Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА
ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА
Екологія – охорона природи
ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду
Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них.
Related posts:
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ – див. Оптимізація еколого-економічна....
- ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – складова частина експертизи проекту, оцінка (у грошовому вираженні або в балах) впливу майбутнього впровадження проекту в життя на прир. ресурси, здоров’я людини, будівлі, виробничі процеси тощо. Здійснюється за спец, затвердженими держ. органами методиками. О. п. е.-е. має включати прогнозування можливих ланцюгових реакцій у природі, їхнього впливу на […]...
- Оптимізація еколого-економічна Оптимізація еколого-економічна – встановлення в еколого-економічній системі такого співвідношення, яке дозволяє задовольнити матеріальні, соціальні та екологічні потреби суспільства і поліпшити стан довкілля. За оцінкою Б. Коммонера (США), для переведення світової економіки на методи екологічно безпечного виробництва необхідно щорічно до 500 млрд дол. протягом 10 років. О. е.-е. повинна знайти своє втілення в раціональній еколого-економічній політиці, […]...
- ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – оцінка певних явищ, подій, ресурсів, об’єктів, яка однаковою мірою враховує важливість екол., соц. та екон. їх складових. Поняття застосовується відносно як прир., так і матер. цінностей. Часто одна зі складових оцінки може домінувати, напр. в оцінці пам’ятки природи переважає її соц. цінність....
- ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
- ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
- БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу....
- НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ – 1) обов’язкові рамки збереження структури та функцій екосистем певного ієрархічного рівня – від елементарного біогеоценозу до біосфери загалом, а також усіх екол. компонентів, які враховуються під час госп. діяльності; 2) ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистему, що забезпечує збереження бажаної культури і дин. якостей (тобто впливу, який […]...
- СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
- ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
- ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
- ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ – див. Оцінка проекту еколого-економічна....
- ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА – див. Оцінка еколого-соціально-економічна....
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття....
- ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА – збереження та дбайливе ставлення до пам’яток культури, всього антроп. (у т. ч. природно-антроп.) оточення людини, звичного для неї з дитинства....
- ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
- СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ – таке поєднання прир. охоронних територій, що забезпечує підтримання екол. рівноваги в межах великого регіону....
- СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА – комплекс заходів, виконання яких забезпечує оптим. поєднання прир. та агротехн. формувань {рілля, луки, водойми, полезахисні смуги, ліси) і зберігає грунти в екол. рівновазі з довкіллям....
- ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
- ПРИНЦИП ВИКЛЮЧЕННЯ Г. Ф. ГАУЗЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ВИКЛЮЧЕННЯ Г. Ф. ГАУЗЕ, теорема Гаузе, закон Гаузе – два види не можуть існувати на одній і тій самій місцевості в один і той самий час, якщо їхні екол. потреби ідентичні, тобто якщо вони займають одну й ту саму екол. нішу. У зв’язку з цим принципом, будь-які два види з […]...
- ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
- Оптимізація екологічна Оптимізація екологічна – доведення екологічної системи до найдосконалішого стану шляхом підтримання або відновлення екологічної рівноваги на різних рівнях на основі збереження природних ресурсів і генетичного фонду природи. O. e. досягається збалансованим використанням ресурсів, умов і ландшафтів; раціональним співвідношенням різних видів соціальних та господарських перетворень природних ландшафтів (наприклад, урбанізованих територій, лісів); оптимізацією екологічних елементів окремих територій […]...
- НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
- ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
- ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової в прир. умовах та (чи) вузлової за природно-антроп. режиму. П. с. з. – наслідок системогенетичного закону, але зміни можуть бути абсолютно оригінальними в разі заселення нових площ, що раніше не […]...
- ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
- ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ – система заходів, спрямованих на приведення довкілля в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
- ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
- ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...