Пагін. Лабораторні роботи № 4, 6. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів. Видозміни пагона
Розділ І. РОСЛИНИ
Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)
УРОК 9
Тема. Пагін. Лабораторні роботи № 4, 6. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів. Видозміни пагона
Мета. Продовжити формувати знання про пагін як вегетативний орган рослини, його будову і різноманітність; розглянути будову стебла як частину пагона; ознайомитися з різними видами стебел і видозмінами пагона.
Основні поняття і терміни: пагін, брунька (вегетативна і генеративна), стебло, листки, вегетативні органи,
Обладнання: живі рослини; таблиці: “Видозміни пагонів”, “Будова вегетативної і генеративної бруньки”; гербарні зразки трав’янистих рослин (кульбаба, подорожник, березка польова, квасоля, горох, огірок, виноград, плющ); малюнки дерев (сосни, клена, секвої, евкаліпта, пальми ротангової, баобаба); моделі бруньок; додаток “Особливі типи та метаморфози пагонів”.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний момент. | 2 |
2. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. | |
Мотивація навчальної діяльності. | 3 | |
3. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 15 |
4. | Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи). | 20 |
5. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 3 |
6. | Домашнє завдання. | 2 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення геми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Бесіда. Відгадайте загадки:
– Без вікон, без дверей повна хата людей. (Гарбуз).
– Повернулося до сонця золотеє донце. (Соняшник).
– Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє. (Дуб).
Чим рослини, про які йдеться у загадках, відрізняються одна від одної? (Дуб – це дерево, гарбуз – чіпляється за опору вусиками, а соняшник – прямостояча рослина). Ці рослини мають різну будову надземних частин – пагонів, але вони мають схожу будову, а саме складаються зі стебла і листків. Тож сьогодні ми вивчатимемо, що таке пагін, брунька, стебло, види пагонів і стебел, внутрішню будову стебла.
План
1. Пагін – осьовий надземний вегетативний орган рослин.
2. Брунька – зачаток пагона.
3. Характеристика стебла.
3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Пагін – осьовий надземний вегетативний орган рослин
Розповідь. Пагін – осьовий надземний вегетативний орган рослин, що виник у рослин як пристосування у повітряному середовищі на суходолі. Порівняно з коренем має складнішу будову. Пагін складається з двох частин – стебла, яке є його віссю, та листків, які є його бічними виростами, або органами. Стебло і листки не можуть існувати одне без одного. Місця, де листки з’єднуються зі стеблом, називають листковими пазухами. Там розташовуються бруньки. Завдяки брунькам пагін може галузитися й утворювати систему пагонів. Місце, де листки відходять від стебла, називають вузлами, а відстань між сусідніми вузлами – міжвузлями. Пагони бувають трав’янистими, дерев’янистими, видовженими, вкороченими тощо (демонстрування: трав’янистих (кульбаба, подорожник) та дерев’янистих (сосна, клен)).
Брунька – зачаток пагона
Демонстрація таблиці “Будова вегетативної і генеративної бруньки” або моделей. Брунька – зачаток пагона, що перебуває у стані відносного спокою. Складається із зачаткового стебла, що закінчується точкою росту, й зачаткових листків (листкова, або вегетативна брунька) чи зачаткових квіток (квіткова, або генеративна брунька), або і тих, і тих (змішана брунька). Зверху так звана закрита брунька вкрита буруватими скорковілими лусочками, які виділяють смолисті речовини, захищаючи внутрішні частини від холоду і висихання. Під впливом тепла і вологи лусочки бруньки тріскаються, з них й розвиваються пагони. Брунька без покривних лусочок називається голою. Розрізняють бруньки верхівкові (розміщені на верхівці стебла), пазушні, або бічні (сидять у пазухах листків) та додаткові (виникають на будь-якій частині рослини з будь-якої групи живих клітин, мають виняткове значення для вегетативного розмноження).
