ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ

Related posts:

1. ХЕМОТРОФИ Екологія – охорона природи ХЕМОТРОФИ, хемосинтетики, хемоавтотрофи, хемолітофіти – мікроорганізми, які синтезують орг. речовини з неорг. за рахунок енергії, що вивільнюється під час хім. окиснення деяких мін. сполук (аміаку, сірководню, солей заліза тощо). X. мешкають переважно в грунті, лише деякі з них зустрічаються в прісних чи солоних водоймах. Класифікація X. грунтується на хім. природі окиснюваних […]...
2. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
3. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
4. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
5. ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
6. СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів....
7. ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА – руйнування, розкладання орг. речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибів у грунт, організмів). За повної Д. б. виділяються лише вода, вуглекислий газ, з’являються нові бактеріальні або грибні маси (іноді сполуки сірки й азоту). Однак часто один вид бактерій або грибів зумовлює лише один із ступенів процесу розкладання, а для […]...
8. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
9. БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
10. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
11. ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ – протиерозійний агротехн. захід, що забезпечує обробіток грунту схилів або пагорбів по горизонталі....
12. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
13. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
14. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
15. УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
16. ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....
17. БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ – здатність грунту зберігати кислотність (реакцію) середовища практично сталою під дією кислот і лугів. Так, чорноземи мають буферність 5-8 (буферність піску дорівнює 1). Один із важливих показників стабільності ценоекосистем....
18. ХЕМОСИНТЕЗ Екологія – охорона природи ХЕМОСИНТЕЗ – автотрофний тип живлення багатьох видів бактерій, що грунтується на засвоєнні вуглекислого газу за рахунок окиснення неорг. сполук. Здатні до X. аеробні бактерії (водневі, нітрифікуючі, сіркобактерії) засвоюють С02 так само, як і в процесі фотосинтетичного його перетворення. Хемосинтезуючим бактеріям належить виключно важлива роль у біогеохім. циклах азоту, сірки та ін. […]...
19. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
20. ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ – фільтрування прісної води крізь поверхневий шар грунту для вилучення з нього водорозчинних солей і тим самим створення сприятливих умов для росту культ, рослин. Надзвичайно водомісткий процес, що потребує втричі більшого витрачання води порівняно із звичайним поливанням....
21. КОНТУРНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ Екологія – охорона природи КОНТУРНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту контурний....
22. ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ – процес спорудження протиерозійних валів....
23. БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ – див. Активність грунту біологічна....
24. БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ Екологія – охорона природи БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту безвідвальний....
25. ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ – фіз. меліорація важких глинистих грунтів внесенням у них піску....
26. ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
27. ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ – важливий грунтозахисний агротехн. прийом, який не передбачає перевертання верхньої скиби, а тільки подрібнення....
28. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
29. ВОЛОГОЗАРЯДЖАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГОЗАРЯДЖАННЯ ГРУНТУ – значне одночасне природне або штучне поповнення запасів води у грунті за рахунок осінньо-зимових опадів, талих і паводкових вод, снігозатримання, дощування, лиманного зрошення тощо, які проводяться у до – або після вегетаційний період....
30. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
31. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
32. КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ Хімія – універсальний довідник ХІМІЧНИЙ ПРОЦЕС РЕАКЦІЇ ЗІ ЗМІНОЮ СТУПЕНІВ ОКИСНЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ Корозія металів – окисно-відновний процес, який призводить до руйнування металу. Корозія відбувається за рахунок роботи багатьох мікро гальванічних елементів. Атмосферна корозія протікає під впливом атмосферних опадів. На поверхні металу певного виробу завжди є плівка електроліту – вологи, в якій присутні розчинені […]...
33. ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
34. СКЛАД ГРУНТУ МЕХАНІЧНИЙ Екологія – охорона природи СКЛАД ГРУНТУ МЕХАНІЧНИЙ – кільк. співвідношення окремих не агрегованих часточок різного розміру, що містяться в грунті (глина – часточки дрібніші за 0,01 мм, пісок – часточки понад 0,01 мм). Розрізняють такі фракції: Фракція Розмір часточок, мм Каміння Понад З Гравій 3-1 Пісок крупний 1-0,5 Пісок середній 0,5-0,25 Пісок дрібний 0,25-0,05 Пил […]...
35. ГРУНТ. СКЛАД ГРУНТУ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 4 “ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ” УРОК 14. ГРУНТ. СКЛАД ГРУНТУ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 4 “ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ” Мета: сформувати в учнів первинні знання про грунт, його склад і властивості, з’ясувати значення грунту для живих організмів; розвивати уміння аналізувати результати дослідів, пояснювати роль організмів у грунтоутворенні; виховувати уважність, охайність, цікавість до теми. Обладнання: зразки грунтів своєї місцевості, таблиці “Грунти”, “Розріз […]...
36. НОВОУТВОРЕННЯ Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах і гір. породах – скупчення легкорозчинних солей (гіпсу, карбонату кальцію, оксидів заліза і мангану), кремнієвої кислоти та орг. речовин, які значно […]...
37. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
38. Аерація грунту – СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Сад і город (енциклопедія) ДОДАТОК СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Аерація грунту – проникнення повітря в грунт, вентиляція грунту....
39. Загальна характеристика – Урок 3 – Елементи VIA групи ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ II. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 9. Неметалічні елементи та їхні сполуки. Неметали 9.3. Елементи VIA Групи 9.3.1. Загальна характеристика До складу головної підгрупи VI групи1 належать Оксиген, Сульфур, Селен, Телур і Полоній. Елементи цієї підгрупи ще називають халькогенами2, або елементами підгрупи Оксигену. Це p-елементи; будова зовнішнього електронного рівня […]...
40. ПІДГОТОВКА ГРУНТУ ПІД САД – ЗАХОДИ ПОКРАЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ Сад і город (енциклопедія) ПІДГОТОВКА ГРУНТУ ПІД САД. ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ Найчастіше висаджувати плодові дерева і ягідні чагарники доводиться на звільнених ділянках, які раніше займали чагарники, хвойні ліси, або на пустирях. Грунти на таких ділянках малородючі, сильноопідзолеві, реакція грунтового розчину сильнокисла, чисто попадаються перезволожені й заболочені грунти з високим рівнем залягання грунтових вод. […]...