власних структур, які вже не потрібні або не здатні виконувати свої функції. Так, у разі голодування саме лізосоми розщеплюють запасні речовини для отримання енергії.
Вакуолі мають вигляд досить великих порожнин, заповнених рідиною. Найбільш відомі вакуолі рослин, які заповнені клітинним соком. До складу цього соку входять мінеральні солі, органічні кислоти, цукри, амінокислоти, білки, пігменти тощо.
Рослини використовують вакуолі як місце накопичення продуктів обміну та запасних поживних речовин. Крім того, вони беруть активну участь в осмотичних процесах і забезпечують тургор тканин.
Заповнення таблиці разом з учнями
Будова й функції одномембранних органел
Органели | Особливості будови | Основні функції |
Ендоплазматична сітка | Складається із системи дрібних вакуолей і канальців, які з’єднані між собою. Обмежене одинарною мембраною товщиною 5-7 нм. Розрізняють два основні типи ендоплазматичної сітки – гладеньку і гранулярну. На мембранах гранулярної ендоплазматичної сітки розташовані рибосоми | Гладенька ендоплазматична сітка здійснює синтез тригліцеридів і ліпідів та стероїдних гормонів. Крім того, вона бере участь у метаболізмі деяких полісахаридів. Основна функція гранулярної ендоплазматичної сітки – синтез білків |
Апарат Гольджи | Ця органела утворена системою диктіосом. Диктіосоми мають вигляд стовпчиків із 5-20 пласких мембранних мішечків (цистерн), які розподілені в цитоплазмі окремо або з’єднуються в одну структуру | Модифікація білків, упаковування декретованих продуктів у гранули, синтез деяких полісахаридів, формування клітинної мембрани, утворення лізосом |
Вакуолі | Мають вигляд порожнин, розташованих у цитоплазмі й заповнених рідиною | Залежно від складу рідини, яка їх заповнює, виконують різні функції. Травні вакуолі займаються травленням їжі, а вакуолі рослин накопичують продукти життєдіяльності. Крім того вакуолі беруть участь у регуляції водно-сольового обміну, підтримці тургорного тиску в клітинах і накопичують резервні речовини |
Лізосоми | Мають вигляд пухірців, які оточені одинарною мембраною. Містять набір гідролітичних ферментів. Комплекс Гольджи синтезує первинні лізосоми, які містять неактивні форми ферментів. Після злиття лізосом з ендоцитозними пухирцями або зі структурами клітини, які треба зруйнувати, утворюються вторинні лізосоми, ферменти в яких активізуються | Травлення харчових часток, руйнування клітинних структур після закінчення терміну їхнього функціонування |
IV.* Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Які особливості будови має комплекс Гольджи?
2. Які функції виконують вакуолі?
3. Які особливості будови ендоплазматичної сітки дозволяють їй ефективно виконувати свої функції?
4. Навіщо клітинам потрібні лізосоми?
IV.** Лабораторна робота
Вивчення будови одномембранних органел Мета: ознайомитися з будовою одномембранних органел, встановити зв’язок між структурою й функціями цих структур.
Обладнання й матеріали: мікрофотографії ендоплазматичної сітки, апарата Гольджи, лізосом, вакуолей, постійні препарати рослинних клітин.
Хід роботи
1. Розгляньте препарати з клітинами рослин і замалюйте рослинні клітини. Позначте на малюнках вакуолі.
2. Розгляньте на мікрофотографії будову ендоплазматичної сітки. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану, вакуолі, канальці, рибосоми.
3. Розгляньте на мікрофотографії будову апарата Гольджи. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану й диктіосоми.
4. Розгляньте на мікрофотографії будову лізосом. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану й набір ферментів.
5. Розгляньте на мікрофотографії будову вакуолей. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану, клітинний сік і включення.
6. Зробіть висновок, у якому поясніть зв’язок між особливостями будови й функціями одномембранних органел.
V. Домашнє завдання
_______________________________________________________________
* Для рівня стандарту.
** Для академічного рівня.