Олігархія

Related posts:

1. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
2. Теорія еліти Теорія еліти (фр. elite – краще, обране, відбірне) – концепції, в яких обгрунтовується положення про необхідність і доцільність існування привілейованих соціальних груп, покликаних здійснювати функції управління (державою, організаціями тощо) та розвитку науки і культури. Еліта протиставляється переважній більшості населення, що повинна виконувати другорядні функції. Концепцію еліти розробили на початку XX ст. В. Парето і Г. […]...
3. Адміністративно-політична еліта Державне управління Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях елітаризму, що обгрунтовують поділ суспільства на керівників і керованих, де політична влада розглядається як база соціальних відносин, що обумовлює відносини панування і підкорення. Наприклад, теорія плюралістичних еліт, яка широко використовується […]...
4. Олігархія фінансова Олігархія фінансова – верхівка економічно панівного класу, яка зосередила в своїх руках більшу частину національних багатств, контроль за власністю, а отже, законодавчу, політичну та ідеологічну владу. У США, зокрема, бл. 5 млн мільйонерів, однак до О. ф. наприкінці 80-х XX ст. належало приблизно 400 осіб, капітал яких перевищував 160 млн доларів. У Великобританії до неї […]...
5. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. П. с. конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами у суспільстві, політико – правовим статусом держави, історичною та національною традиціями політичного устрою....
6. Ідеал політичний Політологічний словник Ідеал політичний – уявлення класу, партії, соціальної групи, еліти, особи про досконалість політичного устрою суспільства. В ньому відображаються корінні інтереси, завдання політичних суб’єктів, що стосуються основ їх життєдіяльності – характеру власності і відносин соціальних спільнот з приводу власності; ставлення політичного суб’єкта до держави і політичної влади, до перспектив їх розвитку за умови, що […]...
7. Конституціоналізація Державне управління Конституціоналізація. Закріплення системи суспільно-політичних відносин, які панують у державі і Суспільстві, в основному законі країни – конституції. Більшість сучасних держав будуються і функціонують на базі конституцій. Але не будь-яку державу, що має конституцію, можна назвати конституційною. Наявність конституції є показником конституційності держави тільки в тому випадку, коли положення, закріплені в конституції, реально втілені […]...
8. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
9. Істеблішмент Політологічний словник Істеблішмент (від англ. establishment – встановлення, установа) – суспільно-політичні кола, які здійснюють вплив на політичне, економічне, соціальне, духовне життя суспільства. Поняття І. багато в чому близьке до поняття політичної еліти, однак, на відміну від останнього, характеризується більшою термінологічною чіткістю, оскільки визначається через сукупність організаційних ознак. До складу І. входять керівники органів державної влади, […]...
10. Олігархія однорідна і диференційована Олігархія однорідна і диференційована – два основні види олігархії. Основною формою фінансового капіталу є фінансово-монополістичні групи, які історично склались як однорідне і як диференційоване олігархічне утворення. О. о. і д. виникає в початковий період монополістичного капіталізму у вигляді сімейно-династичних фінансових груп (Рокфеллери, Моргани, Дюпони, Ротшільди і т. д.). Вони виростали, як правило, з одноосібної капіталістичної […]...
11. Політичний режим Політичний режим – функціонування та розвиток політичної системи країни загалом та державної влади зокрема з точки зору можливості різних суб’єктів такої системи впливати на формування і розподіл політичної влади, на виконання державою своїх функцій. Основними критеріями розмежування різних П. р. є характер конституції та можливість реалізації її положень, чітке розмежування і незалежність різних гілок влади, […]...
12. Державне управління Державне управління Державне управління. Практичний, організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з мстою її упорядкування, зберігання або перетворення, що спирається на її владну силу. Макс Вебер визначив Д. у. як конкретний вид діяльності щодо здійснення державної влади, який має функціональну та компетенційну специфіку, що відрізняє її від інших видів та форм реалізації […]...
13. Держава Державне управління Держава. Основний інструмент політичної системи суспільства, що здійснює управління останнім, охорону його економічної та соціальної структури, організацію і впорядкування соціально неоднорідного суспільства, забезпечення його цілісності та безпеки. За образним висловом Ш. Монтеск’є, “держава – це суспільство, в якому є закони”. Взагалі Д. – це багатофункціональна соціальна система, що історично склалася для забезпечення потреб […]...
