ОРНІТОФАУНА

Related posts:

1. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
2. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
3. ХОМІНГ Екологія – охорона природи ХОМІНГ – розпізнавання (на основі інстинктивних та умовнорефлекторних реакцій) місця свого народження або попереднього місцезнаходження. Характерний як для осідлих тварин, які протягом усього або більшої частини життя використовують досить обмежену ділянку середовища, з характерними для них інстинктами прихильності до своєї ділянки, так і для мігрантів, що регулярно повертаються до місця розмноження […]...
4. ІНВАЗІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЗІЯ – 1) зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами; 2) вторгнення на певну територію не характерного для неї виду живого; 3) вкорінення в угруповання нових для нього видів....
5. ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВИЖИВАННЯ, виживаність – 1) кількість особин (у відсотках), які збереглися в популяції за певний інтервал часу; 2) ступінь збереження популяції або виду в умовах довкілля. В. розуміється істор. або еволюц., тобто за порівняно короткий і тривалий періоди. В. – пересічна для популяції вірогідність збереження особин кожного покоління за певний проміжок часу. […]...
6. ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – варіація термінів прильоту та відльоту птахів (навіть у межах одного виду) змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація....
7. АВІАФАУНА Екологія – охорона природи АВІАФАУНА – перелік видів птахів, які сезонно чи випадково живуть (розмножуються), а також опиняються на певній території; птахи, що населяють певну місцевість. Див. також Орнітофауна....
8. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
9. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
10. ВІОЛЕНТИ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТИ – види, найбільш здатні до утворення угруповань або укорінення в них. Інтенсивно розвиваються, захоплюючи територію, закріплюють її за собою. Пригнічують суперника переважаючою енергією життєдіяльності та повнотою використання умов середовища....
11. СТІК НАНОСНИЙ Екологія – охорона природи СТІК НАНОСНИЙ – сумарна кількість мін. та орг. речовин, які переносяться річкою за певний проміжок часу....
12. ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
13. СТІК ЙОННИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЙОННИЙ – кількість мін. розчинених речовин, що проносяться річковим потоком через його переріз за певний проміжок часу....
14. ЛАВИНА СНІГОВА Екологія – охорона природи ЛАВИНА СНІГОВА – величезна маса снігу, яка зсувається або падає із стрімких гір, схилів, захоплюючи з собою нові порції снігу, а також різні об’єкти, що трапляються на її шляху. Розрізняють сухі (зимові) та мокрі (весняні) Л. с. Падіння Л. с. супроводжується утворенням передлавинної пов. хвилі, яка має найбільшу руйнівну дію....
15. НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ – ступінь безпосереднього впливу відпочивальників, їхніх транспортних засобів, тимчасових житлових та ін. споруд на прир. територіальні або рекреаційні об’єкти. Н. р. виражають кількістю людей або людино-днів на одиницю площі об’єкта за певний проміжок часу (добу або рік). Розрізняють оптимальне і деструктивне Н. р. Так, для соснових лісів деструктивним навантаженням […]...
16. РЕЗЕРВАТ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб, рідкісні види тварин і рослин тощо. Термін “Р.” застосовується переважно до зарубіжних охоронних територій, іноді Р. наз. заповідники або заказники, щоб […]...
17. ЄМНІСТЬ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ УГІДДЯ – число свійських чи диких тварин (іноді тих і ін.), які здатні жити і норм, розмножуватись на одиниці площі цього угіддя протягом не визначено тривалого часу. Іноді виділяють сезонну Є. у. – число тварин, які можуть жити на одиниці площі або в межах усього угіддя в певний сезон без […]...
18. ЕКОТОП (2) Екологія – охорона природи ЕКОТОП (2) – сукупність екол. чинників та їхніх режимів у межах певного однорідного місцезнаходження (топу), зумовлена поєднанням і взаємодією компонентів неживої природи; Е. характеризує певну однорідну ділянку землі....
19. ШАЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи ШАЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – розташований у пн.-зх. частині Волинського Полісся, у басейні Зх. Бугу та Прип’яті, в межах Любомльського р-ну Волинської обл. Підпорядкований Міністерству ліс. госп-ва України. Утворений у 1983 р. Заг. площа 32,8 тис. га. Основна мета створення ПІ. н. п. п. – збереження унікальних прир. комплексів у районі […]...
20. ПОГОДА Екологія – охорона природи ПОГОДА – стан атмосфери в конкретному місці в певний момент або за обмежений проміжок часу (доба, місяць). Багаторічний режим погоди називають кліматом....
21. ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА, раса географічна, підвид – кілька (можливо, множина) популяцій-1, що населяють територію (простір) з географічно однорідними умовами існування, в межах якої спостерігається єдиний ритм явищ життя та функц. особливості, що створюють морф, тип, який відрізняє дану П. г. від сусідніх, що знаходяться в ін. геогр. умовах....
22. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
23. ДОЗИМЕТР Екологія – охорона природи ДОЗИМЕТР – прилад для вимірювання дози іонізуючого випромінювання. Показує не інтенсивність випромінювання в даний момент, а дозу, одержану за певний проміжок часу....
24. ПРЕФЕРЕНДУМ Екологія – охорона природи ПРЕФЕРЕНДУМ – інтервал значень фіз. чинників, які вибирає організм (за можливості такого вибору) з усього діапазону значень цих чинників (напр. температурний П.). Визначається експериментально, іноді в ході спостережень у прир. умовах....
25. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
26. ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
27. СКЛАД ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію....
28. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
29. ПЕРЕЛЬОТИ Екологія – охорона природи ПЕРЕЛЬОТИ – масові переміщення літаючих організмів (птахів, кажанів, деяких комах) у райони, зазвичай віддалені від місць їх попереднього перебування, смугою, в якій вид поза міграційним періодом відсутній. П. можуть бути періодичними (П. птахів) та неперіодичними (переміщення сарани тощо)....
30. УРБАЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для формування системи населених місць. Розглядає пошук шляхів, засобів, методів, спрямованих на забезпечення прийнятних умов життя населення з урахуванням рац. природокористування. Розрізняють макро – (в межах країни, регіону), мезо – (адмін. […]...