Оптовий товарооборот

Related posts:

1. Роздрібний товарооборот Роздрібний товарооборот – реалізація споживчих товарів населенню за готівку незалежно від каналів реалізації. Формами Р. т. є: а) реалізація товарів підприємствам, організаціям та установам із торгової мережі для колективного споживання (наприклад, лікарням, санаторіям, дитячим закладам та ін.); б) продаж населенню і не торговим організаціям товарів з гуртових складів і баз, заготовельних пунктів тощо. Р. т. […]...
2. Оптова Оптова (гуртова) торгівля – торгівля великими партіями товарів і послуг, їх продаж ринковим посередникам, роздрібній торгівлі. Оптові фірми – торгові підприємства, фірми і компанії, які закуповують і перепродують товари іншим структурам за свої кошти і постачають її на внутрішній і зовнішній ринки. Великі оптові компанії є лідерами каналу розподілу, інколи самі мають власне виробництво і […]...
3. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
4. Реалізація продукції Реалізація продукції – продаж товарів споживачам і отримання коштів за них на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника. З точки зору процесу кругообороту капіталу Р. п. включає купівлю засобів виробництва та інших ресурсів для виробництва товарів і їх продаж кінцевим споживачам. У політекономічному аспекті Р. п. означає, з одного боку, можливість для населення задовольнити особисті потреби, а для […]...
5. Товарознавство Товарознавство – наука, яка вивчає споживну вартість товарів (а отже, їхню корисність), міру такої вартості, тобто якість товарів, а також потребу окремих людей, трудових колективів, суспільства в товарах і рівень задоволення їхніх потреб. Тому основним завданням, яке випливає з такого визначення предмета Т., є дослідження якості товарів, обгрунтування методології вимірювання корисних властивостей, споживної вартості, вироблення […]...
6. Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д. є фізичні та юридичні особи. При цьому одна зі сторін – продавець зобов’язується передати товар у власність іншої сторони – покупця, яка повинна прийняти товар і заплатити за нього гроші. […]...
7. Державна торгівля Державна торгівля – форма торгівлі на основі державної власності з метою реалізації створених на державних підприємствах товарів і послуг та привласнення прибутків. Залежно від стадій просування товарів розрізняють гуртову, дрібногуртову і роздрібну Д. т.; залежно від зон діяльності та систем обслуговування – внутрішню і зовнішню Д. т. Внутрішня Д. т. обслуговує товарний обмін у межах […]...
8. Реалізована продукція Реалізована продукція – показник, який характеризує обсяг проданих готових виробів та напівфабрикатів власного виробництва, а також робіт і послуг виробничого характеру у грошовому вираженні й оплачених населенням, збутовими або торговельними підприємствами. Крім того, до Р. п. відносять вартість робіт і освоєння у процесі виробництва нової техніки. До обсягів Р. п., однак, не включають вартість внутрізаводського […]...
9. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
10. Торговий прибуток Торговий прибуток – перетворена форма частини додаткової вартості, яку отримують підприємства торгівлі у процесі їх господарської діяльності при здійсненні функцій товарного обігу. Джерелом Т. п. є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій, які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується […]...
11. Єдиний адміністративний документ Єдиний адміністративний документ – стандартна форма митної декларації, запроваджена 1988 у країнах ЄС. Використовується у взаємній торгівлі між цими державами і в торгівлі з асоційованими країнами та іншими державами світу. Є. а. д. містить інформацію про товари, спосіб їх транспортування, дані про тих, хто відправляє й отримує продукцію, сертифікацію товарів. Це означає, що держава бере […]...
12. Зовнішньоторговельна операція Зовнішньоторговельна операція – комплекс заходів, які використовують суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності різних країн з метою здійснення і вдосконалення зовнішньої торгівлі. Такими заходами є вивчення ринку конкретного товару або послуги, їх рекламування, створення розгалуженої мережі збуту, проведення переговорів, укладання і виконання контрактів. Найважливіший елемент З. о. – контракт, предметом якого є купівля – продаж товару або послуги, […]...
