Головна ⇒ 📌Загальний курс транспорту ⇒ Основні стратегічні напрями розвитку нафтотранспортної системи

Основні стратегічні напрями розвитку нафтотранспортної системи

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

2.7. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПОСТАЧАННЯ ТА ТРАНЗИТУ СИРОЇ НАФТИ

Економіка України, як і більшості країн Європи, залежить від імпортних поставок сирої нафти. Власний видобуток нафти задовольняє потребу економіки країни на 15-20 відсотків. Основними стратегічними партнерами України у сфері постачання сирої нафти та її транзиту на європейський ринок є Росія та Казахстан.

Для України пріоритетним

напрямом є розвиток співробітництва із зазначеними країнами у сфері транспортування нафти, а саме в частині:

– забезпечення максимального завантаження нафтотранспортних потужностей шляхом утвердження української нафтотранспортної системи як одного з ключових учасників Євро-Азійської нафтотранспортної системи;

– збільшення обсягів постачання сирої нафти на нафтопереробні підприємства;

– врегулювання з Росією питання про встановлення безмитної експортної квоти на обсяги сирої нафти, яка поставляється в Україну для її переробки на нафтопереробних підприємствах, і забезпечення скасування

податку на додану вартість на нафту, яка експортується на нафтопереробні підприємства;

– забезпечення комплексного підходу до питання інтеграції нафтопроводів “Дружба” і “Адрія” і пошуку можливостей для збільшення транспортування сирої нафти іншими транзитними маршрутами, що проходять через територію України.

Забезпечення енергетичної безпеки держави потребує диверсифікації джерел і шляхів постачання сирої нафти.

Потужність першої черги нафтотранспортної системи Одеса-Броди становить 9-14,5 млн. тонн нафти на рік, яка визначається на першому етапі технологічними можливостями двох західноукраїнських нафтопереробних підприємств (ВАТ “Галичина” і “Нафтохімік Прикарпаття”) та існуючим на нафтопроводі “Дружба” резервом перекачування нафти обсягом майже 8 млн. тонн на рік до Словаччини, Угорщини, Чехії, Хорватії та інших держав.

Після спорудження другої черги Євро-Азійського нафтотранспортного коридору пропускну спроможність нафтопроводу Одеса-Броди планується підвищити до 32 млн. тонн на рік, а у разі подальшого збільшення попиту на каспійську нафту потужність нафтопровідної системи Одеса-Броди можна збільшити до 45 млн. тонн на рік.

Тому пріоритетним для України є реалізація проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору з подальшим забезпеченням його ефективності та розвитку.

З метою формування груп стратегічних споживачів сирої нафти доцільно опрацювати можливість виконання спільних програм і проектів з власниками нафтопереробних підприємств як на території України, так і за її межами.

Одним з перспективних напрямів розвитку транзитних потужностей є проект інтеграції нафтопроводів “Дружба” і “Адрія”, мета якого – транспортування сирої нафти до глибоководного порту Омішаль (Хорватія) з можливістю її подальшого танкерного перевезення на інші ринки, у тому числі США.

Реалізація міжнародних проектів Євро-Азійського нафтотранспортного коридору та інтеграція нафтопроводів “Дружба” і “Адрія” може бути здійснена шляхом участі України в міжнародній кооперації, у тому числі в міжнародних консорціумах, основа організації яких грунтується на передачі консорціуму прав на користування нафтотранспортними об’єктами на засадах концесії або оренди.

Інший шлях реалізації зазначених міжнародних проектів – це створення міжнародної операційної компанії із забезпечення експлуатації нафтотранспортної системи Одеса – Броди, внесками до статутного фонду якої можуть бути:

– від України – обсяги технологічної нафти, послуги з транспортування сирої нафти, перевалка на нафтовому терміналі “Південний” та зберігання в резервуарних парках;

– від іноземних учасників – кошти у грошовій формі, технологічна нафта та гарантії щодо завантаження нафтопровідної системи;

– від власників танкерного флоту – надання послуг з транспортування сирої нафти.

Міжнародне співробітництво у сфері постачання та транзиту сирої нафти

У найближчі 20 років прогнозується значне зростання попиту на енергетичні ресурси, зокрема на нафту. Спостерігатиметься посилення залежності основних енергоспоживаючих регіонів від імпортованих енергоносіїв, при цьому пік споживання нафти в Європі очікується після 2010 року.