Характеристика стебла
1. Розповідь з елементами бесіди. А чи всі рослини мають стебла? Які вони у різних рослин? Стебла бувають дуже різноманітними, завдяки їм рослини набувають характерних форм і розмірів. Вони можуть мати як карликове, вкорочене, так і гігантської довжини стебло. Наприклад, у стокроток, подорожника, кульбаби листки розташовуються в одному місці густим пучком, розеткою. Вони виростають ніби просто з кореня. В цих та деяких інших рослин стебла вкорочені. А ось у лісах живуть дерева-велетні. Вони мають дуже товсті стебла. Іноді такі, що не обхопиш, навіть узявшись вдвох або втрьох за руки.
Рекордсменами серед найбільших дерев у світі вважаються австралійські евкаліпти, стебла яких сягають і40-155 м заввишки. Могутні І40-метрові стовбури секвої нагадують велетенські колони, що велично увінчані крислатою кроною. Ці живі колони мають висоту 56-поверхового житлового будинку. Товщина таких дерев становить понад 20 м, а вага стовбура перевищує 1000 т. Понад 2000 м3 деревини дає лише одне дерево. Щоб її перевезти, потрібно 60 залізничних вагонів.
Одним із найтовстіших дерев у світі є баобаб – мешканець африканських саван. Він дуже швидко росте в товщину, досягаючи іноді до 9 м у діаметрі. Його кору, багату на волокна, використовують для виготовлення тканини, мотузок, сіток.
Найдовші стебла мають ротангові пальми. Хоча їхні стебла досить тонкі – завтовшки лише 2-5 см, але довжина може сягати 400 м. Самостійно триматися вони не можуть, тому чіпляються за допомогою шипів до дерев. Ця пальма-ліана, дійшовши до верхівки дерева, продовжує рости вниз. Ростуть ротангові пальми в тропічних лісах Африки і Азії.
Стебло – орган з необмеженим наростанням. Росте воно за рахунок верхівкової бруньки, й у процесі росту може галузитися. Головне стебло називається віссю першого порядку, а бічні стебла, що розвинулись із пазушних бруньок, – віссю другого і наступних порядків. На деревах може бути до десяти осей різних порядків. Така надземна частина дерев називається кроною.
Стебло – складова частина пагона. Стебла рослин дуже різноманітні. У більшості рослин стебла прямостоячі, ростуть догори. Прямостоячі стебла можуть бути здерев’янілими та трав’янистими. У березки польової й квасолі стебла обвиваються навколо опори. Стебла гороху, винограду чіпляються за опору вусиками. Стебла плюща чіпляються за опору додатковими коренями.
Як ви гадаєте, яке значення має стебло для рослини? Стебло як осьова частина пагона здійснює зв’язок між частинами рослини, утворює і несе на собі бруньки і листки, забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин, служить для вегетативного розмноження.
Крім основної функції, про яку вже згадувалось, пагони виконують ряд додаткових функцій, які пов’язані з їхньою видозміною (метаморфозом) та виникли в процесі пристосувальної еволюції. Це вусики – довгі тонкі пагони з редукованими листками. Вусиками рослини прикріплюються до різних предметів (демонстрування гербарію винограду, огірка). Колючки – вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання тваринами (демонстрування кактуса). Вусики і колючки – це надземні пагони.
Крім надземних видозмін, у рослини є й підземні: кореневище, бульба, цибулина (демонстрування таблиці “Видозміни пагонів”).
Кореневище – це підземний видозмінений пагін рослини, на якому розміщуються бруньки, додаткові корені, а інколи редуковані (лускоподібні) матки. Кореневище схоже на корінь, але відрізняється відсутністю кореневого чохлика. За формою кореневище може бути довгим і тонким (пирій, осока) або коротким та товстим (півники, щавель). Щорічно з верхівкової бруньки виростає надземний пагін. Кореневище виконує функції запасання поживних речовин і вегетативного розмноження.
Бульбами називають потовщені, здуті, м’ясисті видозміни пагонів, які виконують функції накопичення поживних речовин. Листки в бульбах редуковані, в їхніх пазухах містяться бруньки, які називаються вічками. Підземні бруньки виникають на еталонах (картопля, топінамбур тощо). Надземні бруньки формуються в основі головного (кольрабі) або бічних пагонів і несуть зелені листки.