13. Економічна ефективність зовнішньої торгівлі Економічна ефективність зовнішньої торгівлі – результативність зовнішньої торгівлі, яка визначається сукупністю показників, що характеризують доцільність експортно-імпортних операцій. Якщо витрати на вітчизняне виробництво необхідної продукції, які заплановано отримати від імпорту, більші, ніж витрати на виробництво експортних товарів, то такий зовнішньоторговельний обмін економічно вигідний. Крім витрат на виробництво товарів, необхідно враховувати витрати на їх транспортування, додаткові витрати […]...
14. Товаропросування Товаропросування – рух товарів від підприємств-виробників до кінцевих споживачів, що забезпечується комплексом організаційно-економічних заходів і передбачає продовження процесу виробництва у сфері торгівлі. Початково Т. здійснюється виробниками матеріальних благ під час передання товарів торговельним або посередницьким підприємствам, відтак цими підприємствами (гуртової, гуртово-роздрібної та роздрібної торгівлі та ін.), а також суб’єктами інфраструктури товарного ринку (товарними біржами, страховими […]...
15. Контракт зовнішньоторговельний Контракт зовнішньоторговельний – докладно розроблений суб’єктами зовнішньої торгівлі економічний і правовий документ, який регламентує організаційно-технічні, економічні та адміністративно – управлінські відносини під час здійснення купівлі-продажу товарів і послуг на зовнішньому ринку. У К. з. зазначають; підприємства, фірми, компанії або організації, які здійснюють купівлю – продаж товарів чи послуг; предмет контракту із зазначенням типу договору і […]...
16. Ринок непродовольчий (речовий) Ринок непродовольчий (речовий) – 1) складова ринку товарів широкого вжитку як сукупність об’єктів та суб’єктів комерційних відносин щодо виготовлення, обміну і споживання непродовольчих товарів. Р. н.(р.) охоплює складові інституціонального (оптового) і споживчого (роздрібного) ринків, що спеціалізуються на виробництві непродовольчих товарів індивідуального та колективного (невиробничого) призначення; 2) вид торговельно-обслуговуючого підприємства або фірми торгівлі на ринках. Р. […]...
17. Маркетинг інноваційний Маркетинг інноваційний – вид організації та управління діяльністю фірми, компанії на ринку нововведень, спрямований на виявлення і формування попиту з метою максимального задоволення потреб споживачів, що базується на використанні нових ідей щодо товарів, – послуг і технологій, їх конструюванні і виробництві, пошуку нових ідей щодо товарів і послуг для досягнення основної мети. М. і. передбачає […]...
18. Торгова політика Торгова політика – один з напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави, сукупність методів регулювання масштабів, структури та умов зовнішньої торгівлі. До них належать тарифні (митні) і нетарифні (квотування, ліцензування, контингування), економічні і неекономічні. Розрізняють два види Т. п. – фритредерство і протекціонізм. Фритредерство – вільна торгівля; напрям в економічній теорії, який означає свободу торгівлі і невтручання держави […]...
19. Міжнародні організації торгівлі Міжнародні організації торгівлі – сукупність організаційно-правових форм регіонального та глобального характеру, створених для гармонізації міжнародної торгівлі. Розрізняють світові М. о. т., регіональні, міжурядові, неурядові. До міжурядових належать: ЮНСІТРАЛ – комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (створена 1968 36 державами зі всіх континентів з метою правового забезпечення міжнародної торгівлі прийняттям конвенцій, типових законів та ін.); ЮНКТАД […]...
20. Акредитив товарний (документарний) Акредитив товарний (документарний) – акредитив для розрахунків між продавцем і покупцем у внутрішній і зовнішній торгівлі, згідно з умовами якого банк зобов’язується виплатити відповідно до інструкцій покупця певну суму продавцеві після пред’явлення товаророзпорядчих документів. У зовнішній торгівлі покупець дає доручення банку, який його обслуговує, відкрити А. т., в якому зазначаються назва та адреса постачальника, сума […]...
21. Монополія зовнішньої торгівлі Монополія зовнішньої торгівлі – монополізація державою процесу організації та здійснення зовнішньої торгівлі, що передбачає безпосереднє управління цією сферою торгівлі, зокрема планування міжнародного обміну, валютне регулювання експорту, імпорту та ін. М. з. т. також супроводжується одержавленням науково-технічного і виробничого співробітництва, міжнародних перевезень і туризму, відповідних страхових операцій. М. з. т. здійснюється в умовах командно-адміністративної системи. М. […]...
22. Імпорт Імпорт (лат. importare – ввозити) – ввезення з – за кордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації та застосування на внутрішньому ринку. В основі І. – міжнародний поділ праці, природні умови (наявність мінеральних і сільськогосподарських ресурсів тощо), рівень розвитку продуктивних сил та інші фактори. Обсяг І. також залежить від розміру експортної виручки, економічної […]...
23. Демпінг Демпінг /від англ. dumping – скидання/- штучне зниження цін на товари /роботи, послуги/ на зовнішніх ринках з метою усунення конкурентів; продаж товарів за „ викидними” цінами, значно нижчими за звичайні. Деколи вони не покривають навіть витрат виробництва і реалізації. Втрати компенсуються більш високими цінами на внутрішньому ринку, державними субсидіями, що надаються з метою стимулювання експорту, […]...
24. Правило максимізації сукупної корисності Правило максимізації сукупної корисності – принцип поведінки споживача на ринку товарів і послуг, згідно з яким у разі купівлі певного набору товарів (споживчого кошика) зафіксований розмір грошового доходу набув такої комбінації, яка створює максимально можливу сукупну корисність. При цьому передбачається неможливість здійснювати будь – які заощадження й отримувати кредит для купівлі товарів. Умовою максимізації сукупної […]...
25. Закупівля сільськогосподарської продукції Закупівля сільськогосподарської продукції – основна форма залучення державою товарної продукції сільськогосподарських виробників для її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, створення страхових і резервних фондів продовольства. З. с. п. в СРСР здійснювалася за державними оптовими цінами. У країнах з регульованою ринковою економікою основна маса сільськогосподарської продукції реалізується на підставі договорів між виробниками і […]...
26. Теорія (концепція) життєвого циклу товару в світовій торгівлі Теорія (концепція) життєвого циклу товару в світовій торгівлі – концепція, що пояснює сучасні торговельні зв’язки між країнами з урахуванням різних етапів життєвого циклу товарів. її автори – Р. Вернон, інші західні економісти. Життєвий цикл – часовий період, протягом якого товар або послуга життєздатні на ринку і забезпечують прибуток товаровиробнику (див. Життєвий цикл товару). Західні економісти […]...
27. Лібералізація у зовнішньоторговій політиці Лібералізація у зовнішньоторговій політиці – поступова відміна встановлених західними державами кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Широке використання демпінгу під час кризи 1929-1933 рр. знизило ефективність митних тарифів у захисті внутрішнього ринку, що зумовило контингування зовнішньої торгівлі, посилення ролі ліцензійної системи в обмеженні імпорту іноземних товарів і послуг. Після другої світової війни у зовнішній торгівлі широко […]...
28. Процес торгово-технологічний Процес торгово-технологічний – сукупність взаємопов’язаних, послідовно виконуваних операцій, способів і засобів завершення процесів виробництва у сфері обміну, переміщення товарів з місць виробництва у райони споживання та їх продажу. Метою цього процесу є забезпечення збереження споживчих властивостей товарів, їх товарного вигляду, доведення до кінцевих споживачів товарів у широкому асортименті з оптимальними витратами праці та часу за […]...
29. Оптимальна партія товарів (виробів) Оптимальна партія товарів (виробів) – обсяг виготовлених товарів і послуг на підприємстві (в фірмі, компанії), за якого забезпечуються мінімальні витрати на одиницю продукції. Знаходження оптимального обсягу випуску товарів залежить передусім від витрат на зберігання продукції (залежно від обсягу запасів такі витрати зростають, хоча на одиницю продукції залишаються незмінними), а також витрат на переоснащення устаткування та […]...
30. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...