14. Конфуцій Кунцзи Конфуцій Кунцзи (бл. 551 – 479 до н. е.) – китайський мислитель, засновник етико-політичного та соціально-економічного вчення – конфуціанства. Обстоював стабільність суспільно-політичного устрою; консерватизм традиційних відносин всередині багатосімейних общин на основі дотримання традиційних ритуалів; становий поділ суспільства на вищих і нижчих та ін. К. також поділяв людей на вищих – благородних, зайнятих розумовою працею, і […]...
15. Конструктивність у політиці Політологічний словник Конструктивність у політиці (від лат. constructio – побудова) – вимоги щодо оптимізації політичного процесу, теорій, програм; специфічна характеристика раціональної політики. Поняття “К. у п.” характеризує ефективність політики і влади, політичної ідеології, свідчить про діяльність і результативність політичних програм влади й опозиційних сил. Конструктивність політичної системи полягає у її відповідності базовим цінностям суспільства, ідеологічним […]...
16. Федерація Федерація (лат. federatio – союз, об’єднання) – форма державного устрою, за якої окремі ознаки державного утворення властиві не лише цілісній державі, а й її складовим, що утримують важливі важелі державної влади. Основними ознаками Ф. є наявність власних вищих органів влади, широкі владні повноваження центральних органів влади, встановлення ними (передусім законодавчими) загальних принципів правових відносин і […]...
17. Класифікація цілей державного управління Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, що відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; духовні, пов’язані в одному […]...
18. Відомство Державне управління Відомство. Вид органу виконавчої влади, який здійснює разом із функціями загального управління спеціалізоване регулювання тих або інших сторін суспільного життя. Відомства є самостійними в організаційно-правовому аспекті структурами уряду і не можуть входити до складу міністерств. Основною ланкою системи органів виконавчої влади є міністерства, які утворюються для управління в найважливіших сферах соціально-економічного і політичного […]...
19. Державний режим Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці […]...
20. Законодавча влада Державне управління Законодавча влада. Одна з гілок державної влади, її важлива підсистема, основними функціями якої є представництво інтересів громадян (виборців) та прийняття законів, інших правових та політичних актів. З. в. складний комплекс суб’єктів і видів діяльності зі створення правового фундаменту нормативного регулювання суспільних відносин. До основних суб’єктів З. в. можна віднести: парламент, який є найвищим […]...
21. Стиль у політиці Політологічний словник Стиль у політиці (від грецьк. stylos – паличка для письма)- сукупність ознак, властивостей характеру поведінки політичних діячів, партій та угруповань, для яких притаманні особливі риси, засоби, способи і методи політичної діяльності в управлінні суспільством. С. у п., як правило, збігається з типом і характером певного політичного режиму. У сучасній політичній науці визначаються такі […]...
22. Легітимність державної влади Державне управління Легітимність державної влади. Законне, правомірне формування та здійснення державної влади. Якщо законність – це показник відповідності вчинків або дій вимогам юридичних норм, то легітимність є основою відповідності самого закону суті права, відображенням того, наскільки закон відображає і відтворює об’єктивну основу суспільної життєдіяльності і тим самим визнається суспільством, а державна влада отримує від останнього […]...
23. Здійснення влади народом Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 3. Здійснення влади народом Численні демократичні теорії можна поділити на дві групи: безпосередньої та представницької (репрезентативної) демократії. Перша виходить із того, що в демократичній державі воля народу й державна влада мають бути тотожні. Сам народ повинен безпосередньо брати участь у прийнятті найважливіших політичних рішень, здійсненні […]...
24. Мітинг Політологічний словник Мітинг (meeting) – масові збори з метою обговорення політичних та інших питань, що цікавлять людей. М. – явище далеко не стороннє для влади, владних структур, різних політичних сил. Саме з М. у історії часто починалися процеси, що спричинялися до гострої політичної боротьби. М. Головатий...
25. Безпосередня демократія Політологічний словник Безпосередня демократія – форма прямого народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо, без створення постійних або інших інститутів, у формах, передбачених конституцією, іншими законами. Грунтується на загальному принципі, що в демократичній державі воля народу й державна влада мають бути тотожними, що сам народ повинен брати безпосередню участь у прийнятті важливих політичних рішень, у здійсненні влади. […]...
