Зв’язне мовлення. Детальний письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення



І СЕМЕСТР

ІМЕННИК

Уроки № 22, 23
Тема: Зв’язне мовлення. Детальний письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення

Мета: на основі здобутих учнями текстологічних знань формувати в них відповідні текстотворчі вміння 1; удосконалювати культуру писемного мовлення, формувати навички самостійної творчої роботи; сприяти збагаченню словникового запасу та граматичного ладу мовлення учнів.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

Читання

тесту вчителем.

З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які пербувають у пасивному словнику учнів.

Визначення теми та головної думки тексту.

Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та дооміжних типів мовлення.

Колективне складання плану тексту.

Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

Тексти

для переказу

1. У гончарні

У майстерні було вогко й незатишно, як у будь-якій старій гончарні.

Під низькою стелею висів тьмяний олійний ліхтар. Він шипів і потріскував. Було б зовсім темно, коли б навпроти широких дверей не палало горно, що в ньому гончарі випалюють посуд. По стінах майстерні метушилися відблиски. У їхній грі все видавалось химерним.

На полицях стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики. Вони були підсушені, але ще сирі. Горно палало малим вогнем, щоб зараз посуд не попсувати. Тільки годин через вісім гончар мав запалити вогонь великий з дров соснових, липових чи осикових.

– Ви все не знаєте спочинку, – здивувався козак.- Хіба глечики потрібні для війни?

– Ми тут не глечики затіяли.

Гончар узяв чималий кавалок глини, кинув на верхняк станка, закрутив круг. Під його руками почала виникати кубушка з вузьким горлечком і товстими стінками.

– Коли оцю макітру набити порохом і залізяччям, а у ці дірочки вставити запалені гноти та скинути з вежі на голови ворогам…

Козак уважно роздивлявся череп’яну бомбу. (За О. Ільченком; 160 сл.)

Завдання.

– Пояснити лексичне значення слів горно (у гончарному виробництві – піч для обпалювання керамічних виробів з метою їх зміцнення), гладишка, макітра, кубушка, станок.

– Дібрати синоніми до слів химерний, метушитися, сирий.

– Скласти план (орієнтовний: 1. Незатишна майстерня. 2. Олійний ліхтар під стелею. 3. Навпроти дверей палало горно. 4. Готовий до випалювання посуд на полицях. 5. “Хіба глечики потрібні для війни?” 6. Гончар кинув на станок кавалок глини. 7. Череп’яна бомба.)

– Записати на дошці: кавалок глини; верхняк станка; кубушка з вузьким горлечком; набити порохом, залізяччям, запалені гноти.

– Написати докладний переказ.

2. Перед вечерею

В оселі діда Дуная як у вінку. Лави, стіл, піч, ліжко, божниця – все тут зроблено дідовими руками. Все, окрім ікон, скла та горшків.

В сухий настояний запах лісових трав і квітів вплітається вологий аромат нещодавно внесених з льоху яблук. На покуті красується сніп жита. Він затуляє одежу сивих святих на іконах.

Кленовий мисник переливається полив’яним цвітом полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза. Вона – відрада старого.

З світлиці якось боком видибує лелека. Його гордовиту осанку псує опущене вниз підбите крило.

Дідів онук Максим відщипує хліба, простягає птиці. Та з гідністю закидає назад голову і ковтає їжу так, начебто вона жива і може вирватись.

Баба Ганна метушиться біля печі. Вона бережно ставить на стіл велику череп’яну миску з борщем. У ній плавають чорні голівки грибів та краплини олії. Лелека одним оком націлився на гриба, схопив його, підкинув угору, щоб зручніше проковтнути. Дід Дунай ложкою почастував нечемну птицю. Лелека з презирством до усього роду людського дибає до дверей і причаюється біля лави.

Не встигла господиня поставити на стіл печеню, як бусол занурює в миску дзьоба, вихоплює шматок м’яса і проворно відбігає подалі від людей. Дід і хлопчина сміються, баба розводить руками:

– От харцизяка! А ще під святим небом літає. Сідайте вечеряти! (За М. Стельмахом, 203 сл.)

Завдання.

– Пояснити лексичне значення слів божниця, мисник, печеня.

– Дібрати синоніми до слів божниця (покуть), лелека (бусол), запах, відрада, осанка, дибати, причаїтися.

– Скласти план (орієнтовний: 1. Усе зроблено дідовими руками. 2. Запах у хаті. 3. Сніп жита під іконами. 4. Кленовий мисник. Потемніла кобза. 5. Лелека з підбитим крилом. 6. Максим пригощає птицю. 7. Лелека схопив гриба з миски. 8. Дід покарав птицю. 9. Шмат м’яса вихоплено з печені. 10. “Сідайте вечеряти!”)

– Написати докладний переказ.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Голосні та приголосні звуки.
Ви зараз читаєте: Зв’язне мовлення. Детальний письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення