Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Особливості бізнес – планування інвестиційної діяльності

Особливості бізнес – планування інвестиційної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність

8 ІНВЕСТИЦІЇ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

8.4 Особливості бізнес – планування інвестиційної діяльності

Зараз в економічній політиці України чітко просліджується курс на залучення іноземних інвестицій в економіку країни.

У цих умовах бізнес-план інвестиційного проекту вже не є тільки внутрішнім документом фірми. Структура і зміст документа мають відповідати вимогам, які висуваються, у тому числі, й іноземним інвестором. У зв’язку з цим виникає необхідність розробки оптимальної

структури бізнес-плану інвестиційного проекту, що була б застосовна до тих економічних, соціальних та правових умов, у яких існують суб’єкти господарювання України.

Бізнес-план інвестиційного проекту являє собою стандартний для більшості країн з розвиненою ринковою економікою документ, у якому детально обгрунтовується концепція реального інвестиційного проекту і наводяться основні його характеристики.

У більшості розвинених країн світу рекомендована структура розробки бізнес-плану інвестиційного проекту залишається практично незмінною. Безпосередньо перелік розділів бізнес-плану і ступінь його

деталізації визначається впливом різних факторів. До таких факторів можна зарахувати:

– масштаб фінансування реалізації проекту;

– характерні риси продукції, що випускається;

– взаємодія інвестиційного проекту з навколишнім середовищем.

Нині під егідою ЮНІДО (організація ООН із проблем промислового розвитку), МБРР і ЄБРР розроблені типові методики складання бізнес-плану інвестиційного проекту.

Інтерес становить структура бізнес-плану інвестиційного проекту, викладена в навчальному посібнику “Бізнес-план: технологія розробки й обгрунтування” розробленому колективом авторів під керівництвом С. Ф. Покропивного. Основні моменти пропонованої методики представлені у вигляді таких розділів:

– резюме;

– галузь, фірма та її продукція;

– дослідження ринку;

– маркетинг-план;

– виробничий план;

– організаційний план;

– оцінка ризиків;

– фінансовий план;

– додатки.

Досить розповсюдженою на території Російської Федерації є структура бізнес-плану інвестиційного проекту, яка описана Б. О. Колтинюком. Використання цієї методики передбачає розробку бізнес-плану відповідно до поданої нижче схеми:

– короткий зміст;

– аналіз стану справ у галузі;

– сутність пропонованого проекту;

– дослідження й аналіз ринку;

– план маркетингу;

– виробничий план;

– організаційний план і управління персоналом;

– ступінь ризику;

– фінансовий план;

– додатки.

Донедавна суб’єктами господарювання України в процесі розробки бізнес-плану інвестиційного проекту широко використовувалася методика, яку пропонує І. О. Бланк.

– Стисла характеристика інвестиційного проекту або його резюме.

– Характеристика галузі.

– Характеристика продукту (послуг).

– Розміщення об’єкта.

– Аналіз ринку.

– Планований обсяг і структура виробництва продукту (послуг, що надаються).

– Забезпеченість виробництва сировиною та матеріалами.

– Стратегія маркетингу.

– Управління реалізацією інвестиційного проекту.

– Оцінка ризиків і форми їхнього страхування.

– Фінансовий план.

– Стратегія фінансування інвестиційного проекту.

На підставі аналізу реально розроблених бізнес-планів інвестиційних проектів на підприємствах міста Краматорська і деяких інших міст, а також пропонованих методик різних авторів, можна зробити такі висновки:

– основну увагу при розробці бізнес-плану інвестиційного проекту необхідно приділяти аналізу ринку збуту і розробці стратегії маркетингу, а також аналізу процесу виробництва продукції;

– можливе виключення розділу, присвяченого аналізу галузі, у якій планується реалізація інвестиційного проекту (у разі наявності специфічних умов реалізації, можна інформацію подати в додатках);

– соціально спрямовані аспекти реалізації інвестиційного проекту і питання охорони навколишнього середовища також доцільно розглядати в додатку, і тільки в тому разі, якщо є відмінні риси.

