ОПИС ДІЙ. ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ДІЙ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
ТЕМА 8. ОПИС ДІЙ. ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ДІЙ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Вправа 602
І. Процес випікання хліба не є простим. У цей день жінка одягала чисту сорочку й вишитий рушник, бо здавна в Україні особлива увага приділялася охайності жінки та чистоті рук.
II. 1. У тексті описано процес випікання хліба. Він складається з декількох етапів, а саме: замішування тіста, вимішування, формування круглих паляниць, випікання. Авторові вдалося передати ставлення героїні до своєї праці. Героїня з великою відповідальністю
2. Доки мати викачували останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв Ті до печі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, наче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів,
При вимішуванні тіста материні обіруччя раз по раз занурювалися в діжу. У цей час тісто вимішувалося, крутішало, ставало в’язким, як гума, і їй вже важко було працювати руками. Потім мати витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з руки на руку, формувала круглу паляницю. Дії матері були вправними, було цікаво спостерігати за її рухами. Перед тим, як посадити у піч тісто, мати розстилала капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, змастивши його олією або притрусивши борошном.
3. Місили тісто, занурювалося в діжу, ослінчик двигтів, тісто вимішувалося, воно ставало в’язким, вони витягували, витягували опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, формували круглу хлібину, викачували паляничку, вони змащували, змащували олією, притрушували борошном, усаджували хлібину, шугнули лопату.
4. Вжиті в тексті художні засоби надають висловленню образності. Завдяки їм автор тексту може передати найтонші особливості будь-якого явища, точно, виразно, яскраво відтворити уявлювані образи.
5. ПідВ’яЗувалися – вживання апострофа після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї.
Святець – вживання м’якого знака в кінці слова після д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м’які приголосні.
Неньчині – вживання м’якого знака в утворених присвійних прикметниках.
Обіруччя – написання подовжених приголосних.
Ослінчик – м’який знак не пишеться у буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять із лк, нк.
ЛіЖКові – написання сумнівних приголосних (перевірочне слово ліжечко).
УВолю – чергування у/в.
План:
I. Підготовка до важливої справи.
II. Вимішування тіста – цікаве видовисько.
1. Капустяні листочки.
2. Формування паляниці.
3. Випікання хліба.
III.
ПЕРЕКАЗ
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: “Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!”. Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум’я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в’язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
(3 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...