ОХЛОКРАТІЯ

Related posts:

1. Охлократія Охлократія (від гр. ochios – натовп і kratein – влада) – влада натовпу, вулиці, яка панує здебільшого у кризові періоди історії певної країни. Арістотель пов’язував О. з ситуацією, за якою управління державою базується не на законах, а на примхах натовпу, які постійно змінюються під впливом демагогів. Загалом він вважав О. формою виродження демократії. Деякі представники […]...
2. Полібій Політологічний словник Полібій (бл. 200 – бл. 120 до н. е.) – давньогрецький історик та філософ, автор “Історії-“, яка складалася з 40 книг і охоплювала історичні події в Греції, Македонії, Малій Азії, Римі та інших країнах з 220 по 146 р. до н. е. У цій праці вперше було втілено ідею всесвітньої історії. В своїй […]...
3. Гегемонізм Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою з військового, економічного, культурного поглядів. Г. може здійснюватися відкрито і приховано. М. Головатий...
4. Пульс влади Політологічний словник Пульс влади (puls of power, від лат. pulsus – удар, поштовх) – своєрідний темп життєдіяльності (функціонування) влади, її динаміка, ритм або, навпаки, зниження живучості, стійкості, аритмія як ознака неблагополуччя, збоїв у владних механізмах і структурах. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
5. Змішана форма державного правління Політологічний словник Змішана форма державного правління – різновид форми державного правління (способу організації влади), для якого притаманні риси кількох класичних форм державного правління. Для повнішого розкриття суті і політичного значення терміна потрібно назвати ті риси, які синтезувалися в змішаній формі державного правління. Наприклад, з таких відомих форм державного правління, як монархія (влада передається у спадок); […]...
6. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
7. Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як систему аналізу процесу прийняття політичних рішень. Вважав владу атрибутом конкретних суспільних відносин, вивчав роль масових комунікацій в оформленні й відтворенні символіки політичної влади. Політична влада, на думку Л., – це […]...
8. ІМПУЛЬС Культурологічний словник ІМПУЛЬС (від лат. tmpulsus – удар, поштовх) – у психології – спонукання, поштовх до дії, який не стримується інтелектом. Імпульсивна людина – неврівноважена, легко збуджується, поведінка її нелогічна. У фізіології імпульс – форма збудження в нервових волокнах, яку спричинює будь-яке подразнення....
9. Шантаж Політологічний словник Шантаж (фр. chantage, англ. blackmail) – 1) неблаговидна, непристойна дія, розрахована загроза на розкриття суті діяння, розголос будь-якої компрометуючої інформації з метою отримати певний зиск; 2) знахабнілі загрози взагалі, залякування з метою створення вигідної ситуації для того (тих), хто займається Ш. Політичний Ш., Ш. владних структур і сил, а почасти і Ш. з […]...
10. Геронтократія Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало найстаршим членам общини. М. Головатий...
11. Які особливості політичної влади? 42 Які особливості політичної влади? Політична влада – реальна здатність соціальної спільноти, індивіда до вияву своєї волі у політиці на основі осмисленого політичного інтересу і сформованих політичних потреб. Вона має низку особливостей. По-перше, це здатність і готовність суб’єкта влади виявити політичну волю. По-друге, охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб’єктів. По-третє, наявність політичних організацій, […]...
12. Світська влада Політологічний словник Світська влада (temporal power, secular authorities) – влада церковна, мирська, громадянська. М. Головатий...
13. Верховна влада Політологічний словник Верховна влада (supreme authority) – влада, що належить вищим державним органам. М. Головатий...
14. Влада тимчасова Політологічний словник Влада тимчасова (provisional/interim power) – влада, коли особи призначаються або обираються на посади на певний, іноді не на тривалий час, щоб згодом їх було замінено на відповідних умовах іншими людьми вже на постійній основі. М. Головатий...
15. ВОЖДИЗМ ВОЖДИЗМ – тип владних відносин, ідо грунтується на особистій відданості особі, яка має верховну владу. Поширений в ідеологізованих жорстко централізованих суспільствах як ієрархія владних установ корпоративного характеру. Відмітна риса В. – ірраціональне сприйняття політичних відносин носіями буденної свідомості, поширення етнокультурних стереотипів, харизматизація та атрибутація вождя. Спільною ознакою для всіх видів В. є формування відносин на […]...
16. Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама влада в результаті своєї діяльності. М. Головатий...
17. Етнократологія Політологічний словник Етнократологія (ethnocratology, від грецьк. Ethnos – плем’я, народ, kratos – влада і logos – слово, вчення) – фактично нове вчення, наука про владу, яке сформувалося недавно. Е. досліджує складні і суперечливі процеси взаємодії різноманітних етносів, які намагаються або мають за мету встановлення свого політичного впливу над іншими, досягнути їх підпорядкування. Ідеалом такої взаємодії […]...
18. Ресурси влади Політологічний словник Ресурси влади (resources of power, від фр. ressource – допоміжний засіб) – закони, можливості, засоби, які має влада і які вона готова задіяти і використовує задля того, щоб зміцнити, посилити свої позиції. Для ефективного використання Р. в. потрібні вдумливі розрахунки, реальна оцінка ситуації, вибір моменту дії, наполегливість, послідовність, а іноді і мужність того […]...
19. РУЧКА Анатолій Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник РУЧКА Анатолій Олександрович (20.01.1940, м. Темрюк Краснодарського краю, РРФСР) – укр. соціолог, д-р філос. наук, фахівець з теорії та історії соціології, соціології культури та масових комунікацій. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Після закінчення аспірантури (1970) працював у Ін-ті філософії АН України. У 1971 р. захистив […]...
20. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – створення великого машинного виробництва, розвиненої пром-сті шляхом будівництва сучасних підприємств, упровадження кращих технологій, найновіших досягнень науки і техніки в усі галузі виробництва. І. активно впливає на прир. ресурси, середовище життя. Часто І. спричинює екол. проблемні ситуації....
21. Опозиція політична Політологічний словник Опозиція політична (від лат. oppositio – протиставлення) -1) протиставлення політичних поглядів і дій однієї групи осіб/ організацій поглядам і діям іншої групи, переважно тієї, яка представлена у структурах державної влади; 2) група осіб/організацій, яка виключена з процесу прийняття рішень органами влади та виступає проти політичних поглядів і дій представників владних структур. Отже, поняттю […]...
22. Експертна влада Політологічний словник Експертна влада (expert power) – згідно із сучасними уявленнями, що склалися в менеджменті на Заході, – влада експертів як можливість для них серйозно впливати на замовника. Вона базується на вірі виконавця в те, що він володіє такими спеціальними знаннями, які дають змогу задовольнити наявні і ті, що виникають, потреби. Е. в. набуває все […]...
23. КОСТЕНКО Наталія Вікторівна Соціологія короткий енциклопедичний словник КОСТЕНКО Наталія Вікторівна (12.03.1952, м. Дзержинськ, Білорусь) – укр. соціолог, д-р соціол. наук, спеціаліст у галузі соціології культури і масових комунікацій. Закінчила істор. ф-т Білоруського ун-ту (м. Мінськ). Після закінчення аспірантури в Ін-ті філос. АН УРСР у 1984 р. захистила канд., а у 1994 р. – докт. дис. В Ін-ті соціології […]...
24. ТЕОКРАТІЯ Культурологічний словник ТЕОКРАТІЯ (від грец. theos – бог і kratos – влада) – форма державного правління, за якої політична влада в країні належить духівництву, наприклад, Ватикан....
25. ОПОЗИЦІЯ ОПОЗИЦІЯ – 1) протиставлення своєї політики політиці інших політичних сил; 2) виступ проти думки більшості у законодавчих, партійних та інших структурах. Розрізняють О. помірковану, радикальну, лояльну, конструктивну, деструктивну (руйнівну)....
26. Видворення Видворення – висилка іноземця або особи без громадянства з країни за порушення законодавства держави перебування чи за втручання в її внутрішні справи. Здійснюється за простим розпорядженням властей покинута у визначений строк країну перебування або в примусовому порядку. В. за межі України передбачено ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців”....
27. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
28. Санкція влади Політологічний словник Санкція влади (approval /sanction of the power) – 1) утвердження у владних інстанціях будь-якого акта, дозволу; 2) захід проти країни, яка порушила угоду, договір. М. Головатий...
29. МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, тобто аналіз сукупності мотивів, якими […]...
30. Помилки влади Політологічний словник Помилки влади (errors/mistakes of power) – хибні, грубі прорахунки в ідеях, рішеннях, діях з боку конкретних властей, владних структур, керівників або представників органів державної влади. М. Головатий...
31. Ротація Політологічний словник Ротація (rotation, від лат. rotatio – круговий, обертальний рух) – поступова зміна, переміщення осіб у складі виборного органу. Р. використовують у багатьох установах і організаціях, у політичних, громадських структурах з метою вдосконалення кадрової роботи, підвищення ефективності керівництва, поліпшення результативності праці. М. Головатий...
32. Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події, діяльності органів влади, політичних сил, окремих політиків. М. здійснюється в формі зосередження достатньо великої групи людей в окремому місці, піднесенням знамен, […]...
33. Фаворитизм Політологічний словник Фаворитизм (favouritism, від лат. favor – прихильність, доброзичливість) – висунення, заохочення фаворитів; 2) стан влади, владних відносин, коли багато чого визначається, зумовлюється впливом фаворитів. М. Головатий...
34. Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної участі держави в економічному житті, інших сферах суспільного буття, активний вплив на них; орієнтація на всебічний розвиток держави. Такий курс суспільного розвитку відображається у різноманітних соціально-філософських, політико – правових, кратологічних […]...
35. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
36. Входження у владу Політологічний словник Входження у владу (entry into power) – момент, процедура, процес вступу у владну посаду, початок виконання владних обов’язків, освоєння кола повноважень, звикання до владної ролі, структури, сфери діяльності. М. Головатий Г...
37. Великих чисел закон Великих чисел закон – закон теорії ймовірності, який виражає стійкість середніх характеристик великої кількості дослідів (тобто наближених характеристик до деяких сталих величин), а його дія спостерігається у сукупності та обчисленні масових або середніх спостережень за ними при використанні великих чисел. В. ч. з. широко застосовують в економіці, техніці та інших галузях знань. Зокрема, в економічній […]...
38. Анатомія влади Анатомія влади Анатомія влади – дослідження структури, форм, джерел і засобів влади і владних відносин. Термін “А. в.” з’явився після 1884 р. з появою книги Дж. Гелбрейта Анатомія влади. М. Головатий...
39. Влада грошей Політологічний словник Влада грошей (power of money) – вплив фінансових коштів, капіталу, його власників на політику, різні сфери життя суспільства, суспільні відносини, їх особливості і характер, на усе, що обумовлює життя людей. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; […]...
40. Регентування Політологічний словник Регентування – перебування на посаді або у званні регента. В. Захожай...