Динамічні тенденції та процеси в регіонах добування і споживання нафти прямо і опосередковано впливають на перспективи нафтотранспортної галузі України. З основних тенденцій, які матимуть середньо – і довготерміновий вплив, особливо слід відзначити приватизаційні процеси, що відбуваються на нафтопереробних підприємствах, транспортування сирої нафти в країни Центральної та Східної Європи, зростання обсягів нафтовидобутку в Каспійському регіоні та Росії (при одночасному відставанні нарощування запасів нафти від темпів її добування в Росії), створення та розвиток додаткових маршрутів транспортування сирої нафти в Росію та Чорноморсько-Середземноморський басейн, розв’язання проблем Босфору.

– Зазначені тенденції сприятимуть посиленню конкуренції країн за право контролювати джерела енергії, шляхи їх транспортування, а також істотно загострять конкуренцію у сфері нафтотранспортних послуг.

Україна, як сполучна ланка між постачальниками та потенційними споживачами, потребує диверсифікації джерел, шляхів і ринків збуту для енергоносіїв, що зумовлено лібералізацією європейського енергетичного ринку та переорієнтацією традиційних експортних потоків.

Міжнародне співробітництво України у сфері постачання та транзиту сирої нафти спрямоване на:

– сприяння найефективнішій реалізації інтересів країни у цій сфері;

– збереження та посилення ролі України як транзитної держави;

– забезпечення не дискримінаційного доступу до зарубіжних ресурсів нафти та ринку її збуту, а також створення міжнародної корпоративної інфраструктури для залучення світових фінансових ресурсів і новітніх технологій;

– залучення частини транзиту каспійської нафти, що має ринок збуту в Центральній та Західній Європі, до створення міжнародного консорціуму в проекті Євро-Азійського нафтотранспортного коридору;

– сприяння збалансованому залученню інвестицій та стратегічних інвесторів у нафтотранспортну галузь держави на визнаних міжнародно-правових засадах;

– створення умов для інтеграції нафтотранспортної системи держави у загальноєвропейську систему нафтопроводів і диверсифікації постачання нафти в Україну та до інших європейських країн.

Відносини з іноземними партнерами формуватимуться на таких основних принципах:

– пріоритет національних інтересів та енергетичної безпеки України;

– недопущення будь-якого тиску на партнерів, розв’язання спорів шляхом переговорів на визнаних міжнародно-правових засадах;

– прозора та відкрита конкуренція на українському ринку та сприяння утвердженню національних компаній на міжнародному ринку.

Пріоритет надаватиметься партнерам, з якими Україна реалізує проекти щодо диверсифікації постачання нафти та її транзиту в Європу з нових джерел, а також партнерам, які забезпечують необхідний ресурс нафти для завантаження українських нафтопереробних підприємств та використовують нафтотранспортну систему України для транзиту сирої нафти.

Відповідно до цих цілей та принципів міжнародна діяльність України провадитиметься за такими основними напрямами:

– сприяння розв’язанню проблем сталого та надійного забезпечення України сирою нафтою;

– зменшення залежності від одного джерела нафти, цілеспрямована робота, пов’язана із забезпеченням постачання сирої нафти з альтернативних джерел;

– запобігання монопольному впливу на інтереси України в нафтовій галузі;

– формування міжнародної політичної підтримки проектів диверсифікації постачання нафти в Україну та через її територію до європейських країн;

– створення сприятливих умов для залучення іноземного капіталу;

– міжнародне науково-технічне, екологічне і правове співробітництво.

У середньо – та довготерміновій перспективі найактуальнішим напрямом є транзит енергоносіїв.

З метою підтримання енергетичної безпеки держави та збільшення прибутків національних компаній від транзиту сирої нафти забезпечувати поступову переорієнтацією на широкомасштабне залучення сирої нафти з регіону Каспію та центрально-азійського регіону з подальшою її реалізацією на світовому ринку.

Для досягнення основної мети держави у сфері транзиту сирої нафти важливим механізмом ефективного міжнародного співробітництва будуть Договір до енергетичної Хартії, програма ТАСІС-ІНОГЕЙТ, Європейська комісія, система двосторонніх міжнародних угод, співпраця у рамках міжнародних регіональних організацій.