З огляду на сказане, можна рекомендувати таку структуру бізнес плану інвестиційного проекту:

Резюме.

1. Характеристика продукції, що випускається (послуг).

2.Характеристика виробничих потужностей

3.Аналіз ринку збуту і розробка стратегії маркетингу.

4.Виробничий план.

5.Розробка стратегії управління проектом.

6.Фінансовий план.

7.Податковий план.

8.Аналіз рівня інвестиційних ризиків і розробка заходів щодо їхнього зниження.

9.Оцінка ефективності реалізації інвестиційного проекту.

10.Розробка стратегії фінансування.

Додатки.

Розглянемо більш докладно зміст представлених розділів.

Резюме традиційно є найбільш насиченою інформацією розділом бізнес-плану інвестиційного проекту. Резюме починається з формулювання цілей і завдань інвестиційного проекту. Розглядається специфіка продукції, що випускається (послуг, що надаються) і особливості виробництва (реалізації). У розділі наводиться характеристика джерел інвестиційних засобів, їхній обсяг і структура. Бажаним є наведення в цьому розділі основних техніко – економічних показників та фінансових коефіцієнтів. У підсумку розділу необхідно розкрити специфіку реалізованого проекту (наприклад: існуючі та податкові пільги).

У першому розділі бізнес-плану інвестиційного проекту подається розгорнута характеристика продукції, що випускається, або послуг, що надаються. Особлива увага приділяється опису відмінних рис передбачуваної до випуску продукції (послуг) порівняно з аналогічною продукцією, що уже випускається (послугами) як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Порівняльна характеристика може бути проведена з використанням методик визначення конкурентоздатності продукції, що випускається, чи з використанням методу експертних оцінок за найважливішими характеристиками продукції (послуг). Наприкінці розділу наводиться висновок експертної групи про доцільність випуску продукції чи надання послуг.

В другому розділі бізнес-плану інвестиційного проекту приводиться характеристика існуючих виробничих потужностей чи сервісної бази. У розділі розглядаються специфічні вимоги до процесу організації виробництва, а також склад необхідного устаткування і перелік необхідних технологій. Також у цьому розділі аналізується місце розташування об’єкта з погляду близькості до сировинних баз, ринків збуту, транспортних магістралей і т. д.

Аналіз ринку збуту і розробка стратегії маркетингу здійснюється в третьому розділі бізнес-плану інвестиційного проекту. При цьому розглядаються особливості ринків збуту, потенційних споживачів, ймовірні обсяги попиту на продукцію, що випускається, чи послуги, що надаються, розробляються основні напрямки маркетингової діяльності. У розділі здійснюється оцінка динаміки ймовірного попиту, виходячи з рівня незадоволеного попиту в попередніх періодах. На завершення розділу має бути наведено висновок про можливі проблеми, пов’язані з реалізацією товарів (послуг) на ринках збуту.

Виробничий план, – четвертий розділ бізнес-плану інвестиційного проекту, – є одним з найбільш важливих розділів.

Виробничий план на перших етапах передбачає визначення обсягів виробництва продукції (реалізації послуг) у динаміці на підставі прогнозованого рівня попиту на ринках збуту. На наступних етапах необхідно представити обсяг продукції (послуг) у помісячному розрізі для всього прогнозованого періоду (за необхідності) і за всіма асортиментними групами. На заключному етапі необхідно здійснити дослідження цінового фактора з формулюванням конкретних рекомендацій для успішної реалізації випущеної продукції або наданих послуг. Обсяг продукції, що випускається, може визначатися не тільки обсягом незадоволеного попиту, а й можливостями виробничих потужностей суб’єкта господарювання.

На закінчення розділу доцільно зробити аналіз точки беззбитковості з розробкою рекомендацій з визначення обсягу продукції, що випускається, як у цілому, так і за асортиментними групами.