Цибулина – видозмінений вкорочений, який складається з соковитих листків та вкороченого стебла (денця), на якому є численні та тісно зближені листки і додаткові корені. На верхівці денця міститься брунька. У багатьох рослин (цибуля, тюльпан) з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної пазушної бруньки формується нова цибулина.
У трав’янистих однорічних рослин стебло функціонує з весни до осені, у багаторічних – нижня частина стебла жива протягом усього життя.
2. Виконання завдання практикуму.
А) Встановіть залежність між назвами рослин і видом стебла (з’єднайте лініями):
Конюшина лучна дерев’янисте
Конюшина повзуча трав’янисте
Горох прямостояче
Квасоля лежаче
Яблуня повзуче
Грицики витке
Редька дика чіпке
Доповніть схему своїми прикладами.
Б) Розгляньте малюнки й підпишіть видозмінені органи.
3. Ігровий прийом “Яке стебло у рослини”.
На дошці написано слова-характеристики стебел: трав’янисті і дерев’янисті; циліндричні, чотиригранні, багатогранні; прямостоячі, сланкі, виткі, чіпкі.
Учням показують рослину (живу, гербарний зразок чи малюнок) і пропонують підібрати характеристику стебла.
4. Узагальнення і систематизація вивченого. Лабораторні роботи № 4, 6.
Тема. Пагін і його будова. Різноманітність і видозміни пагона.
Мета. Вивчити будову пагона, ознайомитись із різноманітністю і видозмінами пагонів.
Обладнання: гербарні зразки і живі рослини (видовжені та вкорочені пагони яблуні; рослини із дерев’янистими і трав’янистими, прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими, чіпкими стеблами; суниця, виноград, кактус, глід), лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.
Хід роботи
Завдання 1. Ознайомитися з будовою пагона.
Розгляньте запропоновані пагони дерев’янистих і трав’янистих рослин, знайдіть вузли і міжвузля, бруньки. Переконайтеся, що пагін складається зі стебла (це його вісь), листків, розташованих на цій осі, та бруньок, які містяться в пазухах листків (якщо листки опали, то під бруньками ви знайдете місця, де листки були з’єднані зі стеблом).
Схематично намалюйте будову пагона. На малюнку позначте вісь пагона, вузли, міжвузля, листки, бруньки.
Завдання 2. Ознайомитися з різноманітністю пагонів і стебел.
Розгляньте запропоновані рослини. З’ясуйте, які з них мають дерев’янисті, а які трав’янисті стебла. Знайдіть рослини з видовженими й укороченими пагонами. Знайдіть рослини із прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими або чіпкими стеблами. Вкажіть їхню назву й охарактеризуйте стебло.
Завдання 3. Ознайомитися з надземними видозмінами пагона, навчитися їх розрізняти.
Розгляньте гербарні зразки суниць, винограду, глоду та живі кактуси. З’ясуйте в кожному конкретному випадку: видозмінився увесь пагін чи тільки якась окрема його частина.
Запишіть результати дослідження.
Завдання 4. Ознайомитися з підземними видозмінами пагона, навчитися їх розрізняти.
Розгляньте будову кореневища. Порівняйте кореневище з коренем. Знайдіть відмінності в їхній будові. Результати дослідження запишіть.
Розгляньте зовнішню будову бульби і цибулини, знайдіть у них верхівку та основу (пам’ятайте: верхівка у бульбі розташована з протилежного боку від місця з’єднання її з рослиною: на верхівці бульби також є бруньки). Розріжте цибулину уздовж. Відокремте сухі та м’ясисті луски – видозмінені листки. Знайдіть бруньки, які потрібно шукати в пазухах листків біля основи денця (стебла).
Знайдіть на бульбі стебло, листки і бруньки.
Намалюйте схематично будову кореневища, бульби і цибулини. Позначте цифрами і підпишіть складові частини видозмінених пагонів.
Зробіть висновки за результатами роботи.
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.