26. Адміністративна реформа Державне управління Адміністративна реформа. Вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. В Україні проведення адміністративної реформи пов’язується із створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. Під час її проведення має бути вирішено низку завдань: децентралізація […]...
27. Які особливості політичної влади? 42 Які особливості політичної влади? Політична влада – реальна здатність соціальної спільноти, індивіда до вияву своєї волі у політиці на основі осмисленого політичного інтересу і сформованих політичних потреб. Вона має низку особливостей. По-перше, це здатність і готовність суб’єкта влади виявити політичну волю. По-друге, охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб’єктів. По-третє, наявність політичних організацій, […]...
28. Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
29. Ідеологія національна Ідеологія національна – система економічних, філософських, правових, політичних, моральних та ін. поглядів, які відображають світогляд та спільні і найважливіші для окремої нації інтереси в усіх сферах розвитку суспільства. Якщо держава служить інтересам окремого консервативного або реакційного класу еліти, як це спостерігається в Україні щодо кланово-кримінальної еліти, то ідеологія цього класу підміняє І. н. Така ідеологія […]...
30. Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
31. Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
32. Політичний (державний) режим Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 3. Державни лад 4. Політичний (державний) режим. Політичний (державний) режим визначає методи, якими здійсню­ють владу в державі, способи й засоби, котрі для цього використо­вують. Політичних режимів багато, але прийнято поділяти їх на демократичні й недемократичні (антидемократичні). Більшість держав намагаються забезпечувати панування демократії, діяти відповідно до вимог, що характеризують демократичне […]...
33. ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Короткі висновки Порівняльна політологія як відокремлена частина політичної науки сформувалась у 30-40-х роках XX століття. Виникнення порівняльної політології як самостійного напряму політичної науки зумовлюється суттєвими змінами у світі та необхідністю розширення географічного виднокола політичної науки. Порівняльна політологія пройшла складний шлях розвитку. Відбувся поступовий перехід від вивчення […]...
34. Воєнна диктатура Політологічний словник Воєнна диктатура (лат. dictatura – необмежена влада) – необмежена політична, економічна та ідеологічна влада, яка базується на збройному насиллі, спирається на відповідний воєнно-політичний режим. Сутність В. д. визначається узурпацією військовими колами політичної влади з подальшим поширенням їх панування на всі суспільні структури і суспільство загалом. Встановлення В. д. є результатом загострення суспільних суперечностей, […]...
35. Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
36. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
37. Стагнація політична Політологічний словник Стагнація політична (від лат. stagnum – стояча вода) – явища застою, згортання перетворень, розпаду політичних інститутів, структур політичного життя, що означають припинення політичного розвитку, політичний регрес або крах політичної системи суспільства загалом. Стагнацію політичну спричиняють прорахунки органів державної влади, неефективність стабілізаційних механізмів політичної системи. Як правило, С. п. починається не у політичній, а […]...
38. Каденція Політологічний словник Каденція (італ. cadenza – падаю, закінчуюсь (каданс)) – сукупність подій, фактів будь-якого політичного процесу (явища), які надають йому характеру більшої чи меншої закінченості. В цьому сенсі політичного процесу може виступати прийняття політичного рішення, виникнення політичної партії, завершення соціально-економічних, політичних реформ. У свою чергу К. політичного рішення може стати голосування. Соловьев А. И. Политология: […]...
39. Авторитаризм Державне управління Авторитаризм. Недемократичний політичний режим, для якого характерна сильна особиста диктатура однієї людини або вузької групи осіб, яка встановлена недемократичними процедурами і не підконтрольна громадянам. Для авторитарних демократичних режимів характерні такі риси: зосередження влади в руках лідера, влада, заснована на авторитеті, рекрутування політичної еліти шляхом кооптації, тобто призначення зверху шляхом спеціальних процедур. На відміну […]...
40. Ринок влади Політологічний словник Ринок влади (market of power) – один з різновидів загального політичного ринку і разом з тим чітко окреслена самостійна сфера з усіма її складовими. Це – ідеї, концепції, програми, відносини між суб’єктами політики і політичного процесу тощо. М. Головатий...