У наступному розділі бізнес-плану розробляється стратегія управління процесом реалізації інвестиційного проекту. Обмовляється організаційно-правова форма і структура управління проектом (розглядаються керівник, кадровий склад проекту з описом механізму їхньої взаємодії). Крім цього, в розділі розкривається механізм взаємодії з юридичними і фізичними особами, що беруть участь у процесі реалізації проекту, але не зацікавлені в кінцевому результаті (підрядники, субпідрядники, ліцензіари і т. д.).

Фінансовий план інвестиційного проекту є основним розділом усього бізнес-плану і потребує детального доопрацювання всіх аспектів фінансової діяльності. У першу чергу необхідно розглянути механізм взаємодії з фінансово-кредитними установами (наприклад: комерційний банк або кредитна спілка) та його специфіку. Надалі слід розглянути використання доступних інвестиційних коштів для здійснення виробничої та фінансової діяльності, пов’язаної з реалізацією проекту. Особливу увагу слід приділити стосункам з підрядниками і субпідрядниками. Центральне місце цього розділу посідає безпосередньо фінансовий план як для усього виробництва в цілому, так і для окремих асортиментних груп. Розглядаються такі показники як: виторг від реалізації, калькуляція собівартості продукції, що випускається (послуг, що надаються), податкові платежі і збори, оптова й роздрібна ціна продукції, що випускається (послуг, що надаються) тощо.

Наступним розділом бізнес-плану інвестиційного проекту є податковий план. У розділі розглядаються такі показники як очікуваний рівень оподатковуваного прибутку від реалізації інвестиційного проекту виходячи із суми доходів і витрат, сума податку на прибуток, розмір податку на додаткову вартість, сума пільг за певними видами податкових платежів (якщо такі є), сума податкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати, відбивається розмір платежів за користування природними ресурсами (наприклад: плата за землю, плата за воду) і забруднення навколишнього середовища, а також інші податки.

У наступному розділі бізнес-плану інвестиційного проекту здійснюється аналіз рівня інвестиційних ризиків. При чому визначається рівень не тільки простих інвестиційних ризиків, а й рівень складних ризиків на підставі аналізу їх складових. Особлива увага приділяється аналізу специфічних ризиків конкретного інвестиційного проекту. На підставі проведеного аналізу розробляється комплекс заходів для їхнього зниження.

Оцінка ефективності реалізації інвестиційного проекту проводиться з використанням традиційних методів інвестиційного аналізу, таких як метод визначення показника чистої поточної вартості, метод визначення показника рентабельності інвестицій, метод визначення показника внутрішньої норми прибутковості та метод визначення показника періоду окупності інвестицій. Використання методу визначення показника бухгалтерської рентабельності інвестицій не є доцільним, тому що метод досить суперечливий і може бути використаний тільки за дотримання низки специфічних умов. У підсумку розділу здійснюється порівняльний аналіз отриманих результатів з нормативними значеннями і бажаними для суб’єкта господарювання показниками.

Розробка стратегії фінансування інвестиційного проекту є завершальним розділом бізнес-плану. У цьому розділі необхідно представити склад і структурний аналіз інвестиційних ресурсів, бажано в помісячному розрізі. Слід вказати способи залучення коштів (банківський кредит, акціонерний капітал, лізинг і т. д.), при цьому особливу увагу необхідно приділити іноземним інвестиціям – механізму залучення й обсягу.

На завершення бізнес-плану інвестиційного проекту надаються додатки, у яких відбивається вся технічна, технологічна і комерційна документація, необхідна для успішної реалізації інвестиційного проекту.

Представлена методика дає можливість істотно знизити трудомісткість робіт з розробки бізнес-плану інвестиційного проекту і дозволяє ефективно і наочно представляти інформацію про інвестиційний проект, що цікавить ініціатора й інвестора.

Контрольні запитання

1. Що таке інвестиції й інвестиційна діяльність?

2. Що входить до складу інвестиційного комплексу?

3. Які основні характеристики інвестицій підприємства як об’єкта управління?

4. Якими особливостями характеризується інвестиційна діяльність підприємства?

5. Які фактори впливають на інвестиційний клімат?

6. Які фактори можуть сприяти збільшенню інвестиційної привабливості України?

7. Якою є характеристика умов інвестування в Україну?