Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ПАРАБІОСФЕРА
ПАРАБІОСФЕРА
Екологія – охорона природи
ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери).
Related posts:
- ГІПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІПОБІОСФЕРА – зона літосфери, в яку живі організми потрапляють випадково і можуть там короткочасно існувати без нор. зростання, розвитку, розмноження....
- АЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись....
- ПАНБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАНБІОСФЕРА – 1) шар атмосфери, вся гідросфера та частина літосфери, де постійно або тимчасово (випадково) присутні живі організми (тобто сума парабіосфери, власне біосфери та гіпобіосфери); 2) біосфера в її “чотирьох” вимірах, тобто в часі та просторі....
- МЕГАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕГАБІОСФЕРА – шар атмосфери, вся гідросфера і частина літосфери, де постійно чи тимчасово (випадково) знаходяться організми, або ті шари, які в минулому були перетворені чи зазнавали впливу “колишніх” біосфер (тобто сума біосфери та мета-біосфери)....
- АПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АПОБІОСФЕРА – високі шари атмосфери (понад 60-80 км), куди ніколи не підіймаються живі організми. А. – одна із структ. одиниць мегабіосфєри. Біогенні речовини потрапляють сюди лише в дуже незначній кількості....
- ГРАВІТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГРАВІТАЦІЯ – універсальна взаємодія між будь-якими видами фіз. матерії (звичайно речовиною, фіз. полями); сила тяжіння, що є конст. середовища життя, однією з найважливіших його умов. Усі живі організми на Землі суворо пристосовані до земного тяжіння, тому в умовах відсутності гравітації протягом тривалого часу існувати не можуть....
- ОРГАНІЗМИ КОЛОНІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ КОЛОНІАЛЬНІ – організми, у яких особини дочірніх поколінь при нестатевому розмноженні (брунькуванні) залишаються з’єднаними з материнським організмом, утворюючи колонію. О. к. інколи наз. також організми, які постійно чи тимчасово ведуть скупчений спосіб життя. Напр., деякі бактерії, попелиця, більшість птахів....
- ТЕЛУРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕЛУРОБІОСФЕРА – частина літосфери нижче поширення підземної тропосфери, у межах якої можуть існувати лише організми-анаероби....
- ЄМНІСТЬ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ УГІДДЯ – число свійських чи диких тварин (іноді тих і ін.), які здатні жити і норм, розмножуватись на одиниці площі цього угіддя протягом не визначено тривалого часу. Іноді виділяють сезонну Є. у. – число тварин, які можуть жити на одиниці площі або в межах усього угіддя в певний сезон без […]...
- СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
- ГЕОМЕРИДА Екологія – охорона природи ГЕОМЕРИДА – оболонка Землі, яку населяють живі організми. Див. також Біосфера....
- БІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТ – мікроклімат, який створюють живі організми або їх угруповання (нори, гнізда тварин, ліс тощо)....
- ЗОНА АЕРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА АЕРАЦІЇ – верхній шар земної кори між її поверхнею та дзеркалом грунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову та капілярну воду; тимчасово в ній може з’являтися гравітаційна вода. 3. а. – місце найактивнішого розвитку підземного життя....
- ТОКСИЧНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ – отруйність, здатність деяких хім. елементів, сполук, біогенних речовин виявляти шкідливу дію на живі організми....
- СТЕНОФОТИ Екологія – охорона природи СТЕНОФОТИ – організми, здатні жити лише в певних вузько-обмежених умовах освітлення....
- ГЕЛІОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛ(И) – живі організми, які люблять сонце; геліофільні рослини – світлолюбні рослини....
- ВЕЗИКАНТИ Екологія – охорона природи ВЕЗИКАНТИ – різноманітні живі організми (кропива, морські зірки та ін.), а також хімічні елементи (часто – забруднювачі), що викликають кропивницю (везикацію)....
- АЦИДОФІЛИ Екологія – охорона природи АЦИДОФІЛИ – організми, переважно бактерії, рослини торфовищ, здатні жити і розвиватися за значної кислотності субстрату....
- ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись як за відсутності, так і за наявності кисню (напр., кишкова паличка, круглі черви)....
- ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ – організми, здатні жити при дуже малій кількості вільного кисню або без нього (напр. дріжджі, денітрифікуючі бактерії)....
- ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні водорості, бактерії, гриби, мохи та квіткові рослини. Живуть у глибинах океанів, морів, районах суходолу (Арктика, високогір’я), де т-ра ніколи не буває […]...
- ГІДРОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОБІОЛОГІЯ – наука, що вивчає живі організми прісноводних та мор. водойм і водостоків {річок, каналів) у взаємодії їх між собою та з навколишнім середовищем, а також біол. продуктивність океанів, морів і внутр. вод....
- АКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною. А. включає пристосування до клімат., фіз.-хім. і грунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. Це пристосування відбувається або лише внаслідок не спадкових змін норм, реакції організму, обміну речовин, або […]...
- ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ, філоцено – генез – істор. процес формування та розвитку фітоценозів. Термінологічний аналог “філогенезуале відносно рослинних угруповань....
- УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме оком людини ел.-магн. випромінювання, яке в спектрі оптичного діапазону займає проміжне положення між видимим і рентгенівським випромінюванням (50- 400 нм). Фіз. властивості У. в. визначають їх важливі біол. та екол. впливи на живі організми....
- ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ – те саме, що й Організми гомойотермні....
- ОРГАНІЗМИ ЕНДОТРОФНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТРОФНІ – організми, що існують всередині інших організмів, так званих хазяїв....
- ЕВРИВАЛЕНТИ Екологія – охорона природи ЕВРИВАЛЕНТИ, евритопні організми – організми з дуже широкою екол. амплітудою....
- ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ – організми, для життєдіяльності яких необхідна значна кислотність середовища....
- АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи АНАЕРОБИ, організми анаеробні – організми, здатні жити і розвиватися за відсутності вільного кисню. Розрізняють облігатні (безумовні) А., які розвиваються, коли в середовищі вільного кисню немає зовсім, а їхні вегетативні форми гинуть, коли він є (деякі стрептококи, маслянокислі бактерії та ін.), факультативні (умовні) А., які здатні розвиватись за наявності вільного кисню (дріжджі, […]...